Бакар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакар
хорв. Bakar
—  Місто  —
Стара частина міста
Стара частина міста
Стара частина міста
Прапор
Прапор
Офіційна печатка: Бакар хорв. Bakar
Герб
Координати: 45°19′ пн. ш. 14°32′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 14.533° сх. д. / 45.317; 14.533
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Приморсько-Горанська
Засновано I століття
Перша згадка 1288
Уряд
 - Мер Томіслав Кларіч
Висота над р.м. 56 м 
Населення (2011)
 - Міський район 1473
 - Агломерація 8 279
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 51222
Телефонний код(и) 051
Вебсайт: bakar.hr
Бакар хорв. Bakar. Карта розташування: Хорватія
Бакар хорв. Bakar
Бакар
хорв. Bakar
Розташування на мапі Хорватії
Мапа

Б́акар (хорв. Bakar) — місто в Хорватії, у Приморсько-Горанській жупанії. Місто розташоване на узбережжі Адріатичного моря, у глибині Бакарської затоки, що виходить в затоку Кварнер.

Слово Bakar в перекладі з хорватської мови означає «мідь».

Бакар — портово-промислове місто. Поряд з морським портом тут існував індустріальний комбінат, до складу якого входила коксова фабрика, що сильно забруднювала довкілля. У 1995 році фабрика була закрита і з тих пір стан довкілля навколо Бакара істотно покращився. В останні роки в Бакарі інтенсивно розвивається туризм. Станом на 2011 рік у Бакарі закінчується автомагістраль A7.

Історія[ред. | ред. код]

У давнину на місці Бакара існувало кельтське поселення, відоме як Vel-Kir (Кам'яний затока). У римський період тут також розташовувалося місто, яке називалося Вольцера (Volcera). Після приходу на Адріатику слов'ян місто отримало своє нинішнє ім'я, у Середньовіччі воно належало єпархії Вінодолскі, згодом належало багатим феодальним родинам Франкопанів та Зрінських. У XVI столітті в Бакарі був побудований укріплений замок. На стику XVII та XVIII століть Бакар увійшов до складу Австрійської імперії, після чого отримав права міста і герб. У другій половині XIX століття тут були побудовані великий порт і корабельна верф, зведена церква св. Андрія. У той же період в Бакарі відкрито морське училище.

Після Першої світової війни Бакар у складі Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія. Після розпаду Югославії в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 8 279 осіб[1], 5 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 1473 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Бакар, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 13,20 °C, середня максимальна – 26,09 °C, а середня мінімальна – 0,65 °C. Середня річна кількість опадів – 1435 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 9,47 9,77 12,25 15,78 20,74 24,63 26,09 25,97 21,60 17,02 12,27 9,49
Середня температура, °C 5,05 5,34 7,84 11,38 16,33 20,21 22,72 22,60 18,22 13,65 8,90 6,13
Середній мінімум, °C 0,65 0,96 3,43 6,95 11,93 15,79 19,34 19,22 14,85 10,28 5,54 2,75
Норма опадів, мм 116 95 103 106 94 112 69 95 142 179 177 147
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.94 3.09 3.11 2.93 2.67 2.54 2.51 2.56 2.65 2.93 3.20 3.17
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4399 7201 10453 14912 19123 20710 22129 18890 13853 8976 4816 3685
Джерело: [4][5]

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Церква св. апостола Андрія. Перша церква на цьому місці була побудована в XII столітті та повністю зруйнована землетрусом 1323 року. В 1853 році зведена нова церква в стилі пізнього бароко.
  • Замок. Побудований в XVI столітті за наказом імператора Фердинанда I для захисту від турецьких нападів.
  • Турецький будинок. Будівля побудована імовірно в XIV столітті в оттоманському стилі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Handbook for foreign visitors to Croatia. Zagreb. 1997