Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бжесць-Куявське воєводство, Брест-Куявське воєводство, Бересте́йське воєво́дство (лат. Palatinatus Brestensis, пол. Województwo brzeskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1793 року. Створене на основі земель Куявського князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща, історичної області Куявія. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, в центрі Великопольщі. Головне місто — Берестя (Брест-Куявський). Очолювалося бжесць-куявськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Радзеюві. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 5 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&&03276.09700003276,97 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&&048076.&&&&0048 076 осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу провінції Західна Пруссія королівства Пруссія.
Також називалося Брест-Куявським воєводством (пол. Województwo brzeskokujawskie) для розрізнення із Берестейським воєводством у складі Великого князівства Литовського.
Повіти
Примітки
Джерела