Супетар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Супетар
Supetar
—  Місто  —
Супетар
Гавань Супетара
Гавань Супетара
Координати: 43°23′04″ пн. ш. 16°33′19″ сх. д. / 43.38444° пн. ш. 16.55528° сх. д. / 43.38444; 16.55528
Країна Хорватія
Жупанія Сплітсько-Далматинська
Уряд
 - Голова громади Дінко Хржич (ХДС)
Площа
 - громада 30 км²
Населення (2011) [1]
 - громада 4074
 - місто 3213
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Postal code 21400
Телефонний код(и) 021
Веб-сайт: supetar.hr
Супетар. Карта розташування: Хорватія
Супетар
Супетар

Супетар (хорв. Supetar, італ. San Pietro della Brazza) — місто в Хорватії, розташоване на північному узбережжі острова Брач, найважливіший для сполучення острова з материковою Хорватією поромний порт. Центр однойменної громади, що входить до Сплітсько-Далматинської жупанії. Офіційний центр острова з 1827 р.[2]

При населенні в 3213 осіб, Супетар — це найбільше місто острова, його економічне, культурне і туристичне осереддя, в якому проживає п'ята частина острів'ян, адже місто розростається найшвидшими темпами, будуючи щороку десятки квартир. Офіційною мовою є хорватська, однак більшість жителів говорять також англійською, італійською та німецькою мовами.

Історія[ред. | ред. код]

Старий Супетар було розташовано на невеликому півострові, де в наш час[коли?] кладовище. Поселення запустіло на початку християнської ери. У пізньому середньовіччі навколо бухти названої на честь святого Петра виникло нове поселення, яке взяло свою назву від бухти. Таким чином, назва походить від скороченого хорватського ймення святого Sv. Petar (Sv.= Sveti, тобто Святий Петро), яку латиномовне населення міста за законами латинської мови вимовляло як «Су Петар». Вперше назва «Супетар» згадується 1423 року.

Нинішній Супетар засновано в XVI столітті, коли жителі віддаленого на 8 км вглиб острова населеного пункту Нережища (хорв. Nerežišča), почали використовувати Супетар як свою гавань. Головний період розвитку міста припав на XVIII-XIX сторіччя, коли Супетар перебрав на себе від Нережіща функції адміністративного центру острова Брач.[3]

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 4074 осіб[1]. Населення самого міста становило 3213 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення міста[4]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Супетар, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 16,11°C, середня максимальна – 29,07°C, а середня мінімальна – 3,68°C. Середня річна кількість опадів – 780 мм.[5][6]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 12,07 12,27 14,80 18,20 23,23 27,12 29,07 28,92 24,35 19,98 15,32 12,03
Середня температура, °C 7,88 8,08 10,62 14,02 19,03 22,92 25,92 25,77 21,18 16,83 12,18 8,90
Середній мінімум, °C 3,68 3,90 6,43 9,82 14,85 18,72 22,80 22,62 18,03 13,68 9,03 5,75
Норма опадів, мм 73 60 67 64 54 44 30 46 66 84 102 90
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.30 3.52 3.67 3.33 2.92 2.70 2.77 2.58 2.87 3.00 3.72 3.65
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5591 8334 12016 16617 20628 23426 25088 21958 16258 10586 6046 4726
Джерело: [5][6]

Економіка[ред. | ред. код]

Визначальною галуззю економіки міста є туризм. Супетар має велику кількість готелів і приватних апартаментів.

Сполучення[ред. | ред. код]

Місто розташовано за 45 хвилин плавання поромом судноплавної компанії «Ядролінія» з материкового порту Спліт, розміщеного навпроти Супетара через протоку Брацький канал.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Парафіяльна церква, неподалік від порту. Ліворуч від храму — музей міста

Парафіяльна церква Св. Петра стоїть на місці старої каплиці, яку було відновлено ​​в 1773 році в бароковому архітектурному стилі. У той час вона також дістала новий бічний приділ та дзвіницю. В 1887 році її було розширено. У церкві зберігаються картини місцевого художника Фелікса Тіроні з другої половини XVIII століття і барокова вівтарна картина невідомого венеціанського митця XVIII сторіччя.

У старій частині церкви є декілька надгробків з написами хорватською мовою, а біля входу до церкви можна побачити дві великі заголовні готичні букви. Зліва від будівлі церкви є сонячний годинник, а під ним саркофаг з викарбуваною датою 1774. У класах недільної школи містяться картини венеціанської доби (XVI і XVII ст.) Криниця, прикрашена рельєфами, це робота Йоганнеса Маццоніуса з 1734 р.

На Супетарському кладовищі поряд з каплицею Св. Миколи Чудотворця є два старі християнські саркофаги і кілька надгробків роботи Івана Рендича з Супетарського (1849-1932) та мавзолей сім'ї Петринович з портретами і скульптурами скульптора Томи Росандича (1878-1958).

Спорт[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

  • Початкова школа «Супетар»
  • Середня школа «Брач»

Медіа[ред. | ред. код]

  • Радіо Брач — приватна радіостанція, розташована в Супетарі, яка транслює свої програми з 1987 року, коли була заснована як перша радіостанція в Югославії за межами тодішньої Югославської телерадіосистеми.

Відомі особи[ред. | ред. код]

Супетар у новинах[ред. | ред. код]

Щоденна газета Слободна Далмація нещодавно повідомила, що в МакКінні (Техас, США) зводиться житловий комплекс під назвою Adriatica як часткова точна копія Супетара [7].

Галерея[ред. | ред. код]

Панорама Супетара


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  2. Naklada Naprijed, The Croatian Adriatic Tourist Guide, pg. 274, Zagreb (1999), ISBN 953-178-097-8
  3. Jane Foster, Footprint Croatia, pg. 237, Footprint Handbooks (2004), ISBN 1-903471-79-6
  4. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  7. A Million Dollars for a Villa in American Supetar, стаття про Адріатику Маккінні в "Слободній Далмації"

Посилання[ред. | ред. код]

Координати: 43°23′04″ пн. ш. 16°33′19″ сх. д. / 43.38444° пн. ш. 16.55528° сх. д. / 43.38444; 16.55528