Президент Республіки Китай
Не плутати з Китайською Народною Республікою (КНР), засн. 1949 року.
| Президент Республіки Китай
кит.: 中華民國總統 | |
|---|---|
 Президентська печатка | |
 Президентський штандарт | |
Герб | |
| Країна |  Тайвань  |
| Форма звертання | Високоповажність (閣下) |
| Тип | президент республіки |
| Керує | Уряд Республіки Китай[d] |
| Резиденція | Президентський палац у Тайбеї |
| Місце | Нанкін (1947-1949) Тайбей (1949-до тепер) |
| Призначає | Прямі вибори |
| Каденція | 4 роки, більше двох строків підряд Розділ 6 статті 2 Додаткових статей Конституції Республіки Китай |
| Твірний інструмент | Конституція Республіки Китай |
| Попередник | President of the National Government of the Republic of Chinad |
| Створення | 1 січня 1912 Тимчасовий президент 5 серпня 1948 1947 Конституція |
| Перший на посаді | Сунь Ятсен перший тимчасовий президент у 1912 Чан Кайші перший президент за Конституцією 1947 |
| Заступник | Чень Цзяньжень |
| Платня | NT$6,428,282 щорічно[1] (~US$200,000) |
| Вебсайт | english |
Президент Республіки Китай (кит.: 中華民國總統) — посада голови держави у Республіці Китай (Тайвань).
Посада створена 1 січня 1912 року, коли тимчасовим президентом був призначений Сунь Ятсен. У 1946—1950-х роках Республіка Китай втратила контроль над материковим Китаєм, де у 1949 була створена Китайська Народна Республіка.
Відповідно до Конституції, Додаткових статей до Конституції та Закону про вибори та відкликання президента і віцепрезидента, Президента Китайської Республіки обирають громадяни вільної частини території Китайської Республіки, які:
- досягли 20-річного віку;
- не перебувають під опікою;
- проживали у вільній частині території не менше шести місяців безперервно нині або в минулому.
Вибори проводяться шляхом загального, рівного, прямого й таємного голосування; виборчим округом є вся вільна територія Китайської Республіки.[2]
Особи, які були зареєстровані не менше 15 років і досягли 40-річного віку, можуть реєструватися як кандидати у президенти, однак ті, хто відновив тайванське громадянство або набули його через натуралізацію не можуть реєструватися як кандидати на виборах. Кандидат у президенти має реєструватися спільно з кандидатом у віцепрезиденти та повинен отримати рекомендацію політичної партії або зібрати підписи виборців.[3]
Центральна виборча комісія Республіки Китай здійснює управління виборами президента. Агітаційний період триває 28 днів, вибори проходять за мажоритарною системою відносної більшості — обраною вважається пара кандидатів, яка отримала найбільшу кількість голосів. У разі рівної кількості голосів проводиться повторне голосування протягом 30 днів. Якщо на виборах зареєстрована лише одна пара кандидатів, вона вважається обраною тільки за умови отримання не менше ніж 20% голосів від загальної кількості виборців. Якщо цей поріг не досягнуто, вибори визнаються недійсними і протягом трьох місяців призначаються повторні.[2][4]
Відповідно до 48 статті Конституції та Закону про присягу президента і віцепрезидента, Президент має скласти присягу перед головою Судової палати. Текст присяги такий:[5][6]
Я щиро присягаю перед усім народом: буду дотримуватися Конституції, сумлінно виконувати свої обов’язки, підносити добробут народу, захищати державу та виправдовувати довіру громадян. Якщо я порушу цю присягу, я згоден зазнати суворого покарання держави. Присягаю.Оригінальний текст (кит.)余謹以至誠，向全國人民宣誓，余必遵守憲法，盡忠職務，增進人民福利，保衛國家，無負國民付託。如違誓言，願受國家嚴厲之制裁。謹誓。
Після складання присяги президенту передають державні печатки та президентські інсиґнії згідно із Законом про печатки, що символізує передачу державної влади.[6]
Президент Республіки Китай є главою держави й представляє країну на міжнародній арені. Він є одночасно є Головнокомандувачем збройних сил та має право здійснювати командування сухопутними, військово-морськими та військово-повітряними силами. Президент має право укладати міжнародні договори, оголошувати війну та укладати мир відповідно до Конституції.[7]
Президент має право оприлюднювати закони, ухвалені Законодавчим юанем, видавати укази відповідно до Конституції та Додаткових статей до неї, а також, оголошувати надзвичайний стан за рішенням засідання Виконавчого юаню. У такому разі протягом 10 днів надзвичайний стан має бути переданий до Законодавчого юаню для затвердження. Після набрання чинності Додаткових статей Президент лише один раз оголошував надзвичайний наказ — Лі Денхуей після землетрусу у 1999 році.[8][9]
Під час війни або заколоту Президент може оголосити воєнний стан відповідно до Конституції та Закону про воєнний стан, але це потребує затвердження або наступного схвалення Законодавчого юаню; якщо Законодавчий юань визнає воєнний стан непотрібним, він зможе вимагати його скасування.[10] З моменту ухвалення Конституції лише Чан Кайші та Лі Цзунжень двічі оголошували загальнонаціональний воєнний стан під час громадянської війни у Китаї — у грудні 1948 та липні 1949 років.
Президент також має повноваження здійснювати амністії: загальні, персональні помилування, скорочення строків покарання та відновлення прав засуджених відповідно до Конституції та Закону про помилування. Із часу проголошення Конституції президенти загалом здійснили чотири акти персонального помилування, вісім разів — скорочення покарання для окремих осіб та п’ять разів — загальне скорочення строків покарання.[10]
| Президент Республіки Китай | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Президент має право призначати та звільняти цивільних і військових посадовців відповідно до Конституції та інших нормативних актів, наприклад:[10]
- Прем’єр-міністра призначає Президент безпосередньо.
- Віце-прем’єра, міністрів та державних комісарів призначає Президент за поданням прем’єра.
- Голів та заступників голів Судової, Екзаменаційної та Контрольної юаней, а також членів цих органів призначає Президент після затвердження кандидатур Законодавчим юанем.
- Багато державних службовців призначаються Президентом після проходження кваліфікаційної перевірки у Міністерстві кадрів.
- Призначення та підвищення військових офіцерів у званні генерал-майора та вище також подається відповідними органами на затвердження Президенту.[10]
Президент має право надавати державні відзнаки відповідно до Конституції, Закону про ордени та Закону про почесні відзнаки, включно з нагородженням орденами, похвальними грамотами та врученням пам’ятних табличок.[11][12]
Конституція надає Президенту право посередництва між п’ятьма гілками влади: Виконавчою, Законодавчою, Судовою, Екзаменаційною та Контрольною.[13] У разі суперечок Президент може скликати нараду голів цих органів для їхнього вирішення.[14]
Якщо Виконавчий юань вважає, що ухвалене Законодавчим юанем рішення неможливо реалізувати, прем’єр-міністр за згодою Президента може подати запит на повторний розгляд протягом 10 днів після отримання рішення. Також, якщо Законодавчий юань ухвалює резолюцію про недовіру прем’єр-міністру, після консультацій з головою парламенту Президент має право розпустити Законодавчий юань.[10]
Гоміньдан Демократична прогресивна партія
| № | Портрет | Президент | Термін | Порядковий термін | Вибори | Партія | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 4 | .png) |
Лі Денхуей
李登輝 Lǐ Dēnghuī (1923—2020) |
20 травня 1996 | 20 травня 2000 | 9 | 1996 5,813,699 (54.0 %) | Гоміньдан |
| 5 | .jpg) |
Чень Шуйбянь
陳水扁 Chén Shuǐbiǎn (1950–) |
20 травня 2000 | 20 травня 2004 | 10 | 2000 4,977,737 (39.3 %) | Демократична прогресивна партія |
| 20 травня 2004 | 20 травня 2008 | 11 | 2004 6,446,900 (50.11 %) | ||||
| 6 |  |
Їнцзю Ма
馬英九 Mǎ Yīngjiǔ (1950–) |
20 травня 2008 | 20 травня 2012 | 12 | 2008 7,658,724 (58.45 %) | Гоміньдан |
| 20 травня 2012 | 20 травня 2016 | 13 | 2012 6,891,139 (51.60 %) | ||||
| 7 |  |
Цай Інвень
蔡英文 Cài Yīngwén (1956–) |
20 травня 2016 | 20 травня 2020 | 14 | 2016 6,894,744 (56.1 %) | Демократична прогресивна партія |
| 20 травня 2020 | 20 травня 2024 | 15 | 2020 8,170,231 (74.90 %) | ||||
| 8 | .jpg) |
Лай Цінде
賴清德 Lài Qīngdé (1959–) |
20 травня 2024 | 16 | 2024 5,586,019 (40.05 %) | ||
- ↑ Yi, Wang (12 березня 2015). 13 國元首薪水大車拚. 中時電子報 (zh-TW) . Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 18 січня 2016.
- 1 2 總統副總統選舉罷免法 - 维基文库，自由的图书馆. zh.wikisource.org (кит.). Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 總統副總統選舉罷免法 (民國109年) - 维基文库，自由的图书馆. zh.wikisource.org (кит.). Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 中華民國憲法增修條文 (民國93年立法94年公布) - 维基文库，自由的图书馆. zh.wikisource.org (кит.). Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ Team, Internet. 第四章 総統. 台北駐日経済文化代表処. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 12 грудня 2025.
- 1 2 宣誓就職. www.president.gov.tw (zh-tw) . Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 2.16.886.101.20003 (1 грудня 2011). 國防. www.ey.gov.tw (zh-tw) . Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 台灣立法院通過確認李登輝頒布的緊急狀態令. Radio Free Asia (zh-yue) . Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 立法院議政博物館. 第4屆第2會期 民國88年緊急命令追認案 - 立法院議政博物館. aam.ly.gov.tw (zh-Hant) . Архів оригіналу за 17 серпня 2025. Процитовано 12 грудня 2025.
- 1 2 3 4 5 立法院 (23 липня 2013). 立法院. 立法院 (zh-tw) . Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 授勳典禮. www.president.gov.tw (zh-tw) . Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 授與榮典. www.president.gov.tw (zh-tw) . Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 中時新聞網 (21 березня 2014). 小檔案－院際調解權 - 財經要聞. 中時新聞網 (zh-TW) . Процитовано 12 грудня 2025.
- ↑ 總統與五院國政會商 期盼朝野和諧、社會團結 國和萬事興 持續壯大臺灣-總統府新聞-新聞與活動｜中華民國總統府. 中華民國總統府 (zh-tw) . Архів оригіналу за 22 березня 2025. Процитовано 12 грудня 2025.
- Республіка Китай [Архівовано 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
| Президенти до відновлення монархії в 1915 році | .svg){kind=small}  | |
|---|---|---|
| Президенти після скасування монархії в 1916 році | Юань Шикай • Лі Юаньхун • Дуань Ціжуй • Лі Юаньхун • Фен Гочжан • Сюй Шічан • Чжоу Цзиці • Лі Юаньхун • Ґао Лінвей • Цао Кунь • Хуан Фу • Дуань Ціжуй • Ху Вейде • Янь Хуейцін • Ду Сігуй • Гу Вейцзюнь • Чжан Цзолінь • Тань Янькай • Чан Кайші • Лінь Сень • Чан Кайші • | |
| Після 1949 року | Лі Цзунжень • Чан Кайші • Янь Цзягань • Цзян Цзін-го • Лі Денхуей • Чень Шуйбянь • Ма Їнцзю • Цай Інвень • Лай Цінде | |
| Державний лад | Вільна територія Китайської Республіки • Правова система • Конституція • Парламент (політичні партії) • Прем'єр-міністр • Уряд • Президент (список) • Верховний суд • Конституційний суд • Адміністративний поділ • Зовнішня політика • Збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор • емблема • гімн • слива муме) |  |
|---|---|---|
| Природа | Місцевий час • Кордони (Тайвань • Тайпін (Іту-Аба) • Пенху • Цзіньмень • Мацзу • Пратас) • Геологія • Рельєф • Клімат • Річки • Озера • Флора • Фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • Охорона природи • Екорегіони | |
| Історія | Доісторичний Тайвань • Королівство Міддаг • Іспанська Формоза • Голландська Формоза • Королівство Туннінг • Цінський Тайвань (Династія Цін) • Республіка Тайвань • окупація Японією (японсько-цінська війна • Сімоносекський договір • Республіка Тайвань • Перша світова війна • Друга світова війна) • провінція Тайвань • Громадянська війна в Китаї (Ґоміньдан • Чан Кайши) • Білий терор • Сан-Франциський мирний договір • кризи Тайванської протоки (перша • друга • третя) • Янь Цзягань • Цзян Цзін-го • Лі Ден Хуей | |
| Економіка | ||
| Населення | Столиця • Міста • Китайці • Гаошань • Українська діаспора • Мови • Релігія • Освіта • Охорона здоров'я | |
| Культура | Архітектура • Кухня (чайна культура) • Література • Мистецтво • Музеї • Музика • Кінематограф • ЗМІ (газети • радіо • телебачення) • Наука • Свята • Спорт (Олімпіади) | |
| Інше | ||