Перейти до вмісту

Фарах Пахлаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фарах Пахлаві
فرح دیب
Фарах Пахлаві
Фарах Пахлаві
Шахбану Ірану
26 жовтня 1967 — 11 лютого 1979
Попередникпосада заснована
Наступникпосада скасована
Голова дому Пахлаві
27 липня 1980 — 27 липня 1981
ПопередникМохаммед Реза Пахлаві
НаступникКір Реза Пахлаві

Народився14 жовтня 1938(1938-10-14)[1][2][…] (86 років)
Тегеран, Іран[4]
Відомий якписьменниця, перекладачка, архітекторка, політична діячка, королева-консорт
КраїнаІран
Національністьазербайджанка
Alma materСпеціяльна архітектурна школаd, Jeanne d'Arc School (Tehran)d і Razi High Schoold
Рід Пахлаві
БатькоСораб Диба
МатиFarideh Ghotbid
У шлюбі зМохаммед Реза Пахлаві
Дітисини: Реза Кір і Алі Реза
дочки: Шахназ, Фарахназ та Лейла
Релігіяшиїти
Нагороди
Орден Плеяд 1 класу
Орден Плеяд 1 класу
Орден Серафимів
Орден Слона
Орден Слона
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Кавалер Великого хреста ордена Південного Хреста
Великий хрест ордена Визволителя Сан-Мартіна
Великий хрест ордена Визволителя Сан-Мартіна
Орден Югославської великої зірки
Великий хрест 1 ступеня почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Великий хрест 1 ступеня почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Дама ордена Дорогоцінної корони 1 класу
Кавалер ордена Королівського дому Чакри (Таїланд)
Кавалер ордена Королівського дому Чакри (Таїланд)
Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Орден Корони Королівства
Орден Корони Королівства
Кавалер ордена цариці Шеби
Велика стрічка ордена Незалежності
Велика стрічка ордена Незалежності
Підпис
farahpahlavi.org

Фарах Діба, у шлюбі Пахлаві (перс. فرح پهلوی, азерб. Fərəh Pəhləvi; 14 жовтня 1938, Тебриз, Східний Азербайджан, Іран) — імператриця-вдова Ірану, дружина шаха Мохаммеда Реза Пахлаві. З трьох дружин шаха вона єдина була коронована як імператриця (шахбану).

Біографія

[ред. | ред. код]

Азербайджанка за походженням[5][6], Фарах Діба народилася в родині офіцера-випускника Сен-Сіра. Її дід по батьківській лінії наприкінці XIX століття був послом Ірану при дворі Романових[7]. Фарах була з багатої родини, однак смерть її батька змусила родину залишити віллу в Тегерані та переїхати до родичів.[8] Освіту отримала в Тегерані та Парижі. У шкільні роки захоплювалася спортом, очолювала команду з баскетболу. Після закінчення ліцею захопилася архітектурою та вчилася в Ecole Speciale d'Architecture[en] у Парижі. Там же в 1959 році на прийомі в іранському посольстві представлена шахові як одна з іранських студенток, які навчалися у Франції. Їх весілля відбулося 21 грудня 1959 року. Спадкоємця престолу, Кіра Реза Пахлаві, народила 31 жовтня 1960 року.

Всього у шлюбі народила четверо дітей:

Свій вільний час імператриця Фарах присвячувала мистецтву.

Фарах Піхлаві — високоосвічена жінка, крім перської, вільно володіє азербайджанською, англійською та французькою мовами. Завжди модно та елегантно одягалася. Її порівнювали з Жаклін Кеннеді.

У 1972 році імператриця Пахлаві відвідала СРСР, де була запрошена в Азербайджан. У Баку їй організовали пишний прийом. На концерті, присвяченому приїзду імператриці, виступили провідні артисти Азербайджану — Зейнаб Ханларова, Муслім Магомаєв, Шовкет Алекперова, Рашид Бейбутов, Фідан Касимова та інші.

Після ісламської революції 1979 року правитель і його сім'я знайшли притулок в Єгипті, потім на запрошення короля Хасана II ненадовго переїхала в Марокко[9]. Овдовівши, Фарах Пахлаві на запрошення американського уряду влаштувалася в США. У 2003 році написана нею книга спогадів «Моє життя з шахом» стала міжнародним бестселером.

Внесок у мистецтво та культуру

[ред. | ред. код]
Докладніше: Культура Ірану

Ще на початку свого правління імператриця брала активну участь у розвитку культури та мистецтва в Ірані. Завдяки її заступництву створено безліч організацій, які сприяли подальшому розвитку історичного та сучасного іранського мистецтва як в Ірані, так і в західному світі. Будучи імператрицею, шахбану домоглася від чоловіка виділення значних коштів для скупки іранських старожитностей, раніше вивезених антикварами за кордон. За її сприяння Тегеранський музей сучасного мистецтва перетворився на найбільше зібрання Азії. Разом з тим, її прихильність до розкоші та «гламурний» стиль життя викликали невдоволення консерваторів та релігійних радикалів.

Іранська революція

[ред. | ред. код]

В Ірані на початку 1978 року невдоволення імператорським урядом стає все більш вираженим. Невдоволення в країні продовжувало зростати, а пізніше призвело до масових виступів проти монархії[10].

До кінця року політична ситуація різко погіршилася. Безлад та хвилювання ставали все частішими та досягли своєї кульмінації в січні 1979 року. Уряд запровадив воєнний стан у більшості великих іранських міст. Країна була на межі революції.

У цей час шах і імператриця вирішили залишити країну. Вони покинули Іран на літаку 16 січня 1979 року.

У Вашингтоні, 12 березня 2016

У вигнанні

[ред. | ред. код]

Після смерті шаха вигнана імператриця залишалася в Єгипті упродовж майже двох років. Через кілька місяців після вбивства президента Садата в жовтні 1981 року, імператриця та її сім'я залишили Єгипет. Президент Рональд Рейган повідомив імператриці, що її готові прийняти в США[11].

Спочатку Фарах Пахлаві оселилася у Вільямстауні, штат Массачусетс, але пізніше купила будинок в Гринвічі, штат Коннектикут. Після смерті її дочки принцеси Лейли у 2001 році вона придбала невеликий будинок в Потомаку, штат Меріленд, недалеко від Вашингтона, округ Колумбія, щоб бути ближче до сина і онуків.

Онуки

[ред. | ред. код]

Фарах має трьох онучок від сина Кір Реза Пахлаві і його дружини Ясмін Пахлаві:

Імператриця також має одну внучку від її покійного сина Алі Реза Пахлаві[12].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. FemBio database
  4. вебсайт — 1990.
  5. Shakibi, Zhand. Revolutions and the Collapse of Monarchy: Human Agency and the Making of Revolution in France, Russia, and Iran [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]. I.B.Tauris, 2007. ISBN 1-84511-292-X; p. 90: «In 1959 he (Mohammad Reza) married Farah Diba, who came from a prominent Azeri family.»
  6. Taheri, Amir. The Unknown Life of the Shah‎. Hutchinson, 1991. ISBN 0-09-174860-7; p. 160
  7. Farah Pahlavi. «An Enduring Love: My Life with the Shah: A Memoir» — Miramax Books, 2005 — ISBN 1-4013-5961-2, 9781401359614. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
  8. Фарах Пехлеви - иранская императрица, азербайджанка по происхлждению. newsme.com.ua. 25 червня 2010. Архів оригіналу за 19 квітня 2013.
  9. Information On Farah Pahlavi. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 14 лютого 2014.
  10. 1978: Iran's PM steps down amid riots. BBC News. 5 листопада 1978. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 2 травня 2010.
  11. Pahlavi, Farah. ‘An Enduring Love: My life with Shah. A Memoir’ 2004
  12. Announcement of Birth. Reza Pahlavi. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 5 серпня 2011. [Архівовано 2011-09-30 у Wayback Machine.]
  13. Orders of Pahlavi dynasty. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2011-011-28. [Архівовано 2021-01-26 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]