Червоний камінь (Крим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червоний камінь

45° пн. ш. 34° сх. д. / 44.569223° пн. ш. 34.28555° сх. д. / 44.569223; 34.28555

Черво́ний ка́мінь (Кизил-Таш, крим. Qızıl Taş) — скеля в Криму, розташована біля селища Краснокам'янка над Гурзуфом. З 1969 року охороняється як геологічна пам'ятка природи, що входить до природно-заповідного фонду України.

З історії

[ред. | ред. код]

Раніше скеля називалася Кизил-Таш, що в перекладі з кримськотатарської і означає власне «Червоний камінь». Ще раніше, в середньовіччі, вона називалася Гелін-Кая («Еллінська», тобто грецька скеля)[1].

Цікаво, що на Червоному камені бували визначні науковці, серед них — перший Президент Української Академії наук Володимир Вернадський[2].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Всупереч назві основний колір поверхні скелі сірувато-білий і лише місцями здається жовто-помаранчевим. Сам Червоний камінь складний з щільного, мармуроподібного темно-сірого вапняку. Місцями в гірській породі уловлюються дрібні кристали кальциту. Вапняк розбитий численними тріщинами, нахиленими в схил під кутом 35–40 градусів. Особливі багато тріщин в гребені Червоного каменя.

Скеля схожа на величезний кам'яний барабан, навзнаки покладений на землю. Висота Червоного каменя 48 м, поперечник 120—130 метрів. Без спеціального спорядження скеля неприступна і лише з боку Головної гряди на неї можна піднятися коротким кам'яним гребенем заввишки 15–20 м.

На гребені скелі збереглися залишки бойової башти, що формою нагадують дзот. На скельну основу покладений фундамент з глиб вапняку, а на ньому були зведені стіни з місцевого каменя на вапняному розчині. Ширина стін близько метра, довжина 5,5 м. Західна стіна збереглася на висоту 2,5 м. Припускають, що на гребені знаходилася невелика фортеця XII—XIII століть, зв'язана димовою сигналізацією з іншими укріпленими пунктами Південного берега. Вона закривала підступи до перевалу Головної гряди в долину річки Качи на протилежному схилі Кримських гір.

Рослинність різноманітна. Ростуть фісташка туполиста і деревовидний ялівець, гайки шипшини, жасмину кримського з чорними круглими ягодами, кизильник. водяться на скелі й птахи — стрижі, кобці, пролітають дикі голуби.

В районі Червоного каменя росте виноград, з якого виробляють відомий білий мускат Червоного каменя. Вино відмічене золотими медалями на міжнародних виставках вин.

Світлини

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Також є відомості, що стару скелю Кизил-Таш зробили кар'єром і розібрали на бутовий камінь та щебінь і лише після її зникнення ця назва перейшла на скелю Гелін-Кая — сучасний Червоний камінь.
  2. ХРОНИКА ЖИЗНИ, НАУЧНЫХ И ОБЩЕСТВЕННЫХ СВЯЗЕЙ В. И. ВЕРНАДСКОГО С КРЫМОМ. Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 10 січня 2015.

Література

[ред. | ред. код]
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

Посилання

[ред. | ред. код]