Лужанка (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лужанка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Тарутинський район
Рада/громада Рівненська сільська рада
Код КОАТУУ 5124788002
Облікова картка Лужанка 
Основні дані
Засноване 1830
Населення 423
Територія 850 км²
Густота населення 497.650 осіб/км²
Поштовий індекс 68555
Телефонний код +380 4847
Географічні дані
Географічні координати 46°02′39″ пн. ш. 29°11′27″ сх. д. / 46.04417° пн. ш. 29.19083° сх. д. / 46.04417; 29.19083Координати: 46°02′39″ пн. ш. 29°11′27″ сх. д. / 46.04417° пн. ш. 29.19083° сх. д. / 46.04417; 29.19083
Водойми р. Киргіж-Китай
Відстань до
обласного центру
222 км
Відстань до
районного центру
30.7 км
Місцева влада
Адреса ради 68555, с.Рівне, пл.Перемоги, 3; тел. 72-4-38
Сільський голова Урумогло Марія Дмитрівна
Карта
Лужанка. Карта розташування: Україна
Лужанка
Лужанка
Лужанка. Карта розташування: Одеська область
Лужанка
Лужанка

Лужа́нка (у минулому: Село № 14, Кацбах) — село в Тарутинському районі Одеської області, засноване свого часу німецькими колоністами. Відстань до райцентру становить понад 30 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

За даними 1859 року у німецькій колонії Кацбах (Аляга) Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 763 осіб (412 чоловічої статі та 351 — жіночої), налічувалось 71 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Малоярославецької волості мешало 1048 осіб, налічувалось 125 дворових господарств, існували молитовний будинок, школа, лавка[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 888 осіб (436 чоловічої статі та 452 — жіночої), з яких 858 — протестантської віри[3].

Видатні люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 333)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-7)