Новиград (Істрія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новиград
хорв. Novigrad
Герб Прапор
герб прапор
Панорама Новиграда
Панорама Новиграда
Панорама Новиграда
Основні дані
45°32′ пн. ш. 13°56′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 13.933° сх. д. / 45.533; 13.933Координати: 45°32′ пн. ш. 13°56′ сх. д. / 45.533° пн. ш. 13.933° сх. д. / 45.533; 13.933
Країна  Хорватія
Регіон Істрійська жупанія
Район муніципалітет
Площа 26,6 км²[1] і 4,3 км²[1]
Населення 2 622 (2011)
Агломерація 4 345 (2011)
Висота НРМ 1 м
Назва мешканців італ. cittanovesi
Телефонний код (+385) 052
Часовий пояс UTC+1
Номери автомобілів PU
GeoNames 3194379
OSM 226351 ·R (Істрійська жупанія)
Поштові індекси 52466
Міська влада
Мер міста Анте Мілоч
Вебсайт novigrad.hr
Мапа
Мапа
Новиград. Карта розташування: Хорватія
Новиград
Новиград
Новиград (Хорватія)


CMNS: Новиград у Вікісховищі

Новиград (хорв. Novigrad, італ. Cittànova d'Istria) — місто у Хорватії, на західному узбережжі півострова Істрія в Андріатичному морі між містами Умаґ і Пореч. Кордони муніципального утворення простягаються від села Дайла (на півночі) до гирла річки Мірна (на півдні).

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Про те, що район, зайнятий нині містом, був заселений ще у стародавні часи, свідчать численні пам'ятки історії та об'єкти, знайдені під час археологічних досліджень.

Перші згадки про місто під назвою Неаполіс (хорв. Neapolis) стосуються VII століття до н. е. Пізніше, у літописах ІХ століття н. е. він згаданий як Цивітас Нова (хорв. Civitas Nova), у церковних літописах, а також ХІІ століття н. е. як Emona, Emonia, Aemonia.

Ратуша і центральна площа

Із V/VI ст. до 1831 року ці території входили в єдине єпископство, яка простягнулася на північ до річки Драгоня і до сходу річки Мірна.

Новиград, розташований на невеличкому півострові і який володіє родючими землями, часто перебував в епіцентрі історичних подій, що знайшло своє відображення у пам'ятках архітектури. Візантійський період своєї історії Новиград пережив у VI—VII ст., у VIII—IX місто перебувало у складі Франконії, у X—XII — у складі Німеччини. Панування Венеційської республіки Новиград пережив у 1270—1797 рр., у 1805—1813 рр. — перебувало під владою Наполеона, з 1814 по 1918 — місто входило в Австро-Угорщину, а з 1918 по 1943 рр. управлявся італійською адміністрацією.

Нині культурний спадок, залишений різними епохами остаточно не досліджено, але в майбутньому послужить багатим джерелом знань для нащадків

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 4 345 осіб[2]. Населення самого міста становило 2 622 осіб.[2]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Новиград, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 14,04°C, середня максимальна – 27,19°C, а середня мінімальна – 0,21°C. Середня річна кількість опадів – 875 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,99 10,63 13,87 17,30 22,40 26,23 27,19 27,07 22,64 18,10 13,12 9,58
Середня температура, °C 5,09 5,78 8,97 12,41 17,51 21,33 23,79 23,68 19,27 14,73 9,71 6,21
Середній мінімум, °C 0,21 0,87 4,09 7,54 12,63 16,43 20,42 20,29 15,88 11,32 6,36 2,81
Норма опадів, мм 60 50 61 69 67 79 52 77 92 101 93 74
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.30 2.50 2.60 2.60 2.31 2.28 2.26 2.20 2.30 2.50 2.53 2.41
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4408 7359 10706 15334 19562 21411 22421 19137 14121 9006 4918 3743
Джерело: [4][5]

Освіта[ред. | ред. код]

З освітніх установ у місті знаходиться тільки початкова школа, розташована при в'їзді у центр міста. Середню освіту мешканцям доводиться отримувати в основному в сусідніх містах Бує та Пореч. Частина учнів відвідує освітні установи у Пулі, Пазині та Рієці.

Економіка[ред. | ред. код]

У минулому Новиград був відомий як риболовче містечко. Бурхливий економічний розвиток у 60-их роках ХХ століття спонукав місцеве населення до роботи в текстильній промисловості і сільському господарстві (переважно на виноградниках і зборі оливок). У 70-ті роки, у зв'язку з розвитком туризму, мешканці міста почали працювати у готельному та ресторанному бізнесі. Сьогодні найважливішими сферами економіки Новиграда залишаються рибна ловля, текстильна промисловість та сільське господарство.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

Церква св. Пелагія
  • Парафіяльна церква св. Пелагія та св. Максима — храм, побудований у момент створення Новиградської єпархії (V—VI ст.), до 1831 року був Кафедральним собором. За час свого існування відновлювався у 1408, 1580, 1746 та 1775 роках. У Середньовіччя інтер'єр храму був доповнений фресками, свідчення чому можна донині спостерігати у південній частині вівтаря. З 1935 року зовнішній вигляд будівлі не зазнавав змін.
  • Дзвіниця — дзвіниця, розташована безпосередньо у парафіяльної церкви Св. Пелагія та Св. Максима була побудована у 1883 році. На вершині піраміди, яка вінчає будівлю, знаходиться вкрита бронзою дерев'яна статуя покровителя міста, Св. Пелагія створена у 1913 році.
  • Міські мури, що нагадують своєю архітектурою стіни Московського Кремлю були побудовані у середині XIII століття і відновлювалися в різні періоди історії.
  • Церква Св. Агати знаходиться на старому міському кладовищі і є прикладом романської релігійної архітектури. Будівля цікаво своєю архітектурою, оскільки три його нефа знаходяться під загальним двосхилим дахом. У будові помітні символи регіональної релігійної архітектури раннього Середньовіччя, інтер'єр храму доповнено двома статуями пізнього бароко і живописом із зображенням Св. Агата. Церква піддавалася відновлювальних робіт у 1993—1955 роках
  • Церква Св. Антона — одна з небагатьох сільських середньовічних церков в околицях Новиграда, котра збереглась до сьогодні. Будівля храму примітна своїм нефом, побудованим в готичний період і відновленим у XVII столітті. У середині XIX століття святилище було розширено двома бічними вікнами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
  2. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018.
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018.
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]