Земля (фільм, 1930)
Земля | |
|---|---|
| Земля | |
 Україномовний постер №1. Автор кіноплакату Ібрагім Літинський. | |
| Жанр | драма |
| Режисер |
Олександр Довженко |
| Сценарист |
Олександр Довженко |
| У головних ролях |
Семен Свашенко Степан Шкурат Юлія Солнцева Олена Максимова Володимир Михайлов Микола Надемський Петро Масоха |
| Оператор | Данило Демуцький |
| Композитор | Лев Ревуцький, В'ячеслав Овчинников (музика до відновленого фільму) |
| Кінокомпанія |
ВУФКУ Київ (версія 1930) Мосфільм (версія 1971) |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість |
59 хв. (версія 1930) 84 хв. (версія 1971) |
| Мова | німий (російські інтертитри) |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1930 |
| Дата виходу | 8 квітня 1930 (УРСР) |
| IMDb | ID 0021571 |
 Земля у Вікісховищі
 Земля у Вікіцитатах | |
«Земля» — українсько-російський радянський художній німий фільм. Третій фільм української трилогії Олександра Довженка: («Звенигора», «Арсенал», «Земля»).[1]
Прем’єра фільму відбулася 8 квітня 1930 в Києві.[2][3]
Сюжет[ред. | ред. код]
Фільм - агітка; гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.
Реакція керівництва СРСР на фільм[ред. | ред. код]
Керівництво «Українфільму» визнало, що «Земля» відповідає за своєю ідеологічною орієнтацією лінії партії та заходам, вжитим для земельної реорганізації в сільському господарстві. Але критики Павло Бляхін, Хрисанф Херсонський та особливо Дем'ян Бєдний миттєво почали звинувачувати Довженка в нехтуванні висвітленням класової боротьби, пантеїзмі та біологізмі, у захисті куркулів та оспівуванні журби за минулим. Микола Бажан, один із небагатьох, став на захист режисера, розуміючи його особливе ставлення до колективізації: перехід патріархального селянства до колективістського суспільства обов'язково проходитиме через постійний конфлікт людини та природи.
Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року «Земля» виходить на київські екрани, а вже 17-го числа фільм із показу знімають. Офіційна причина — натуралізм та замах на звичаї.
Довженко пише в «Автобіографії» про те, що сталося з ним після випуску «Землі»: «Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою „Философы“ в газеті „Известия“. Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти».[4] Довженко з подивом дізнався, що фільм має грандіозний успіх у Європі, тоді як в Україні він був заборонений. Після прем'єри в Берліні про Олександра Довженка з'являється 48 статей, у Венеції італійські кінематографісти називають Довженка «Гомером кіно». А ось у Радянському Союзі стрічку реабілітують лише 1958 року після міжнародного референдуму в Брюсселі, де вона увійде до числа 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.
Творча команда[ред. | ред. код]
- Режисер: Олександр Довженко
- Сценарист: Олександр Довженко
- Оператор: Данило Демуцький
- Художник-постановник: Василь Кричевський
- Композитор: Лев Ревуцький
- Композитор відновлення: В'ячеслав Овчинников
У ролях[ред. | ред. код]
- Степан Шкурат — Опанас
- Семен Свашенко — Василь
- Юлія Солнцева — сестра Василя
- Олена Максимова — Наталя, наречена Василя
- Володимир Михайлов — сільський священик
- Петро Масоха — Хома
- Микола Надемський — Семен
- Павло Петрик — молодий партійний активіст
- Лука Ляшенко — молодий кулак
- П. Уманець
- О. Бондіна — селянка
- І. Франко — Архип Білокінь
- В. Красенко
Нагороди та визнання[ред. | ред. код]
- 1932 — свідоцтво про участь у І МКФ у Венеції (фестиваль закрився без присудження нагород).
- 1958 — на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) за результатами опитування, проведеного Бельгійською синематикою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм було названо серед 12 найкращих картин усіх часів і народів.
Cтрічку «Земля» Олександра Довженка кінокритики вважають однією з найкращих стрічок за всю історію людства.[5]
Джерела та примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Інна Білоножко. Олександр Довженко «Земля» Архівовано 19 листопада 2011 у Wayback Machine. // sumno.com, 23 лютого 2006
- ↑ Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. ISBN 966-8864-00-X.
- ↑ Земля. vufku.org, 2020
- ↑ Ю. Лавріненко, з книги «Розстріляне відродження». Архів оригіналу за 13 лютий 2008. Процитовано 27 вересень 2008.
- ↑ «Земля» Довженка. Фільм, що змусив світ говорити про українське кіно // espreso.tv, 8 квітня 2015
Посилання[ред. | ред. код]
|
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||