Гамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гамер M:
Гамер.jpg
Жанр драма, повсякденність, трагедія
Режисер Олег Сєнцов
Продюсер Олег Сєнцов
Ольга Журженко
Сценарист Олег Сєнцов
У головних
ролях
Владислав Жук
Олександр Федотов
Жанна Бирюк
Оператор Егор Петрик
Евгения Врадий
Геннадий Веселков
Кінокомпанія Cry Cinema (Край Кінема) за підтримки Державного агентства України з питань кіно, а також фонду Рината Ахметова «Розвиток України»
Тривалість 92 хвилини/01:32[1]
Мова російська
Озвучення українською дубляж, Студія 1+1[2]
Країна Україна
Рік 2011
Кошторис $20 000
Касові збори $2 696 (у Росії)
IMDb ID 2217809
Рейтинг 16+

Гамер (англ. Gámer) — український повнометражний художній фільм-драма про українського підлітка геймера. Дебютна стрічка режисера Олега Сєнцова (якого незаконно утримують в Росії[3]), що розкриває гостру українську соціальну проблему, як комп'ютерна (інтернет)-залежність та проблема соціальної адаптації, пошуку свого призначення і місця у цьому кризовому суспільстві України. Прем'єра відбулася 18 липня 2011 року. Слоган стрічки: «Хтось хоче, а хтось отримує...»

Інформація про фільм[ред.ред. код]

Про фільм замість режисера говорить кінокритик Андрій Алфьоров.

Це фільм про провінційного геймера, якому байдужа любов мами, дівчат, кар'єра, він зайнятий тільки грою. Фільм трохи біографічний, бо Олег у минулому також геймер.

Сюжет[ред.ред. код]

У невеликому місті живе звичайний самотній хлопець на ім'я Олексій, хоча сам себе він називає ніком Косс, він — чудовий геймер. Косс не ходить до технікуму, конфліктує з мамою, у нього є свої малолітні фанати, він багато тренується, граючи у відеоігри і хоче стати ще кращим гравцем. Він майже не думає про майбутнє, доросле і жорстоке. Нарешті, він потрапляє на чемпіонат світу, займає там друге місце і повертається додому переможцем... Тим не менш, його життя лишається таким самим, а почуття щастя майже не торкається його емоційного стану. Але чи так він все уявляв? Підходить розчарування і усвідомлення своєї самотності та жалюгідного становища речей, - в нього немає нічого: ні нормальних стосунків з рідними, ні близьких друзів, ні коханої людини. Іноді він випиває зі знайомим пиво у місцевих барах, повертаючись додому під оковитою. Але хто у цьому винен? Косс відкидає усі шанси навколишніх зблизитися з ним. Він один, на самоті з іграми, які вкрали в нього насичене життя і можливість адаптувати себе у суспільстві.

Усе, що він чує від дівчини, якій він ніби-то подобається: «А правда, що ти кудись там іздив? І щось там виграв?» Роздаючи автографи таким же місцевим "геймерам", як він, він навряд почуває себе краще. Уся його популярність, закінчується колом таких як він, у мережі. Але у реальному світі - для навколишніх він виглядає мовчазним невдахою. Це видно у ставленні до нього однолітків, особливо минулих однокласників, що поступили разом із ним до університету. Там свої популярні особистості, а він там - лише тінь. Хлопець губиться у розчаруванні і депресії, - він більше не може грати так, як раніше... До нього приходить жорстоке розуміння, що його ігри - обманули його, що вони жорстока гра з його свідомістю, яка не мала раніше одного розуміння реальності. Він жив у вигаданому світі, до того моменту, як виграв і програв водночас, але зрозумів, що ігри не мають жодного стосунку до реальності і його перспективи майбутнього. І він, немов людина, що втратила все і впала у глибоку депресію, йде після роботи і напивається горілки на самоті, потім блює у парку, зранку повертаючись додому, остаточно втративши себе...

Покази[ред.ред. код]

В Україні стрічка була показана двічі у 2012 році, для фестивальної публіки. У 2014 році стрічка була включена у благодійну програму[4] показів[5] українських стрічок, що була показана[6][7][8] у великих містах країни, і зокрема, на 5-му Одеському міжнародному кінофестивалі[9]. Також 10 червня 2014 стріку транслював канал 1+1 у програмі «Аргумент кіно». Перед прем'єрою на телебаченні глядачі змогли почути думки людей, які знали режисера.

У ролях[ред.ред. код]

Знімальна команда[ред.ред. код]

  • режисер — Олег Сєнцов;
  • сценарій — Олег Сєнцов;
  • продюсер — Олег Сєнцов, Ольга Журженко;
  • оператор — Єгор Петрик, Євгенія Врадій, Геннадій Веселков;
  • художник — Євгенія Врадій;
  • монтаж — Дмитро Кундрюцкій.

Відзнаки[ред.ред. код]

  • Стрічка «Гамер» у 2012 році взяла не одну нагороду на міжнародних кінофестивалях. Картина брала участь у найпрестижнішому фестивалі авторського кіно Роттердамському МКФ, у конкурсній програмі МКФ GoEas у німецькому Вісбадені, а також демонструвалася на Київському МКФ «Молодість» та мінському фестивалі «Листопад».
  • На фестиваль «Дух вогню» в російському місті Ханти-Мансійськ - це фестиваль молодого кіно, який представляє кінодебюти з усього світу, фільм мав успіх та отримав премію російської кінокритики.
  • Олег Сенцов зі своїм наступним повнометражним ігровим проектом «Носоріг» виграв конкурс Держкіно й виборов право на державне фінансування.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]