Пандемія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пандемія
Класифікація та зовнішні ресурси
MeSH D058873
CMNS: Pandemics у Вікісховищі

Пандемі́я (також рідше панде́мія; від грец. παν «пан» — увесь + грец. δήμος «демос» — народ) — найвища інтенсивність розвитку епідемічного процесу, що характеризується прогресуючим поширенням інфекційного захворювання з надзвичайно високим ураженням населення на значних територіях материків або всієї Землі[1][2]

Характеризується часто відсутністю колективного імунітету в людства, і, зазвичай, ефективних засобів профілактики (вакцини) й лікування. Серед інфекційних захворювань, які сягали масштабу пандемії: чума, холера, грип, ВІЛ-інфекція/СНІД, коронавірусна хвороба 2019[3][4].

Відомі епідемії і пандемії в історії людства[ред. | ред. код]

Є кілька епідемій, котрі згадуються насамперед з погляду розголосу, кількості загиблих, економічних збитків, деякі дотягують до рівня пандемії, а саме:

  • Афінська моровиця 430 р. до н. е.. Невідома хвороба вбила чверть афінського війська і чверть населення міста протягом чотирьох років. Це захворювання послабило домінування Афін, але його вірулентність завадила широкому поширенню. Точна причина захворювання достеменно невідома протягом багатьох років. Можливо це був черевний тиф[5], хоча стосовно цього до цих пір існують багато сумнівів.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Афінська моровиця.

Жертви бубонної чуми 1720–1721 у братській могилі у Мартигі, Франція
  • Чума Антоніна, 165—180. Можливо, це була натуральна віспа, перенесена до італійського півострова солдатами, що поверталися з країн Близького Сходу. Вона вбила чверть інфікованих — число жертв сягнуло близько п'яти мільйонів.[6]

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума Антоніна.

  • Чума Кипріяна — пандемія невідомої хвороби, яка прокотилася Римською імперією у 249—262 роках. У розпал її, як стверджується, в Римі помирало 5 000 людей щодня.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума Кипріяна.

  • Чума Юстиніана, з 541 до 750, була першим зареєстрованим спалахом чуми. Вона можливо зародилася в Єгипті і досягла Константинополя навесні наступного року, вбиваючи (за записами візантійського літописця Прокопія Кесарійського) 10000 людей у день у самому розпалі, і, можливо, 40 % жителів міста. Чума знищила від чверті до половини людського населення відомого світу.[7][8]. Це викликало скорочення населення Європи на 50 % між 550 і 700 роками[9]

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чума Юстиніана.

  • Чорна смерть, криза XIV-го століття. Загальне число смертей у всьому світі оцінюється в 75 млн.[10] Через вісімсот років після останнього спалаху чума повернулася в Європу. Почавшися в Азії, хвороба досягла Середземномор'я і Західної Європи в 1348 році (можливо, з італійськими купцями, що тікали від бойових дій в Криму), і вбила від 20 до 30 мільйонів європейців за шість років;[11] третину від загальної чисельності населення,[12] і до половини, в більш постраждалих містах[13]

Це була перша із низки європейських епідемій чуми, які виникали час від часу аж до XVIII-го століття[14] Протягом цього періоду, відбулося більше 100 епідемій чуми по всій Європі.[15] В Англії, наприклад, епідемія тривала як дво-п'ятирічний цикл з 1361 по 1480 роки.[16] До 1370 року, населення Англії скоротилося вдвічі.[17] Велика Лондонська чума в 1665—1666 роках була останнім великим спалахом чуми в Англії. Від хвороби загинуло близько 100000 людей — тобто 20 % населення Лондона.[18]

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Чорна смерть.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Пандемія грипу 1510 року.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Пандемія грипу 1557 року.

  • Третя пандемія чуми в Китаї розпочалася в середині XIX-го століття, поширюючись усіма населеними континентами — загинуло 10 мільйонів людей в одній тільки Індії[19] Під час цієї пандемії, у Сполучених Штатах виявлено перший випадок чуми в 1900 році у Сан-Франциско.[20] Сьогодні окремі випадки чуми, як і раніше, інколи виявляють у західній частині США.[21]
Ацтеки, які помирають від віспи,'Флорентійський кодекс' (упорядковано 1540—1585)

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Третя пандемія чуми.

Великою проблемою людства починаючи з початку XIX століття стала холера, яка спричинила з того часу 7 пандемій, остання з яких не завершилась починаючи з 1961 року.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Перша холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Друга холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Третя холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Четверта холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті П'ята холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Шоста холерна пандемія.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Сьома холерна пандемія.

Зустрічі європейців з населенням різних територій світу часто призводять до розвитку тяжких епідемій. Хвороби вбили більшу частину корінного населення Канарських островів у XVI столітті (Гуанчі). Половина корінного населення Гаїті в 1518 році вмерла від натуральної віспи. Вона також розорила Мексику в 1520-і роки, убивши 150 000 у Теночтітлані, в тому числі імператора, і Перу в 1530 році, допомагаючи європейським завойовникам[22]. Від кору загинуло ще два мільйони мексиканських індіанців у XVII столітті. У 1618—1619 роках, натуральна віспа знищила 90 % корінних американців Массачусетса.[23] У 1770-х роках від натуральної віспи загинуло щонайменше 30 % тихоокеанських корінних американців.[24] Епідемії натуральної віспи в 1780—1782 та 1837—1838 роках принесли руйнування і різку депопуляцію серед рівнинних індіанців.[25] Деякі науковці вважають, що смерть до 95 % американських індіанців у Новому світі спричинили такі захворювання Старого Світу, як натуральна віспа, кір, грип тощо.[26] Упродовж століть, у європейців виробився імунітет високого ступеню захисту від цих захворювань, у той час як корінні народи не мали такого імунітету.[27]

Упродовж XII—XIX століть у світі виникали численні пандемії грипу. У 1918 році під час першої світової війни виникла найбільша за кількістю смертей пандемія іспанського грипу, яка упродовж 18 місяців забрала життя, за різними даними, від 50 до 100 млн людей у світі.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Іспанський грип.

Пандемії в історії людства[ред. | ред. код]

поч. закін. назва хвороба місце померло
165 180 Чума Антоніна достеменно невідомо, можливо натуральна віспа Римська імперія, Близький Схід невідомо, не менше 5 млн.
540 700 Чума Юстиніана / 1-а пандемія чуми чума Північна Африка, Європа, Центральна Азія, Близький Схід близько 100 млн.
1334 1353 Чорна смерть / 2-а пандемія чуми чума майже вся Євразія бл. 80 млн.
1817 1824 Перша холерна пандемія холера Південно-Східна Азія, Індія, Близький Схід, Східна Африка, Південна Європа бл. 1 млн.
1826 1837 (може аж до 1851 року) Друга холерна пандемія холера Південно-Східна Азія, Індія, Європа, Північна Америка, Японія, Китай бл. 2 млн.
1846 1860 (може 1837—1863 рр.) Третя холерна пандемія холера Азія, Європа, Північна і Південна Америка, Африка бл. 10 млн.
1855 1921 3-я пандемія чуми (Портова смерть) чума Східна Азія, узбережжя Індійського океану, обидві Америки, Австралія 20 млн.
1863 1875 Четверта холерна пандемія холера Азія, Європа, Північна і Південна Америка, Африка бл. 2 млн.
1881 1896 П'ята холерна пандемія холера Земля бл. 1 млн.
1899 1923 Шоста холерна пандемія холера Земля бл. 1 млн.
1961 1975?, за іншими думками триває, тому що продовжуються спалахи, які спричинює вібріон Ель-Тор Сьома холерна пандемія холера Азія, Африка бл. 2 млн.
1918 1919 Іспанка грип Земля 50-80 млн.
1956 1958 Азійський грип грип Земля 1-4 млн.
1968 1972 Гонконзький грип грип Земля 1 млн.
1978 1979 Епідемія грипу в СРСР у 1978—1979 роках, відома як «Радянський грип», ймовірно пандемія грип початок в СРСР і Китаї, потім поширення по світу 700 тисяч
1981 1975?, триває пандемія ВІЛ-інфекції ВІЛ-інфекція Земля (особливо континент Африка) 35 млн.[K 1]
2009 2010 Пандемія «свинячого» грипу свинячий грип весь світ 18 500 осіб, в яких діагноз було лабораторно підтверджено[28]; за припущенням з використанням математичного моделювання — від 151 700 до 575 400 осіб[29][30]
2019 триває[31]. За час пандемії по світу захворіло 687,69 млн людей. Понад 6,8 млн померли. Одужали 660 млн[32]. Пандемія коронавірусної хвороби 2019 коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) весь світ 6 443 306 осіб[33][K 2]
Коментарі
  1. станом на 2015 рік
  2. станом на 19 серпня 2022 року

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Porta, Miquel, ed. (2008). Dictionary of Epidemiology. Oxford University Press. p. 179. ISBN 978-0-19-531449-6. [1] (англ.)
  2. Андрейчин, А. М.; Василишин, З. П.; Виноград, Н. О. (2012). Колесникова, І. П. (ред.). Епідеміологія: Підручник для ВМНЗ IV р.а. Вінниця: Нова Книга. с. 576. ISBN 9789663824123. 
  3. WHO Director-General's opening remarks at the media briefing on COVID-19—11 March 2020. World Health Organization. 11 March 2020. Процитовано 11 March 2020. [2] (англ.)
  4. Coronavirus disease (COVID-19) Pandemic [3] (англ.)
  5. В Афинах можно заглянуть прошлому в лицо. Архів оригіналу за 7 грудня 2010. Процитовано 20 січня 2016. 
  6. Минулі пандемії, що розорили Європу. BBC News, 7 Листопада. 2005
  7. Сторінка Кембриджського каталогу "Чума і кінець античності". Cambridge.org. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010. 
  8. Цитати з книги «Чума і кінець античності» [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] Lester K. Little, ed., Plague and the End of Antiquity: The Pandemic of 541—750, Cambridge, 2006. ISBN 0-521-84639-0
  9. Plague, Plague Information, Black Death Facts, News, Photos. Science.nationalgeographic.com. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2008. 
  10. New MOL Archaeology monograph: Black Death cemetery [Архівовано 28 вересня 2009 у Wayback Machine.]. Археологія в Музеї Лондона
  11. Смерть у великому масштабі. MedHunters.
  12. Стефан Баррі і Норберт Гуальді у L'Histoire n° 310, червні 2006 року, ст.45-46, «від третини до двох третин»; Роберт Готфрід (1983). «Чорна смерть» in Dictionary of the Middle Ages, том 2, ст.257-67, «між 25 і 45 відсотками».
  13. Plague — LoveToKnow 1911 [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]. 1911encyclopedia.org.
  14. A List of National Epidemics of Plague in England 1348-1665. Urbanrim.org.uk. 4 серпня 2010. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010. 
  15. Jo Revill (16 травня 2004). Black Death blamed on man, not rats | UK news | The Observer. London: The Observer. Процитовано 3 листопада 2008. 
  16. Texas Department of State Health Services, History of Plague. Dshs.state.tx.us. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2008. 
  17. Black Death. bbc.co.uk. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2008. 
  18. The Great Plague of London, 1665. The Harvard University Library, Open Collections Program: Contagion.
  19. Чума. ВООЗ.
  20. Bubonic plague hits San Francisco 1900—1909. A Science Odyssey. Public Broadcasting Service (PBS).
  21. Human Plague — United States, 1993—1994, Centers for Disease Control and Prevention
  22. Віспа - викорінення нагайки. Bbc.co.uk. 5 листопада 2009. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010. 
  23. Віспа. Боротьба з глобальною загрозою [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.], David A. Koplow
  24. Greg Lange, «Руйнівні епідемії віспи у корінних американців на північно-західному узбережжі Північної Америки в 1770-х роках», 23 Jan 2003, HistoryLink.org, Online Encyclopedia of Washington State History
  25. Houston CS, Houston S (March 2000). Перша епідемія віспи на канадських рівнинах. Can J Infect Dis. 11 (2): 112–5. PMC 2094753. PMID 18159275. 
  26. The Story Of... Smallpox – and other Deadly Eurasian Germs. Pbs.org. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 серпня 2010. 
  27. Stacy Goodling, «Effects of European Diseases on the Inhabitants of the New World». Архів оригіналу за 10 травня 2008. Процитовано 3 лютого 2012. 
  28. H1N1 Still A Pandemic, Says WHO. 
  29. First Global Estimates of 2009 H1N1 Pandemic Mortality Released by CDC-Led Collaboration. 
  30. Fatimah S Dawood, Danielle Iuliano, Carrie Reed, Martin I Meltzer, David K Shay, and alt. Estimated global mortality associated with the first 12 months of 2009 pandemic influenza A H1N1 virus circulation: a modelling study. The Lancet Infectious Diseases. Published: June 26, 2012 DOI:https://doi.org/10.1016/S1473-3099(12)70121-4 [4] (англ.)
  31. Coronavirus disease (COVID-19) pandemic. www.who.int (англ.). Процитовано 7 травня 2023. 
  32. COVID Live - Coronavirus Statistics - Worldometer. www.worldometers.info (англ.). Процитовано 16 березня 2023. 
  33. WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard. covid19.who.int. Процитовано 19 серпня 2022. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
1. Як виникають пандемії // Канал «Цікава наука» на YouTube, 19 березня 2020.