Бує

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бує
—  місто  —
Бує
хорв. Buje
італ. Buie, Buie d’Istria
Панорма міста
Панорма міста
Прапор Бує
Прапор
Координати: 45°24′ пн. ш. 13°39′ сх. д. / 45.400° пн. ш. 13.650° сх. д. / 45.400; 13.650
Країна Хорватія Хорватія
Жупанія Zastava Istarske županije.svg Істрійська жупанія
Уряд
 - Мер Лорелла Лимончин-Тот
Висота над р.м. 222 м 
Населення (2011) [1]
 - громада 5 182
 - місто 2 671
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 52460
Телефонний код(и) (+385)052
Веб-сайт: http://www.buje.hr/
Бує. Карта розташування: Хорватія
Бує
Бує
Розташування міста на мапі Хорватії

Бує (хорв. Buje, італ. Buie, Buie d’Istria) — місто в Хорватії, у північно-західній частині півострова Істрія. Муніципалітет займає загальну площу 110 км².

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Бує розташований на північному заході Істрії, за 10 кілометрів від морського узбережжя і за 6 кілометрів від кордону зі Словенією. Місто знаходиться у горбистій місцевості, найвища вершина має 222 м. Завдяки своєму розташуванню місто з давніх часів вважається «охоронцем Істрії». Головна вулиця має протяжність близько 200 м.

Місто розділене на декілька частин:

  • Санкт-Себастьян — один з наймолодших районів, що знаходиться у західній частині міста;
  • Старе місто — розташоване на найвищому пагорбі Bujska і, згідно зі своєю назвою, є найстарішою частиною міста;
  • Броло — район, що займає територію між Санкт-Себастьяном і Старим містом, заселеним в основному італійцями;
  • Нове місто — є центром політичної та судової влади Бує;
  • Рудин — спальний район, збудований за часів входження Істрії в Югославію;
  • Монте-Бастер — найсхідніша частина міста, розташована неподалік від міського кладовища;
  • Станція — центр економічного життя міста, розташований біля міського вокзалу, збудованого ще за часів австро-угорського правління.

Також у Бує розташована низка навчальних закладів, що включають у себе початкову та середню школи, які ведуть навчання хорватською та італійською мовами.

Бує, як і вся хорватська Істрія, багатонаціональне місто. В окрузі Бує — дві офіційні мови, італійська мова прирівняна у правах з хорватскою. Італійське населення міста найбагаточисельніше серед всіх істрійських міст і становить 39,6 %.

Історія[ред. | ред. код]

Бує розташований на вершині високого пагорбу, що є центральним над околицею; поселення, що мало важливе стратегічне значення, з'явилось тут ще в доісторичні часи. Поволі розвиваючись у римську та слов'янську епохи Бує до періоду пізнього середньовіччя перетворилось у типове для Істрії місто з вузькими вулочками у Старому місті і численними особняками у венеціанському стилі.

Після закінчення Другої світової війни, місто становиться промисловим, культурним і економічним центром регіону.

Демографія[ред. | ред. код]

Населення Бує[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 182 осіб[1].

Динаміка чисельності населення громади[2]:


  • примітки:

він був створений зі старого муніципалітету Бує. У 1857., 1869., 1921., 1931., 1981. и 1991 роках частина даних міститься в місті Умагу. З 1857 по 1991 рік містить частину центру обробки даних міста Умага.

Місто Буйе[ред. | ред. код]

Населення міста у 2011 році становило 2 671 осіб.[1] Динаміка чисельності населення міста[2]:

  • Примітка:

У 1857., 1869. 1921. и 1931. містить дані для розрахунків Бибали.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Бує, до громади також входять:[1]

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 13,36°C, середня максимальна – 26,99°C, а середня мінімальна – -1,12°C. Середня річна кількість опадів – 998 мм.[3][4]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 9,76 10,67 13,96 17,31 22,44 26,33 26,99 26,78 22,26 17,52 12,42 8,99
Середня температура, °C 4,33 5,23 8,50 11,87 16,99 20,88 23,26 23,02 18,51 13,78 8,68 5,25
Середній мінімум, °C −1,12 −0,22 3,07 6,42 11,54 15,45 19,50 19,27 14,76 10,03 4,93 1,50
Норма опадів, мм 68 55 70 80 79 90 61 87 101 113 107 87
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 2.04 2.30 2.40 2.43 2.20 2.10 2.10 2.04 2.05 2.26 2.28 2.17
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4415 7425 10693 15170 19252 21133 22005 18825 13929 8959 4900 3741
Джерело: [3][4]

Економіка[ред. | ред. код]

Населення зайнято в промисловості (електротехніка, електроніка), сільськогому господарстві і в туристичному бізнесі. Плантації винограду та оливок є основним джерелом прибутку місцевих жителів.

Місто зв'язане автомобільними шляхами з Умагом, Новіградом, Пулою, Пазином і словенським Копером.

Визначні місця[ред. | ред. код]

Собор св. Серваля
Храм св. Мартина
  • Собор св. Серваля  — кафедральный собор міста, побудований у стилі бароко і класицизму, належить до венеціанської епохи правління. Раніше на його місці знаходилась романо-готична церква, побудована у XIII сторіччі, елементи якої нагадують про себе в недоробленій частині фасаду будівлі, роботи над якою так і не були виконані у повному обсязі. Однак багате оздоблення та оригінальний орган роблять собор однією з найважливіших культурних і історичних пам'яток Істрії, що дійшли до наших днів.
  • Церква св. Марії Милосердної — побудована у XV сторіччі поза Старим містом. Історія розповідає про одну багату родину, що послала за статуєю Св. Марії у Венецію, проте посильний, що повернувся застав міську браму зачиненою і вирішив перечекати ніч біля стін міста. На ранок виявилося, що привезенну статую неможливо підняти і перенести за стіни Бує. Дана подія була розцінена як знак, що Мати Божа бажає побудови святині у цьому місці. У 1498 на цьому місці була побудована перша каплиця, а звістка про надзвичайну подію швидко поширилася серед людей і незабаром весь район став місцем паломництва віруючих. У зв'язку з цим міською владою було прийнято рішення про будівництво храму, яке було завершено в 1587. У 1590 біля церкви була зведена 22-метрова дзвіниця з годинником. Внутрішнє убрання храму включає єдину відому завершену роботу венеціанського художника Гаспаро Делла Веккіо (16531735), що відображає вісім сцен з життя Христа, і за сукупністю, збалансованою і простою архітектурою має неоціниме історичне значення.
  • Статуя Марії Милосердної — розташована в однойменному храмі і виконана в стилі пізньої готики під видимим впливом фламандського мистецтва. Скульптура вважається однією з найкрасивіших дерев'яних статуй, що збереглися до нашого часу в Істрії.
  • Етнографічний музей — у чотириповерховій будівлі музею відтворено побут різних епох. Тут можна побачити як виглядали робочі місця місцевих жителів, а також предмети їх побуту, вироби народного промислу.
  • Старе місто — одне з найкраще збережених середньовічних міст Істрії.


Джерела[ред. | ред. код]

  • ЦД-ром: «Насеља и становништво РХ од 1857—2001. године», Издање Државног завода за статистику Републике Хрватске, Загреб, 2005. (серб. ')

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018. 
  2. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018. 
  3. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  4. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]