Стефанчук Юрій Семенович

Стефанчук Юрій Семенович
Народження	4 (17) січня 1908 Біла Церква, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	10 жовтня 1995(1995-10-10) (87 років)
	Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР  Україна
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури (1931)
Діяльність	сценограф
Вчитель	Шкляїв Валентин, Касіян Василь Ілліч, Красицький Фотій Степанович, Кричевський Федір Григорович і Плещинський Іларіон Миколайович
Працівник	Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької і Перший академічний український театр для дітей та юнацтва
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Нагороди

Ю́рій Семе́нович Стефанчу́к (17 січня 1908, Роток — 10 жовтня 1995, Львів) — український художник театру; член Спілки радянських художників України з 1945 року.

Біографія

Народився 4 [17] січня 1908(19080117) року в селі Роток (нині мікрорайон міста Білої Церкви Київської області, Україна). Протягом 1920—1925 років студіював рисунок у І. Міщенка у Білій Церкві та у 1923—1925 роках — театрально-декораційне мистецтво у Валентина Шкляєва у театральній майстерні Мистецького об'єднання «Березіль». У 1925—1928 роках працював гравером у Білоцерківській літодрукарні тресту «Держдрук». З 1928 по 1931 рік начався у Київському інституті пролетарської мистецької культури у Федора Кричевського, Фотія Красицького,Василя Касіяна, Іларіона Плещинського.

У 1931—1932 роках працював художником-постановником у Театрі музичної комедії Донбасу; з 1933 по 1963 рік — художником-постановником у Українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (з 1954 року — головний художник). Брав участь у гастролях театру в Ризі у 1948, 1951 роках, Москві у 1951 році. У 1964—1978 роках — головний художник Театру юного глядача імені Максима Горького у Львові. Член КПРС з 1964 року. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Мешкав у Львові в будинку на вулиці Лісній, № 16, квартира № 8. Помер у Львові 10 жовтня 1995 року. Похований у Львові на полі № 80 Личаківського цвинтаря. У 2007 році на могилі встановлено пам'ятник виконаний скульптором Олесем Дзиндрою.

Творчість

Працював у галузі театрально-декораційного мистецтва. Оформив вистави:

• «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського (1931, Театр музичної комедії Донбасу);
• «Життя кличе» Володимира Білль-Білоцерковського (1934);
• «Наталка Полтавка» Івана Котляревського (1936);
• «Підеш — не вернешся» Івана Кочерги (1936);
• «Безталанна» (1939), «Мартин Боруля» (1944) та «Сава Чалий» (1957) Івана Карпенка-Карого;
• «Лісова пісня» Лесі Українки (1939);
• «Маруся Богуславка» Михайла Старицького (1942);
• «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ'яненка (1944);
• «На перші гулі» Степана Васильченка (1944);
• «Загибель ескадри» Олександра Корнійчука (1952);
• «Лимерівна» Панаса Мирного (1953);
• «Сон князя Святослава» Івана Франка (1953);
• «Гамлет» Вільяма Шекспіра (1957);
• «Фабричне дівчисько» Одександра Володіна (1966);
• «Човен хитається» Ярослава Галана (1967, Дрогобицький музично-драматичний театр);
• «Людов на світанні» Ярослава Галана (1971, Мукачівський російський драматичний театр).

За мотивами творів Тараса Шевченка виконав декорації до:

• опери «Катерина» Миколи Аркаса (1933, Театр музичної комедії Донбасу, інсценізація Віктора Довбищенка);
• вистав:
  • «Гайдамаки» (1939, інсценізація Василя Харченка);
  • «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1942, інсценізація Віктора Івченка);
  • «Невольник» Марка Кропивницького (1961).

Як художник-декоратор оформив постановки п'єс про життя і творчість Тараса Шевченка, зокрема:

• «Тарас Шевченко» Юрія Костюка (1945, інсценізація В. Скляренка; Львівський театр юного глядача імені Максима Горького);
• «Петербурзькі ночі» Василя Малакова і Д. Шкневського (1950, Український драматичний театр імені Марії Заньковецької);
• «І на волі — в'язень...» М. Михася (1964, Львівський театр юного глядача імені Максима Горького).

Автор портрета Тараса Шевченка (туш, 1961) та ескізу «Лілея» (акварель, 1946), виконаного до обкладинки лібрето. Портрет експонувався у 1965 році на персональній виставці художника у Львові, ескіз — на виставці у 1983 році.

Брав участь у Виставці театральних художників СРСР у Москві у 1954 році, всеукраїнських виставках театральних художників Української РСР у Києві у 1960, 1968, 1977 роках. Персональні виставки відбулися у Львові у 1963, 1972, 1978, 1983 роках.

Література

• Стефанчук Юрій Семенович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 443.;
• Стефанчук Юрій Семенович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Стефанчук Юрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. — Кн. 2, [т. 8] : Символізм — Технічні рослини. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Стефанчук Юрій Семенович // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977., С. 238—239;
• Людмила Остафіїва. Стефанчук Юрій Семенович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 952—953.