Генеральний директорат розвідки Румунії
| Direcția Generală de Informații a Apărării | |
|---|---|
 | |
| Країна: |
 Румунія |
| Дата заснування: | 1 липня 1999 |
| Юрисдикція: | Міністерство національної оборони Румунії |
| Штаб-квартира: |
 Бухарест |
| Бюджет: | засекречено |
| Чисельність: |
засекречено (700 службовців у 1990 р.[1]) |
| Керівництво | |
|
генерал-лейтенант Маріан Гапау[2] | |
| Сайт | |
| mapn.ro | |
Головне управління військової розвідки Румунії, Головне управління розвідки Міністерства оборони Румунії (ГУР МОР), Генеральний директорат розвідки Міністерства Оборони Румунії (рум. Direcția Generală de Informații a Apărării, DGIA) — це спецслужба Румунії, у підпорядкуванні Міністерства національної оборони Румунії.
Історія
Відповідно Указу князя Александра Йоана Кузи в 1859 р. був організований «Інформаційний відділ II» у Міністерстві оборони Румунії та Генеральному штабі, яким безпосередньо і підпорядковувався. Ця інформативна структура працювала безперервно під різними іменами та в різних організаційних структурах: «Бюро 5», «10-й Відділ», «офіс-2» військової розвідки і управління військової розвідки[1].
Після проголошення республіки в Румунії 30 грудня 1947 р. розвідувальне управління Генерального штабу Румунії зазнало організаційних змін щодо обов'язків. Контррозвідувальна діяльність була переведена до відділу військової безпеки[1].
Після румунської революції 1989 р. Міністерство оборони Румунії мало три відомчі структури інформації:
- військової розвідки (рум. DIM),
- Управління охорони та військової безпеки (рум. DPSM) і
- Департамент захисту інформації (рум. SPI).
Остання структура була згодом інтегрована в Управління охорони та військової безпеки. Військова розвідка була створена відповідно до Закону № 41 від 1990 року та Закону № 51 від 1991 р.. До 1993 р. згадана розвідка називалася «Науково-дослідний відділ армії». Його основна мета була розкриття та здобуття відомостей про загрози військовому потенціалові держави, особливо від сусідніх держав: Україна, Молдова, Сербія, Угорщина, Болгарія. На посади зазначеної структури вступили колишні співробітники Управління військової розвідки (рум. Direcţii de Informaţii a Armatei, DIA), існувавшої до 1989 року.
Поточна робота контролювалася і координувалася начальником Генерального штабу ЗС Румунії. Управління охорони та військової безпеки було створене у квітні 1990 р. і мало теж непевну юридичну основу. Мало суперечності в діяльності, наборі персоналу в Міністерстві національної оборони Румунії і при виявленні шпигунів, агентів вивідування військових територій в Румунії. Загалом було близько 700 службовців, а керівник військової розвідки був підпорядкований безпосередньо міністрові оборони Румунії[1].
Головне управління розвідки Міністерства оборони Румунії було створене 1 липня 1999 року[3] Постановою Уряду Румунії № 385 від 18 травня 1999 року і наказом Міністра Національної оборони Румунії № 69 від 23 червня 1999 року[4].
У вересні 2010 року була створена оперативна бригада військової розвідки[5].
Колишній керівник Департаменту захисту інформації полковник Ґеорґе Ілє повідомив пресі, що IT структури відчувають проблеми зі збереженням військової таємниці: секретну інформацію дуже важко визначити і освоїти протягом короткого часу. Але інтелект — це національне надбання, яке має бути захищене. У Румунії військова цензура впливала на передачу через Департамент зі зв'язків з громадськістю армії відомостей у ЗМІ. У Румунії був брак правового акту, що регулює захист інформації. Тому, Ґеорґе Ілє зазначив, що у період перехідної економіки Румунія переживає зміни соціального процесу, але повинно бути визначене що захищене, а що ні. Поширення інформації є грою з ризиком і ціною; захист інформації вимагає певних матеріальних витрат, а нездатність захистити має певні ризики.
Структура
Організована в двох управліннях:
- Управління військової розвідки (рум. Direcția Informații Militare — розвідка)
- Управління військової безпеки (рум. Direcţia Siguranță Militară — контррозвідка)
Керівники
| Керівники Головного управління військової розвідки Румунії | |||||
| Період | Особа | Примітки | |||
|---|---|---|---|---|---|
| до 2009 року | генерал Франциск Радіч[6] | ||||
| по 2009 році | генерал Ґеорґе Саву[6] | ||||
| 2014 р. | генерал-лейтенант Маріан Гапау[2] | ||||
Завдання
Обов'язки Головне управління військової розвідки Румунії полягають у наступному:
- отримання, обробка, перевірка, зберігання і відновлення інформації та даних про фактори ризику і внутрішніх і зовнішніх загроз, військових і невійськових, які могли б вплинути на національну безпеку в румунській армії[7];
- застосування заходів протидії у співробітництві вказаних двох управлінських служб та національними відомчими структурами з державами-членами спілки, коаліцій та міжнародних організацій, в яких Румунія є учасником, і забезпечення національної безпеки секретної інформації, у НАТО та Європейському Союзі[7]
Співтовариство розвідки Румунії
18 листопада 2005 р. влада оголосила про рішення Верховного ради оборони країни (рум. Secretarul Consiliului Suprem de Aparare a Tarii - CSAT) на чолі з президентом Траяном Басеску про створення вищої, координуючої ланки румунської розвідки, що отримала назву «Національне розвідувальне співтовариство» (рум. Comunitatea Nationala de Informatii - CNI). На яку були покладені обов'язки з координації діяльності всіх силових структур країни, що мають відношення до збору розвідувальної інформації —
- контррозвідка (рум. Serviciul Roman de Informatii - SRI),
- служба зовнішньої розвідки (рум. Serviciul de Informatii Externe - SIE),
- розвідка міністерства оборони (рум. Directia Generala de Informatii a Apararii - DGIA), а також
- міністерство юстиції та міністерства внутрішніх справ.
Крім цього, румунському розвідувальному співтовариству належало зайнятися централізованою обробкою інформації, яка збирається згаданими структурами, і поширенням аналітичних матеріалів для вищих органів влади — канцелярії президента і прем'єр-міністра, а також керівникам відповідних комісій парламенту Румунії. У 2005 р. — Співтовариство розвідки Румунії очолив генерал-лейтенант Серґіу Ґеорґе Медар[8]
У 2006 р. було всього сім спецслужб у Румунії з Національним органом для перехоплення повідомлень, і Служби розвідки Румунії (рум. Serviciul Român de Informații, sigle (SRI))[9].
Румунія має 571 офіцера розвідки проти 89 аналогічних службовців у Німеччині та 98 — у Франції[10].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г Scurt istoric — DGIA (рум.)
- ↑ а б ROBERT TURCESCU, ofiţer acoperit: DGIA, serviciul de spionaj al Armatei Române. Cu ce se ocupă şi structura, 22 Septembrie 2014, RomaniaTV.NET (рум.)
- ↑ Președintele Băsescu a semnat decretul de decorare a Drapelului de luptă al DGIA, de Ovidiu Petrovici, 24 Mai 2011, RomaniaLibera.ro (рум.)
- ↑ ROBERT TURCESCU, ofiţer acoperit: DGIA, serviciul de spionaj al Armatei Române. Cu ce se ocupă şi structura, RomaniaTV.NET (рум.)
- ↑ Vineri, Moș Teacă și-a făcut încă un serviciu secret, 11 septembrie 2010 (рум.)
- ↑ а б Directorul Directiei Generale de Informatii a Apararii a fost inlocuit (рум.)
- ↑ а б MApN: Directia Generala de Informatii a Apararii nu detine informatii despre firma «Desintco», 24 august 2009, Hotnews.ro (рум.)
- ↑ Проблемы интеграции Румынии в ЕС решат спецслужбы (рос.)
- ↑ Roumanie: la stratégie nationale de défense à l'ordre du jour, mars 2007, roumanie.com, ISSN 1765–2820 (фр.)
- ↑ «La Roumanie championne d'Europe des services secrets», avril 2006, Spyworld Actu (фр.)
Посилання
- Офіційний сайт (рум.)
- Group «DGIA» (Educaţie) in Facebook (рум.)
- Scurt istoric - DGIA (рум.)
- Direcţia generală de informaţii a apărării (рум.)
- ROBERT TURCESCU, ofiţer acoperit: DGIA, serviciul de spionaj al Armatei Române. Cu ce se ocupă şi structura, 22 Septembrie 2014, RomaniaTV.NET (рум.)
- Direcția Generală de Informații a Apărării - DGIA, Scribd Inc. (рум.)
