Токарівка (Білоцерківський район)
| село Токарівка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Білоцерківський район |
| Тер. громада | Сквирська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA32020150370040923 |
| Основні дані | |
| Засноване | межа 16-17 століть |
| Населення | 270 |
| Площа | 1,44 км² |
| Густота населення | 187,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09041 |
| Телефонний код | +380 4568 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′14″ пн. ш. 29°39′3″ сх. д. / 49.67056° пн. ш. 29.65083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
215 м |
| Водойми | р. Березнянка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09041, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Шапіївка, вул.Ювілейна,1 |
| Карта | |
  Токарівка | |
 Токарівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Токарі́вка — село в Україні, у Сквирській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 270 осіб.
Географічні координати: 49°40' пн. ш. 29°39' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,44 км².
Токарівка розташована за 2 км від села Шапіївка та за 7 км від центру громади міста Сквира. Найближча залізнична станція — Попільня, за 40 км. Через село протікає річка Березнянка.
Перші поселенці на місці сучасної Токарівки з'явилися у XVII столітті. Серед жителів села були поширені такі ремісничі прізвища: Бондаренки, Кравчуки, Гончаруки і Шевчуки[1].
На початку XVIII століття воно належало до Володарського маєтку князів Вишневецьких. До 1861 року належало до Петрашівського маєтку Юзефа Страшинського, у якого 1861 року село викупила поміщиця Августа Підгірська[1].
У 1932–1933 роках Токарівка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала близько 100 осіб[2].
Жертвами сталінських політичних репресій наприкінці 1930-х років стали щонайменше вісім жителів села:[3]
Список політично репресованих жителів села:
| № | ПІБ | Коротка інформація |
|---|---|---|
| 1 | Гончарук Олексій Олександрович | нар. 1895, уродженець Токарівки, українець, малописьменний. Проживав у Токарівці, колгоспник. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 5 жовтня 1938 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Помер 27 червня 1943 року у Нижньоамурському таборі НКВС СРСР. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році. |
| 2 | Коцюк Ольга Савеліївна | нар. 1892, уродженка Токарівки, українка, неписьменна. Проживала у Токарівці, тимчасово не працювала. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської області 19 квітня 1943 року засуджена до 20 років позбавлення волі і поразки в правах на 5 років. Померла в ув'язненні 25 серпня 1948 року. Місце поховання невідомо. Реабілітована у 1993 році. |
| 3 | Лукіянчук Ілля Мойсейович | нар. 1891, уродженець Токарівки, українець, освіта початкова. Проживав у Токарівці, одноосібник. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році. |
| 4 | Лукіянчук Юхим Мойсейович | нар. 1881, уродженець Токарівки, українець, малописьменний. Проживав у Токарівці, одноосібник. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році. |
| 5 | Миколайчук Пилип Леонтійович | нар. 1897, уродженець Токарівки, українець, освіта початкова. Проживав у Токарівці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 31 серпня 1938 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 7 вересня 1938 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році. |
| 6 | Омельченко Олена Іванівна | нар. 1896, уродженка Токарівки, українка, неписьменна. Проживала у Токарівці, домогосподарка. Військовим Трибуналом військ НКВС Київської області 18 березня 1945 року засуджена до 10 років позбавлення волі і поразки в правах на 5 років. Реабілітована у 1993 році. |
| 7 | Піонтковський Казимир Іванович | нар. 1908, уродженець Токарівки, поляк, освіта неповна середня. Проживав у Обухові, заступник начальника районного відділу зв'язку. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 22 грудня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1956 році. |
| 8 | Редюк Степан Григорович | нар. 1903, уродженець Токарівки, українець, малописьменний. Проживав у Токарівці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 22 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 6 вересня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році. |
За даними перепису 2001 року населення села становило 270 осіб, з них 98,89 % зазначили рідною українську мову, а 1,11 % — російську[4].
Економічний сектор села представлений ТОВ «Агрофірма „Зоря“»[1].
У Токарівці діють клуб, бібліотека і фельдшерсько-акушерський пункт[1].
В поселенні народилися:
- Пасічник Василь Васильович (* 1959) — український правник;
- Страшинський Леонард (* 1828) — польський живописець, академік Петербурзької академії мистецтв.
- ↑ а б в г Міста і села України. Київщина, 2011, с. 266.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область, 2008, с. 819.
- ↑ Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга, 2007, с. 756, 765, 768, 771, 774, 776, 779.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 березня 2015.
- упор. В. В. Болгов. Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси. — Київ, 2011. — Т. 2. — 448 с. — ISBN 978-966-1641-31-9.
- Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область. — Біла Церква : Буква, 2008. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3.
- Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — 1040 с. — ISBN 966-699-170-5.
- Облікова картка на сайті ВРУ
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
