Раковицький цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раковицький цвинтар
пол. Cmentarz Rakowicki
Головна алея
Головна алея
Інформація про цвинтар
50°04′32″ пн. ш. 19°57′14″ сх. д.H G O
Країна Flag of Poland.svg Польща
Розташування Краків
Відкрито 1803 (вперше згадано:1803)
Тип комунальний
Охоронний статус культурна спадщина Польщіd
Площа 42 га
Кількість поховань понад 300 тис.
Адреса:
вул. Раковицька, 26
Вебсайт zck-krakow.pl/?pageId=61&id=1&a=1

Раковицький цвинтар. Карта розташування: Польща
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар
Раковицький цвинтар (Польща)

Ракови́цький цви́нтар (іноді Раковецький цвинтар[1]) у Кракові (пол. Cmentarz Rakowicki) — один із найстарших, найвідоміших некрополів у Кракові й Польщі загалом, об'єкт культурної спадщини Польщі. Розташований у старій частині Кракова. Місце спочинку численних представників української інтелегенції та близько 300 вояків УГА, які померли у таборі Домб'є[1].

Історія[ред. | ред. код]

Перше поховання відбулося 1803 року.
Сьогодні тут можуть бути поховані лише власники родинних гробівців та заслужені люди Кракова. 1981 року було організовано Громадський комітет порятунку Кракова. Комітет щороку організовує заходи з метою порятунку цінних надгробків, гробниць[2].

Частина надгробків виконані за проектами знаних архітекторів, зокрема, Теофіля Жебравського, Славомира Одживольського, Фелікса Ксенжарського, відомих скульпторів, зокрема, Вацлава Шимановського, Тадеуша Блотницького, Кароля Гукана.

Поховані[ред. | ред. код]

Українські поховання[ред. | ред. код]

  • отець Фавстин Ганниткевич, парох і декан в Межиріччі (Międzyrzec Podlaski)– біженець з Холмщини (помер 18.04.1893, поховання знаходиться в полі Gb, poludnie; 50.074906, 19.955292);
  • Григорій (12.03.1802-03.08.1879) і Йосип (28.08.1830-12.05.1878) Терлікевичі — греко-католицькі капелани Холмської дієцезії, підписані як «Жертви схизматицької Москви». Григорій Терлікевич (Terlikiewicz Grzegorz, 1802—1879) народився у с. Груд на Підляшші, закінчив Духовну семінарію в Холмі, арештований та ув'язнений у в'язниці в Седльцях за опір проти розпоряджень російської влади, осуджений на висилку до Сибіру, після пом'якшення вироку змушений до виїзду з родиною до Галичини. Йосип Терлікевич (Terlikiewicz Józef, 1830—1878) народився та мешкав у с. Груд. Студент семінарії в Холмі та головної семінарії в Варшаві. Разом з ним похований його син Станіслав. Поховання знаходиться: поле IIA, західний ряд, місце зліва від Wilczków, 50.074390, 19.952144;
  • о. Мар'ян Росинський (Marian Rosiński (1828—1898) — греко-католицький священник, емігрант з Холмщини — поле U;
  • Людвик Сембратович — українець, маршал-лейтенант австрійської армії (Sembratowicz Ludwik, близько 1837—1891), поле 4, 50.074825, 19.955004);
  • Василь Старосольський — брат Володимира Старосольського, помер 1914 р.;
  • Альбін Лев Долинський (Albin Leon Dolinski) — старший комісар будови цісарсько-королівських залізниць, 09.01.1839-5.05.1903 р. (поховання з греко-католицьким хрестом на дошці з іменем та підписом Вечная память);
  • Родина Черлюнчакевичів — поховання у родинному гробівці. З цієї родини походив о. Йосип Черлюнчакевич (1829—1911) — настоятель греко-католицької парафії Воздвиження у Кракові;
  • Микола Зиблікевич — українець, президент Кракова (50.075032, 19.952618);
  • Петро Рогаля Левицький. Інскрипція: отець Петро Рогала Левицький. Почесний крилошанин. Настоятель греко-католицької парафії Святого Норберта в Кракові. 1847-09.01.1914 р. Б. П. (50.073807, 19.950491);
  • Олександр Таневський (Taniewski Aleksander Tetera, 1833—1904), підполковник російської армії, керівник відділу в повстанні 1863/4, поле 24, родинний гробівець (50.074144, 19.952204);
  • Лев Лаврисевич (Laurysiewicz Leon, 1798—1854), греко-католицький священник, професор та ректор Ягеллонського університету, голова Краківського наукового товариства, поле H. (поховання не зберіглося);
  • Еміліян Сеневич (Sieniewiecz Emilian, ok. 1833—1909) — греко-католицький священник, в'язень і вигнанець з Польського королівства, псаломщик та сповідник при Маріацькому костелі, поле Ra, гробівець ветеранів повстання 1863 р. (50.074022, 19.954845);
  • Йосип Василько (Wassilko Józef) 1844—1896, архітектор та інженер, керівник будови головного залізничного вокзалу в Кракові, поле VII. (50.074491, 19.952101);
  • Поховання капелана цісарсько-королівського війська, о. Івана (прізвище збите), помер 5.07.1913 р. поле V (50.073807, 19.950491);
  • Мирон Вахнянин — один із засновників Українського лікарського товариства (1910 р.), викладач медичного факультету таємного Українського Університету у Львові, автора наукових праць в галузі медицини. Поле — Hd, ряд PŁD, поховання ZACH-NAR (50.073903, 19.956049);
  • Юлій Коссак — з походження українець, греко-католик, відомий художник (поле XIIB, ряд płn, місце: po lewej Wędrychowskich, 50.074756, 19.951170);
  • отець Іван Борсук (1842—1909) - настоятель греко-католицької парафії Воздвиження Чесного Хреста у Кракові впродовж 25-ти років, почесний крилошанин Перемишльської капітули. Разом з ним поховано жінок: Міхаліну Міхулову — дружину о. Борсука, Юзефу Міхулувну та Олександру Лепку — дружину Богдана Лепкого (1877—1937), 50.074480, 19.953854 — на жаль, нагробок пошкоджений — впав хрест і потребує ремонту;
  • Микола Чижевський (1890—1954), командир артилерії 3-ї Залізної стрілецької дивізії Армії УНР, лицар ордену Залізного хреста, після війни професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXVII, ряд 4, поховання 9, 50.076448, 19.955383);
Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі  — біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
Поховання отця Фавстина Ганниткевича, греко-католицького пароха і декана в Межиріччі  – біженця з Холмщини. Краків, Раковицький цвинтар. Фото 2021 р.
  • Олександр Доценко (1897—1941), генеральний ад'ютант Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, історик, публіцист;
  • Микола Дубовицький (1903—1985), хорунжий Армії УНР, пізніше професор Гірничо-Металургійної академії у Кракові (поле XXXV, ряд західний, поховання 2, 50.076268, 19.956279);
  • Юрій Корогода (1900—1992), хорунжий Армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської академії наук (він похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода (1914—2009): поле: IIA, ряд західний, з права від поховання Zabłockich, 50.074116, 19.951930);
  • Іван Руденко (1896—1938), офіцер 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР;
  • Мартин Волков (1892—1972), старшина Армії УНР, згодом вчитель, священник, депутат Сейму ІІ РП;
  • Осип Назарук (01.01.1883 — 29.03.1940), міністр УНР, поле XXXIV, західний ряд, поховання 25;
  • Йосип Білевич (09.10.1866 — 15.10.1942) — генерал-хорунжий Армії УНР, лицар Хреста Симона Петлюри (поле LXXV, ряд 13, поховання 11, 50.077159, 19.949941, похований разом з Тетяною Рубою 1913—1963);
  • Адріян Марушечко-Богданівський (17.08.1897 — 11.11. 1941 р.), полковник Армії УНР, інженер-металург, похований разом з Кароліною Богданівською, інженер, інспектор шкіл, померла 31.12.1984 р. у віці 87 років (поле LXXIII, ряд 27, місце 9, 50.076158, 19.953054);
  • Дмитро Переверзів (31.01.1868 — 27.10.1928) — полковник, начальник постачання 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії Армії УНР (поле 3, ряд південний, місце 12);
  • Олекса Чалий (1896—1929) — козак Армії УНР;
  • Новосільський Степан (Новосельський Стефан 1884—1966) — козак Армії УНР, батько Юрія Новосільського;
  • Пам'ятник-могила українців, що померли в таборі для полонених у Домб'є, (50.076936, 19.948835);
  • Іван Владиславович Слєщинський — доктор математичних наук, член-кореспондент Краківської академії наук.
  • Богдан Лепкий Письменник у гробниці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою «Богдан Лепкий поет» і встановлений у 1972 р. барельєф письменника (скульптор Григорій Пецух); (поле XXXIV, південний ряд, гробниця Szajdzieckich, 50.075486, 19.955883).
  • Степан Смаль-Стоцький, (поле XXXIV, ряд — płd, поховання 7, 50.075488, 19.955867);
  • Новосільський Юрій (Єжи Новосельський), поле LXIXPASB, ряд, 1, поховання 12 (50.075298, 19.956018);
  • Євген Барвінський — український і польський історик, архівіст, бібліограф, юрист, видавець;
  • Теодозій Сташко — голова української студентської громади 1934/35 рр. (помер 27.03.1939 р., поле XXXVIII, ряд — płd, поховання 16, 50.075979, 19.954484);
  • Степан Томашівський (поле Вb, східний ряд місце з-права від Anna Deji, 50.072964, 19.954140);
  • Лев Ґец (1896—1971) — український художник, похований разом з дружиною Анною Ґец, уродженою Меканюк (1912—2001), поле 69а, 4 ряд, правий бік (50.075852, 19.947850);
  • Ольга Лясківська (27.08.1906 — 27.02.1983, багаторічний діяч УСКТ в Ельблонгу, вчителька української мови, поле LXXIII, ряд 8, поховання 14, похована разом з Владиславом Лясковським, Катериною Лясківською, Леоном Лясківським та Ядвігою Пастушак, 50.076463, 19.952473); поруч з похованням Лясківської знаходиться поховання з греко-католицьким хрестом та підписом «Okulicz Kozaryn»;
  • Олег Чижевський — син Миколи Чижевського (1930—1971) видатний фізик та спелеолог, поле PAS 84, ряд 18, поховання 2 (50.076134, 19.955703);
Поховання Олега Чижевського. Фото 2021 р.
Поховання Олега Чижевського. Фото 2021 р.
  • На кладовищі поховано також Гуків (родинний гробівець), Сас Новосільських, Шеперовичів-Медведів, Василя та Франтишку Римарів та ін. українців[3][4].
  • Поховання жертв Явожна. У 2019 р. Євген Місило ідентифікував розміщення поховань українців-в'язнів концтабору Явожно, які були визнані особливо небезпечними і розстріляні в краківській в'язниці Монтелюпіх. Знайдено могили 49 страчених на Раковицькому цвинтарі та на військовому цвинтарі по вул. ul. Prandoty. Частину решток ексгумовано та перенесено до спільного поховання-крипти в полі ХХІХ (50.074382, 19.947199) з написом «Тим, що пішли» («Pamięci tych, co odeszli»). До сьогодні вціліла могила Романа Дзівіка (Romana Dziwika) та трьох інших в'язнів Явожна розстріляних на Монтелюпіх 6 серпня 1947 р. (кватера LXXV, ряд 11, поховання 16, 50.077219, 19.949978)[3].

Польські поховання[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Горняткевич Д. Краків // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 1162.
  2. Śladami Miłosza po Krakowie / Wojewódzka biblioteka publiczna w Krakowie (пол.)
  3. а б в Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). М. Жарких. Процитовано 24.08.2020 р.. 
  4. Місило, Євген. Виявлено могили в'язнів Явожна. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. 

Посилання[ред. | ред. код]