Писаренко Валерій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Писаренко Валерій Володимирович
Valeriy Pysarenko, member of Ukrainian Parliament.jpg
Народився 8 липня 1980(1980-07-08) (40 років)
м. Нова Каховка, Херсонська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Місце проживання
Діяльність політик, юрист
Alma mater Академія адвокатури України при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України, представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[4], заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[4] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[4]
Партія «Відродження»[5]
Нагороди
Заслужений юрист України
Сайт pysarenko.com.ua
Україна Народний депутат України
5-го скликання
фракція «Блоку Юлії Тимошенко» 26 березня 2006 — 15 червня 2007
Україна Народний депутат України
6-го скликання
фракція «Блоку Юлії Тимошенко» 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
Україна Народний депутат України
7-го скликання
обраний по мажоритарному округу № 168, Харків 12 грудня 2012 — 26 жовтня 2014
Україна Народний депутат України
8-го скликання
обраний по мажоритарному округу № 168, Харків 26 жовтня 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Вале́рій Володи́мирович Писаре́нко (нар. 8 липня 1980(19800708), м. Нова Каховка, Херсонська область) — український політик, безпартійний, народний депутат України 5-го, 6-го, 7-го та 8-го скликань з 2006 року . Заслужений юрист України.Громадський діяч. Близький соратник екс-заступника глави адміністрації президента Януковича Андрія Портнова. Один з нардепів, які в січні 2014-го голосували за Диктаторські закони.[6]

У жовтні 2016 року обраний[7] віце-головою Бюро Групи експертів з відновлювальної енергетики та Віце-головою Бюро Групи експертів з енергоефективності Комітету зі сталої енергетики Європейської економічної комісії ООН. Кандидат юридичних наук.

Колишній член фракцій Партії регіонів та Блоку Тимошенко у ВРУ[8]. Прихильник впровадження російської мови як другої державної в східних регіонах України[9].

Життєпис[ред. | ред. код]

  • 1997 — вступив до Академії адвокатури України при КНУ (колишній Інститут адвокатури при КНУ
  • 2002 — отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
  • 26 березня 2006 — вперше обраний народним депутатом Верховної ради.
  • 1 липня 2010 — став кандидатом юридичних наук за фахом «Конституційне і муніципальне право».
  • 17 грудня 2010 — отримав звання Заслуженого юриста України.
  • 2011 — визнаний Юристом року в Україні у номінації «Законодавець року».
  • 2010–2013 — викладач кафедри конституційного права в Київському національному університеті.
  • 2011–2014 — доцент кафедри конституційного, муніципального і міжнародного права Харківського національного університету
  • Квітень — травень 2015 — закінчив програму «Підприємництво і управління інноваціями» в Каліфорнійському університеті в Берклі.
  • 2009–2015 — співвласник «Савік Шустер студія»[10].
  • Липень 2015 — закінчив курс «Геополітика» в Женевському Інституті геополітичних досліджень.
  • Вересень — жовтень 2015 — закінчив курс «Формування громадянської довіри до законодавчої влади» при Палаті Голів Конгресу США (Вашингтон).
  • Лютий 2016 — закінчив Урядову школу ім. Джона Кеннеді. Бізнес курс «Leadership for the 21 centure: chaos, conflict and courage».
  • Квітень 2016 — закінчив Йєльську школу менеджменту. Курс «Стійкість як стратегія бізнесу».
  • Жовтень 2016 — обраний на два роки Віце-головою Бюро Групи експертів з відновлювальної енергетики та Віце-головою Бюро Групи експертів з енергоефективності Комітету зі сталої енергетики Європейської економічної комісії ООН.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

26 березня 2006 — народний депутат Верховної ради 5-го скликання від Блоку Тимошенко, № 75 в списку:

  • Член Комітету з питань правової політики.
  • Голова підкомітету з питань організації та діяльності органів юстиції та нотаріату, виконавчої служби.
  • Представник України в Парламентській асамблеї Ради Європи і в Міжпарламентській асамблеї Євразійського економічного співтовариства.

23 листопада 2007 — обраний народним депутатом ВРУ 6-го скликання від Блоку Тимошенко, № 74 в списку:

2 вересня 2009 — голосував супроти засудження акту агресії Російської Федерації проти суверенної держави Грузія[12].

На парламентських виборах 12 грудня 2012 року переміг в одномандатному окрузі № 168, Харків, висунутий від Партії регіонів:

  • Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

26 жовтня 2014 — народний депутат 8-го скликання по мажоритарному округу № 168, Харків:

  • Голова міжфракційного об'єднання «За Харків! За Слобожанщину!»
  • Член Комітету ВРУ з питань правової політики та правосуддя.
  • Член комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському союзі.
  • Член української частини міжпарламентської асамблеї України та Польщі.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Китаєм, США, Ізраїлем, Італією, Туреччиною, Німеччиною.
  • 21 вересня 2016 року презентував у парламенті абсолютно нову систему виборів депутатів до Верховної Ради — новий Виборчий кодекс України.[13] (У підсумку Виборчий кодекс України був прийнятий з іншого проекту).
  • Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[14].

В травні 2019-го виступив з ініціативою відставки спікера Верховної ради Андрія Парубія[15]. Пропустив 59 % засідань Верховної ради і 83 % засідань комітету[16].

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

  • Січень 2016 — взяв участь у саміті «Енергія Майбутнього» в Абу Дабі, ОАЕ.[17]
  • 24 — 28 липня 2016 — взяв участь у з'їзді Демократичної партії США у Філадельфії.[18]
  • 11 листопада 2016 — взяв участь у щорічній конференції міжнародної неурядової організації Римський клуб.
  • Листопад 2016 — Валерій Писаренко ініціював  проведення в Україні у 2018-му році IX Міжнародного форуму «Енергія для сталого розвитку». Міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик також підтримав пропозицію Валерія Писаренка організувати в Україні міжнародну зустріч міністрів з питань енергетики під егідою ООН.[19]
  • 15 грудня 2016 — 16 грудня 2016 — разом із REN21 та UNECE організував та провів семінар «Нові можливості для розвитку сталої енергетики в Україні»[20].
« Альтернативна енергетика — це безальтернативне майбутнє для всієї планети. Мені, як людині, що народилася в Україні, хотілося б, щоб і моя країна стала частиною цього майбутнього. Тому розвиток відновлювальних джерел енергії - це саме той стандарт, навколо якого ми будуватимемо наше майбутнє. «

— Валерій Писаренко

[21]

  • 18 січня 2017 — 20 січня 2017 — Писаренко організував у штаб-квартирі ООН у Женеві (Швейцарія) інтерактивну експозицію «Chernobyl. Inside.»[22], присвячену 30-й річниці Чорнобильської катастрофи та завершенню насування безпечного конфайнменту на 4-й енергоблок Чорнобильської АЕС. Виставка пройшла в рамках 25-ї сесії Комітету зі сталої енергетики Європейської Економічної комісії ООН.
« Чорнобиль вибухнув не в Україні. Він вибухнув на планеті Земля. Тому що для радіації немає меж, від неї немає порятунку. Кожна атомна електростанція на планеті — це червона кнопка. Ніхто не знає, коли вона буде натиснута знову. Скільки ще доль має бути принесено в жертву, щоб ми зрозуміли — наш порятунок — у переході на енергію сонця, вітру, біомаси. Відновлювана енергія — це біла кнопка для людства. «

— Валерій Писаренко

[23]

  • 20 — 21 березня 2017 — Валерій Писаренко представив Україну на Міжнародній конференції з актуальних питань енергетики «Berlin Energy Transition Dialogie — towards a global Energiewende», яка проходила в Берліні, Німеччина.[24]
  • 28 березня — 12 квітня 2017 — представив Україну в Пекіні (Китай) на Міжнародному семінарі «Енергетична стратегія країн Шовкового шляху».
  • 29 травня — 2 червня 2017 — взяв участь у навчальній програмі «Антикорупційна стратегія Сінгапуру» у Коледжі державної служби Сінгапуру.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • 3 квітня 2011 — 2019 — створив громадську організацію «Нові Рубежі» та був її почесним президентом.
  • 2016 — «Нові Рубежі» першою у Харкові розпочала роботу з впровадження в життя молоді міста 17 Глобальних Цілей, затверджених ООН.[25]

Сім'я[ред. | ред. код]

  • доньки Писаренко Софія Валеріївна і Писаренко Марія Валеріївна
  • батько Писаренко Володимир Семенович
  • громадянська дружина — Пайос Юлія Ігорівна[26]

Власність[ред. | ред. код]

  • згідно декларацій є власником 4-х годинників Patek Philippe, трьох — Breguet, одного Jaeger LeCoultre, Rolex та Audemars Piguet[26]
  • дві квартири, два офіси та два житлових будинки в Києві
  • автомобілі: Mercedes Benz S500, GL 350, Lexus RX 350, Porsche Panamera 4s, Volkswagen Caddy.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 17 грудня 2010 — отримав звання Заслуженого юриста України.[27]
  • 2011 — визнаний Юристом року в Україні в номінації «Законодавець року».[28]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. ↑ а б в http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=5813
  5. ↑ «Писаренко Валерій Володимирович.» Офіційний портал Верховної Ради України.
  6. ↑ «Связной» для преЗЕдента. LB.ua. Процитовано 2019-06-30. 
  7. ↑ UNECE (October, 2016). Report of the Group of Experts on Renewable Energy on its third session. Election of officers. https://www.unece.org. 
  8. ↑ PEP: Писаренко Валерій Володимирович, Верховна Рада України, Народний депутат України, Не входить до складу жодної фракції. PEP.org.ua (uk). Процитовано 2019-06-30. 
  9. ↑ Писаренко пообіцяв домогтись гарантування статусу російської та інших мов, що використовуються на відповідних територіях. Слово і Діло (uk). Процитовано 2019-07-04. 
  10. ↑ Зі складу власників «Савік Шустер студії» вибув Валерій Писаренко – ЗМІ. detector.media (uk). 2015-02-20. Процитовано 2019-07-04. 
  11. ↑ Вони здали Крим. Поіменний список. Хто бився за «Харківські угоди», які дозволили Росії почати окупацію
  12. ↑ Поіменне голосування про проект Постанови про Заяву Верховної Ради України щодо засудження акту агресії Російської Федерації проти суверенної держави Грузія (№ 3082) — за основу та в цілому
  13. ↑ Проект Виборчого кодексу України, автор Валерій Писаренко. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2017-02-27. 
  14. ↑ Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 04.03.2019. 
  15. ↑ Валерій Писаренко: хто ініціатор відставки Парубія і до чого тут Зеленський. uaportal.com (ru). Процитовано 2019-06-30. 
  16. ↑ Писаренко Валерій Володимирович. Рада - все про Верховну раду України (uk-ua). Процитовано 2019-07-04. 
  17. ↑ The World Future Energy Summit (WFES) is the foremost annual global event committed to advancing future energy and clean technology.. WFES 2017 (en-GB). Процитовано 2017-02-08. 
  18. ↑ Валерій Писаренко взяв участь у з’їзді Демократичної партії США. Офіційний портал Верховної Ради України, http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/133640.html. 
  19. ↑ За ініціативою Валерія Писаренка, Міненерго запропонувало ООН організувати в Україні IX Міжнародний форум зі сталої енергетики. pysarenko.com.ua. Архів оригіналу за 2017-02-11. Процитовано 2017-02-08. 
  20. ↑ Ukraine is exploring ways to develop sustainable energy. Процитовано 2017-02-07. 
  21. ↑ Валерій Писаренко: Альтернативна енергетика-безальтернативне майбутнє для всієї планети. pysarenko.com.ua. Архів оригіналу за 2017-02-08. Процитовано 2017-02-07. 
  22. ↑ Експозиція “Chernobyl. Inside.”, Палац Націй, Женева, Швейцарія. pysarenko.com.ua. Архів оригіналу за 2017-02-08. Процитовано 2017-02-07. 
  23. ↑ У штаб-квартирі ООН у Женеві відкрилася експозиція “Chernobyl. Inside.”. pysarenko.com.ua. Архів оригіналу за 2017-02-08. Процитовано 2017-02-07. 
  24. ↑ Валерій Писаренко бере участь в міжнародному діалозі “Енергетичний поворот” у Берліні. pysarenko.com.ua. Архів оригіналу за 2017-03-22. Процитовано 2017-03-21. 
  25. ↑ «Нові Рубежі» Валерія Писаренка впроваджують 17 глобальних Цілей сталого розвитку світу. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. 
  26. ↑ а б Декларації: Писаренко Валерій Володимирович від НАЗК. declarations.com.ua (uk). Процитовано 2019-06-30. 
  27. ↑ 24tv.ua. Президент дав Писаренку Заслуженого юриста України - Телеканал новин 24. Телеканал новин 24. Процитовано 2017-03-03. 
  28. ↑ http://zib.com.ua. Експерти «ЗіБ» визначили десяток найкращих юристів 2011 року - Закон і Бізнес. Закон і Бізнес. Процитовано 2011-12-26. [недоступне посилання з червня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік
Боротьби з організованою
злочинністю і корупцією 		Віктор Чумак
Будівництва, містобудування і
житлово-комунального господарства
та регіональної політики 		Спірідон Кілінкаров
Бюджету Євгеній Гєллєр
Верховенства права та правосуддя Сергій Ківалов
Державного будівництва та
місцевого самоврядування 		Давид Жванія
Екологічної політики,
природокористування та ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи 		Ірина Сех
Економічної політики Андрій Іванчук
Європейської інтеграції Григорій Немиря
Законодавчого забезпечення
правоохоронної діяльності 		Андрій Кожем'якін
Закордонних справ Віталій Калюжний
Інформатизації та
інформаційних технологій 		Валерій Омельченко
Культури і духовності В'ячеслав Кириленко
Науки і освіти Лілія Гриневич
Національної безпеки і оборони Володимир Литвин
Охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва
Паливно-енергетичного комплексу,
ядерної політики та ядерної безпеки 		Микола Мартиненко
Пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич
Підприємництва, регуляторної та
антимонопольної політики 		Олександра Кужель
Податкової та митної політики Віталій Хомутиннік
Прав людини, національних меншин
і міжнаціональних відносин 		Валерій Пацкан
Правової політики Валерій Писаренко
Промислової та інвестиційної політики Юрій Воропаєв
Регламенту, депутатської етики
та забезпечення діяльності
Верховної Ради України 		Володимир Макеєнко
Свободи слова та інформації Микола Томенко
Сім'ї, молодіжної політики,
спорту та туризму 		Артур Палатний
Соціальної політики та праці Петро Цибенко
Транспорту і зв'язку Борис Колесніков
Фінансів і банківської діяльності Олександр Риженков
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Писаренко_Валерій_Володимирович&oldid=29042929