| Назва
|
Датування
|
Розташування
|
Фото
|
Короткі відомості
|
| Поселення Уч-Баш |
VII століть до н. е. |
Інкерман |
|
На скелястому мисі, поблизу гирла річки Чорної, над її лівим берегом, в 1952—1954 роках експедиція Херсонеського державного музею під керівництвом С. Ф. Стржелецького розкопала залишки кількох будівель і близько ста ям. У 2006 р. археологічні дослідження були поновлені спільною експедицією Інституту археології НАн України і Національного заповідника "Херсонес Таврійський". Нині розкопки проводить Інститут археології НАН України. Дослідженнями останніх років було відкрито виробничий металургійний комплекс другої половини ІХ ст. до н.е. - першої половини VIII ст. до н.е. і залишки оборонних сторуд поселнення середини VIII ст. до н.е., що були спалені разом із поселенням степовими номадами невдовзі після їх зведення. Дослідження цієї памєятки археології тривають (Е.Кравченко. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. Київ, Луцьк: Інститут археології НАН України, 2011).
|
| Печерний монастир |
VIII—IX століття |
Інкерман, Загайтанська скеля |
 |
Один з найдавніших печерних монастирів Криму.
|
| Храм святого Іллі |
IX—X століття |
бухта Ласпі, гора Ільяс-Кая |
|
|
| Загайтанське укріплене поселення |
І тисячоліття до н. е. V—VII століття, IX століття, XIII століття |
Інкерман, Загайтанська скеля |
|
|
| Печерна стоянка Шан-Коба |
IX—V тисячоліття до н. е. |
Передове |
|
печерна стоянка часів мезоліту і неоліту в південно-західній, гірській частині Криму, в басейні річки Чорної. Відкрита у 1927 році; досліджувалась в 1928, 1935—1936 роках. В півтораметровій товщі відкладів печери було відкрито 6 культурних шарів. При розкопках знайдено нуклеуси, крем'яні знаряддя (скребки, вкладні тощо), кістки оленів, сайг, коней, бурого ведмедя, рисі, бобра та інших тварин. У пізньому (верхньому) шарі стоянки знайдено неолітичні знаряддя та уламки грубого глиняного посуду.
|
| Печерна стоянка Фатьма-Коба |
IX—VI тисячоліття до н. е. |
Передове |
|
Досліджувалась в 1927, 1956—1959 роках. При розкопках відкрито шари часів азильської культури і тарденуазької культури. В нижньому, азильському, шарі виявлено залишки вогнища, знайдено крем'яні знаряддя, кістки тварин. У верхньому, тарденуазькому, шарі виявлено скорчене поховання кроманьйонської людини, залишки вогнищ, крем'яні й кістяні знаряддя, кістки тварин. На майданчику перед стоянкою розкопано шари неолітичного та енеолітичного часів.
|
| Печерна стоянка Мурзак-Коба |
VII—VI тисячоліття до н. е., XIV—XV століття. |
Чорноріченське |
|
Мезолітична стоянка, що належить до тарденуазькоі культури, на лівому березі річки Чорної в Криму. Досліджувалася в 1936 і 1938 роках. При розкопках знайдено багато кам'яних знарядь (скребачки, різці, ножо-видні пластинки, геометричні мікроліти), вироби з кістки та рогу (гарпуни, шила, проколки, лощила), кістки тварин. Інтерес становить поховання чоловіка та жінки. В жіночому кістяку бракувало останніх фаланг обох мизинців, очевидно ампутованих з ритуальною метою.
|
| Могильник №15 |
II—V століття |
Хмельницьке |
|
|
| Георгіївський монастир |
XII століття |
мис Фіолент |
 |
|
| Херсонес Таврійський |
|
|
 |
|
.jpg)
