Роменська округа
Роме́нська окру́га — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі УСРР з березня 1923 року по липень 1930 року. Окружний центр — місто Ромни.
Історія
Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Ромнах в складі Роменського, частин Прилуцького, Гадяцького, Лохвицького повітів на Полтавщині та частини Лебединського повіту на Харківщині, у складі 14 районів:[1]
- Березівський (Сильченківський) — в складі волостей: Березівської, Блотницької, Сельчанської.
- Бобринський — в складі волостей: Бобринської, Перекопівської, Андріяшівської.
- Борківський — в складі волостей: Борківської, Капустинської, Биївської, Синівської, Сватківської, Подолківської.
- Велико-Бубнівський — в складі волостей: Велико-Бубнівської, Липовецької, Ведмідівської, Бацманівської.
- Веприцький — в складі волостей: Веприцької, В.-Будищенської, Бобрицької.
- Гадяцький — в складі волостей: Вельбівської, Лютинської, Рашівської, Сарської, Краснолуцької.
- Глинський — в складі волостей: Глинської, Свиридівської.
- Коровинський — в складі волостей: Коровинської і частини Недригайлівської, Краснослобідської, Курманівської, Хоружівської.
- Липово-Долинський — в складі волостей: Берестівської, Андріївської, Русанівської, Липово-Долинської.
- Лохвицький — в складі волостей: Лохвицької, Луцької, Івахницької, Пісківської.
- Петрівський — в складі волостей: Петрівської, Красно-Знаменської, Березово-Луцької, Остапівської, Розбишівської.
- Роменський — в складі волостей: Роменської, Засульської, Вовківської.
- Смілянський — в складі волостей: Смілянської, Чернечо-Слобідської, Хустянської, Гринівської, Біживської.
- Хмелівський — в складі волостей: Хмелівської, Пикарівської, Рогинської.
13 березня 1925:[2]
- Хмелівський район розформований, сільради приєднані:
- Хмелівська, Пекарівська, Владимирівська і Басівська до Смелянського району;
- Рогинська до В.-Бубнівського району;
- Калинівська і Миколаївська до Роменського району.
- Остапівська і Верхнє-Будаківська сільради Петрівського району перейшли до складу Комишанського району Лубенської округи.
- Гудимівська сільрада Бобриківського району перейшла до Глинського району.
- хутір Великий Коровинського району перейшов до Роменського району.
- Степухівська і Свиридівська сільради Глинського району перейшли до Лохвицького району.
- Королевщинська сільрада Березівського району перейшла до В.-Бубнівського району.
- хутір Даниленкова Веприцького району перейшов до складу Борківського району.
- с. Довгополівка В.-Бубнівського району перейшло до Роменського району.
- районний центр Роменського району перенесений з м. Ромни у с. Засулля, Роменський район перейменований на Засульський.
- районний центр Коровинського району перенесений з с. Коровниці у м. Недригайлів, Коровинський район перейменований на Недригайлівський.
- районний центр Борківського району перенесений з с. Борки в с. Синевку, Борківський район перейменований на Синевський.
- районний центр Бобрицького району перенесений з с. Бобрик у с. Перекопівку, Бобрицький район перейменований на Перекопівський.
У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано і округа перейшла у пряме підпорядкування Української СРР.
13 червня 1930 ліквідована. Смілянський, Недригайлівський, Липово-Долинський, Синівський, Гадяцький, Веприцький райони приєднані до Сумської округи. Велико-Бубнівський, Березівський, Засульський, Глинський, Перекопівський, Петрівський та Лохвицький райони з містом Ромни приєднані до Лубенської округи.[3] Районний центр Засульського району перенесений з селища Засулля до міста Ромни, Засульський район перейменований на Роменський.
Керівники округи (1923—1930)
- Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
- Кириченко (1923—1925),
- Биченков Георгій Сергійович (1925),
- Закондирін І.Г. (1925—1926),
- Халявко Костянтин Романович (1927—1928),
- Столбун Онуфрій Титович (1928—1930),
- Сагайдак Валентин Петрович (1930).
- Голови окружного виконавчого комітету:
- Луценко Степан Кузьмич (1923—1925),
- Голубенко Микола Васильович (1925—1926),
- Гужвій Я.Є. (1926—1930).
Національний склад
Населення округи становило 536,1 тисяч осіб (1926), за національним складом[4]:
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[5]
| населення | українці | євреї | росіяни | білоруси | німці | поляки | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Ромни | 25 787 | 55,0 | 33,3 | 7,3 | 2,3 | 0,2 | 1,0 |
| Березівський район | 29 642 | 98,7 | 0,1 | 0,7 | 0,1 | ||
| Великобубнівський район | 36 203 | 98,5 | 0,5 | 0,6 | 0,1 | 0,1 | |
| Веприцький район | 26 413 | 99,4 | 0,3 | ||||
| Гадяцький район | 61 974 | 95,9 | 2,9 | 0,8 | 0,1 | ||
| Глинський район | 26 197 | 98,8 | 0,5 | 0,5 | 0,1 | ||
| Засульський район | 41 306 | 97,8 | 0,8 | 0,8 | 0,3 | 0,1 | |
| Липоводолинський район | 36 966 | 99,3 | 0,5 | ||||
| Лохвицький район | 66 953 | 95,4 | 3,3 | 0,9 | 0,1 | 0,1 | |
| Недригайлівський район | 38 962 | 98,8 | 0,3 | 0,7 | 0,1 | ||
| Перекопський район | 26 842 | 99,0 | 0,6 | 0,1 | 0,1 | ||
| Петрівський район | 28 984 | 99,2 | 0,1 | 0,5 | 0,1 | ||
| Синівський район | 34 163 | 99,3 | 0,1 | 0,4 | |||
| Смілянський район | 55 913 | 97,6 | 0,3 | 0,5 | 1,2 | ||
| Роменська округа | 536 305 | 95,8 | 2,5 | 1,0 | 0,2 | 0,1 | 0,1 |
Мовний склад
Рідна мова населення Роменської округи за переписом 1926 року[5]
| населення | українська | російська | інша | |
|---|---|---|---|---|
| м. Ромни | 25 787 | 50,9 | 22,1 | 27,0 |
| Березівський район | 29 642 | 98,8 | 0,8 | 0,4 |
| Великобубнівський район | 36 203 | 98,6 | 0,8 | 0,6 |
| Веприцький район | 26 413 | 99,4 | 0,4 | 0,2 |
| Гадяцький район | 61 974 | 96,0 | 1,2 | 2,8 |
| Глинський район | 26 197 | 98,9 | 0,5 | 0,6 |
| Засульський район | 41 306 | 97,8 | 1,1 | 1,1 |
| Липоводолинський район | 36 966 | 99,4 | 0,5 | 0,1 |
| Лохвицький район | 66 953 | 95,6 | 1,1 | 3,3 |
| Недригайлівський район | 38 962 | 98,9 | 0,7 | 0,4 |
| Перекопський район | 26 842 | 99,2 | 0,6 | 0,2 |
| Петрівський район | 28 984 | 99,3 | 0,5 | 0,2 |
| Синівський район | 34 163 | 99,2 | 0,6 | 0,3 |
| Смілянський район | 55 913 | 97,8 | 0,5 | 1,7 |
| Роменська округа | 536 305 | 95,7 | 1,8 | 2,5 |
Примітки
- ↑ Постанова ВУЦВК № 312 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Полтавщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 92 від 13 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Полтавщини»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
- ↑ Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей (рос.)
- ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Посилання
- Матеріали до опису округ УСРР: Роменська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 56 с.
Джерела
- Верменич Я. В. Роменська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 288. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Сумський історичний портал[недоступне посилання з липня 2019]
- Адміністративна карта Роменської округи. 1925 р.
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
