Прем'єр-міністр Іраку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прем'єр-міністр Іраку
Герб
Coat of arms of Iraq.svg
Дата створення / заснування 11 листопада 1920
Посадовець Мустафа аль-Казимі
Держава Flag of Iraq.svg Ірак
Юрисдикція Ірак
Офіційна резиденція Республіканський палацd
Ким призначений Рада президента Іракуd
Офіційний сайт
CMNS: Прем'єр-міністр Іраку у Вікісховищі

Прем'єр-міністр Іраку — голова уряду держави Ірак.

Посада прем'єр-міністра Іраку була запроваджена в листопаді 1920 року після того, як в Іраку відбулося повстання проти влади Великої Британії, яка під час Першої світової війни захопила цю територію в Османської імперії, а в липні 1920 року отримала мандат Ліги Націй на неї. Велика Британія погодилася створити уряд на чолі з прем'єр-міністром із місцевих впливових людей.

1921 року підмандатний Великій Британії Ірак став королівством на чолі з династією Хашімітів. 1925 року була прийнята конституція Королівства Ірак, згідно з якою король Іраку мав ділити владу з урядом. 1932 року Ірак став незалежною державою. В період Іракського королівства прем'єр-міністр Іраку часто був фактичним керівником держави за слабкої влади короля. 1958 року Ірак став республікою, більшість влади була зосереджена в руках прем'єр-міністра. Але після державного перевороту 1963 року більшість владних повноважень перейшло до президента Іраку, що було юридично закріплено конституцією 1970 року.

Після окупації Іраку військами США і Великої Британії 2003 року до 28 червня 2004 року діяла окупаційна адміністрація США, яка ліквідувала стару урядову систему Іраку, створену за правління президента Саддама Хусейна і пішла на залучення різних політичних сил до управління державою. 28 червня 2004 року відбулася передача влади від США новому уряду Іраку. Згідно з новою конституцією Іраку 2005 року Ірак став парламентською республікою. Більшість владних повноважень у країні перейшла до рук прем'єр-міністра Іраку, якого обирає парламент, обраний на всенародних парламентських виборах. Посада ж президента Іраку стала церемоніальною.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Головченко В. І. Нова історія Азії та Африки: колоніальний Схід (кінець XIX — друга третина XX ст.). Київ, «Либідь», 2010. — 520 с. с. 332-333.