Таур Матан Руак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таур Матан Руак
тетум Taur Matan Ruak
Prime Minister of Timor-Leste Taur Matan Ruak.jpg
Народився 10 жовтня 1956(1956-10-10)[1][2] (66 років)
Osso Hunad, Baguia administrative postd, Баукау, Східний Тимор
Країна Flag of East Timor.svg Східний Тимор
Діяльність політик
Роки активності 1975 — тепер. час
Посада Member of the National Parliament of East Timord, Prime Minister of East Timord[3], президент Східного Тимору, Minister of the Interiord[3] і Chief of Defence Forced
Партія People's Liberation Partyd
Конфесія католицька церква
У шлюбі з Isabel da Costa Ferreirad
Автограф Taur Matan Ruak signature.jpg
Нагороди
кавалер Великого ланцюга ордена Інфанта дона Енріке

Таур Матан Руак (порт. Taur Matan Ruak, справжнє ім"я Жозе Марія Вашкунселуш порт. José Maria Vasconcelos) — тиморськй політичний, державний і військовий діяч. З 20 травня 2012 року є президентом Східного Тимору. До приходу в політику був військовим командиром сил оборони Східного Тимору (ФАЛІНТІЛ), які до 2002 боролися за незалежність Східного Тимору.

20 травня 2012 року — 20 травня 2017 року був президентом Східного Тимору.

З 22 червня 2018 — чинний прем'єр-міністр Східного Тимору

Біографія[ред. | ред. код]

Коли Індонезія 7 грудня 1975 року окупувала Східний Тимор, Таур Матан Руак приєднався до ФРЕТІЛІН в боротьбі за незалежність. Був захоплений індонезійською армією в 1979 році, але йому вдалося втекти після 23 днів полону. З 1980-х він був одним з організаторів військових операцій. Його військова кар'єра тривала і після здобуття незалежності Східного Тимору у 2002 році. Після здобуття незалежності, Таур Матан Руак був військовим командиром сил оборони Східного Тимору (ФАЛІНТІЛ). У 2009 році він був підвищений до звання генерал-майора. Він був командиром збройних сил до 1 вересня 2011 року, а 6 жовтня залишив військову службу. Таур Матан Руак брав участь в президентських виборах 17 березня 2012 року як незалежний кандидат і переміг у другому турі, який пройшов 16 квітня. Таур Матан Руак вступив на посаду президента 20 травня 2012 року, змінивши на цій посаді Жозе Рамуш-Орта.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ а б Structure of the VIII Constitutional Government « Government of Timor-Leste
Голова держави

Азербайджан Президент Азербайджану (Ільхам Алієв) • Афганістан Президент Афганістану (-) • Бангладеш Президент Бангладеш (Абдул Хамід) • Бахрейн Король Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Бруней Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • в.о. В'єтнам Президента В'єтнаму (Во Тхі Ань Суан) / Генеральний секретар Комуністичної Партії (Нгуєн Фу Чонг) • Вірменія Президент Вірменії (Вардан Хачатрян) • Грузія Президент Грузії (Саломе Зурабішвілі) • Ємен Президент Ємену (Абд Раббо Мансур Гаді) • Ізраїль Президент Ізраїлю (Іцхак Герцоґ) • Індія Президент Індії (Драупаді Мурму) • Індонезія Президент Індонезії (Джоко Відодо) • Ірак Президент Іраку (Абдул Латіф Рашид) • Іран Верховний лідер (Алі Хаменеї) та Президент Ірану (Ібрагім Райсі) • Йорданія Король Йорданії (Абдалла II) • Казахстан Президента Казахстану (Касим-Жомарт Токаєв) • Камбоджа Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Катар Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Киргизстан Президент Киргизстану (Садир Жапаров) • Кіпр Президент Кіпру (Нікос Христодулідіс) • КНР Голова та генеральний секретар ЦК КПК КНР (Сі Цзіньпін) • Південна Корея Президент Республіки Корея (Юн Сок Йоль) • Північна Корея Верховний керівник КНДР (Кім Чен Ин) • Кувейт Емір Кувейту (Наваф аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Лаос Президент Лаосу (Тонлун Сісуліт) • Ліван Президент Лівану (-) • Малайзія Король Малайзії (Абдулла) • Мальдіви Президент Мальдівів (Ібрагім Мохамед Соліх) • Монголія Президент Монголії (Ухнаагійн Хурелсух) • М'янма Президент М'янми (-) • Непал Президент Непалу (Бідх'я Деві Бхандарі) • ОАЕ Президент ОАЕ (Мухаммад бін Заїд Аль Нагаян) • Оман Султан Оману (Хайтем бен Тарік Аль Саїд) • Пакистан Президент Пакистану (Аріф Алві) • Палестина Президент Палестини (Махмуд Аббас) • Росія Президент РФ (Володимир Путін) • Саудівська Аравія Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Сирія Президент Сирії (Башар аль-Асад) • Сінгапур Президент Сінгапуру (Халіма Якоб) • Східний Тимор Президент Східного Тимору (Жозе Рамуш-Орта) • Таджикистан Президент Таджикистану (Емомалі Рахмон) • Таїланд Король Таїланду (Маха Вачхіралонгкон) • Туреччина Президент Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган) • Туркменістан Президент Туркменістану (Сердар Бердимухамедов) • Узбекистан Президент Узбекистану (Шавкат Мірзийоєв) • Філіппіни Президент Філіппін (Бонгбонг Маркос) • Шрі-Ланка Президент Шрі-Ланки (Раніл Викрамасінгхе) • Японія Імператор Японії (Нарухіто)

Частково визнані та несуверенні території: в.о. Абхазія Президента Абхазії (Аслан Бжанія) • Гонконг Голова адміністрації Гонконгу (Керрі Лам) • Макао Голова адміністрації Макао (Хо Ят Сен) • Нагірно-Карабаська Республіка Президент Нагірно-Карабаської Республіки (Араїк Арутюнян) • Південна Осетія Президент Південної Осетії (Алан Гаглоєв) • Північний Кіпр Президент Північного Кіпру (Ерсин Татар) • Тайвань Президент Республіки Китай (Цай Інвень)
Голови
урядів

Азербайджан Прем'єр-міністр Азербайджану (Алі Асадов) • Бангладеш Прем'єр-міністр Бангладеш (Шейх Хасіна Вазед) • Бахрейн Прем'єр-міністр Бахрейну (Салман ібн Хамад ібн Іса Аль Халіфа) • Бруней Прем'єр-міністр Брунею (Хассанал Болкіах) • Бутан Прем'єр-міністр Бутану (Лотай Церінг) • В'єтнам Прем'єр-міністр В'єтнаму (Фам Мінь Тінь) • Вірменія Прем'єр-міністр Вірменії (Нікол Пашинян) • Грузія Прем'єр-міністр Грузії (Іраклі Гарібашвілі) • Ємен Прем'єр-міністр Ємену (Маїн Абдул-Малік Саїд) • Ізраїль Прем'єр-міністр Ізраїлю (Беньямін Нетаньягу) • Індія Прем'єр-міністр Індії (Нарендра Моді) • Ірак Прем'єр-міністр Іраку (Мухаммед Шіа ас-Судані) • Йорданія Прем'єр-міністр Йорданії (Бішер аль-Хасауна) • Казахстан Прем'єр-міністр Казахстану (Аліхан Смаїлов) • Камбоджа Прем'єр-міністр Камбоджі (Хун Сен) • Катар Прем'єр-міністр Катару (Халід бен Халіфа бен Абдул Азіз Аль Тані) • Киргизстан Прем'єр-міністр Киргизстану (Акилбек Жапаров) • КНР Прем'єр Держради КНР (Лі Кецян) • Південна Корея Прем'єр-міністр Республіки Корея (Кім Бу Гьом) • Північна Корея Голова ради міністрів КНДР (Кім Ток Хун) • Кувейт Прем'єр-міністр Кувейту (Ахмед ан-Наваф аль-Ахмед ас-Сабах) • Лаос Прем'єр-міністр Лаосу (Сонексай Сіпхандон) • Ліван Прем'єр-міністр Лівану (Наджиб Мікаті) • Малайзія Прем'єр-міністр Малайзії (Анвар Ібрагім) • Монголія Прем'єр-міністр Монголії (Лувсаннамсраїн Оюун-Ердене) • М'янма Державний радник М'янми (Мін Аун Хлайн) • Непал Прем'єр-міністр Непалу (Пушпа Камал Дагал) • ОАЕ Прем'єр-міністр ОАЕ (Мохаммед ібн Рашид Аль Мактум) • Оман Прем'єр-міністр Оману (Хайтем бен Тарік Аль Саїд) • Пакистан Прем'єр-міністр Пакистану (Шахбаз Шариф) • Палестина Прем'єр-міністр Палестини (Мухаммед Штає) • Росія Голова Уряду Російської Федерації (Михайло Мішустін) • Сирія Прем'єр-міністр Сирії (Хусейн Арнус) • Сінгапур Прем'єр-міністр Сінгапуру (Лі Сянь Лун) • Східний Тимор Прем'єр-міністр Східного Тимору (Таур Матан Руак) • Таджикистан Прем'єр-міністр Таджикистана (Кохір Расулзада) • Таїланд Прем'єр-міністр Таїланду (Прают Чан-Оча) • Узбекистан Прем'єр-міністр Узбекистану (Абдулла Аріпов) • Шрі-Ланка Прем'єр-міністр Шрі-Ланки (Дінеш Гунавардена) • Японія Прем'єр-міністр Японії (Кісіда Фуміо)

Частково визнані та несуверенні території: Абхазія Прем'єр-міністр Абхазії (Олександр Анкваб) • Гонконг Головний секретар адміністрації Гонконгу (Метью Чонг) • Нагірно-Карабаська Республіка  Прем'єр-міністр Нагірно-Карабаської Республіки (Григорій Мартиросян) • Південна Осетія Прем'єр-міністр Південної Осетії (Геннадій Бєкоєв) • Північний Кіпр Прем'єр-міністр Північного Кіпру (Юнал Юстел) • Тайвань Прем'єр-міністр Республіки Китай (Чень Цзяньжень)
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таур_Матан_Руак&oldid=35148343