Дисахариди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дисахари́ди — вуглеводи, які при нагріванні з водою в присутності мінеральних кислот чи під дією ферментів зазнають гідролізу і розкладаються на дві молекули моносахаридів.

Дисахариди легко розчиняються у воді, добре кристалізуються, солодкі на смак. При окисненні дають альдонові кислоти, при відновленні — спирти, при гідролізі — моносахариди. Як у вільному стані, так і в складі інших молекул дуже поширені в тваринних і рослинних організмах.

Найпоширеніші дисахариди: сахароза (цукор), лактоза, мальтоза. Дисахариди — цінні харчові й смакові речовини; деякі дисахариди застосовують у мікробіології та фармації.

Хімічна структура

Загальна хімічна формула дисахаридів — С12Н22О11. Молекула складається з двох залишків моносахаридів. Зв'язок може утворюватись між будь-якими гідроксильними групами моносахаридів в різних комбінаціях, також можливі два просторові ізомерні варіанти (альфа- чи бета-). Таким чином, навіть одна й та ж пара моносахаридів може давати декілька дисахаридів-ізомерів з різними фізичними та хімічними властивостями.

Найрозповсюдженіші дисахариди

Дисахариди Залишок 1 Залишок 2 Зв'язок Дисахаридази
Сахароза (буряковий цукор, тростинний цукор, сахароза) глюкоза фруктоза α(1→2) сахароза
Лактоза (молочний цукор) галактоза глюкоза β(1→4) лактаза
Мальтоза глюкоза глюкоза α(1→4) мальтаза
Трегалоза глюкоза глюкоза α(1→1)α трегалаза
Целобіоза глюкоза глюкоза β(1→4) целобіаза

Посилання