Жозе Рамуш-Орта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозе Рамуш-Орта
порт. José Manuel Ramos-Horta
порт. José Manuel Ramos-Horta
Жозе Рамуш-Орта порт. José Manuel Ramos-Horta
Президент Східного Тимору
Нині на посаді
На посаді з 20 травня 2022
Прем'єр-міністр Східного Тимору
26 червня 2006 — 19 травня 2007
Попередник Марі Алкатірі
Наступник Шанана Гужмау
20 травня 2007 — 20 травня 2012
Попередник Шанана Гужмау
Наступник Таур Матан Руак
Народився 26 грудня 1949(1949-12-26)[1] (72 роки)
Ділі, Португальський Тимор[2][3][4]
Відомий як політик, адвокат, legal counsel
Місце роботи Університет Оксфорда
Країна Східний Тимор[5]
Alma mater Школа міжнародних відносин Колумбійського університетуd, Академія міжнародного права (1983), Antioch Colleged (1984) і Fondation René-Cassind
Політична партія безпартійний
У шлюбі з Анна Песоа Пінто (розлучений)
Діти Loro Hortad
Професія політик
Релігія католик
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія миру (1996)
Орден Хосе Марті
Підпис Assinatura de José Ramos-Horta.jpg
ramoshorta.com

Жозе Рамуш-Орта (порт. José Manuel Ramos-Horta26 грудня 1949(1949-12-26)[1], Ділі, Португальський Тимор[2][3][4]) — чинний президент Східного Тимору з 20 травня 2022 [6], також обіймав посаду президента Східного Тимору 20 травня 2007 — 20 травня 2012 року. Один із засновників руху ФРЕТІЛІН, активний борець за незалежність Східного Тимору від Індонезії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 грудня 1949 у Ділі, столиці Східного Тимору. Його мати була тиморкою, а батько — португальцем. У нього було 11 братів та сестер, 4 з яких були вбиті Індонезійськими військовиками.

Жозе Рамуш-Орта вивчав Міжнародне право у Гаазькій академії міжнародного права у 1983 році та міжнародне право з прав людини у Міжнародному інституті з прав людини.

З початку 1970-х брав активну участь у русі за незалежність Східного Тимора. Обіймав посаду «міністра закордонних справ у вигнанні» (1975, 20002002). У 1988 році вийшов з лав руху ФРЕТІЛІН та продовжив діяльність як незалежний політик.

У 1996 разом з єпископом Карлушем Біле здобув Нобелівську премію миру.

Після здобуття Східним Тимором незалежності у 2002 став міністром закордонних справ нової держави, а в 20062007 — прем'єр-міністр Східного Тимору. З 20 травня 2007 — другий президент після проголошення незалежності країни.

11 лютого 2008 року був важко поранений в живіт внаслідок замаху, організованого екстремістською організацією бойовиків Східного Тимору. Внаслідок замаху лідер бойовиків, Алфреду Рейнаду, загинув. Після замаху Рамос-Орта був доставлений на австралійську військову базу у Ділі, згодом був переправлений до Австралії. Лікарі констатували 2—3 поранення, особливо важко була зачеплена права легеня. Був переведений у стан штучної коми для підтримки життєвих функцій організму. Виведений з цього стану 21 лютого. 17 квітня Жозе Рамуш-Орта повернувся до Східного Тимору й дав прес-конференцію в аеропорту одразу після повернення.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]