Малий Лошинь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 44°32′ пн. ш. 14°28′ сх. д. / 44.53° пн. ш. 14.46° сх. д. / 44.53; 14.46

Малий Лошинь
Mali Lošinj
—  Громада  —
Муніципалітет Малий Лошинь
Općina Mali Lošinj
Вид Малий Лошинь
Вид Малий Лошинь
Координати: 44°32′ пн. ш. 14°28′ сх. д. / 44.53° пн. ш. 14.46° сх. д. / 44.53; 14.46
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Приморсько-Горанська
Площа
 - громада 223 км²
Висота над р.м. м 
Населення (2011)
 - громада 8 116
 - місто 6091
Часовий пояс UTC+1
Поштовий індекс 51550
Вебсайт: http://www.mali-losinj.hr/
Малий Лошинь. Карта розташування: Хорватія
Малий Лошинь
Малий Лошинь
Мапа

Ма́лий Ло́шинь (хорв. Mali Lošinj, італ. Lussinpiccolo) — місто в Хорватії, найбільше місто острова Лошинь. Популярний курорт.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Малий Лошинь розташований в глибині обширної бухти в центральній частині острова. Автомобільна дорога проходить від Велі-Лошиня з півдня через Малий Лошинь і веде на північ, у сторону острова Црес. Малий Лошинь зв'язаний поромними переправами з сусідніми островами Уніє і Сусак, містом Пула, а також пасажирською катамаранною лінією з Цресом і Рієкою.

Історія

[ред. | ред. код]
Малий Лошинь в 1900 році

Місто вперше згадано в 1398 під іменем Мало-Село. Зручне розташування в глибині великої и глибоководної бухти сприяло його сильному росту. В XIX ст. Малий Лошинь перетворився в один з найбільших суднобудівних центрів Адріатики, тут діяло 11 верфей. Водночас Малий Лошинь набуває популярності і як місце відпочинку, тут будується багато вілл австрійських аристократів. Після першої світової війни Лошинь став одним з трьох островів Адріатики (разом з Цресом і Ластово), які були передані Італії, інші стали частиною Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, згодом Королівства Югославія. Після другої світової війни ввійшов в склад СФРЮ. З 1990 Малий Лошинь в складі незалежної Хорватії.

Населення

[ред. | ред. код]

Історично значний процент населення Лошиня складали італійці. Після входження Лошиня в склад СФРЮ більша їх частина покинула острів. ПЗа даними перепису 2001 року хорвати становили 83,14 % населення Малого Лошиня, італійці — 1,73 %, словенці — 0,55 %.

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 8 116 осіб[1]. Населення самого міста становило 6091 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[2]:

Динаміка чисельності населення міста[2]:

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Крім міста Малий Лошинь, до громади також входять:

Клімат

[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 15,68 °C, середня максимальна – 26,98 °C, а середня мінімальна – 4,05 °C. Середня річна кількість опадів – 901 мм.[3][4]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 11,54 11,45 14,13 16,80 22,06 26,31 26,98 26,82 22,38 18,76 14,34 11,24
Середня температура, °C 7,83 7,75 10,42 13,11 18,37 22,60 24,90 24,75 20,30 16,68 12,25 9,15
Середній мінімум, °C 4,15 4,05 6,72 9,42 14,68 18,92 22,82 22,66 18,22 14,60 10,18 7,09
Норма опадів, мм 77 63 62 65 59 61 34 58 98 114 117 93
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.12 3.28 3.35 3.16 2.82 2.64 2.62 2.61 2.76 3.02 3.48 3.37
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4729 7560 11143 15898 20463 22373 23980 20640 15080 9645 5166 4021
Джерело: [3][4]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Вид на Малий Лошинь
  • Церква Святого Мартина. Збудована в 1450 році, знаходиться на підвищенні над містом.
  • Церква Святого Миколая (1857 рік).
  • Кальварія на пагорбі поряд з містом .
  • Вілли австрійських аристократів XIX ст.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Малий Лошинь розвинувся та перевершує за числом жителів острів Велий (Великий) Лошинь майже в 7 разів (6091 осіб проти 901).

На честь міста названо астероїд 10415 Малий Лошинь.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  2. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
  3. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  4. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання і джерела

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]