Координати: 45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д. / 45.47500; 16.78194

Кутина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кутина
Kutina
Герб
герб
Основні дані
45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д. / 45.47500; 16.78194
Країна  Хорватія
Регіон Сисацько-Мославинська жупанія
Район громада Кутина
Поділ
  • 23 місцеві комітети[2]
  • Засновано 1256
    Площа 294,34 км²
    Населення 13735 (2011)[1]
    · густота 11,52 осіб/км²
    Агломерація 22760
    Висота НРМ 108  м
    День міста 10 листопада
    святий покровитель
    - Діва Марія Сніжна (5 серпня)
    Телефонний код (385) 044
    Часовий пояс UTC+1
    GeoNames 3196862
    OSM r8778890  ·R
    Поштові індекси 44320
    Міська влада
    Адреса Trg kralja Tomislava 12
    Мер міста Златко Бабич (ХДС)
    Вебсайт kutina.hr
    Мапа
    Мапа
    Кутина. Карта розташування: Хорватія
    Кутина
    Кутина
    Кутина (Хорватія)


    CMNS: Кутина у Вікісховищі
    Положення громади Кутина на карті жупанії

    Ку́тина (хорв. Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сисацько-Мославинської жупанії. Важливий промисловий центр (нафтохімічна, електронна, електротехнічна промисловість тощо). Найбільше місто гористої області Мославина, її економічний, торговельний та адміністративний центр.

    Положення

    [ред. | ред. код]

    Місто розташоване за 70 кілометрів від столиці Загреба, на південних схилах порослої виноградниками і лісистої Мославацької гори (хорв. Moslavačka gora) на краю місцевості Лоньско поле, одного з найбільших водно-болотних угідь у цій частині Європи.

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Кутина вперше згадується в історичних записах у 1256 році, а саме в документі угорсько-хорватського короля Бели IV від 10 листопада 1256 р. Упродовж століть Кутина розвивається як торговельний центр, у який переселявся люд з північно-західної і південної Хорватії. На початку XX століття Кутина, налічуючи 1903 жителі і являючи собою торговельно-ремісниче поселення, стала центром району (котару), що об'єднував муніципалітети Кутина, Поповача і Лудина.

    У Кутині існує давня традиція ЗМІ, про що свідчить історія місцевої газети Moslavački list і місцевої радіостанції Radio Moslavina.

    Населення

    [ред. | ред. код]

    Населення громади за даними перепису 2011 року становило 22760 осіб[1], 12 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 13735 осіб.[1]

    Динаміка чисельності населення громади[4]:

    Динаміка чисельності населення міста[4]:

    Населені пункти

    [ред. | ред. код]

    Крім міста Кутина, до громади також входять:

    Клімат

    [ред. | ред. код]

    Середня річна температура становить 11,44 °C, середня максимальна – 26,03 °C, а середня мінімальна – -5,20 °C. Середня річна кількість опадів – 903 мм.[5][6]

    Клімат міста
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
    Середній максимум, °C 6,73 8,65 12,90 17,50 22,70 26,03 25,35 24,44 20,42 15,37 9,82 5,73
    Середня температура, °C 0,76 2,69 6,94 11,54 16,72 20,06 21,58 20,68 16,66 11,59 6,06 1,96
    Середній мінімум, °C −5,2 −3,28 0,98 5,58 10,76 14,10 17,82 16,92 12,91 7,83 2,29 −1,79
    Норма опадів, мм 56 52 60 74 82 94 83 85 78 82 88 69
    Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.80 2.03 2.42 2.30 2.10 1.93 1.90 1.72 1.73 1.80 1.83 1.84
    Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4251 7026 10876 15253 19467 21538 22549 19758 14692 9010 4747 3472
    Джерело: [5][6]

    Економіка

    [ред. | ред. код]

    У Кутині розміщено експортно-орієнтовані підприємства: АТ Selk d.d. (виробник годинників, електронних компонентів, друкарських схем, елементів ІТ і т.ін.), АТ Petrokemija d.d. (завод мінеральних добрив), ТОВ Moslavina d.o.o. (збір, очищення і розподіл води), ТОВ Messer Tehnoplin Croatia (виробництво та продаж технічних газів) тощо. Перші три належать до числа найбільших компаній Хорватії [7] за рейтингом Інтернет-агентства www.top500.de [Архівовано 1 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Господарську картину міста доповнює низка середніх і дрібних підприємств.

    Сполучення

    [ред. | ред. код]

    У транспортному відношенні Кутина вигідно розташовується на автотрасі ЗагребЛиповаць, до якої приєднується і магістральний шлях до Гарешниці, Дарувара, Беловара і Вировитиці.

    Повз Кутину подорожує велика кількість туристів з Угорщини. Залізнична лінія Пан'європейський коридор X від Загреба до Вінковців і далі до Белграда проходить через Кутину, а доказом того, що Кутина і в давні часи була на перехресті шляхів може служити і римське поселення, залишки якого розташовані у східній частині Кутини — Кутинська Липа і яке, як припускається, згадувалося в давньоримських документах як Varianis.

    Визначні місця

    [ред. | ред. код]

    Кутина широко відома своєю дійовою молодіжною сценою та орієнтованим на альтернативні стилі клубом «Барака». Основні визначні пам'ятки — це природний парк Лоньско Поле, барокова церква Святої Марії Сніжної, старі дерев'яні будиночки під назвою trijem (ґанок, зруб, пор. з укр. «терем») або čardak, пагорби Мославини з руїнами середньовічних «замків».

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
    2. Mjesni odbori - Kutina.hr [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Місцеві комітети (хор.)
    3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
    4. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
    5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
    6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
    7. http://www.top500.de/cities/kutina_croatia.php [Архівовано 10 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)

    Відомі люди

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]