Земля (фільм, 1930)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Земля
Земля
Земля poster 01.jpg
Жанр драма
Режисер Олександр Довженко
Сценарист Олександр Довженко
У головних
ролях
Семен Свашенко
Степан Шкурат
Юлія Солнцева
Олена Максимова
Володимир Михайлов
Микола Надемський
Петро Масоха
Оператор Данило Демуцький
Композитор Лев Ревуцький, В'ячеслав Овчинников (музика до відновленого фільму)
Кінокомпанія ВУФКУ (Київ), відновл. «Мосфільм», 1971 р.
Тривалість  89 хв.
Країна  СРСР
Рік  1930
IMDb ID 0021571

Земля — український радянський художній кінофільм (чорно-білий, німий)

Сюжет[ред.ред. код]

Фільм О. Довженка «Земля» є одним з найвідоміших радянських фільмів. Цей гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов’язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.

Керівництво «Українфільму» визнало, що «Земля» відповідає за своєю ідеологічною орієнтацією лінії партії та заходам, вжитим для земельної реорганізації у сільському господарстві. Але критики Павло Бляхін, Хрисанф Херсонський та особливо Дем’ян Бєдний миттєво почали звинувачувати Довженка у нехтуванні висвітленням класової боротьби, пантеїзмі та біологізмі, у захисті куркулів та оспівуванні журби за минулим. Микола Бажан, один з небагатьох, що стали на захист режисера, розуміли його особливе ставлення до колективізації: перехід патріархального селянства до колективістського суспільства обов’язково проходитиме через постійний конфлікт людини та природи.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року «Земля» виходить на київські екрани, а вже 17-го числа фільм з показу знімають. Офіційна причина — натуралізм та замах на звичаї.

Довженко пише в «Автобіографії» про те, що сталося з ним після випуску «Землі»:

«Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем’яна Бєдного під назвою «Философы» в газеті «Известия». Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти». [1]

Довженко з подивом дізнався, що фільм має грандіозний успіх у Європі, у той час як його заборонено в Україні. Після прем’єри у Берліні про Олександра Довженка з’являється 48 статей, у Венеції італійські кінематографісти називають Довженка «Гомером кіно». А ось у Радянському Союзі стрічку реабілітують лише у 1958 році після міжнародного референдуму у Брюсселі, де він увійде до числа 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

Разом із фільмом «Броненосець „Потьомкін“», «Земля» вважається дуже цінною та важливою картиною радянських часів.

Знімальна група[ред.ред. код]

Актори[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

  • 1932 — свідоцтво про участь у І МКФ у Венеції (фестиваль закрився без присудження нагород).
  • 1958 — на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) в результаті опитування, проведеного Бельгійською синематикою серед 117 видатних критиків і кінознавців з 26 країн світу, фільм було названо у числі 12 найкращих картин усіх часів і народів.

Джерела інформації[ред.ред. код]

  • Кіноколо
  • Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896 — 1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. ISBN 966-8864-00-X.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ю. Лавріненко, з книги «Розстріляне відродження»