Межиріччя (Шептицький район)
село Межиріччя | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Червоноградський район |
Тер. громада | Червоноградська міська |
Код КАТОТТГ | UA46120130100077494 |
Основні дані | |
Населення | 1087 |
Площа | 1,739 км² |
Густота населення | 625,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80084 |
Телефонний код | +380 3257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°19′57″ пн. ш. 24°13′4″ сх. д. / 50.33250° пн. ш. 24.21778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
190 м |
Водойми | р. Рата |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80084, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Межиріччя |
Староста | Лемеха Ольга Євгенівна |
Карта | |
Мапа | |
|
Межи́річчя (до 1940 — Пархач, згодом Шевченкове) — село в Україні, у Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 1087 осіб.
Історія
Споконвіку село називалось Пархач. Село детально описане в королівській люстрації 1565 р., вже була церква.[1]
На 01.01.1939 у селі проживало 1830 мешканців (1440 українців-грекокатоликів, 140 українців-римокатоликів, 70 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду у присілку Грушів і 60 євреїв)[2]
1940 радянська окупаційна адміністрація перейменувала його на Шевченкове одночасно перетворивши село на центр Шевченківського району. Однак сам район проіснував недовго.
Церква
На території села Межиріччя діє Українська греко-католицька церква святого Василія Великого.
Храм св. Василія був збудований у 1886 р.[3]
У 1933 році село відвідав і відправив Святу Літургію Кир Андрей Шептицький.
Під час підпілля на цій парафії проживали отці василіяни: Мар'ян Чорнега, Дам'ян Богун, Єронім Тимчук, Йосиф Кушнір.
Офіційно церква була закрита з березня 1946 року. Але людей у селі аж до 90-х років підпільно хрестили, вінчали, сповідали греко-католицькі священики — василіяни.
У 1962 році члени партійного осередку остаточно закрили церкву, зробили з неї склад, а церковні речі забрали до клубу в с. Сілець. Частину речей мешканці Межиріччя забрали вночі у своє село і поховали по хатах. У цей час нараховувалось 1437 греко-католиків. Кожну неділю відправлялись Служби Божі в каплиці на цвинтарі або по хатах.
Сьогодні можемо подивляти героїчну відданість та вірність Христові та Його Церкві отців, братів, сестер та мирян у часи переслідування Церкви.
На даний час при парафії св. Василія Великого організовано три хори: старший, молодіжний та дитячий. Також засновані братства: «Апостольство Молитви» та Матері у Молитві. Регулярно проводяться катехизи та зустрічі для дітей та молоді.
Розклад богослужінь: Неділя, 10.00, Св. Літургія
Відомі люди
- Скрутень Іван Йосафат ЧСВВ — церковний діяч, василіянин, історик Церкви, визначний проповідник, дійсний член НТШ, народився у селі.
- Порфирій Луцик ЧСВВ — церковний діяч, василіянин, в'язень ГУЛАГ СССР.
- Владислав Желенський — польський правник, прокурор, адвокат. Представник сторони звинувачення на Варшавському процесі ОУН у справі про страту за вироком Революційного трибуналу ОУН міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького.
- Теленько Володимир Михайлович — старший солдат Збройних сил України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
- Тимотей Гавалко-«Шепель» — старший булавний УПА, заступник командира підвідділу «Галайда 2», один із найбільш помітних повстанців, які діяли на Грубешівщині та Підляшші.[4]
Політика
На виборах Президента України 31 березня 2019 року кількість виборців які зяли участь у голосуванні склала 563 людини.
- Найбільшу підтримку здобула Юлія Тимошенко 231 голос .
- Анатолій Гриценко 111 .
- Петро Порошенко 81 .
- Володимир Зеленський 43.
- Ігор Смешко 43.
- Руслан Кошулинський 25.
- Олег Ляшко 6.
У другому турі 21 квітня 2019 року кількість виборців які зяли участь у голосуванні склала 532 людини.
- Володимир Зеленський 286.
- Петро Порошенко 229.
Примітки
- ↑ Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської. — с. 159-161.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 81, 122.
- ↑ Церква Св. Василя Великого 1887
- ↑ Тимотей Гавалко-«Шепель»
Джерела
- Zięba A. Skruteń Jozafat Iwan // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997—1998. — t. XXVIII. — S. 406—407. (пол.)
- Parchacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 859. (пол.)
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |