Острівчани: відмінності між версіями

село Острівчани
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський
Рада	Ходоровецька
Основні дані
Засноване	1460
Населення	698 мешканців (1998 рік)
Поштовий індекс	32362
Географічні дані
Географічні координати	48°35′58″ пн. ш. 26°34′16″ сх. д. / 48.59944° пн. ш. 26.57111° сх. д.Координати: 48°35′58″ пн. ш. 26°34′16″ сх. д. / 48.59944° пн. ш. 26.57111° сх. д.
Місцева влада
Карта
	Острівчани
	Острівчани
Мапа
	Острівчани у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 09:02, 12 серпня 2016

Острівча́ни — село Кам'янець-Подільського району. Входить до Ходоровецької сільської ради. Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Географія

Село розташоване на рівній височині, оточеної з півночі та півдня двома струмками, які на сході з'єднуються в один, який далі впадає в Смотрич.

Історія

Перша згадка в документах — 1460 (в списку сіл, з яких кам'янецьким біскупам дозволено брати десятину). Давня назва — Островчинці.

Колись село оточував ліс, про який 1512 вели суперечку кам'янецькі та острівчанські землевласники.

Церква в селі була з 16 століття (в податкових списках 1565 і 1569 згадується «піп»). У 18 столітті була церква Покрови Пресвятої Богородиці. 1860 збудовано кам'яну церкву, а стару — розібрано. 1890 проведено значний ремонт церкви та урочисто освячено 30 вересня (12 жовтня).

1886 відкрито церковнопарафіяльну школу.

За даними Євтима Сіцінського (1895): дворів — 147, мешканців — 742. За даними на 1998: дворів — 303, мешканців — 698.

Персоналії

У селі народилися доктор історичних наук Микола Григорович Кукурудзяк (1938—1999), суддя апеляційного суду міста Києва Микола Павлович Худик (1966), голова Лідського виконавчого комітету Гродненської області Республіки Білорусь Андрій Павлович Худик (1959).

Петро Бабак (1900-1973) — воїн 4-ї Київської Дивізії Армії УНР, лицар Залізного хреста учасник Першого та Другого зимових походів.

Література

Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. I. Каменецкий уезд. — Каменец-Подольский, 1895. — С. 306—308.
Гарнага І. Островчани: Звідки пішла назва // Прапор Жовтня. — 1973. — 1 вересня. — С. 4.
Кукурудзяк М. Г., Собчинська М. М. З історії села Острівчани // Наукові праці історичного факультету. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський, 1995. — C. 218—222.
Баженов Л. В. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 126—130.

Див. також

Ostrowczany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 713. (пол.)
[1]

@@ Рядок 21: / Рядок 21: @@
    | відстань р       =
   }}
-'''Острівча́ни''' — село [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]]. Входить до [[Ходоровецька сільська рада|Ходоровецької сільської ради]]. Село лежить у межах [[Подільські Товтри (національний парк)|національного природного парку "Подільські Товтри".]]
+'''Острівча́ни'''&nbsp;— село [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]]. Входить до [[Ходоровецька сільська рада|Ходоровецької сільської ради]]. Село лежить у межах [[Подільські Товтри (національний парк)|національного природного парку «Подільські Товтри».]]
-==Географія==
+== Географія ==
-Село розташоване на рівній височині, оточеної з півночі та півдня двома струмками, які на сході з’єднуються в один, який далі впадає в [[Смотрич (річка)|Смотрич]].
+Село розташоване на рівній височині, оточеної з півночі та півдня двома струмками, які на сході з'єднуються в один, який далі впадає в [[Смотрич (річка)|Смотрич]].
-==Історія==
+== Історія ==
-Перша згадка в документах — [[1460]] (в списку сіл, з яких кам’янецьким біскупам дозволено брати десятину). Давня назва — Островчинці.
+Перша згадка в документах&nbsp;— [[1460]] (в списку сіл, з яких кам'янецьким біскупам дозволено брати десятину). Давня назва&nbsp;— Островчинці.
-Колись село оточував ліс, про який [[1512]] вели суперечку кам’янецькі та острівчанські землевласники.
+Колись село оточував ліс, про який [[1512]] вели суперечку кам'янецькі та острівчанські землевласники.
-Церква в селі була з 16 століття (в податкових списках [[1565]] і [[1569]] згадується «піп»). У 18 столітті була церква Покрови Пресвятої Богородиці. [[1860]] збудовано кам’яну церкву, а стару — розібрано. [[1890]] проведено значний ремонт церкви та урочисто освячено 30 вересня (12 жовтня).
+Церква в селі була з 16 століття (в податкових списках [[1565]] і [[1569]] згадується «піп»). У 18 столітті була церква Покрови Пресвятої Богородиці. [[1860]] збудовано кам'яну церкву, а стару&nbsp;— розібрано. [[1890]] проведено значний ремонт церкви та урочисто освячено 30 вересня (12 жовтня).
 [[1886]] відкрито церковнопарафіяльну школу.
-За даними Євтима Сіцінського (1895): дворів — 147, мешканців — 742. За даними на 1998: дворів — 303, мешканців — 698.
+За даними Євтима Сіцінського (1895): дворів&nbsp;— 147, мешканців&nbsp;— 742. За даними на 1998: дворів&nbsp;— 303, мешканців&nbsp;— 698.
 == Персоналії ==
-У селі народилися доктор історичних наук Микола Григорович Кукурудзяк (1938 — 1999), суддя апеляційного суду міста Києва  Микола Павлович Худик (1966), голова Лідського виконавчого комітету Гродненської області Республіки Білорусь Андрій Павлович Худик (1959).
+У селі народилися доктор історичних наук Микола Григорович Кукурудзяк (1938—1999), суддя апеляційного суду міста Києва Микола Павлович Худик (1966), голова Лідського виконавчого комітету Гродненської області Республіки Білорусь Андрій Павлович Худик (1959).
-* [[Петро Бабак (воїн Армії УНР)|Петро Бабак]] ([[1900]]-[[1973]]) - воїн 4-ї Київської Дивізії [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], лицар Залізного хреста учасник [[Перший зимовий похід|Першого]] та [[Другий зимовий похід|Другого зимових походів]].
+* [[Петро Бабак (воїн Армії УНР)|Петро Бабак]] ([[1900]]-[[1973]])&nbsp;— воїн 4-ї Київської Дивізії [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], лицар Залізного хреста учасник [[Перший зимовий похід|Першого]] та [[Другий зимовий похід|Другого зимових походів]].
 == Література ==

Острівчани: відмінності між версіями

Версія за 09:02, 12 серпня 2016

Зміст

Географія

Історія

Персоналії

Література

Див. також

Навігаційне меню

Острівчани: відмінності між версіями

Версія за 09:02, 12 серпня 2016

Географія

Історія

Персоналії

Література

Див. також

Навігаційне меню

Пошук