Нептун (крилата ракета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Р-360 «Нептун»
Neptune cruise missile 05.jpg
Походження  Україна
Історія виробництва
Розробник КБ «Луч»
НВП «Радіонікс» (голівка самонаведення)
Розроблено початок в 2014, береговий комплекс прийнято на озброєння в 2020
Виробник Харківський авіаційний завод, «Мотор Січ» та інші підприємства українського оборонно-промислового комплексу
Характеристики
Вага 870 кг
Довжина 5050 мм
Діаметр 380 мм

Двигун МС-400
Операційна
дальність
280 км
Швидкість 900 км/г
Пускова
платформа
УСПУ-360 на базі КрАЗ-7634НЕ

Commons-logo.svg Нептун (крилата ракета) у Вікісховищі
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Фото ракети у польоті

Р-360 «Нептун» — українська протикорабельна крилата ракета. Розроблена в київському конструкторському бюро «Луч» у 2014―2020 роках. 2020 року береговий комплекс РК-360МЦ «Нептун» на основі ракети прийнятий на озброєння Збройних сил України.

Ракета призначена для знищення кораблів водотоннажністю до 5000 тонн і має бойову частину масою 150 кг. Ракета має дозвукову швидкість (900 км/год) і здійснює політ на надмалих висотах — кілька метрів над рівнем моря. Ракета може маневрувати під час польоту, дальність якого — до 280 км.

Ракету планується для використання з трьох платформ: корабельного, наземного і повітряного базування. 2019 року виготовлено наземний комплекс — РК-360МЦ, до складу якого входять декілька машин: командний пункт, пускова установка, транспортно-заряджальна машина тощо. Як корабельну платформу для ракет спершу розглядали катери типу «Лань», але з 2018 року називають катери типу «Веспа».

Історія[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

Після захоплення Росією Криму в 2014 році, Військово-морські сили України втратили основний корабельний склад, а також берегові ракетні комплекси «Рубіж[ru]». Потенціал ВМСУ не дозволяв протидіяти Чорноморському флоту РФ, зокрема ймовірній наступальній операції РФ, включно з висадкою десанту на український берег, а також загрозі морської блокади. Росія ж після окупації Криму суттєво збільшила там військову присутність: на території Криму було розгорнуто протикорабельну систему оборони, котра включала в себе підсистему виявлення надводних кораблів з дальністю до 500 км; підсистему автоматизованого управління і видачі цілевказання; підсистему вогневого ураження з дальністю до 350 км, яка оперує дивізіонами ПКР «Бал», «Бастіон», Club-K, БРК «Утес», а також кораблями, підводними човнами і морською авіацією ЗС РФ. Як тимчасове рішення нарощення оборонного потенціалу, для ВМСУ сформували 406 ОАБр ствольної артилерії і 32 РеАП з установками БМ-27 Ураган, проте артилерія має надзвичайно низьку ефективність для ураження кораблів супротивника. Питання побудови власного протикорабельного ракетного комплексу було критично важливим для України, оскільки комплекс може забезпечити контроль територіальних вод і проток, захистити військово-морські бази, берегові об'єкти та інфраструктуру узбережжя, а також протистояти висадці морського десанту супротивника[1].

Розробка[ред. | ред. код]

Роботи над ракетою почалися у 2014 році, проте не афішувалися[2].

У вересні 2015 року, на виставці «Зброя та безпека-2015», було вперше продемонстровано вигляд нової протикорабельної крилатої ракети — як ключового елементу протикорабельного ракетного комплексу «Нептун»[3].

Згідно з інформацією з відкритих джерел, станом на весну 2016 року виготовлені перші льотні зразки крилатої ракети. Ззовні ракета подібна до радянської протикорабельної ракети Х-35[ru]. Виробництво перспективного ракетного озброєння відбувається при кооперації з іншими українськими підприємствами, в тому числі з Харківським авіаційним заводом, підприємством «Мотор Січ» та іншими. У 2016 році було озвучено про ймовірну розробку трьох модифікацій ракетного комплексу «Нептун»: корабельного, наземного і повітряного базування. Розробником комплексу було названо державне київське конструкторське бюро «Луч». Було назване також призначення ракети — ураження бойових надводних кораблів і транспортних суден зі складу ударних груп (конвоїв) або що рухаються поодиноко водотоннажністю до 5000 тонн[4].

За даними Валерія Павлюкова, президента корпорації «ТАСКО», в середині 2017 року було проведено випробування ракети паралельно з випробуваннями ракет «Вільха». На відміну від «Вільхи», випробування і можливості ракети «Нептун» не афішували[5].

Перша демонстрація[ред. | ред. код]

30 січня 2018 року відбулися успішні перші льотні випробування крилатої ракети «Нептун». На випробуваннях був присутній секретар РНБО України Олександр Турчинов[6][7][8][9].

У березні 2018 року повідомлялося про плани закласти корпус першого швидкохідного ракетного катера проекту «Лань» на літо 2018 року. За даними «Українських військових сторінок», цей катер розроблено якраз під ПКР «Нептун»[10].

16 липня 2018 року Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов у рамках контролю за реалізацією національної ракетної програми побував на Державному підприємстві «ВІЗАР». На оприлюднених знімках було помічено і ракету «Нептун»[11]. Візит Турчинова до КБ «Луч» із оглядом лінії з виготовлення ПКР «Нептун» відбувся ще 14 серпня[12].

17 серпня 2018 року на півдні Одеської області відбувся черговий етап випробувань української крилатої ракети, на яких був присутній Олександр Турчинов. Випробування української крилатої ракети Нептун виявилися успішними. Під час них було точно вражено морську ціль на відстані 100 км[13][14].

В жовтні 2018 року командувач Військово-морських сил ЗС України адмірал Ігор Воронченко повідомив, що до кінця 2018 року іще має бути два випробувальних пуски ракети, а вже в квітні-травні 2019 року має бути завершене випробування берегового комплексу з протикорабельними ракетами «Нептун». Також стало відомо, що носіями ракет «Нептун» стануть ракетні катери «Веспа» розробки і виробництва «Кузні на Рибальському», а не «Лань». А поки ці катери іще не побудовані, як платформа для випробування корабельної версії ракети може бути використаний ракетний катер «Прилуки»[15].

5 грудня 2018 року на узбережжі Чорного моря відбулись випробування ракет українського виробництва, зокрема, були перевірені можливості ураження водних цілей ракетами ЗРК С-125 «Печора-2Д» та ПКР «Нептун». Протикорабельні ракети «Нептун» на цих випробуваннях успішно вразили ціль на відстані 280 км[16].

Перший наземний комплекс[ред. | ред. код]

Машини комплексу РК-360МЦ «Нептун», 5 квітня 2019.

В лютому 2019 року на виставці IDEX-2019 вперше широкому загалу було представлено макет наземного комплексу «Нептун»[17].

5 квітня 2019 року на полігоні в Одеській області пройшли випробування комплексу наземного базування — РК-360МЦ «Нептун». За словами президента України Петра Порошенка, який був присутнім під час випробувань, комплекс має бути прийнятий на озброєння у надзвичайно короткий термін, причому не тільки Військово-морських сил України, а й Сухопутних військ ЗСУ[18].

Оновлення систем ракети[ред. | ред. код]

27 травня 2019 року на випробувальному полігоні «Алібей» в Одеській області пройшли чергові вогневі випробування ракети, яка отримала ряд суттєвих змін — змінені голівка самонаведення, висотомір, стартовий двигун, крила та рулі, гіроскопи та системи навігації. Однією з найважливіших змін була нова голівка самонаведення, яка дозволяє захоплювати ціль в умовах складного маневрування. Була збільшена площа крил та рулів ракети, які повинні підвищити її керованість і маневреність. Новий висотомір забезпечує політ на надмалій висоті, через що супротивник має значно менше часу на виявлення, ідентифікацію та перехоплення ракети. Також ракета отримала нову електроніку, зокрема — гіроскопи[2], і новий, більш потужний, стартовий двигун (раніше використовувався двигун з ракет комплексу С-125). Нові системи навігації тепер забезпечують роботу комплексу навіть в умовах потужного використання противником засобів радіоелектронної боротьби[2][19][20][21][22][23].

Враховуючи всі зміни у крилатій ракеті Р-360, а також її можливості маневрувати на маршруті польоту до цілі, стає можливим обійти зони протиповітряної оборони противника та знищити ціль у тилу ворога несподіваним ударом.
— Укроборонпром, 27 травня 2019.

За повідомленням Сергія Згурця, державні випробування заплановані на 2019 рік[2].

2 листопада 2019 року в Одеській області, поблизу селища Чорноморське, відбулися успішні пуски ракети. Для забезпечення безпеки, до 16:00 для навігації суден і польотів авіації була закрита ділянка моря площею 6,3 тисячі км²[24].

Черговий етап випробувань ракетного комплексу Р-360 «Нептун» з пусками крилатих ракет відбувся 2 квітня 2020 року на полігоні «Алібей» на півдні Одеської області[25]. «Нептун» було оснащено інертною бойовою частиною, це перша демонстрація роботи всіх систем керування і наведення[26].

27 квітня 2020 року відбулись випробування ракети РК-360МЦ «Нептун» в умовах радіоелектронної протидії противника — зі створенням реальних радіоперешкод для головки самонаведення ракети. До випробувань також було залучено авіацію — літаки Су-27[27].

З 27 по 30 травня 2020 року відбулись державні випробування ракети РК-360МЦ «Нептун» на полігоні «Алібей». Під час випробування здійснено залповий пуск двох ракет та успішне ураження двох наводних цілей, на відстані близько 85 та 110 км, відстань між якими складала близько 20 км[28].

Чергові випробування комплексу відбулися на полігоні «Алібей» 17 червня 2020 року. Ракета була випробувана з бойовою частиною[29].

Прийняття на озброєння[ред. | ред. код]

23 серпня 2020 року ракетний комплекс «Нептун» був прийнятий на озброєння[30].

Опис[ред. | ред. код]

Деякі складові, розроблені та випробувані для крилатих ракет «Нептун» були згодом використані при розробці проєкту безпілотного літального апарату «Сокіл-300».

Ракета[ред. | ред. код]

Довжина самої ракети з прискорювачем — 5050 мм[4]. Стартова маса ракети — близько 870 кг, бойова частина важить 150 кг[31]. Цих характеристик достатньо для ураження бойових надводних кораблів і транспортних суден водотоннажністю до 5000 тонн[32]. Ракета має хрестоподібне складане крило[4].

Бойова частина[ред. | ред. код]

Тип бойової частини — осколково-фугасна проникаючого типу, маса — 150 кг[31]. Бойова частина приводиться в дію підривачем при контакті з ціллю, або дистанційно — неконтактними датчиками[32].

У вересні 2021 року стало відомо, що державне підприємство «Спецоборонмаш» (входить до ДК «Укроборонпром») впровадило технологію вакуумно-кускового спорядження вибухівкою бойової частини Б-360 ракети Р-360 комплексу «Нептун». Завдяки вакуумно-кусковому заливанню уражаюча дія боєприпасів значно посилюється[33].

Електроніка[ред. | ред. код]

Голівку самонаведення для ракети розроблено НВП «Радіонікс»[34][32]. Вона має надвисокі кути огляду ±60°, здатна побачити та захопити ціль на відстані у 50 км, а також стійка до радіолокаційних завад противника. Defense express наводить приклад головки AN/DSQ-28 американської ПКР Гарпун, яка має слабші характеристики: кути огляду становлять ±45°[31].

Двигун[ред. | ред. код]

Ракета має два двигуни — стартовий і маршовий. Стартовий двигун — це стартовий прискорювач, який був взятий від зенітної ракети С-125. Він є твердопаливним, і був модифікований для забезпечення старту крилатої ракети з транспортно-пускового контейнера і надання їй початкового прискорення до швидкостей, де може включитися основний двигун[32]. Основний двигун — турбореактивний двигун МС-400 виробництва «Мотор Січ»[32][35].

Транспортно-пусковий контейнер[ред. | ред. код]

Ракета розміщується в транспортно-пускових контейнерах (ТПК) із розмірами 5300×600×600 мм. ТПК може розміщуватися на наземних, морських або повітряних носіях[4].

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна дальність польоту — до 300 км[13].
  • Швидкість — 900 км/год[31].

Платформи[ред. | ред. код]

Наземна[ред. | ред. код]

Машини комплексу РК-360МЦ «Нептун», 5 квітня 2019.

Базовим шасі для наземної платформи обрано модифіковане повнопривідне шасі КрАЗ-7634НЕ колісної формули 8×8[17]. Проте за результатами випробувань було вирішено змінити базове шасі на виріб компанії Татра[36].

Самохідне шасі має компонувальну схему «кабіна перед двигуном» та призначене для монтажу важкого спецобладнання до 27 тонн. Воно відрізняється потужним двигуном (460 к.с.) та автоматичною коробкою передач. Монтажна довжина рами 8080 мм, зовнішній мінімальний габаритний радіус повороту — 14 м. Шасі має першу і другу керовані осі[17].

Платформа несе чотири транспортно-пускові контейнери з ракетами[17].

До складу дивізіону РК-360 МЦ «Нептун» входить:

  • 6 уніфікованих пускових установок УСПУ-360
  • 6 транспортно-заряджаючих машин ТЗМ-360
  • 6 транспортних машин ТМ-360
  • рухомий командний пункт дивізіону РКП-360

На озброєнні дивізіону перебуває 72 ракети Р-360, по чотири в пусковій установці, транспортно-заряджаючий машині та стільки ж на транспортній машині[37].

23 серпня 2020 року ракетний комплекс 360МЦ «Нептун» — прийнято на озброєння Збройних Сил України. Відповідний наказ підписав Міністр оборони України Андрій Таран[30].

20 жовтня 2020 року міністерство оборони України повідомило, що було ухвалене рішення перерозподілу коштів державного оборонного замовлення цього року для придбання берегового комплексу «Нептун»: «Мали відбутись всі передбачені процедури. Тепер комплекс може замовлятись і закуповуватись як серійний зразок. Найближчим часом сформуємо офіційне замовлення, завдання щодо кількості та термінів їх постачання. Необхідні кошти для закупівлі у наявності»[38].

Морська[ред. | ред. код]

Можливою морською платформою називали ракетний катер типу «Лань», а з 2018 року — ракетний катер типу «Веспа».

Ukrainian Military Pages в лютому 2019 року повідомляли, що розробка корабельного комплексу здійснюється під катер типу «Лань», і планується завершити протягом 2019—2020 років[39].

Defence Express у 2018 році повідомляли про розробку ракетного катеру типу «Веспа» на заводі «Кузня на Рибальському». Катер нестиме 8 ракет Р-360 «Нептун»[40][41][42].

Наприкінці серпня 2020 року видання «Думская» та низка ЗМІ повідомили про пропозицію Великої Британії розгорнути виробництво ракетних катерів для ВМС ЗС України на одному з українських підприємств. Ці 50-метрові ракетні катери водотоннажністю близько 400 тонн зможуть нести ударне озброєння у вигляді восьми українських протикорабельних ракет типу «Нептун» або виробництва іншої країни[43].

7 жовтня 2020 року у Портсмуті на базі Королівських ВМС міністр оборони України Андрій Таран та Державний секретар з питань оборони Великої Британії та Північної Ірландії Бен Уоллес підписали Меморандум про посилення співпраці між Україною та Великою Британією у військовій і військово-технічній сферах. Меморандум передбачає співпрацю в оборонній галузі. Важливим є залучення фінансування Британського експортно-кредитного агентства у розмірі 1,25 млрд фунтів стерлінгів, зокрема, для будівництва ракетних катерів[44]. Однак трохи згодом стало відомо, що ці катери планують озброїти ракетним комплексом Naval Strike Missile (NSM) виробництва компанії Kongsberg[en] [45].

В жовтні 2020 року в інтерв'ю виданню АрміяINFORM генеральний конструктор — генеральний директор Державного підприємства «Державне Київське конструкторське бюро „Луч“», Олег Коростельов повідомив, що на його думку на створення та випробування корабельного комплексу з ракетою «Нептун» потрібно близько півтора роки. При цьому сама ракета не потребує значних змін, натомість основне завдання — розробити, виготовити, та випробувати власне сам корабельний комплекс[46].

Повітряна[ред. | ред. код]

Повітряним носієм крилатих ракет «Нептун» обраний літак Су-24М. У 2019 році заплановано розпочати проектування, а в 2020-му — перейти до практичного втілення[39]. Також в планах поставити 2 ракети на крила Ан-148-300МП, який призначений для патрулювання і який планують поставити на озброєння Морської авіації України.[джерело?] Перший літак планується передати до ВМСУ в 2019 році.[джерело?]

В грудні 2020 року стало відомо, що Міноборони України та КБ «Луч» лише підготували угоду на розробку авіаційної версії ракети Р-360 комплексу РК-360МЦ «Нептун» для авіації Повітряних Сил ЗСУ. Як і очікувалось, перспективними носіями нової ракетної зброї називають фронтові бомбардувальники Су-24М. Цей тип літаків вибраний оскільки його системи можуть забезпечити цілевказання[47].

Інциденти[ред. | ред. код]

У пресрелізі з нагоди дня контррозвідки СБ України повідомила про затримання агента Федеральної служби безпеки Російської Федерації 6 травня 2020 року під час фотографування документації комплексу «Нептун» та її пересилання своїм кураторам у ФСБ РФ. У рамках спецоперації шпигуну була надана несправжня документація. За виконання шпигунських дій затриманий мав одержати 10 тисяч доларів США[48].

В липні 2021 року Лисичанський міський суд Луганської області за матеріалами контррозвідки СБУ виніс вирок, підозрюваного було визнано винним ч. 1 ст. 111 (державна зрада) КК України з покаранням у вигляді позбавлення волі на 8 років[49].

Оператори[ред. | ред. код]

Можливі[ред. | ред. код]

  •  Індонезія — у грудні 2020 року стало відомо, що підписано меморандум про укладення контракту на постачання берегового мобільного ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун»[50].
  •  Україна — у травні 2019 року Володимир Семенов повідомив, що державне замовлення на протикорабельні крилаті ракети Р-360 складе 120 одиниць.[51]

В липні 2021 року Генеральний конструктор КБ «ЛУЧ» Олег Коростельов повідомив, що тривають перемовини з трьома країнами щодо придбання комплексу. Найбільший прогрес на той час був з Індонезією[52].

Україна[ред. | ред. код]

У травні 2019 року Володимир Семенов повідомив, що державне замовлення на протикорабельні крилаті ракети Р-360 складе 120 одиниць[51].

В грудні 2020 року директор ДАХК «Артем» Володимир Зімін повідомив, що замовлення на ракети до вітчизняного комплексу РК-360МЦ «Нептун» зрушило з місця[53].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УДАР «НЕПТУНА». defence-ua.com. Процитовано 2019-06-04. 
  2. а б в г ВІДБУЛИСЯ ЧЕРГОВІ ВИПРОБУВАННЯ БЕРЕГОВОЇ ВЕРСІЇ ПРОТИКОРАБЕЛЬНОГО РАКЕТНОГО КОМПЛЕКСУ РК-360МЦ «НЕПТУН» (ВІДЕО). defence-ua.com. Процитовано 2019-06-04. 
  3. У Києві презентували нову крилату ракету "Нептун". espreso.tv. Процитовано 2019-02-13. 
  4. а б в г Дослідна протикорабельна ракета «Нептун» (Україна. 2016 рік). Військова панорама. 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2016. 
  5. Протикорабельна ракета “Нептун” пройшла частину випробувань у 2017 році. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-25. Процитовано 26 січня 2018. 
  6. О. Турчинов: Відбулося перше випробування української крилатої ракети. РНБО України. 2018-01-30. 
  7. Україна успішно випробувала нову крилату ракету. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2018-01-30. Процитовано 30 січня 2018. 
  8. Перші випробування української крилатої ракети!. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-01-30. Процитовано 30 січня 2018. 
  9. Перші льотні випробування української крилатої ракети. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-01-30. Процитовано 30 січня 2018. 
  10. Цього літа планують закласти першу «Лань» та спустити на воду «Кетаври» для ВМСУ. Ukrainian Military Pages. 2018-03-26. 
  11. Розробка нових зразків ракетної зброї – один з наших головних пріоритетів – Трчинов. Оборонно-промисловий кур'єр. 2018-07-16. 
  12. Турчинов оглянув лінію з виготовлення ПКР «Нептун» та РСЗВ «Вільха» на КБ «Луч». http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-08-14. Процитовано 14 серпня 2018. 
  13. а б Нептун успішно вразив морську ціль. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-08-17. Процитовано 17 серпня 2018. 
  14. Ukraine successfully test-fire Neptun anti-ship cruise missile. https://defence-blog.com/. Defence Blog. 2018-08-17. Процитовано 27 серпня 2018. 
  15. Випробування берегової версії “Нептуна” завершаться в травні 2019-го. Український мілітарний портал. 2018-10-15. 
  16. Протикорабельна ракета “Нептун” успішно вразила ціль на відстані 280 кілометрів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-12-05. Процитовано 5 грудня 2018. 
  17. а б в г Комплекс ПКР «Нептун» і РСЗВ «Вільха» на IDEX-2019. Ukrainian Military Pages. 2019-02-17. 
  18. Порошенко на випробуваннях ракети «Нептун»: «Це створює реальні умови бойового застосування» (Відео). 05.04.2019, 15:39
    На Одещині відбулися успішні випробування нової крилатої ракети «Нептун». ВІДЕО + ФОТОрепортаж. 05.04.2019, 17:03
  19. «УКРОБОРОНПРОМ»: РАКЕТА Р-360 ОТРИМАЛА НОВУ ГОЛОВКУ САМОНАВЕДЕННЯ (ВІДЕО). defence-ua.com. Процитовано 2019-05-29. 
  20. Ракетний комплекс “Нептун” пройшов нові вогневі випробування. Українська правда (uk). Процитовано 2019-05-28. 
  21. Україна провела успішні вогневі випробування нового берегового протикорабельного комплексу з КР "Нептун". Інтерфакс-Україна (uk). Процитовано 2019-05-28. 
  22. Ракетний комплекс “Нептун” пройшов вогневі випробування. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-05-28. 
  23. РК-360МЦ "Нептун" від "Укроборонпрому" випробувано на Одещині. Укроборонпром (uk). 2019-05-27. Процитовано 2019-05-28. 
  24. Через ракетні стрільби під Одесою заборонили рух літаків та суден. 02.11.2019, 14:32(рос.)
  25. Люксіков Михайло (2020-04-02). “Нептун” успішно відстрілявся на Одещині. Український мілітарний портал. 
  26. ВІДБУЛИСЯ УСПІШНІ ВИПРОБУВАННЯ РАКЕТИ «НЕПТУН» — ЦЕНЗОР.НЕТ. Оборонно-промисловий кур'єр. 2020-04-04. 
  27. «Нептун» випробовують в умовах реальних радіоперешкод. Ukrainian Military Pages. 2020-04-27. 
  28. Міноборони повідомило про успішне випробування ракети «Нептун». Mind.ua (uk). 
  29. Тривають випробування вітчизняного ракетного комплексу Р-360 «Нептун». Аерокосмічний портал (ru-RU). 2020-06-17. Процитовано 2020-06-17. 
  30. а б Міністр оборони України підписав наказ про прийняття на озброєння берегового ракетного комплексу «Нептун». 23.08.2020, 18:44
  31. а б в г ДККБ "ЛУЧ" ВПЕРШЕ ПРОДЕМОНСТРУВАЛО ГОЛОВКУ САМОНАВЕДЕННЯ "НЕПТУНА" - ВІДЕО. defence-ua.com. Процитовано 2019-11-11. 
  32. а б в г д Сергій Згурець, Почему ракета «Нептун» бесит Россию (рос.) // Defence Express, 13 лютого 2019
  33. Бойову частину ракети «Нептун» почали споряджати методом вакуумного заливання. Український мілітарний портал. 2021-09-20. 
  34. ГСН для ПКР «Нептун», РЛС і системи РЕБ від «Радіонікс». Ukrainian Military Pages. 2018-10-21. 
  35. Що відомо про ракету «Нептун». https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 2018-02-04. Процитовано 30 листопада 2018. 
  36. «Нептун» на шасі КрАЗ показав низьку надійність. Ukrainian Military Pages. 2021-05-25. 
  37. Комплекс “Нептун”: замовлення та завершення випробувань. Український мілітарний портал. 2019-10-09. 
  38. Міністерство оборони знайшо кошти на «Нептун». Ukrainian Military Pages. 2020-10-20. 
  39. а б Українські Су-24 озброять крилатими ракетами. Ukrainian Military Pages. 2019-02-13. 
  40. ПАТ «ЗАВОД КУЗНЯ НА РИБАЛЬСЬКОМУ» НА ADEX-2018 ПРЕЗЕНТУВАЛО ПРОЕКТ НОВОГО РАКЕТНОГО КАТЕРУ. defence-ua.com. Процитовано 2019-05-29. 
  41. Швидкохідний ракетний катер «Веспа». Процитовано 2019-05-29. 
  42. Випробування берегової версії "Нептуна" завершаться в травні 2019-го. MIL.IN.UA (uk). 2018-10-15. Процитовано 2019-05-29. 
  43. Люксіков Михайло (2020-08-30). Британія пропонує Україні ударні катери: Міноборони думає. Український мілітарний портал. 
  44. Україна і Велика Британія домовилися по кредит на ракетні катери. Український мілітарний портал. 2020-10-07. 
  45. Люксіков Михайло (2020-11-04). Британці пропонують на проєкт ракетного катеру норвезькі ПКР. Український мілітарний портал. 
  46. «ДЛЯ СТВОРЕННЯ КОРАБЕЛЬНОГО ВАРІАНТА КОМПЛЕКСУ «НЕПТУН» НЕОБХІДНО НЕ МЕНШЕ НІЖ ПІВТОРА РОКУ» — ОЛЕГ КОРОСТЕЛЬОВ. Оборонно-промисловий кур'єр. 2020-10-16. 
  47. Люксіков Михайло (2020-12-15). Міноборони та КБ «ЛУЧ» підготували угоду на розробку «Нептун» для авіації. Український мілітарний портал. 
  48. Росія намагалася вкрасти документацію комплексу «Нептун». Ukrainian Military Pages. 2020-12-28. 
  49. В буцегарню за "Нептун": покарано російського шпигуна, який зазіхав на українські ракетні технології. Defense Express. 2021-07-21. 
  50. Люксіков Михайло (2020-12-24). Індонезія зацікавлена комплексом «Нептун». Український мілітарний портал. 
  51. а б ЗСУ закуплять 120 протикорабельних ракет «Нептун». https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2019-06-04. Процитовано 4 червня 2019. 
  52. Люксіков Михайло (2021-07-21). У комплексі «Нептун» зацікавлені три країни. Український мілітарний портал. 
  53. Люксіков Михайло (2020-12-29). Замовлення на ракети «Нептун» зрушило з місця, – директор «Артем». Український мілітарний портал. 

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Відео