Підкова Пегаса Логотип "Підкови Пегаса"
Жанр поезія Місце проведення Вінниця , Вінницька область Роки існування 2006 , 2007 , 2010 , 2011 , 2012 , 2013 , 2014 , 2015 , 2016 , 2017 , 2018 , 2019 Засновано видавець Микола Кротенко та літературне угруповання «Лірики Transcendent’a» . Згодом під патронатом голови виконавчого комітету Вінницької міської ради , за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації , Вінницької обласної організації НСПУ , Вінницької обласної організації Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» , Вінницького обласного відділення Асоціації українських письменників , Російсько-українського культурно-просвітницького центру у Вінницької області «Співвітчизники», Вінницького Дому поета та ін. Офіційна сторінка фестивалю
«Підкова Пегаса» — щорічний всеукраїнський фестиваль поезії на Поділлі .
Популяризація поетичного фестивального руху, жанру поезії , мовної синкретичності, толерантності в інтересах інтенсифікації міжрегіонального літературного діалогу та європейського вибору Української держави, а також Поділля з містом Вінниця як одного з провідних її культурних осередків.
Наше завдання, сподіваємося, збігається з задумами очільників – виховувати у суспільстві толерантність до різних поглядів, утверджувати єдність нашого народу в інтересах європейського вибору Української держави, а також популяризувати наш край як один з провідних її культурних осередків
— Андрій Стебелєв , культуртрегер літературного угруповання «Лірики Transcendent’a» [ 1]
Фестиваль має кількаденний формат і збирає щорічно сотні творчих особистостей жанру поезії та авторської пісні з усіх регіонів України. Програмою традиційно передбачені читання і творчі вечори почесних гостей та членів журі, основна конкурсна програма, семінари, презентації, слем -турнір або поетичний ринг[ 2] Вінниччини [ 3]
Ідейним натхненником, засновником і попервах мажоритарним спонсором фестивалю «Підкова Пегаса» у 2006—2007 рр. виступив Микола Кротенко, власник у 1993—2009 рр. вінницького видавництва «Континент-ПРИМ». Розробником символіки фестивалю став художник Віктор Олійник. Серед організаторів проекту від самого початку були учасники літературного угруповання «Лірики Transcendent'a» — Леонід Борозєнцев , Юлія Броварна , Сергій Негода , а також письменниця Вікторія Кашуба (Немировська).Києва . Поновлення у 2010 р. фестивалю пов'язано з приєднанням до команди організаторів літератора Андрія Стебелєва .[ 4] Поділля , залучити можливості владних структур та потенціал громадських організацій, розширити географію проведення дійства, фестиваль «Підкова Пегаса» став помітним культурологічним брендом міста Вінниці та Вінницької області .
Заходи фестивалю зазвичай відбуваються на найкращих майданчиках Вінниці та Вінницької області і пов'язані з пам'ятними літературними та історичними місцями Поділля . Серед них — Літературно-меморіальний музей М. М. Коцюбинського , пам'ятний камінь М. М. Коцюбинського у передмісті Вінниці — Сабарові , музей-садиба хірурга М. І. Пирогова в с. Агрономічне [ 5] «Вервольф» у с. Стрижавка [ 6] музей П. І. Чайковського і Н. Ф. фон Мекк у Браїлові , водоспади у с. Демидівка , музей С. Я. Надсона у с. Носківці [ 7] палац княгині М. Г. Щербатової , Свято-Троїцький монастир, Скіфське городище, музей «Літературна Немирівщина» у Немирові , архітектурно-парковий комплекс XVIII ст. «Маєток Грохольських-Можайських» з Музеєм історії авіації і космонавтики України і експозицією сучасного кобзаря В. М. Перепелюка у Вороновиці , Історико-культурний заповідник «Буша» , Регіональний ландшафтний парк «Середнє Побужжя» у смт Тиврів , селах Печера , Сокілець , Шершні , Селище , Ворошилівка , Маянів , Борсків , Канаві , Клембівка , м. Гнівань , смт Турбів , м. Ямпіль та ін.
Володарями гран-прі фестивалю ставали: Олексій Торхов з Миколаєва (2006), Ірина Цілик з Києва (2007)[ 3] Василь Пастушина зі Львову (2010)[ 6] Сімферополя (2011)[ 8] Євгенія Більченко (2012) з Києва (2012)[ 9] [ 10] [ 11] [ 12] [ 13] Сашко Обрій (Олександр Кучеренко) з м. Южноукраїнська Миколаївської області [ 14] Анна Дадика (Харків) та Олена Ткачук (Хмельницький).[ 15] Руслана Мельничук (Вінниця).
У заходах фестивалю брали участь[ 5] [ 16] Ігор Павлюк , Михайло Каменюк , Олександр Кабанов , Дмитро Бураго , Ігор Лапінський, Павло Коробчук , Петро Гордійчук , Ірина Зелененька , Наталія Наумова, Юлія Броварна , Леонід Борозєнцев , Влад Клен , Олександр Бальменко, Віталій Борецький , Анатолій Секретарьов , Василь Дробот, Роман Скиба , Альбіна Позднякова , Микола Підгорний, Юрій Сегеда , Євгенія Баранова , Євгеній Ієвлев (Майстер Євгеній), Сергій Мороз, Олексій Зарахович, Іван Андрусяк , Ольга Скобельська, Віталій Ковальчук, Олександр Різник, Наталія Бельченко , Олена Герасименко , Тетяна Яковенко , Тетяна Череп-Пероганич , Тетяна Шеїна (Білорусь), Лія Чернякова (США), Олена Вітенко , Світлана Блонська , Віктор Мельник , Ольга Зайцева , Катерина Девдера , Микола Антощак , Дмитро Штофель , Оксана Барбак , Ярина Мавка , Сергій Татчин , Марія Дружко , Світлана Соболевська , Олександр Букатюк , Марія Косян та ін.[ 17]
Фестиваль став не лише проявом співдружності різних мов, поетичних і музичних традицій, унаслідувань та шкіл, але й поєднав спільною справою різні, часом антагоністичні, культурно-мистецькі організації та їхніх керманичів
— Олег Кадочніков , голова Російсько-українського культурно-просвітницького центру у Вінницької області «Співвітчизники»[ 18]
Влад Клен перемагає на поетичному рингу у 2007 р. Влад Клен перемагає на поетичному рингу у 2007 р.
Учасники 2010 р. Учасники 2010 р.
Конкурсанти 2011 р. Конкурсанти 2011 р.
Конкурсанти на Скіфському городищі під Немировим , 2012 р. Конкурсанти на Скіфському городищі під
Немировим , 2012 р.
Микола Ширяєв - володар гран-прі у 2011 р. Микола Ширяєв - володар гран-прі у 2011 р.
На заходах фестин 2012 р. На заходах фестин 2012 р.
Перед музеєм С. Я. Надсона у Носківцях , 2010 р. Перед музеєм С. Я. Надсона у
Носківцях , 2010 р.
Одна з афіш фестивалю Одна з афіш фестивалю
Андрій Шадрін – володар гран-прі 2013 р. Андрій Шадрін – володар гран-прі 2013 р.
Переможниця 2013 р. – Марія Банько Переможниця 2013 р. – Марія Банько
↑ Стебелєв, А. Підкова на щастя. Про ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Підкова Пегаса-2010». // [[Вінницький край (журнал)|Вінницький край]]. – 2010. - № 3. – С. 149 . Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 5 лютого 2013 .↑ Струнникова, Е. Поэтический ринг на «Вервольфе» // RIA. — 2010. — 18 августа. — С. 27.
↑ а б Офіційна сторінка «Підкови Пегаса-2007» на сайті «Поезія і авторська пісня України» ↑ Про «Підкову Пегаса-2012» на сайті «Мій дім Україна» ↑ а б Зеркало тижня. — 2006. — № 34. — 8 вересня. ↑ а б Ксенчина, «Підкову Пегаса» повезли до Бару // 33 канал. — 2010. — 18 серпня . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 лютого 2013 .↑ Стебелєв, А. Підкова на щастя. Про ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Підкова Пегаса-2010». // [[Вінницький край (журнал)|Вінницький край]]. — 2010. — № 3. — С. 146—149 . Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 5 лютого 2013 .↑ Гуменюк, А. «Підкова Пегаса-2011» поїхала до Криму // 20 хвилин. — 2011. — 29 червня. — С. 22.
↑ Рябоконь, А. «Подкова Пегаса-2012» нашла п'ятого победителя // 20 хвилин. — 2012. — 11 — 12 липня. — С. 13, 15.
↑ Zotov-newS. Поетичний Пегас загубив у Вінниці дві підкови ↑ Рябоконь, А. Милослава Черній: Підкова Пегаса стала купальським чудом // 20 хвилин. — 2014. — 25 червня. ↑ Буздиган, Михайло. Як українці, білоруси й американка ділили підкову Пегаса на Вінниччині // 33 канал. — 2015. — № 16. — 5 серпня. — С. 1 . Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 29 липня 2015 .↑ Курдюков, Михайло. «Подкова Пегаса»: сражались в дуэли, писали експромтом и катались верхом // Сайт газети «20 хвилин». — 2016. — 26 липня. ↑ Підсумки фестивалю «Підкова Пегаса-2017». — Сайт Вінницької обласної організації НСПУ «Краснослов». — 2017. — 5 серпня. ↑ Відбувся ХІ Всеукраїнський фестиваль поезії «Підкова Пегаса» // Сайт «Краснослов». — 2018. — 24 вересня. ↑ Всеукраїнський поетичний фестиваль зібрав у Вінниці поетів із 17 міст України. Про «Підкову Пегаса-2006»// Подільська порадниця. — № 18 (94). — 2006. — 30 серпня.↑ Струнникова, Е. Поэтический ринг на «Вервольфе» // RIA. — 2010. — 18 августа. — С. 27.
↑ Стебелєв, А. Підкова на щастя. Про ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Підкова Пегаса-2010». // Вінницький край . – 2010. - № 3. – С. 146.
Гуфельд, К. Початок п'ятого всеукраїнського фестивалю «Підкова Пегаса-2012» // 20 хвилин. — 2012. — 6 липня. Рябоконь, А. «Подкова Пегаса-2012» нашла п'ятого победителя // 20 хвилин. — 2012. — 11 — 12 липня. — С. 13, 15.
Стебелєв, А. «Підкова Пегаса» від «Ліриків-Т» // Вінницький край . — 2011. — № 4. — С. 144—147.Гуменюк, А. «Підкова Пегаса-2011» поїхала до Криму // 20 хвилин. — 2011. — 29 червня. — С. 22.
Сегеда, Ю. Підкову здобув поет Микола Ширяєв // Вінниччина. — 2011. — № 51. — 6 липня.Стебелєв, А. Підкова на щастя. Про ІІІ Всеукраїнський фестиваль «Підкова Пегаса-2010». // Вінницький край . — 2010. — № 3. — С. 146—149.Ксенчина, «Підкову Пегаса» повезли до Бару // 33 канал. — 2010. — 18 серпня.Струнникова, Е. Поэтический ринг на «Вервольфе» // RIA. — 2010. — 18 августа. — С. 27.
Шолохов, И. Полет над гнездом Пегаса. О поэтическом фестивале «Подкова Пегаса-2007». //Вінницькі відомості. — 2007. — 23 серпня. — С. 7.
Всеукраїнський поетичний фестиваль зібрав у Вінниці поетів із 17 міст України. Про «Підкову Пегаса-2006»// Подільська порадниця. — № 18 (94). — 2006. — 30 серпня.Зеркало тижня. — 2006. — № 34. — 8 вересня. Мельник, М. Квітка поезії серед прози життя. Про «Підкову Пегаса-2006». // Місто. — 2006. — 1 вересня. — С. 9.
Зотов, М. Сразу два победителя определил в Виннице поэтический фестиваль «Подкова Пегаса — 2013». Сегеда, Юрій . Сто поетів на бегерах Бугу читали свої твори, змагаючись за призи «Підкови Пегаса» // Вінниччина . — 2015. — № 58 (23000). — 29 липня. — С. 7.
