Гай Требоній

Гай Требоній
лат. C. Trebonius C.f.
Народився	між 92 до н. е. та 90 до н. е. Стародавній Рим
Помер	43 до н. е. Смірна ·вбито
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	політик, військовий очільник
Знання мов	латина
Учасник	Галльська війна
Суспільний стан	equites
Посада	консул-суфект
Військове звання	legatus legionisd
Термін	45 рік до н.е.
Попередник	Гай Юлій Цезар
Наступник	Марк Антоній
Рід	Требонії
Батько	Гай Требоній
Мати	невідомо

Гай Требоній лат. (Gaius Trebonius; між 92 до н. е. та 90 до н. е. — 43 до н. е.) — політичний та військовий діяч пізньої Римської республіки, консул-суфект 45 року до н. е.

Життєпис

Походив з роду вершників Требоніїв. Син Гая Требонія.

У 59 році до н. е. його обрано квестором. Вступав проти факту переходу Клавдія Пульхра до стану плебеїв. У 55 році до н. е. став народним трибуном. Був прихильником Першого тріумвірату. Під час своєї каденції провів закон щодо розширення повноважень Гая Юлія Цезаря у Галлії, передачі Марку Ліцинію Крассу як провінції Сирії, а Гнею Помпею Великому — Ближньої та Дальньої Іспаній. У 54 році до н. е. як легат відзначився під час Галльської війни, під час другого походу до Британії.

З початком громадянської війни між Гаєм Цезарем та Гнеєм Помпеєм підтримав першого. У 49 році до н. е. підкорив м. Масилію. У 48 році до н. е. його обрано міським претором. Допоміг Цицеронові повернутися до Риму. Значний час своєї каденції ворогував з претором у справах іноземців Марком Целієм Руфом. У 47 році до н. е. очолив армію цезаріанців в Іспанії, проте не досяг успіху. Тому у 46 році до н. е. повернувся до Риму.

У 45 році до н. е. став консулом-суфектом. Брав участь у змові проти Цезаря у 44 році до н. е. Саме Требоній затримав Марка Антонія перед входом до сенату. У 43 році до н. е. сенат як проконсулу надав у керування Гаю Требонію провінцію Азію. Тут почав збирати гроші та війська для Марка Брута та Гая Лонгіна. Того ж року його було вбито за наказом Публія Корнелія Долабелли за те, що Требоній відмовив Корнелію у вході до Смірни.

Джерела

• Marieluise Deißmann-Merten: Trebonius I 2. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 5, Stuttgart 1975, Sp. 935—936. (нім.)