Світязь
Світязь | ||||
---|---|---|---|---|
Світязь з висоти | ||||
51°29′49.00000009839″ пн. ш. 23°50′20.000000100395″ сх. д. / 51.49694° пн. ш. 23.83889° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Україна | |||
Регіон | Волинська область | |||
Розташування |
Полісся Волинська область Шацький район | |||
Прибережні країни | Україна | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | карстове | |||
Група озер | Шацькі озера | |||
Природоох. тер-я | Шацький національний природний парк | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 27,5 км² | |||
Глибина середня | 7,2 м | |||
Глибина макс. | понад 58,6[1] м | |||
Довжина | 7,8 км | |||
Ширина | 4,1 км | |||
Берегова лінія | 30 км | |||
Об'єм | 0,18 км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Площа басейну | 112 км² | |||
Країни басейну | Україна | |||
Інше | ||||
Міста та поселення | с. Світязь; смт Шацьк; с. Пульмо | |||
Вебсайт | svityaz.org.ua | |||
Geonames | 692038 | |||
| ||||
Світязь у Вікісховищі |
Сві́тязь (Сви́тязь, Світязьке озеро) — найглибше озеро в Україні. Розташоване в межах Шацького району Волинської області. Належить до групи Шацьких озер, що у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу[2], поблизу смт Шацьк, на території Шацького національного природного парку (Волинське Полісся).
Природні умови
Берегова лінія протяжністю понад 30 км заросла комишами, очеретом та осокою. Поблизу берегів вода частково вкрита ряскою й лататтям. Самі береги окреслені нечітко — піски, крейдяний мергель і вапняки надають їм своєрідності й неповторності. Сосни з березами, грабами, дубами подекуди підступають до самої води. Вздовж берегів іноді трапляються галька і валуни, окремі ділянки заболочені. Є затоки — найбільші Бужня і Лука.
Озеро багате бентосом, рибою (вугор, лящ, окунь, щука, сом), водоплавними птахами; умови сприяють розведенню хутрового звіра.[джерело?]
На Світязі випадає за рік у середньому 543 мм опадів. Найдощовитішого 1974 року тут випало 843,6 мм опадів.[3] Живиться Світязь переважно підземними та атмосферними водами.
Світязь розташований у північно-західній частині Волинської області, на північ від села Світязь. Довжина озера 7,8 км, ширина 4,1 км. Площа 27,5 км², найбільша глибина 58,4 м, середня глибина — 7,2 м, прибережна смуга мілководна[4].
Прозорість води 3—5,4 м (іноді до 8 м). Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °C і більше, на глибині (15—17 м) температура постійна і становить 9 °C. Взимку озеро замерзає.
На озері є острів площею до 7 гектарів. Через канал Світязь з'єднаний з озером Луки (на півночі) та іншими озерами.
Хімічний склад води озера Світязь: мінералізація води не висока — близько 200 мг/дм³ (тип води — гідрокарбонатно-кальцієва); рН води — 7,9 (слабколужна); вода насичена киснем — 10,5 мг/дм³, незначний вміст сполук азоту (зокрема, нітратів), заліза.[5]
Хімічний склад води озера Світязь: середня концентрація основних іонів та мінералізація, мг/дм³[5]
HCO− 3 |
SO2− 4 |
Cl− | Ca2+ | Mg2+ | Na++K+ | Мінералізація води |
---|---|---|---|---|---|---|
122,1 | 10,2 | 13,7 | 34,1 | 3,7 | 15,0 | 198,8 |
Хімічний склад води озера Світязь: середнє значення рН, концентрація кисню, мінеральних сполук азоту та заліза, мг/дм³[5]
рН | O2 | NH+ 4 |
NO− 2 |
NO− 3 |
Fe2− | Fe3− |
---|---|---|---|---|---|---|
7,9 | 10,5 | 0,1 | 0,01 | 1,7 | 0,0 | 0,3 |
У Світязі зберігається досить висока якість води[5], оскільки поряд немає значних джерел забруднення, а статус національного природного парку сприяє охороні вод.
Походження
Серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязю та інших Шацьких озер. Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 10 тис. років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктовими, тобто є залишками цього гігантського водоймища, западини якого з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками.
Інші учені стверджують, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких западин, як припускають, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.[джерело?]
Шацькі озера, зокрема Світязь, приваблюють чимало туристів, які розміщуються переважно в котеджах і пансіонатах, збудованих навколо озера поблизу смт Шацьк та сіл (Світязь, Пульмо), а також у приватному секторі, який користується великою популярністю.
Ширина пляжів від 5 до 50—60 м.
Загрози
За ствердженням екологів, через розробку[6] Хотиславського крейдяного кар'єру, що знаходиться на території Білорусі[7], може зникнути озеро Світязь[8][9][10].
Це небезпечно для Шацьких озер і перш за все для озера Світязь. Його обміління може відбутися за 10-15 років через зниження рівня ґрунтових вод, що живлять озеро. Глибина Світязя – більше 50 метрів, а глибина Хотиславського кар'єру повинна досягти 40 метрів. Відстань між ними – 25 кілометрів. Всі підземні джерела взаємопов'язані | ||
— Олександр Романюк, перший заступник начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища Волинської області, ВолиньPost |
На прилеглій до Хотиславського кар'єру території України ІВПіМ НААН створена система моніторингу[11], що складається з 13 свердловин, з них 6 — на крейдяний водоносний горизонт і 7 — на четвертинний водоносний горизонт та 9 колодязів в селах Гута, Тур і Заболоття. Як репер, від якого належить вести відлік про вплив водовідливу з кар'єру на води з верхньокрейдяних і четвертинних відкладів, вибраний режимний створ з 5 свердловин біля селища Ратне, спостереження на якому були практично безперервними з 1954 року і продовжуються в наш час.
Цікаві факти
- Світязь — найглибше озеро України[12][13].
- Світязь був вибраний одним із семи природних чудес України.
- Про озеро Світязь українська поетеса Ліна Костенко написала вірш «Я хочу на озеро Світязь…»:
Я хочу на озеро Світязь, в туман таємничих лісів. Воно мені виникло звідкись, у нього сто сот голосів. Воно мені світить і світить, таке воно в світі одне. Я — Світязь, я Світязь, я Світязь! Невже ти не чуєш мене?! |
Галерея
Озеро Світязь
| |||||||||||
Шторм на озері
|
Човни на березі
|
Купання в озері
|
Майже шторм
|
Світанок на озері
|
Світанок на озері
|
Панорами озера
Див. також
Примітки
- ↑ Попередні дослідження проведенні в 2010-2011 роках
- ↑ Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К., Манченко А. П. Гідроекологічний стан басейну Західного Бугу на території України [Електронний ресурс]. — К. : Ніка-Центр, 2006. — 184 с. — ISBN 966-521-397-0.
- ↑ Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 27
- ↑ Петро Кравчук «Книга рекордів Волині», — Любешів: «Ерудит», 2005. ISBN 966-361-079-4, с. 95-96.
- ↑ а б в г Хільчевський В.К., Осадчий В.І., Курило С.М. Основи гідрохімії [Електронний ресурс]. - К.: Ніка-Центр, 2012. - 312 с.
- ↑ ФАКТИ. ICTV: Білорусь вбиває Шацькі озера: гордість Волині йде під землю
- ↑ Інформаційне агентство «Главком»: Як вирішити з Білоруссю проблему Шацьких озер?
- ↑ ВолиньPost: Загроза обміління Шацьких озер справді існує, – Міністерство екології та природних ресурсів України
- ↑ Волинське Агентство Розслідувань: Світязь може висохнути через видобуток глини [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ ВолиньPost: Як політики піаряться на проблемах Світязя?
- ↑ Волинські новини: Кар'єр, який може випити воду Світязя, відновив роботу
- ↑ Петро Кравчук «Книга рекордів Волині», — Любешів: «Ерудит», 2005. ISBN 966-361-079-4.
- ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.).
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Сайт «Врятуємо Світязь»
- Хільчевський В.К. Перші комплексні гідрохімічні дослідження Шацьких озер на Волині у 1975 р. ... // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2015. - Т. 4(39). - С. 64-71.
- Наталія Малімон. Куди втікає Світязь? - «День», №140, 6 серпня 2019
- Наталія Кравчук. Світязь стає схожим на пустелю: замість одного острівця на ньому маємо вже три - «Вісник+К», №143, 24 жовтня 2019
Бібліографія
Катерина Зубчук. SOS: найглибше озеро України Світязь катастрофічно обміліло. Газ. "Волинь", 18 липня 2019 р., с. 1, 10, 12.