Лепоглава: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Створена сторінка: {{Infobox settlement |name = Лепоглава<br />{{lang-hr|Lepoglava}} |nickname = |official_name = |settlement_type... |
→Посилання: категоризація, шаблон |
||
Рядок 104: | Рядок 104: | ||
{{Міста Хорватії}} |
{{Міста Хорватії}} |
||
{{Вараждинська жупанія}} |
|||
[[Категорія:Міста за алфавітом]] |
|||
[[Категорія:Міста Хорватії]] |
[[Категорія:Міста Хорватії]] |
||
[[Категорія:Вараждинська жупанія]] |
|||
[[de:Lepoglava]] |
[[de:Lepoglava]] |
Версія за 19:20, 7 липня 2011
Лепоглава хорв. Lepoglava |
|
---|---|
— Місто — | |
Координати: 46°12′ пн. ш. 16°02′ сх. д. / 46.200° пн. ш. 16.033° сх. д. | |
Країна | Хорватія |
Жупанія | Вараждинська |
Висота над р.м. | 264 м |
Населення (2001) | |
- Усього | 4 084 |
Часовий пояс | CET (UTC+1) |
- Літній час | CEST |
Поштовий індекс | 42250 |
Вебсайт: www.lepoglava.hr | |
Лепоглава хорв. Lepoglava |
|
Лепоглава (хорв. Lepoglava) — місто на півночі Хорватії, в Вараждинській жупанії.
Загальні відомості
Лепоглава розташована в 50 км на північ від Загреба і в 30 км на північний захід від Вараждина. У 7 км на північний схід від Лепоглави знаходиться місто Іванець, в 15 км на північний захід — Крапина.
У місто веде автомобільна дорога з Вараждіна і Іванця, дві інші дороги ведуть в бік міста Крапина і автобану Загреб — Марібор (А2). У місто веде тупикова залізнична гілка з Вараждіна, яка, проте, використовується відносно слабо.
Лепоглава лежить на північних схилах гірського хребта Іваншчиця, у його західній частині. Через місто протікає річка Бєдня (притока Драви), джерело якої знаходиться неподалік від Лепоглави.
Історія
В 1503 році в місті був заснований монастир ордену паулінів. При монастирі була відкрита одна з найстаріших в Хорватії граматичних шкіл. Пізніше при імператорі Леопольді I ця школа була перетворена на академію. Монастирська церква св. Марка прикрашена старовинними фресками.
В 1854 році монастир був перетворений у в'язницю, що стала найвідомішим хорватським місцем ув'язнення. За часів Королівства Югославії тут відбували ув'язнення комуністи та інші «неблагонадійні», у тому числі Йосип Броз Тіто. У період Другої світової війни тут утримувалися заарештовані антифашисти, більше двох тисяч з яких були страчені. Після війни комуністи використовували в'язницю як місце ув'язнення своїх політичних супротивників. Тут перебував архієпископ Алоїзіє Степінац, а після придушення руху Хорватська весна — Франьо Туджман та інші лідери руху. В 2001 році в'язниця була закрита, а монастир переданий Церкві.
Посилання
|