Дарувар
| Дарувар Daruvar | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 45°35′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 17.233° сх. д.Координати: 45°35′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 17.233° сх. д. | ||||
| Країна |
 Хорватія | |||
| Регіон | Беловарсько-Білогорська жупанія | |||
| Район | муніципалітет | |||
| Засновано | 4 століття до н. е. | |||
| Площа | 64 км² | |||
| Населення | 9815 (2001) | |||
| · густота | 207 осіб/км² | |||
| Агломерація | 13 243 | |||
| Висота НРМ | 161 м | |||
| День міста | День Святої Трійці | |||
| Часовий пояс | UTC+1 | |||
| Номери автомобілів | BJ, DA | |||
| GeoNames | 3202184 | |||
| OSM | ↑224165 ·R (Беловарсько-Білогорська жупанія) | |||
| Поштові індекси | 43500 | |||
| Міська влада | ||||
| Адреса | Trg kralja Tomislava 14 | |||
| Мер міста | Далібор Рохлік (ХСС) | |||
| Вебсайт | daruvar.hr | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Дарувар Дарувар (Хорватія) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Дарувар у Вікісховищі | ||||
Да́рувар (хорв. Daruvar, нім. Daruwar, угор. Daruvár, лат. Aqua Balissae) — місто на північному заході Хорватії, у західній Славонії. Курорт з термальними водами. Друге за величиною місто в Беловарсько-Білогорській жупанії. Населення — 9815[1] осіб у самому місті та 13243[1] людини по всій громаді (2001). Дарувар — домівка найбільшої чеської громади Хорватії.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Дарувар розташований біля підніжжя горбистої гряди Папук на берегах річки Топлиця (басейн Сави) за 50 км на південний схід від Беловара. За 30 км на захід від Дарувара лежить місто Гарешниця, за 50 км на північ — Вировитиця, за 20 км на південь — Пакрац, за 45 км на схід — Слатина, а за 50 км на північний захід — Кутина.
Через місто проходить автотраса Будапешт-Вировитиця-Баня-Лука. Інші шосе ведуть у Кутину і Слатину. У місті є залізнична станція.
Дарувар — курортне місто, відоме своїми мінеральними джерелами. Для лікування використовується тепла мінеральна вода (46 °C), а також лікувальні грязі.
Історія[ред. | ред. код]
Тутешні археологічні знахідки (кам'яні сокири) можна віднести до кам'яної доби. Поселення на місці сучасного Дарувара з'явилося в 4 столітті до нашої ери, коли біля теплих геотермальних джерел у нинішній долині Дарувара з'явилися перші організовані житла. Кельтсько-паннонські племена, які жили тут і були знайомі з водними процедурами на користь здоров'ю, звалися Iassi (що означало цілителі) за визначенням як давньогрецьких, так і римських письменників.
У складі Римської імперії місцеві кельти користувалися автономією, їх столицею стало місто Аква Балісе (Aqua Balissae), розташоване на місці сучасного Дарувара. Місто і гарячі джерела поруч з ним неодноразово відвідували імператори.
У VII ст. цей обшир заселили слов'яни. Місто аж до XVIII ст. було відоме під різними іменами — Подборє, Топліце, Доброкуче.
У 1543 р. місто загарбали турки і перетворили на турецьке укріплення на кордоні з імперією Габсбургів. У 1699 р. турків було вигнано австрійською армією.
У 1771 р. Подборє і околиці стали власністю князя Антуна Янковича. Він перейменував Подборє на Дарувар (від угорського «daru» — журавель і «var(os)» — город, місто) та посилено зайнявся створенням навколо цілющих джерел курортної інфраструктури.
У 1837 р. Дарувар отримав статус вільного королівського міста.
Перед війною за незалежність Хорватії муніципалітет Дарувар населяли здебільшого хорвати. Під час війни за незалежність Хорватії місто на короткий час захопили бойовики з сербської Автономної області Західної Славонії. Протягом війни в околицях міста точилися бої, які заподіяли Дарувару істотного збитку. Після закінчення війни зруйновані будівлі було відновлено.
Демографія[ред. | ред. код]
У зв'язку з тим, що більша частина хорватського населення, яке становило переважну більшість населення міста до турецької навали, втекла від турків, демографічна картина краю після визволення від Османської імперії вирізнялася великою строкатістю. На спорожнілі землі крім хорватів, що повернулися, австрійський уряд прикликав чималу кількість колоністів різних національностей: німців, чехів, угорців, італійців.
Примітною особливістю став великий відсоток чеського населення в Даруварі та околицях. Чеською мовою видаються газети, ведеться викладання в школах. У кількох населених пунктах поблизу Дарувара чеську визнано другою офіційною мовою.
За даними перепису населення в 2001 році, хорвати[2] становлять 58 % населення, 19 % — чехи, 14 % — серби, більш ніж 1 % — угорці.
За даними перепису 2011 року населення громади Дарувар становило 11 633 осіб[3], 1 з яких назвала рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 8 567 осіб.[3]
Динаміка чисельності населення громади[5]:
Динаміка чисельності населення міста[5]:
Населені пункти[ред. | ред. код]
Крім Дарувара, до громади також входять:
- Даруварські Виногради
- Доляни
- Доній Дарувар
- Горній Дарувар
- Липоваць-Маюр
- Людевит-Село
- Марковаць
- Врбоваць
Економіка[ред. | ред. код]
Основою економіки міста є туризм, санаторно-курортне обслуговування, а також виноробство, харчова промисловість. У місті є металообробний завод і фабрика з виробництва скловиробів. Чеська діаспора історично розвивала пивоварство, донині в місті виготовляється пиво марки «Старо Ческо».
Визначні місця[ред. | ред. код]
- Мінеральні джерела. Санаторії на джерелах приваблюють безліч курортників.
- Церква св. Трійці. Побудована в 1764 році.
- Сербська православна церква (XVII століття)
- Замок князя Янковича. Побудований в 1777 році.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Давид Франкфуртер (1909—1982), відомий своїм вбивством 1936 р. нацистського лідера Вільгельма Ґустлоффа.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Розподіл населення за статтю і віком, за поселеннями [Архівовано 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- ↑ Населення за національністю, по містах і муніципалітетах [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Центральне бюро статистики Хорватії (англ.)
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Міська сторінка [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]