Казерта: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Розширено і додано інформацію
м →‎Королівський палац: доповнено інформацію
Рядок 36: Рядок 36:
== Королівський палац ==
== Королівський палац ==
{{main|Палац Казерта}}
{{main|Палац Казерта}}
[[Файл:Der bourbonische Königspalast in Caserta.jpg|thumb|left|200px|Вид на [[Палац Казерта|Королівський палац Бурбонів]] через увесь парк]]
[[Файл:Der bourbonische Königspalast in Caserta.jpg|thumb|left|200px|Вид на [[Палац Казерта|Королівський палац Бурбонів]] через всю центральну алею парку]]
[[Файл:Caserta-reggia-15-4-05 106.jpg|thumb|left|200px|Парадні сходи палацу в Казерті]]
[[Файл:Caserta-reggia-15-4-05 106.jpg|thumb|left|200px|Парадні сходи палацу в Казерті]]
'''Королівський палац Бурбонів''' або '''Королівський палац в Казерта''' (іт. Reggia di Caserta)&nbsp;— є грандіозним заміським палацом неаполітанських королів, сама велика королівська резиденція, зведена в Європі XVIII століття<ref>[https://books.google.it/books?redir_esc=y&hl=it&id=puQqj5_Sw5AC&q=reggia+di+caserta#v=snippet&q=reggia%20di%20caserta&f=false Giancarlo Alisio, ''Urbanistica napoletana del Settecento'', 1993] </ref>. Він був створений на замовлення короля Неаполя Карла VII (іт. ''Carlo di Borbone'', також відомий під іменем [[Карл III (король Іспанії)|Карла III]]), за проектом [[Луїджі Ванвітеллі]]. Архітектор взяв за початкову основу проектування не [[Версаль|Парижський Версаль]], а королівський палац у Мадриді. Необхідність зведення палацу пояснювалася не тільки міркуваннями міжнародного престижу, а й тим, що королівська резиденція в Неаполі була відкрита для нападів з боку моря.
'''Королівський палац Бурбонів''' або '''Королівський палац в Казерта''' (іт. Reggia di Caserta)&nbsp;— є грандіозним заміським палацом неаполітанських королів, сама велика королівська резиденція, зведена в Європі XVIII століття<ref>[https://books.google.it/books?redir_esc=y&hl=it&id=puQqj5_Sw5AC&q=reggia+di+caserta#v=snippet&q=reggia%20di%20caserta&f=false Giancarlo Alisio, ''Urbanistica napoletana del Settecento'', 1993] </ref>. Він був створений на замовлення короля Неаполя Карла VII (іт. ''Carlo di Borbone'', також відомий під іменем [[Карл III (король Іспанії)|Карла III]]), за проектом [[Луїджі Ванвітеллі]]. Архітектор взяв за початкову основу проектування не [[Версаль|Парижський Версаль]], а королівський палац у Мадриді. Необхідність зведення палацу пояснювалася не тільки міркуваннями міжнародного престижу, а й тим, що королівська резиденція в Неаполі була відкрита для нападів з боку моря.


З 1752 по 1780 роки в палаці було побудовано 1200 кімнат та придворний театр. Навколо палацу розбито найбільший в Італії, величний [[Сад бароко|французький парк]], серед пам'яток якого — численні фонтани, колосальний [[Акведук Ванвітеллі]] та шовкопрядильна мануфактура, більше схожа на садовий павільйон. Проте плани будівництва університету та бібліотеки, а також 20-кілометрової в'їздної алеї, були залишені після смерті архітектора Луїджі Ванвітеллі. До моменту завершення будівництва національні наслідування Версалю вийшли з моди, і на творців Казертського палацу випало чимало звинувачень в божевільній марнотратності і монотонності створених ними одноманітних перспектив.
З 1752 по 1780 роки в палаці було побудовано 1200 кімнат та придворний театр. Навколо палацу розбито величний [[Сад бароко|французький парк]]. Пізніше на землях навколо палацу був закладений [[англійський парк]], найбільший в Італії, серед пам'яток якого — численні фонтани, колосальний [[Акведук Ванвітеллі]] та шовкопрядильна мануфактура, більше схожа на садовий павільйон. Проте плани будівництва університету та бібліотеки, а також 20-кілометрової в'їздної алеї, були залишені після смерті архітектора Луїджі Ванвітеллі. До моменту завершення будівництва національні наслідування Версалю вийшли з моди, і на творців Казертського палацу випало чимало звинувачень в божевільній марнотратності і монотонності створених ними одноманітних перспектив.


У 1997 році ЮНЕСКО оголосило палацово-парковий ансамбль в Казерті пам'ятником [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини людства]].
У 1997 році ЮНЕСКО оголосило палацово-парковий ансамбль в Казерті пам'ятником [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини людства]].

Версія за 09:48, 10 липня 2019

Казерта
Caserta
Комуна
Герб Прапор
Країна Італія Італія
Регіон Кампанія
Провінція Казерта
Код ISTAT 061022
Поштові індекси 81100
Телефонний код 0823
Координати 41°04′00″ пн. ш. 14°20′00″ сх. д. / 41.06667° пн. ш. 14.33333° сх. д. / 41.06667; 14.33333Координати: 41°04′00″ пн. ш. 14°20′00″ сх. д. / 41.06667° пн. ш. 14.33333° сх. д. / 41.06667; 14.33333
Висота 68 м.н.р.м.
Площа 53,91 км²
Населення 76 887 (31-12-2014)
Густота 1426,21 ос./км²
Розміщення
Commune
 
Мапа
Мапа
Влада
Мер Pio Del Gaudio (16/05/2011)
Офіційна сторінка

Казерта (італ. Caserta, сиц. Caserta) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Кампанія, столиця провінції Казерта. Місто відоме, перш за все, своїм величним Королівським палацом Бурбонів (іт. Reggia di Caserta), який називають Версалем Італії, що разом з Королівським Бельведером Сан-Леукіо (іт. Belvedere Reale di San Leucio) та Акведуком Кароліно (іт. Acquedotto Carolino) входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 1997 року.

Казерта розташована на відстані[1] близько 180 км на південний схід від Рима, 27 км на північ від Неаполя. Покровителі — Святий Севастіан (іт. San Sebastiano) та Свята Анна (іт. Sant'Anna).

В місті відбувається щорічний фестиваль.

Королівський палац

Докладніше: Палац Казерта
Вид на Королівський палац Бурбонів через всю центральну алею парку
Парадні сходи палацу в Казерті

Королівський палац Бурбонів або Королівський палац в Казерта (іт. Reggia di Caserta) — є грандіозним заміським палацом неаполітанських королів, сама велика королівська резиденція, зведена в Європі XVIII століття[2]. Він був створений на замовлення короля Неаполя Карла VII (іт. Carlo di Borbone, також відомий під іменем Карла III), за проектом Луїджі Ванвітеллі. Архітектор взяв за початкову основу проектування не Парижський Версаль, а королівський палац у Мадриді. Необхідність зведення палацу пояснювалася не тільки міркуваннями міжнародного престижу, а й тим, що королівська резиденція в Неаполі була відкрита для нападів з боку моря.

З 1752 по 1780 роки в палаці було побудовано 1200 кімнат та придворний театр. Навколо палацу розбито величний французький парк. Пізніше на землях навколо палацу був закладений англійський парк, найбільший в Італії, серед пам'яток якого — численні фонтани, колосальний Акведук Ванвітеллі та шовкопрядильна мануфактура, більше схожа на садовий павільйон. Проте плани будівництва університету та бібліотеки, а також 20-кілометрової в'їздної алеї, були залишені після смерті архітектора Луїджі Ванвітеллі. До моменту завершення будівництва національні наслідування Версалю вийшли з моди, і на творців Казертського палацу випало чимало звинувачень в божевільній марнотратності і монотонності створених ними одноманітних перспектив.

У 1997 році ЮНЕСКО оголосило палацово-парковий ансамбль в Казерті пам'ятником Всесвітньої спадщини людства.

Демографія

Населення — 76 887 осіб (2014)[3]. Населення за роками[4]:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 3605 іноземців з 93 країн, серед них 609 громадян країн Євросоюзу та 1401 громадянин України.[5]

Клімат

CASERTA Місяці Пора Рік
Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Зим Вес Літ Осі
Темп. макс. (°C) 12.6 13.4 16.1 19.9 24.1 28.7 31.5 31.4 28.0 22.7 18.0 14.6 13.5 20 30.5 22.9 21.8
Темп. мін. (°C) 6.6 6.9 9.0 11.5 14.8 18.9 21.2 21.2 18.8 14.9 11.3 8.5 7.3 11.8 20.4 15 13.6

Сусідні муніципалітети

Міста-побратими

Галерея зображень

Українська складова

22 вересня 2013 року греко-католицька спільнота міста отримала персональну парафію Української греко-католицької церкви (УГКЦ).[6]. В лютому 2016 року парафію УГКЦ в Казерті офіційно визнав Уряд Італії[7].

Див. також

Примітки

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Giancarlo Alisio, Urbanistica napoletana del Settecento, 1993
  3. Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
  4. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  5. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.) . ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016.
  6. У м. Казерті (Італія) урочисто проголосили персональну парафію для вірних УГКЦ
  7. Парафію УГКЦ в італійському місті Казерта офіційно визнав Уряд Італії