Камбоцола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:21, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камбозола
Країна походженняНімеччина Німеччина
Основакоров'яче молоко
Пастеризованістьпастеризоване
Структурам'який
Жирність25-30%

Камбоцола (також камбозола) — сир з коров'ячого молока з білою пліснявою ззовні і прожилками блакитної плісняви всередині[1].

Загальні відомості

Сир Камбозола створений у 1980 році баварськими сироварами і є результатом поєднання двох сортів делікатесних сирів — Горгонзола і Камамбер. Звідси назва: «Камбозола» = «Камамбер» + «Горгонзола», яка була запатентована німецькою компанією Kaserei Champignon Hofmeister. Зовні і за смаковими якостями сир Камбозола нагадує сир Камамбер, однак, завдяки вкрапленням блакитний цвілі, смак гостріший і насиченіший.

У Німеччині Камбозола є абсолютним лідером продажу серед сирів м'якої консистенції з благородною блакитною цвіллю.

У 1998 році сир Камбозола був удостоєний вищого призу «Три зірки» французького кухаря зі світовим визнанням Поля Бокюза, володаря титулу «Кухар століття»[2].

Виробництво

Для виробництва сиру використовується цвіль Penicillium roqueforti, за допомогою якої готують такі сири, як Горгонцола, Рокфор і Блю Стілтон.

М'яка консистенція досягається шляхом додавання вершків.

Характеристика

Колір світло-жовтий, з невеликими вкрапленнями зеленої плісняви, на поверхні присутня м'яка біла цвіль, що є типовим для цих сирів.

Аромат — ніжний, з вираженими нотками сирих печериць.

Консистенція — м'яка, пастоподібна.

Післясмак — тривалий, грибний[3].

Вживання

Добре поєднується з пряними білими винами або з сухими витриманими червоними. Використовується при приготуванні сирної тарілки, при цьому його рекомендують викладати за годину до подачі до столу. Камбоцола добре смакує з фруктами, соусами, ідеально підходить до м'ясних і рибних страв. Часто його використовують як інгредієнт до салатів.

Посилання

  1. Офіційний сайт (нім.)
  2. http://vkusedy.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=137:2010-06-04-07-50-21&catid=74&Itemid=76 [недоступне посилання]
  3. http://1mag.com.ua/index.php?p=185 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

  • sashapovar.ru[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)