Супетар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Супетар
Supetar
—  Місто  —
Супетар
Гавань Супетара
Гавань Супетара
Координати: 43°23′04″ пн. ш. 16°33′19″ сх. д. / 43.38444° пн. ш. 16.55528° сх. д. / 43.38444; 16.55528
Країна Хорватія
Жупанія Сплітсько-Далматинська
Уряд
 - Голова громади Дінко Хржич (ХДС)
Населення (2001)
 - Усього 3 062
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Postal code 21400
Телефонний код(и) 021
Веб-сайт: supetar.hr
Супетар is located in Хорватія
Супетар
Супетар

Супетар (хорв. Supetar, італ. San Pietro della Brazza) — місто в Хорватії, розташоване на північному узбережжі острова Брач, найважливіший для сполучення острова з материковою Хорватією поромний порт. Центр однойменної громади, що входить до Сплітсько-Далматинської жупанії. Офіційний центр острова з 1827 р.[1]

При населенні в 3062 особи, Супетар — це найбільше місто острова, його економічне, культурне і туристичне осереддя, в якому проживає п'ята частина острів'ян, адже місто розростається найшвидшими темпами, будуючи щороку десятки квартир. Офіційною мовою є хорватська, однак більшість жителів говорять також англійською, італійською та німецькою мовами.

Економіка[ред.ред. код]

Визначальною галуззю економіки міста є туризм. Супетар має велику кількість готелів і приватних апартаментів.

Сполучення[ред.ред. код]

Місто розташовано в 45 хвилинах плавби поромом судноплавної компанії «Ядролінія» з материкового порту Спліт, розміщеного навпроти Супетара через протоку Брацький канал.

Історія[ред.ред. код]

Старий Супетар було розташовано на невеликому півострові, де в наш час[Коли?] кладовище. Поселення запустіло на початку християнської ери. У пізньому середньовіччі навколо бухти названої на честь святого Петра виникло нове поселення, яке взяло свою назву від бухти. Таким чином, назва походить від скороченого хорватського ймення святого Sv. Petar (Sv.= Sveti, тобто Святий Петро), яку латиномовне населення міста за законами латинської мови вимовляло як «Су Петар». Вперше назва «Супетар» згадується 1423 року.

Нинішній Супетар засновано в XVI столітті, коли жителі віддаленого на 8 км вглиб острова населеного пункту Нережища (хорв. Nerežišča), почали використовувати Супетар як свою гавань. Головний період розвитку міста припав на XVIII-XIX сторіччя, коли Супетар перебрав на себе від Нережіща функції адміністративного центру острова Брач.[2]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Парафіяльна церква, неподалік від порту. Ліворуч від храму — музей міста

Парафіяльна церква Св. Петра стоїть на місці старої каплиці, яку було відновлено ​​в 1773 році в бароковому архітектурному стилі. У той час вона також дістала новий бічний приділ та дзвіницю. В 1887 році її було розширено. У церкві зберігаються картини місцевого художника Фелікса Тіроні з другої половини XVIII століття і барокова вівтарна картина невідомого венеціанського митця XVIII сторіччя.

У старій частині церкви є декілька надгробків з написами хорватською мовою, а біля входу до церкви можна побачити дві великі заголовні готичні букви. Зліва від будівлі церкви є сонячний годинник, а під ним саркофаг з викарбуваною датою 1774. У класах недільної школи містяться картини венеціанської доби (XVI і XVII ст.) Криниця, прикрашена рельєфами, це робота Йоганнеса Маццоніуса з 1734 р.

На Супетарському кладовищі поряд з каплицею Св. Миколи Чудотворця є два старі християнські саркофаги і кілька надгробків роботи Івана Рендича з Супетарського (1849-1932) та мавзолей сім'ї Петринович з портретами і скульптурами скульптора Томи Росандича (1878-1958).

Спорт[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

  • Початкова школа «Супетар»
  • Середня школа «Брач»

Медіа[ред.ред. код]

  • Радіо Брач — приватна радіостанція, розташована в Супетарі, яка транслює свої програми з 1987 року, коли була заснована як перша радіостанція в Югославії за межами тодішньої Югославської телерадіосистеми.

Відомі особи[ред.ред. код]

Супетар у новинах[ред.ред. код]

Щоденна газета Слободна Далмація нещодавно повідомила, що в МакКінні (Техас, США) зводиться житловий комплекс під назвою Adriatica як часткова точна копія Супетара [3].

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Супетара


Примітки[ред.ред. код]

  1. Naklada Naprijed, The Croatian Adriatic Tourist Guide, pg. 274, Zagreb (1999), ISBN 953-178-097-8
  2. Jane Foster, Footprint Croatia, pg. 237, Footprint Handbooks (2004), ISBN 1-903471-79-6
  3. A Million Dollars for a Villa in American Supetar, стаття про Адріатику Маккінні в "Слободній Далмації"

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 43°23′04″ пн. ш. 16°33′19″ сх. д. / 43.38444° пн. ш. 16.55528° сх. д. / 43.38444; 16.55528