Шустер Савік Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Савік Шустер
Shuster at sosracism.JPG
Савік Шустер
Народився 22 листопада 1952(1952-11-22) (64 роки)
Вільнюс, Литовська РСР, СРСР
Громадянство Канада Канада
Італія Італія
Проживання м. Київ, Україна
Ім'я при народженні Шевеліс Шустеріс [1]
Діяльність журналіст, телеведучий
Дружина Ольга Невська
Нагороди
Заслужений журналіст України
Сторінка в інтернеті 3s.tv
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Са́вік Шу́стер (при народженні — Шевеліс Шустеріс[1][2]; нар. 22 листопада 1952, Вільнюс, Литовська РСР, СРСР) — журналіст із канадським та італійським громадянством, автор і ведучий програми «Шустер LIVE», засновник ТОВ «Савік Шустер Студія».

Володіє мовами: литовською, російською, англійською, французькою, італійською, івритом, німецькою, розуміє й обмежено говорить українською.

Життєпис[ред.ред. код]

Шевеліс Шустеріс народився 22 листопада 1952 року в Литовській РСР в родині футболіста вільнюського «Спартака» і спортивного тренера. У 19 років, на другому курсі медичного інституту, Савік емігрував і потрапив до Канади, де, за його словами, в 1976 році закінчив медичну школу університету McGill у Монреалі та грав у футбольній команді української діаспори СТ Україна (Монреаль). Через багато років Володимир Матусевич, в минулому його керівник на «Радіо Свобода», у пресі обвинуватив Савіка в приписуванні собі вищої освіти. Переїхавши до Флоренції, Савік продовжив вивчення медицини. Наприкінці 1970-х як лікар або фельдшер побував у Чаді, де тривала громадянська війна. Жив в Італії до переїзду в Росію у середині дев'яностих років.

Початок кар'єри журналіста збігся в часі із вторгненням Радянської армії до Афганістану в 1979 році. Шустер висвітлював цю війну з боку сил опору протягом 10 років. Його статті про війну в Афганістані публікували «Newsweek», «Der Spiegel», «Liberation», «La Republica». У цих же виданнях висвітлював головні війни 80-х: у Лівані, Чаді, Нікарагуа.

Співпраця з «Радіо Свобода»[ред.ред. код]

У 1988 році Савік запропонував серію репортажів з війни в Афганістані російською мовою для «Радіо Свобода» . Потрапивши на російську службу «Радіо Свобода», він приніс туди із собою прийоми нової, сучасної, західної журналістики й невдовзі після повернення з Афганістану вів головну щоденну інформаційну передачу тих років — «В стране и мире». Вперше від часу створення сформував відкриту кореспондентську мережу в Росії (це привело зокрема до масових звільнень старих емігрантських кадрів з радіостанції). Був призначений керівником московського філіалу «Радіо Свобода» (1996—2001), де вів головну інформаційну програму «Liberty Live» («Свобода в прямому ефірі»).

Кар'єра в Росії[ред.ред. код]

Одночасно, як спортивний коментатор, починає співпрацювати з телелеканалом НТВ. Савік зробив футбольний телепроект, присвячений чемпіонату світу-1998. Коли по завершенні чемпіонату програма припинила випуск, Державна Дума понад 300 голосами прийняла звернення до керівництва каналу НТВ із проханням продовжити життя програми Шустера[3].

Після приходу до влади в Росії Володимира Путіна відбулась силова зміна керівництва і власників телекомпанії. Кремль позбавив прав власності непідконтрольного Гусинського, права власності на канал за борги перейшли Газпрому, а керівником каналу замість Євгена Кисельова був призначений Борис Йордан, американський реемігрант. На знак протесту проти захоплення телеканалу його покинули провідні журналісти Євген Кисельов, Віктор Шендерович та інші. Але через деякий час деякі з них повернулися працювати на канал (Міткова Тетяна, Леонід Парфьонов). Відомий спортивний коментатор Володимир Маслаченко оголосив, що не буде коментувати ігри футбольної Ліги чемпіонів на НТВ. Засудив захоплення телеканалу і Савік Шустер. Проте Савік залишився працювати на НТВ. Керівництво «Радіо Свобода» сприйняло таку позицію як аморальну, і Савіка було усунуто від керування московським офісом «Свободи» і звільнено з радіостанції[4]. У різні часи на НТВ був ведучим програм «Герой дня», «Свобода слова», «Влияние». Влітку 2004 року обійняв посаду заступника генерального директора телекомпанії з документального кіно, але невдовзі зрозумів, що не зможе реалізувати свої ідеї з новим керівництом, яке призначила компанія «Газпром Медіа», і пішов з каналу.

Кар'єра в Україні[ред.ред. код]

Від травня 2005 року Савік Шустер за рекомендацією Бориса Нємцова та на запрошення власника телеканалу ICTV Віктора Пінчука започатковує на цьому телеканалі програму «Свобода слова». Телепрограма стала одним із найпопулярніших політичних шоу на українському телебаченні. У 2005 році програма отримала премію Телетріумф у номінації «найкраще ток-шоу». У той же час, на думку ряду оглядачів, у цій програмі Савіком Шустером використовував прийоми маніпуляції громадською думкою. За словами українського політолога Сергія Грабовського, у цієї програми «тільки один недолік: вона має надто вже мало спільного із свободою слова як такою»[5].

8 червня 2007 року в прямому ефірі програми «Свобода слова», Шустер офіційно заявив, що переходить на канал «Інтер», де Савік очолив новий проект.

10 липня 2007 року Шустер коментував матч за Суперкубок України з футболу. У багатьох глядачів коментар викликав обурення і незадоволення якістю коментаря Шустера[6].

24 серпня 2007 року о 20:30 за Києвом відбувся перший ефір програми «Свобода Савіка Шустера» на телеканалі Інтер. Того ж дня відбувся і старт проекту «Великі українці», ведучим якого став Шустер.

Влітку 2008 року Савік Шустер переходить на канал ТРК Україна[7]. Контракт, термін якого становить три роки, передбачає вихід в ефірі каналу з понеділка по п'ятницю суспільно-політичної програми, ведучим якої буде Савік. Проект під назвою «Шустер LIVE» з'явився в ефірі каналу 5-го вересня. Контракт гарантував невтручання телеканалу в роботу продакшн-компанії Савіка Шустера.

На Олімпійських Іграх 2008 року в Пекіні Шустер у складі української делегації ніс олімпійський вогонь[8].

Під час Чемпіонату світу з футболу 2010 разом з Петром Магою та Василісою Фроловою вів програму «Африканські пристрасті» на Першому національному, а також коментував з експертами більшість матчів.

З 21 січня 2011 по 15 лютого 2013 року програма «Шустер LIVE» виходила на телеканалі «Перший національний». Після цього, з 22 лютого 2013 року, виходила на телеканалі «Інтер».

21 лютого 2014 року вийшов випуск програми «Шустер LIVE» на 5 каналі.[9] Навесні 2014 Савік Шустер повертається на «Перший національний» телеканал. Восени за рішенням Зураба Аласанія — програма «Шустер Live» знята з ефіру. З цього часу програма одночасно транслюється на каналах «24» та «112 Україна». Згодом лише — на останньому. У вересні 2015 року — працює на каналі «1+1».[10]Надалі (після конфлікту з власником каналу Ігорем Коломойським[11]) Савік Шустер працює на власному кабельному телеканалі «3S.tv.»

Заслужений журналіст України (15 серпня 2012) — за високу професійну майстерність у висвітленні спортивних змагань ХХХ літніх Олімпійських ігор у Лондоні[12].

26 квітня 2016 р. С.Шустер розпочав голодування у зв'язку з його переслідуваннями в Україні за політичними мотивами та критикою фактів корупції в Україні, зокрема з боку Голови ДФС Насірова. Також цього дня С. Шустеру анулювали дозвіл на роботу в Україні[13].

12 листопада 2016 року Печерський районний суд Києва на закритому судовому засіданні ухвалив рішення обшукати житло і студію ведучого ток-шоу «Шустер LIVE» Савіка Шустера.[14]

Критика діяльності[ред.ред. код]

  • Журналістська діяльність Савіка Шустера неодноразово піддавались критиці в Україні та в путінській РФ. Ряд оглядачів звинувачував його студію у використанні маніпуляційних технологій та відвертих фальсифікацій у його програмах. За словами директора фонду «Демократичні ініціативи», старшого наукового співробітника Інституту соціології НАНУ Ірини Бекешкіної, Савік Шустер використовував в ефірі свого політичного ток-шоу маніпулятивні технології. У ході програми «Шустер Live» 21 жовтня 2011 року він задав присутнім запитання: «Чи має право Європейський Союз нав'язувати свої правила Україні?». За словами І.Бекешкіної[15]:
« Саме слово «нав’язувати» вже має негативний зміст. У соціології є норма — не ставити в питаннях оцінних слів, які впливають на відповіді. А так — це типова маніпуляція, реакція на слово «нав’язують»  »
« аудиторія «Шустер — LIVE» не є репрезентативною. Вона швидше маніпулятивна.  »
  • Савік Шустер став прототипом персонажа глашатая Шустрого у багатосерійному мультфільмі «Казкова Русь».

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Інтерв'ю з С. Шустером
  2. Єврейське ім'я Шустера Шевель (укр. Савелій) іноді приводиться по-литовському як Шевеліс
  3. *Бульвар Гордона
  4. Иван Толстой. Человек рыночный, или Бурная весна Савика Шустера. «Звезда» 2001, № 9
  5. Телекритика: Сергій Грабовський. Слово без свободи
  6. Шустер коментує матч за Суперкубок.
  7. УНІАН: Савік Шустер переходить на телеканал «Україна»
  8. Украина выбрала факелоносцев Эстафеты Олимпийского огня Пекин-2008
  9. Савік Шустер повертається у прямий ефір на 5 каналі
  10. Шустер перейшов на «1+1»
  11. [1]
  12. Указ Президента України від 15 серпня 2012 року № 474/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  13. Савіку Шустеру анулювали дозвіл на роботу в Україні. www.hromadske.tv. Процитовано 2016-05-01. 
  14. Суд дозволив обшукати житло і студію Шустера. ukranews.com. Українські новини. 2016-11-12. 
  15. Савік Шустер використовував в ефірі маніпулятивні технології
  16. Навіть не маніпуляція…

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.