Гамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гамер M:
Гамер.jpg
Жанр драма, повсякденність, трагедія
Режисер Олег Сєнцов
Продюсер Олег Сєнцов
Ольга Журженко
Сценарист Олег Сєнцов
У головних
ролях
Владислав Жук
Олександр Федотов
Жанна Бірюк
Оператор Егор Петрик
Евгения Врадий
Геннадий Веселков
Кінокомпанія Cry Cinema
Дистриб'ютор P&I Films (Росія)
Молодість (Україна)[1]
Тривалість 92 хв.
Мова російська
Озвучення
українською
дубляж, Студія 1+1[2]
Країна Україна
Рік 2011
Дата виходу 26 жовтня 2011 (Molodist KIFF)
28 січня 2012 (IFFR)
18 липня 2012 (OIFF)
3 травня 2012 (Росія)
Кошторис $20 тис.
Касові збори $2,7 тис. (Росія)
IMDb ID 2217809
Рейтинг 16+

«Га́мер» (від англ. gamer, «геймер») — український повнометражний художній фільм-драма. Дебютна стрічка режисера Олега Сєнцова, незаконно ув'язненого в Росії з 2014 року.[3] Сюжет фільму обертається навколо кіберспортивних буднів сімферопольського підлітка геймера Олексія, що намагається знайти гармонію між своїм реальним та віртуальним життям. Міжнародна прем'єра фільму відбулася 28 січня 2012 року на Роттердамському кінофестивалі. Українська прем'єра фільму відбулася 26 жовтня 2011 року на Київському кінофестивалі «Молодість» та 18 липня 2012 року на Одеському кінофестивалі, де фільм здобув перемогу у двох номінаціях.[4][5]

Сюжет[ред. | ред. код]

У невеликому місті живе звичайний самотній хлопець на ім'я Олексій, хоча сам себе він називає ніком Косс, він — чудовий геймер. Косс не ходить до технікуму, конфліктує з мамою, у нього є свої малолітні фанати, він багато тренується, граючи у відеоігри і хоче стати ще кращим гравцем. Він майже не думає про майбутнє, доросле і жорстоке. Нарешті, він потрапляє на чемпіонат світу, займає там друге місце і повертається додому переможцем… Тим не менш, його життя лишається таким самим, а почуття щастя майже не торкається його емоційного стану. Але чи так він все уявляв? Підходить розчарування і усвідомлення своєї самотності та жалюгідного становища речей, — в нього немає нічого: ні нормальних стосунків з рідними, ні близьких друзів, ні коханої людини. Іноді він випиває зі знайомим пиво у місцевих барах, повертаючись додому під оковитою.> Але хто у цьому винен? Косс відкидає усі шанси навколишніх зблизитися з ним. Він один, на самоті з іграми, які вкрали в нього насичене життя і можливість адаптувати себе у суспільстві.

Усе, що він чує від дівчини, якій він ніби-то подобається: «А правда, що ти кудись там їздив? І щось там виграв?» Роздаючи автографи таким же місцевим «геймерам», як він, він навряд почуває себе краще. Уся його популярність закінчується колом таких як він, у мережі. Але у реальному світі — для навколишніх він виглядає мовчазним невдахою. Це видно у ставленні до нього однолітків, особливо колишніх однокласників, що поступили разом із ним до університету. Там свої популярні особистості, а він там — лише тінь. Хлопець губиться у розчаруванні і депресії, — він більше не може грати так, як раніше… До нього приходить жорстоке розуміння, що його ігри обманули його, що вони — жорстока гра з його свідомістю, яка не мала раніше жодного розуміння реальності. Він жив у вигаданому світі, до того моменту, як виграв і програв водночас, але зрозумів, що ігри не мають жодного стосунку до реальності і його перспективи майбутнього. І він, немов людина, що втратила все і впала у глибоку депресію, йде після роботи і напивається горілки на самоті, потім блює у парку, зранку повертаючись додому, остаточно втративши себе…

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • режисер — Олег Сєнцов;
  • сценарій — Олег Сєнцов;
  • продюсер — Олег Сєнцов, Ольга Журженко;
  • оператор — Єгор Петрик, Євгенія Врадій, Геннадій Веселков;
  • художник — Євгенія Врадій;
  • монтаж — Дмитро Кундрюцкій.

Реліз[ред. | ред. код]

Вперше стрічка вийшла в російський обмежений прокат на трьох екранах 3 травня 2012 року й за перший тиждень зібрала $1,6 тис. Після того як Росія незаконно ув'язнила Сенцова, у червні 2014 році у Санкт-Петербурзі у правозахисному центрі «Меморіал» відбувся благодійний показ фільму «Гамер» з оригінальним російським озвученням,[6] а згодом, 29 жовтня 2014 року, показ відбувся також і в Москві у посольстві України в Росії.[7]

Телевізійна прем'єра стрічки «Гамер» відбулась у рамках спецвипуску програми «Аргумент кіно» в ефірі телеканалу «1+1» 10 червня 2014 року.[3] Для телепоказу на «Студії 1+1» було створено український дубляж стрічки.[2] Згодом цю україномовну версію було також показано на «Тижні українського кіно» на підтримку Олега Сенцова, що проходив з 3 по 9 вересня 2014 року у київському кінотеатрі «Кінопанорама»[8][9] та з 7 по 12 червня 2018 року у київському кінотеатрі «Ліра».[10][11]

Покази на фестивалях[ред. | ред. код]

В Україні стрічку з оригінальним російським озвученням вперше було представлено 26 жовтня 2011 року у рамках позаконкурсної програми «Українські прем'єри» на Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість»[12] та 18 липня 2012 року на III Одеському міжнародному кінофестивалі, де фільм отримав диплом Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI) а також спеціальний диплом як повнометражний фільм, що заслужив особливу згадку журі.[13][14][15]

У 2012 році стрічку також було представлено у конкурсній програмі Московського МКФ «2 in 1»,[16] у конкурсній програмі Роттердамського МКФ, у конкурсній програмі МКФ GoEas у німецькому Вісбадені, у позаконкурсній програмі мінського фестивалю «Лістапад» та у конкурсній програмі кінофестивалю «Дух вогню» в російському місті Ханти-Мансійськ, де стрічка здобула премію Гілдії кінознавців та кінокритиків Росії.

У липні 2014 року стрічку повторно показали на Одеському міжнародному кінофестивалі у рамках спеціального показу на підтримку Олега Сенцова.[17][18]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Гамер // kino-teatr.ua/uk/, 2011
  2. а б Гамер (2011, український дубляж) // Гуртом, 2014-06-06
  3. а б Телеканал "1+1" покаже стрічку режисера Олега Сенцова "Гамер". ТСН.ua. 2014-06-05. Процитовано 2018-06-18. 
  4. Оголошено перших переможців на Одеському кінофестивалі // Zaxid.net, 21 липня 2012
  5. Відбувся третій Одеський міжнародний кінофестиваль // НСКУ, 21 липня, 2012
  6. Бідний гамер. Олега Сенцова залишили під вартою // Радіо Свобода — 26 червня 2014
  7. На підтримку режисера Сенцова у Москві провели флешмоб і показали фільм «Гамер» // day.kiev.ua — 29 жовтня 2014
  8. «Гамер» Олега Сенцова: хтось хоче, а хтось отримує // ipress.ua — 25 жовтня 2014
  9. Тиждень українського кіно на підтримку режисера Олега Сенцова — Довженко-центр, 3 вересня 2014
  10. Тиждень українського кіно на підтримку Олега Сенцова — Держкіно, 2018-06-07
  11. У Києві пройде Тиждень українського кіно на підтримку Сенцова — Громадське, 7 червня 2018
  12. Молодість-2011, розклад показів 26 жовтня 2011 року // КМКФ Молодість, 2011
  13. ОМКФ-2012: Must see середи // ОМКФ, 17-07-2012
  14. Сьогодні відбудеться закриття ОМКФ // ОМКФ, 21-07-2012
  15. Журі FIPRESCI оголосили кращий фільм української конкурсної програми // ОМКФ, 20-07-2012
  16. Нове українське кіно: дешево та талановито // УП. Житття, 19 березня 2012
  17. На Одеському кінофестивалі показали фільм «Гамер» на підтримку кінорежисера Сенцова // УНІАН — 16.07.2014
  18. Гамер Олега Сенцова: показ на підтримку // ОМКФ, 16-07-2014

Посилання[ред. | ред. код]

  • Гамер на сайті IMDb (англ.)
  • Гамер на сайті Kino-teatr.ua
  • Гамер на сайті Київського кінофестивалю «Молодість»[недоступне посилання] (архівна версія)
  • Гамер на сайті Одеського кінофестивалю[недоступне посилання]
  • Гамер на сайті Роттердамського кінофестивалю (англ.)
  • Гамер на сайті Московського кінофестивалю «2 in One» (рос.)
  • Гамер на сайті Мінського кінофестивалю «Лістапад» (біл.)
  • Гамер на сайті Вісбаденського кінофестивалю «GoEast» (нім.)