Сорокошичі
село Сорокошичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Рада | Деснянська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA74100070120033200 |
Основні дані | |
Засноване | 1365 |
Населення | 43 (1.01.2014)[1] |
Площа | 0,103 км² |
Густота населення | 417,48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17011 |
Телефонний код | +380 4646 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°11′35″ пн. ш. 30°38′5″ сх. д. / 51.19306° пн. ш. 30.63472° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
106 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17010, с. Косачівка, вул. 8 Березня, 2 |
Карта | |
Мапа | |
Сорокоши́чі — село в Україні, в Чернігівському районі Чернігівської області. Населення становить 43 особи. Село належить до Косачівського старостинського округу Деснянської ОТГ.
Сорокошицьке лісництво входить до складу Міжрічинського регіонального ландшафтного парку.
Історія
1859 року у казенному селі, центрі Сорокошицької волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1154 особи (552 осіб чоловічої статі та 602 — жіночої), налічувалось 87 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Відомі люди
- Воронкевич Атаназій (Панас) Андрійович — військовий, повстанець, діловод Персональної управи Головного штабу Армії УНР, вартовий старшина штабу Дієвої Армії.
У селі мешкали
1847 року офіцером лісового кордону в Сорокошичах починає працювати Василь Васильович Маркович, у нього в підручних була його дружина, француженка за походженням Антуанетта Францівна де Олів. 1851 року, після одруження в російському місті Орел, у село прибуває на відпочинок після заслання рідний брата Марковича — відомий уже етнограф, фольклорист, громадський діяч, колишній член Кирило-Мефодіївського братства, побратим Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша Опанас Маркович. З ним тут, серед унікальної лісової природи межиріччя Дніпра і Десни, тривалий час медовий місяць проводила його молода дружина Марія Вілінська — у майбутньому великий український письменник, відома за псевдонімом Марко Вовчок. Вона посилено, до тонкощів вивчала українську мову, провела перші записи пісень, cтаровинних переказів, прислів'їв та приказок. Цьому унікальному ремеслу навчав її чоловік Опанас. Марковичі поїхали звідси переповнивши свої записники величезним фольклорним багатством. Повсякчас сім'ї Марковичів у Сорокошичах смішив трирічний син Василя і Антуанети — Дмитрик. До кінця дев'ятнадцятого віку він перетвориться в відомого українського письменника Дмитра Маркевича. У період Гетьманату (з 29 квітня 1918 року) він — Генеральний прокурор, член сенату. З весни 1919 року — міністр юстиції Української народної республіки.
Див. також
- Міжрічинський регіональний ландшафтний парк
- Сорокошицький чапельник
- Сорокошицький лісовий масив
- Сорокошицька дібровна ділянка
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Погода в селі Сорокошичі
- Sorokoszycze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 84. (пол.)
Посилання
Примітки
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |