Туркменська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туркменська мова
Türkmen dili, türkmençe
Поширення туркменської мови
Поширення туркменської мови
Поширена вТуркменістан, Ірак, Іран, Афганістан, Туреччина
РегіонСередня Азія
Носії9 млн.
Писемністьлатинське письмо, кирилиця, туркменська абетка, Russian Brailled і Perso-Arabic scriptd
КласифікаціяТюркська
Огузька
Офіційний статус
ОфіційнаТуркменістан Туркменістан
Коди мови
ISO 639-1tk
ISO 639-2tuk
ISO 639-3tuk
SILtuk

Туркме́нська мо́ва (туркм. türkmen dili, türkmençe) — одна з тюркських мов. Поширена у Туркменістані, частково в Узбекистані, Таджикистані, Казахстані, Ставропольському краї РФ, Ірані, Іраку, Афганістані та Туреччині. Основні діалекти: текинський, йомудський, арсаринський, салирський, сарикський, човдурський. Діалект ставропольських туркменів називають трухменською мовою.

Туркменська мова сформувалася на базі племінних мов огузів, але протягом свого розвитку набула деяких рис, характерних для тюркських мов кипчацької групи.

Стара туркменська мова була здебільшого мовою поезії. Літературна мова була кодифікована на початку радянського періоду на основі текинського діалекту. До 1928 року туркменська мова користувалася арабським алфавітом, потім було здійснено перехід на латинку. З 1940 року для запису туркменської мови використовувався алфавіт на основі кирилиці, а зі здобуттям незалежності на початку 90-х років було знову зроблено перехід на латинку.

Абетка

[ред. | ред. код]
Латинка (з 1995)
A a B b Ç ç D d E e Ä ä F f G g
H h I i J j Ž ž K k L l M m N n
Ň ň O o Ö ö P p R r S s Ş ş T t
U u Ü ü W w Y y Ý ý Z z
Кирилиця (1940—1995)
А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
Җ җ З з И и Й й К к Л л М м Н н
Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т У у
Ү ү Ф ф Х х (Ц ц) Ч ч Ш ш (Щ щ)
(Ъ ъ) Ы ы (Ь ь) Э э Ә ә Ю ю Я я

Приклад

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Г. Шевченка туркменською мовою (переклав Аннал Бердієв):

WESET
Ajal eli öwsende,
Gazyň siz soňky jaýym: Giň çölvniň göwsvnde: Eziz Ukrainamyň.


Jaýlaň meni belent bir: Kenarynda mes çaýyň.
Esräp aksyn Dnepr: Gapdalymdan herdaýym.


Sürsün derýa ummana: Haaram ganyn pisleriň.
Şonda Ukrainama: Gerin ene, dostlarym.


Galkyn erden arşa çen,
Haky görmän gelmerin.
Çokunaryn… Şondan öň
Hak-penany bilmerin.


Jaýlaňyzsoň, galkynyp,
Sütem kökün gyryň siz.
Ýowuz ýowda ýalkanyp,
Erk dünýäsin guruň siz.


Erkin, täze mesgeni: Bezäp güler ýüz bile,
Ýatlap duruň siz meni: Adaja, hoş söz bile.

Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерело

[ред. | ред. код]
  • В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
туркменською мовою
Baş Sahypa