Ян Порохницький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Порохницький
Народився 1553
Помер 13 травня 1633(1633-05-13)
Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Діяльність католицький священник, католицький єпископ
Alma mater Інгольштадтський університетd, Падуанський університет і Болонський університет
Посада дієцезійний єпископd і Архієпископ Львоваd
Конфесія католицька церква[1]
Рід Q106580448?

Йоан Порохницький,[2] гербу Корчак (пол. Jan Andrzej Próchnicki[3], 1553—1633) — католицький релігійний діяч, латинський архієпископ у Кам'янці на Поділлі та Львові. Автор родинної хроніки, меценат і бібліофіл. Представник спольщеного українського роду Порохницьких.

З життєпису[ред. | ред. код]

Є версії про українське та польське походження його роду. Зокрема, своїми предками вважав Бибельських гербу Корчак.[4] Батько — Стефан, дідич Никловичів, матір — дружина батька Зофія з Нарайовських гербу Яніна.

Навчався у Краківському, Інґольштадському, може, Болонському, у 1591 — Падуанському (1 серпня обраний «консиліяром» польської нації, у 1592 році покинув місто в оршаку єпископа Юрія Радзивілла) університетах. Після виїзду з Італії залишився при дворі кардинала Ю. Радзивілла, перейшов у духовний стан, від патрона отримав свячення, «презенту» на посаду краківського каноніка, яким став 1 червня 1594.

У червні 1615 р. освятив каплицю Боймів (або Страстей Христових). «Протектор» заповіту померлого Мартина Кампіана[5].

Мав конфлікт з деякими львівськими райцями (зокрема, Март. Кампіаном, Еразмом Сикстом, Вольфовичем, Якубом Шольцом) стосовно маєтності Сигнівок, а потім відлучив їх від церкви. Оголошуючи це рішення з амвону Львівської латинської катедри, викликав протест парафіян, які силоміць стягнули його звідти. Тоді архієпископ відлучив ще й львів'ян і наказав замкнути костели міста, внаслідок чого львів'яни-католики почали відвідувати богослужіння й в українських (православних) храмах. Зрозумівши, що не варто надалі продовжувати конфлікт, скасував свої попередні вироки[6].

Був похований у Латинській катедрі у Львові, де йому встановили пам'ятний «надгробок» зліва від головного вівтаря, усунутий під час реконструкції храму за архієпископа Вацлава Сераковського. Нині на цьому місці розташована таблиця з епітафією Сераковському[7] У своєму заповіті склав докладне меню для власних поминок.[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
  2. ↑ Субтельний О. Полонізація української знаті [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ іноді Andrzej Pruchnicki → див.: Czernecki J. Brzeżany: pamiątki i wspomnienia [Архівовано 11 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Lwów, nakładem Towarzystwa nauczycieli szkół wyższych, 1905. — S. 47. (пол.)
  4. ↑ Грушевський М. Історія України-Руси [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Т. VI. Розділ III. — С. 238.
  5. ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 26 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 73. (пол.)
  6. ↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів: Апріорі, 2011. — іл. — С. 42. — ISBN 978-617-629-024-7.
  7. ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 81. (пол.)
  8. ↑ Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 32.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Архієпископи
Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори
Єпископи-помічники
Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)
Єпископи-ординарії
Вільгельм (бл. 1375) • Рокозій (1378—1398) • Александер (1406—1411) • Анджей з Базилеї (1411—1413) • Збігнєв з Лапанова (1414—1428) • Павел з Боянчиць (1428—1453) • Миколай Лабунський (1453—1467) • Миколай Лесньовський (1468—1469) • Миколай Порохницький (1469—1479) • Мацей зі Старої Ломжі (1484—1490) • Пйотр з Лесьова (1492–бл.1500) • Якуб Бучацький (1510—1518) • Вавжинець Мендзилеський (1521—1531) • Пйотр Гамрат (1531—1535) • Себастьян Браницький (1535—1538) • Ян Віламовський (1539—1540) • Миколай Дзєжґовський (1541—1542) • Ян Дзядуський (1542—1543) • Анджей Зебжидовський (1543—1545) • Ян Дрогойовський (1545—1546) • Бенедикт Іздбенський (1546) • Леонард Слоньчевський (1546—1562) • Пйотр Арцєховський (1562) • Діонізій Сециґньовський (1563—1576) • Марцін Бялобжеський (1577—1586) • Вавжинець Гослицький (1587—1590) • Станіслав Ґомолінський (1590—1591) • Павел Волуцький (1594—1607) • Ян Порохницький (1607—1614) • Адам Новодворський (1615—1627) • Павло Пясецький Яніна (1627—1641) • Андрій Лещинський (1641—1646) • Міхал Еразм Дзялинський (1646–бл. 1657) • Ян Людвік Стемпковський (бл. 1658—1660) • Зиґмунт Чижовський (1664—1666) • Альберт Корицінський (1667—1670) • Веспасіан Лянцкоронський (1670—1677) • Станіслав Воєнський (1680—1685) • Георг Альбрехт Денгофф (1686—1689) • Ян Хризостом Гнінський (1700—1716) • Стефан Рупневський (1716—1721) • Станіслав Юзеф Гоз'юш (1722—1733) • Августин Вессель (1733—1735) • Францішек Кобельський (1736—1739) • Вацлав Сераковський (1739—1742) • Миколай Дембовський (1742—1757) • Адам Станіслав Красінський (1759—1795) • Ян Дембовський (1795—1809) • Францішек Мацкевич (1815—1842) • Миколай Ґурський (1853—1855) • Антоній Фіялковський (1860—1872) • Каспер Боровський (1867—1883 апост. адм.) • Шимон Козловський (1883—1891 апост. адм.) • Кирило Любовидзький (1897—1898 апост. адм.) • Болеслав Клопотовський (1899—1901 апост. адм.) • Кароль Недзялковський (1901—1911 апост. адм.) • Ігнацій Дубовський (1916—1918 апост. адм.) • Пйотр Маньковський (1918—1926) • Ян Ольшанський (1991—2002) • Леон Дубравський (від 2002)
Єпископи-помічники
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Порохницький&oldid=41455601