Шоломія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дві шоломії різного регістру

Шоломі́я, також шалома́й, шоломі́йка або шолома́йка — гобоєподібний інструмент, певно, різновид сурми. Був досить поширений в Україні та згадувався поряд з трубами і сурмами. Для видобування звуку використовувалась подвійна трость. Сама ж назва цього інструмента прийшла в Україну із Заходу і походить від німецького «шалмай» (нім. Schalmei), яке своєю чергою походить від латинського слова «calamus», що означає очерет.

Згадки про цей інструмент є в працях Гната Хоткевича, який зараховує шаломай до дерев'яної групи духових інструментів та називає його «прототипом гобоя». Він же наводить згадку інструмента в легенді про Мазепу, записаній Петром Чуйкевичем та виданій Пантелеймоном Кулішем

« А тут усюди у труби да в шоломайки смутно да жалібно вигравають, а по церквах молебні правлять, щоб одвернув Господь гнів царський.[1] »

Київська дослідниця Богдана Фільц наводить також цитату з відомого письменника-полеміста ХУІ ст. Івана Вишенського, де той у переліку музикантів згадує зокрема «трубача, сурмача, пищальника, шаламайника, органіста, інструменталіста, рекгаліста і бубеніста»[2], цит. за[3].

В історичній праці Вячеслава Липинського «Україна на переломі 1657—1659» шоломійка згадується як одна з ознак європеїзації козацького війська, як специфічний запорізький військовий інструмент, — запозичена з Заходу французька дудка шалюме (фр. chalumeau), сам звук якої мав прищеплювати і викликати в козаків-[європейців] «…дух тієї військовости, оце європейське чуття військової чести, до якого ніколи не вдалося приучити східного московського дворянства»[4]. Трапляються вказівки на те, що французька шалюме використовувала одинарну трость.

Музикознавець Черкаський Л. М. вважає, що шоломія — це те саме, що й ріжок[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хоткевич Г. Музичні інструменти українського народу. — Харків, 1930. — С. 260.
  2. Вишенський І. Вибрані твори. — К., 1971. — С. 44.
  3. Фільц Б. Інструментальне музикування в українських містах ХІУ—ХУІІ століть: історичний аспект.//Етнолог, с. 252
  4. Липинський В. Розділ VI Основні зміни у внутрішній структурі Війська Запорожського під впливом революції.//Україна на переломі. — К., 1991, перевидання твору 1912 року.
  5. Черкаський Л. М. Українські народні музичні інструменти. — К.: Техніка, 2003. — 264 с.