Новосілка (Бучацька міська громада)
село Новосілка | |
---|---|
Панорама села. Вигляд з Язловецького замку. | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Бучацька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060070220095436 |
Облікова картка | Новосілка |
Основні дані | |
Засноване | 1864 |
Населення | 589 (2001) |
Територія | 1.810 км² |
Густота населення | 325.41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48461 |
Телефонний код | +380 3544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′44″ пн. ш. 25°26′57″ сх. д. / 48.94556° пн. ш. 25.44917° сх. д.Координати: 48°56′44″ пн. ш. 25°26′57″ сх. д. / 48.94556° пн. ш. 25.44917° сх. д. |
Водойми | р. Вільховець |
Найближча залізнична станція | Пишківці |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Язловець, Бучацький р-н, Тернопільська обла., 48461 |
Сільський голова | Футрин Марія Василівна Сільські, селищні, міські та районні ради Тернопільської області |
Карта | |
Мапа | |
Новосі́лка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Підпорядковувалося колишній Язловецькій сільраді.
Географія
Село розташоване на півдні району за 15 км від центру громади на високому лівобережжі річки Вільховець. Через село пролягає автошлях Т 2016 Бучач — Товсте.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Близько 1878 р. львівський колекціонер та археолог Антон Шнайдер розкопав могилу, у якій знаходився кістяк у дерев'яній могилі, біля нього — зуб тура.[1]
Раніше називалось Новосілка Язловецька.
Село Новосілка (Noweczelo) вказане на карті Боплана (середина XVII ст.). На карті 1-го австрійського знімання (80-ті рр. XVIII ст.) значиться як Nowo Siolka. Версія про те, що його заснували на початку XIX ст. переселенці передмістя Язловець — неточна.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг» (головою філії був Іван Бугай, секретарем — Іван Данчук), «Сільський господар» та інші, кооператива.
Під час місцевих виборів 25 жовтня 2015 року виборчій дільниці у селі один чоловік порвав бюлетень (мотивував неприязними взаєминами з членами комісії), інший зім'яв документи — йому не дозволили проголосувати за дружину.[2]
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
Релігія
- Церква святої великомучениці Параскеви-П'ятниці ПЦУ (1888, мурована),
- костел (нині — церква УГКЦ, 1929),
- «фігура» (статуя) Великомучениці Параскевії на честь 100-ліття храму (1988).
Пам'ятки
- пам'ятник Тарасові Шевченку (1961, пам'ятник монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 855),
- символічна могила Борцям за волю України (1993),
- пам'ятні хрести:
- на честь скасування панщини (відновлений 1991)
- 1000-ліття Хрещення Русі (1988).
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади.
Населення, відомі люди
У 2001 році кількість мешканців села становила 589 осіб.
Народилися
- Богдан Збудовський (1898—1964) — інженер, старшина Корпусу січових стрільців, син пароха Зубреця о. В'ячеслава Збудовського.[5]
- Салітринський ЗІновій Мар'янович (07.07.1925- 11.06.1978) — знаний організатор сільськогосподарського виробництва та новатор у розвитку сільського господарства в Україні
Працювали, проживали
- Іван Бугай — керівник філії «Лугу», виданий Андрієм Слободзяном (пізніше отримав орден Леніна, став головою сільради) представникам НКВД в 1940 р.; подальша доля поки невідома
- Іван Данчук — секретар філії «Лугу»; арештований польськими окупантами в 1938 р., відбував покарання, тортурований у Березі Картузькій, повернувся додому після початку другої світової війни, арештований представникам НКВД, подальша доля поки невідома
- о. Петро Митропула — парох (УГКЦ, понад 20 років) села.[6]
Поховані
- письменник, композитор Теодор Леонтович
- композитор, піаніст Денис Леонтович.
Примітки
- ↑ Н. Андрусяк. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 20.
- ↑ На Тернопільщині через порушення на виборах відкрили 4 кримінальні справи
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- ↑ С. Шипилявий. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 397.
- ↑ Калейдоскоп минулого. Новосілка Язловецька з присілками Кадовби і Пожежа // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 597—598.
Література
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Германович П., Уніят В. Новосілка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 641. — ISBN 966-528-199-2.
- Мизак Н., Уніят В., Футрин М. Новосілка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 626—627. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Nowosiółka (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 277. (пол.) — S. 277. (пол.)
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |