Нефедівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нефедівці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Громада Староушицька селищна громада
Код КОАТУУ 6822485501
Основні дані
Засноване 1460
Населення 634
Площа 2,191 км²
Густота населення 289,37 осіб/км²
Поштовий індекс 32390
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°41′46″ пн. ш. 26°55′08″ сх. д. / 48.69611° пн. ш. 26.91889° сх. д. / 48.69611; 26.91889Координати: 48°41′46″ пн. ш. 26°55′08″ сх. д. / 48.69611° пн. ш. 26.91889° сх. д. / 48.69611; 26.91889
Місцева влада
Адреса ради 32191, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Нефедівці , тел. 9-57-75
Карта
Нефедівці. Карта розташування: Україна
Нефедівці
Нефедівці
Нефедівці. Карта розташування: Хмельницька область
Нефедівці
Нефедівці
Мапа

Нефе́дівці — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 634 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на східній частині району, на найвищих рівнинах Подільського плато. Південно-східна частина села спускається в яр, в якому тече річка Студениця, що впадає в Дністер.

Ґрунти глинисті, важкі для обробітку, але дуже родючі, в південній частині багаті на вапняки та будівельний камінь.

Назва[ред. | ред. код]

Село заснували втікачі — кріпаки, що оселилися на річці Студениці. Першим жителем був Федь, який отаборився на правому березі річки, а жителі лівого берега Студениці — не — федівцями. Не писемність, безземелля та злидні — ось характерні ознаки села того часу.

Історія[ред. | ред. код]

Село Нефедівці вперше в історичних документах згадується в 1460 році в списках сіл, з яких збирали десятину кам'янецькі римсько-католицькі єпископи. Село заснували втікачі-кріпаки, що оселилися на річці Студениця. Першим жителем був Федь, який отаборився на правому березі річки, а жителів лівого берега Студениці назвали Нефедівці. Неписьменність, безземелля та злидні — ось характерні ознаки села того часу.

В 1777 році в селі побудовано дерев'яну церкву. В той час село належало до Китайгородського ключа (відомства, що збирало, зберігало медову та інші долини маєтків Потоцьких). Від них маєток перейшов до графів Мошинських, пізніше належав графам Шемберкам та Міллерам.

В місцевій вільній торгівлі на основні сільськогосподарські продукти існували такі ціни: чверть (210 літрів) жита коштувала 1 карбованець 20 копійок, пшениці та кукурудзи — 2 карбованці 10 копійок, ячменю, вівса, гречки — 1 карбованець 05 копійок, проса і картоплі — 1 карбованець, відро горілки — 1 карбованець 50 копійок сріблом.

19 лютого 1861 року скасовано кріпосне право. В кінці лютого цього ж року село Нефедівці віднесене до Грушківського волосного правління.

В 1882 році в Нефедівцях відкрито церковнопарафіяльну школу, а з 1896 року школа розміщувалась у спеціально збудованому кам'яному будинку. В 1909 році в Нефедівцях проживало 1135 жителів, в земле-користуванні селяни мали 843 десятини землі.

Село обслуговувалось Жванчицькою лікарнянською дільницею. В 1913 році в Нефедівцях налічувалось 305 дворів.

У січні 1918 року в селі проголошено радянську владу, а в кінці лютого село було захоплено німцями, в грудні село було звільнене армією УНР. Влада у населеному пункті переходила із рук в руки до 15 листопада 1920 року, коли село окупували підрозділи 41-ї дивізії радянської армії.

У січні 1921 року відновила заняття єдина трудова школа першого ступеня, в якій навчалось 54 учні. Першим учителем нової школи був Гарбар Прохор. За переписом населення в той час в Нефедівцях проживало 1133 жителі. 13 грудня 1921 року в селі організовано хату-читальню. У 1922 році в Нефедівцях організовано пункт ліквідації неписемності.

З 30 квітня по 4 травня спеціальною комісією проведено вилучення цінностей церкви на користь голодуючих. В березні 1923 року за новим адміністративно-територіальним поділом в Подільській губернії ліквідовано повіти та волості. Населені пункти Нефедівської сільради (с. Нефедівці, присілок Гусанівка, присілок Лучки, хутір Яр Нефедівський) включені до складу створеного Китайгородського району Кам'янецького округу. В землекористуванні селян було 2255 десятин землі. Учителем Нефедівської єдиної трудової школи І ступеня (трирічка) був Ганасюк Володимир Іванович.

У 1925 році відсоток найважливіших сільськогосподарських культур в селянських господарствах села Лучок, Нефедовець становив: жито озиме — 32,6 %, пшениця озима — 10,5 %, ячмінь — 2,4 %, овес — 2,7 %, гречка — 5,3 %, кукурудза — 14,4 %, мішанка — 20,8 %, картопля — 5,2 %, цукровий буряк — 0,35 %.

У Нефедівцях налічувалося 430 дворів (господарств) і 1782 жителів, в присілку Гусанівка — 48 дворів і 185 жителів, в присілку Лучки — 76 дворів, 407 жителів, в хуторі Яр Нефедівський — 8 дворів і 36 жителів.

У 1926 році в селі діяло сільськогосподарське кредитне товариство «Нове життя». В тому ж році було створено Нефедівське сільське споживче товариство. В 1927 році організовано тут садово-виноградарське товариство"Новий садок". За даними Всесоюзного шкільного перепису в Нефедівській трудовій школі І ступеня навчалось 99

9 серпня 2017 року Архієпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василь (Семенюк) здійснив Чин освячення каплиці на честь Різдва Пресвятої Богородиці в селі Нефедівці[1]

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Примітки[ред. | ред. код]