Убивчий застосунок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Убивчий застосунок або застосунок-убивця (дослівно з англ. killer application) — це комп'ютерна програма, що є бажаною або необхідною, яка демонструє важливі переваги певної більшої технології, наприклад, апаратного або програмного забезпечення, мови програмування, комп'ютерної платформи, гральної приставки, чи операційної системи. «Убивцею» має бути успішний програмний продукт, побудований на певній технології (є застосуванням цієї технології), за допомогою якого сама технологія виходить на ринок, виграючи у порівнянні з іншими технологіями та комерційно просуваючи інші вторинні застосунки. У термінології збуту термін застосовується до застосунків, які змушували б споживачів купували нове, зазвичай дорожче, обладнання, тільки аби запустити їх. Такі вбивчі програми закономірно зумовлюють зростання продажів програмної основи, на якій вони працюють.[1][2]

Обчислення[ред. | ред. код]

VisiCalc, один з найперших загальновідомих прикладів «убивчих застосунків»

Уперше термін було застосовано до застосунку VisiCalc, першого табличного редактора для обчислювальної техніки, розробленого для платформи Apple II, що коштував $150, при цьому вимагаючи обладнання вартістю $3000[3]. Фінансові працівники закуповували комп'ютерне оснащення тисячами через потужність застосунку.[4] Інша відома програма — це WordStar[en], найпопулярніший текстовий процесор 1980-х років.[5] Наступний приклад також є редактором таблиць — Lotus 1-2-3[en]. Продажі комп'ютерів виробництва IBM були незначними до оприлюднення новітнього 1-2-3, та стрімко злетіли за кілька місяців після випуску Lotus'а. Термін «killer app» згадувався на допиті Білла Ґейтса у зв'язку з порушенням антимонопольного законодавства Сполучених Штатів. Білл Ґейтс написав електронного листа, в якому назвав Internet Explorer убивчим застосунком. На допиті він вжив дане поняття у значенні «популярної програми», не маючи на увазі, що застосунок має пожвавити продажі більших продуктів або витіснити конкурентні вироби, як це вказано у Комп'ютерному Словникові Microsoft.

Застосунки-вбивці деяких систем[ред. | ред. код]

Ігри[ред. | ред. код]

Визначення часто застосовують щодо комп'ютерних та відеоігор, що змушують покупців надавати перевагу безпосередньо деякій приставці чи ігровому технічному оснащенню, обираючи між суперницькими виробами. Наприклад, Quake є вбивчим застосунком для апаратних 3D-прискорювачів у домашніх комп'ютерах. А низка ігор Halo вважається іграми-вбивцями для Xbox'а та Xbox 360.[7]

Приклади визнаних[ким?] ігрових убивчих застосунків:

Гра Приставка Рік
Space Invaders Atari 2600 1978
Super Mario Bros. NES 1985
Sonic the Hedgehog Sega Mega Drive 1991
Resident Evil PlayStation 1996
Crash Bandicoot PlayStation 1996
Super Mario 64 Nintendo 64 1996
Final Fantasy VII PlayStation 1997
Gran Turismo[en] PlayStation 1997
GoldenEye 007 Nintendo 64 1997
Metal Gear Solid PlayStation 1998
The Legend of Zelda: Ocarina of Time Nintendo 64 1998
Pokémon Red і Blue GameBoy 1998
Soul Calibur Dreamcast 1999
The Legend of Zelda: Majora's Mask Nintendo 64 2000
Shenmue[en] Dreamcast 2000
Jet Set Radio[en] Dreamcast 2000
Dino Crisis 2[en] PlayStation 2000
Halo: Combat Evolved Xbox 2001
Final Fantasy X PlayStation 2 2001
Metal Gear Solid 2: Sons of Liberty[en] PlayStation 2 2001
Grand Theft Auto III PlayStation 2 2001
Jak and Daxter PlayStation 2 2001
Eternal Darkness: Sanity's Requiem[en] GameCube 2002
Metroid Prime GameCube 2002
Grand Theft Auto: San Andreas PlayStation 2 2004
Jak 3[en] PlayStation 2 2004
Metal Gear Solid 3: Snake Eater PlayStation 2 2004
Fable Xbox 2004
Halo 2 Xbox 2004
God of War PlayStation 2 2005
Shadow of the Colossus[en] PlayStation 2 2005
Devil May Cry 3: Dante's Awakening PlayStation 2 2005
Gears of War Xbox 360 2006
Mass Effect Xbox 360 2007
Halo 3 Xbox 360 2007
Uncharted: Drake's Fortune PlayStation 3 2007
Resistance: Fall of Man PlayStation 3 2007
Metal Gear Solid 4: Guns of the Patriots[en] PlayStation 3 2008
Fable II Xbox 360 2008
Uncharted 2: Among Thieves PlayStation 3 2009
Halo 4 Xbox 360 2012
The Last of Us PlayStation 3 2013

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Scannell, Ed (20 лютого 1989). OS/2: Waiting for the Killer Applications. InfoWorld. Menlo Park, CA: InfoWorld Publications. 11 (8): pp 41–45. ISSN 0199-6649. {{cite journal}}: |pages= має зайвий текст (довідка) Early use of the term «Killer Application».
  2. Kask, Alex (18 вересня 1989). Revolutionary Products Are Not in the Industry's Near Future. InfoWorld. Menlo Park, CA: InfoWorld Publications. 11 (38): p. 68. ISSN 0199-6649. {{cite journal}}: |page= має зайвий текст (довідка) Early use of the term «Killer App».
  3. D.J. Power, A Brief History of Spreadsheets, DSSResources.COM, v3.6, 8 August 2004
  4. «Killer Applications» (overview), Partha gawaargupta.Arizona State University in Tempe, AZ, May 2002, webpage: ASU-killer-app [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.].
  5. Bergin, Thomas J. (Oct-Dec 2006). The Origins of Word Processing Software for Personal Computers: 1976-1985. IEEE Annals of the History of Computing. 28 (4): 32—47. doi:10.1109/MAHC.2006.76.
  6. Bourgeois, Derek (1 листопада 2001). Score yourself an orchestra. The Guardian. Guardian Media Group. Процитовано 10 травня 2011. Many composers bought an Archimedes simply to have access to the program.
  7. Craig Glenday, ed (2008-03-11). «Hardware History II». Guinness World Records Gamer's Edition 2008. Guinness World Records. Guinness. p. 27. ISBN 978-1-904994-21-3.