Візуальна новела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Візуальний роман)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення, що показує типову візуальна новела. Характерні елементи: фон, зображенням персонажа та текстове вікно

Візуальна новела[1][2] (яп. ビジュアルノベル бідзюару ноберу, англ. visual novel, дослівно «візуальний роман») — жанр відеоігор, в якому гравцеві демонструється історія[3] за допомогою виводу на екран статичних зображень, тексту і звуків.

Ступінь інтерактивності в таких іграх зазвичай низький, і гравцю лише зрідка потрібно зробити певний вибір, зокрема — вибрати варіант відповіді в діалозі. Персонажі цих ігор зазвичай виконані в стилі аніме, який, як і візуальні новели, виник в Японії. 70 % ігор для ПК, які видаються в Японії, відносяться саме до цього жанру[4].

Нерідко візуальні новели помилково ототожнюють із симуляторами побачень. Різниця в тому, що у візуальній новелі акцент робиться на сюжеті, який більш-менш фіксований і не обов'язково включає романтичні елементи, а в симуляторі побачень — на взаєминах із нечисленними персонажами за достатньої свободи дій.

Особливості[ред. | ред. код]

Візуальні новели відрізняються низьким рівнем інтерактивності, в основному вимагаючи від гравця лише натискання певної кнопки для переходу до наступного уривку тексту або сцени (у більшості ігор є клавіша для швидкого пропуску сцен).

Велика частина візуальних новел має розгалужений сюжет і кілька варіантів кінцівки, у такому випадку гравцеві в певні моменти пропонується зробити вибір між різними варіантами дій чи відповідей у діалозі, таким чином визначаючи подальші події у грі. Структура оповідання працює як в інтерактивних книгах, популярних у 1990-ті рр. Однак у візуальних новелах фабула зазвичай складніша, а розкриття характерів персонажів набагато глибше, ніж у вищезгаданих книгах для дітей. Візуальні новели схожі на текстові квести, але мають різне коріння та переслідують інші цілі. З огляду на слабкий сюжет в більшості сучасних ігор, шанувальники вважають спосіб оповідання візуальних новел сильною стороною цього жанру.

Деякі візуальні новели не обмежуються одним жанром і включають в себе елементи інших. Наприклад, у Symphonic Rain, де гравцеві потрібно зіграти на чомусь віддалено схожому на музичний інструмент, для переходу до наступної сцени треба набрати достатньо очок. Часто такі міні-ігри пов'язані з сюжетними предметами.

Деякі прості ігри не містять моментів вибору взагалі. Зазвичай це фанатські роботи. Візуальні новели, написані шанувальниками, досить популярні, існує декілька безкоштовних рушіїв і інструментів для спрощення їх розробки, найвідоміші — NScripter, KiriKiri і Ren'Py.

У багатьох візуальних романах персонажів озвучують професійні сейю. Головний герой часто залишається «німим», хоча інші персонажі можуть бути озвучені повністю. Музика зазвичай пишеться спеціально для гри, хоча бувають і винятки, як у випадку з грою Crescendo, в якій використовуються популярні пісні та класична музика.

Стиль[ред. | ред. код]

Стиль оповіді у візуальних новелах дещо відрізняється від друкованих книг. Здебільшого розповідь ведеться від першої особи, і спостерігачем всіх подій є протагоніст. Дуже часто розповідь ділиться не на глави, а дні, що дозволяє підбити підсумок минулого дня.

Графіка візуальних новел складається з пакету фонів (зазвичай по одному на кожну локацію) і зображень персонажів, які накладаються згори. Перспектива, зазвичай,  — це своєрідний вид від першої особи. У ключові моменти історії показуються спеціальні CG-arts: детальніші малюнки, створені спеціально для цієї сцени замість зібраних зі стандартних елементів, які використовують більш кінематографічні кути камери й можуть зображувати протагоніста від найменшої деталізації «без обличчя» до повноцінного образу. Ці сюжетні малюнки можна подивитися в будь-який момент після того, як вони були знайдені в грі – «відкриті», що створює інтерес до повторного проходження гри й вибору різних рішень, адже побачити всі особливі події за одне проходження часом неможливо.

Зміст та жанри[ред. | ред. код]

Часто візуальні новели містять романтичні елементи, однак зустрічаються й такі жанри як наукова фантастика, фентезі чи жахи.

Традиційно візуальні новели, створені для персонального комп'ютера, містять еротичні сцени, навіть якщо загальна спрямованість твору далека від еротики. У той же час, майже всі перенесені на консолі новели не містять матеріалів «для дорослих», а нині деякі нові ігри націлені на будь-яку аудиторію, наприклад, від студії Key.

Найвизначніші ігри[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гребенюк А. Інтерактивна література як новий феномен української культури // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філософські науки. — 2014. — № 18. — С. 55-59.
  2. Омельченко Т. Візуальні новели як один із засобів вивчення японської мови / Т. Омельченко, Ю. Хоменко // Мовні і концептуальні картини світу. — 2013. — Вип. 45. — С. 159-164.
  3. Animefringe: December 2005 — Specials — Returning the Love
  4. AMN and Anime Advanced Announce Anime Game Demo Downloads (англійською). Hirameki International Group Inc. 2006-02-08. 

Посилання[ред. | ред. код]