Проханов Олександр Андрійович

Проханов Олександр Андрійович
Народився	26 лютого 1938(1938-02-26) (86 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	журналіст, письменник, редактор, громадський діяч, сценарист, публіцист, прозаїк-романіст
Alma mater	Московський авіаційний інститут (1960)
Знання мов	російська
Членство	СП СРСР і Ізборський клуб
Роки активності	1967 — тепер. час
Жанр	роман, нарис і есей
Нагороди	Alexander Fadeyev Medald
IMDb	ID 0698561
Медіафайли у Вікісховищі

Олександр Андрійович Проханов (* 26 лютого 1938, Тбілісі, Грузинська РСР) — радянський і російський письменник, сценарист, публіцист, журналіст, політичний і громадський діяч, російський православний націоналіст-шовініст. Член секретаріату Спілки письменників Росії. Головний редактор газети «Завтра». Лауреат премії Ленінського комсомолу (1982). Голова російської націоналістичної організації «Ізборський клуб».

Біографія

Народився 26 лютого 1938 року у Тбілісі. Прадіди Проханова, молокани, рятуючись від релігійних переслідувань, пішли з Тамбовщини й Саратовської губернії у Північну Осетію й на Закавказзя. Його дід Олександр Степанович Проханов був молоканським богословом й доводився рідним братом Іванові Степановичу Проханова, — засновнику й керівнику Всеросійського союзу євангельських християн (1911—1931) й віце-президенту Всесвітнього баптистського альянсу (1911—1928). Дядько О. А. Проханова, вчений-ботанік, залишився у СРСР після еміграції І. С. Проханова, був репресований, але потім звільнений.

Закінчив Московський авіаційний інститут імені С. Орджонікідзе (1960). Працював інженером, лісником у Карелії і Підмосков'ї. У 1960—1970-х роках — співробітник газет «Правда», «Літературна газета». У 1971 році видав свої перші художньо-публіцистичні книги. У 1972 році був прийнятий до Спілки письменників СРСР.

З 1986 року активно виступав з публіцистичними нарисами в російських патріотичних та націоналістичних виданнях: журналах «Молода гвардія», «Наш сучасник», газеті «Літературна Росія». У 1989—1991 роках — головний редактор журналу «Радянська література». З грудня 1990 — головний редактор газети «День».

У серпні 1991 підтримав дії ГКЧП.

У вересні 1993, після указу президента про розпуск Верховної Ради Росії, закликав у газеті «День» скинути «антинародний режим Єльцина».

З листопада 1993 року — головний редактор газети «Завтра».

Під час російсько-української війни підтримував тісні зв'язки з терористами ДНР та ЛНР.

В червні 2015 виступив з ініціативою православної канонізації Йосипа Сталіна.

В квітні 2017 закликав завдати удару російськими крилатими ракетами по установках залпового вогню та артилерійським підрозділам України на території Донбасу.

Творчість

Автор романів:

• «Вічне місто»;
• «600 років після битви»;
• «Ангел пролетів»;
• «Палац»;
• «Сон в Кабулі»;
• «Третій тост»;
• «Чеченський блюз»;
• «Ті, що йдуть в ночі»;
• «Червоно-коричневий»;
• «Пан Гексоген»;
• «Останній солдат імперії»;
• «Крейсерова соната»;
• «Напис»;
• «Політолог» та інші.

Посилання

• Александр Проханов [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)