Гайгейтський цвинтар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:51, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 24 квітня 2022, заснована на цій версії.
Гайґейтський цвинтар
англ. Highgate Cemetery, трансліт. Highgate Cemetery
Східна частина Гайґейтського цвинтаря
Східна частина Гайґейтського цвинтаря
Східна частина Гайґейтського цвинтаря
Інформація про цвинтар
52° пн. ш. 0° зх. д.H G O
Країна Велика Британія[2]
РозташуванняКемден[3]
Відкрито1839
Охоронний статуспарк і сад І класуd[3]
Площа36 акр
Кількість поховань170,000
Адреса:
N6 6PJ, London, Swain's Ln.
Вебсайтhighgatecemetery.org
Мапа
Гайґейтський цвинтар. Карта розташування: Великий Лондон
Гайґейтський цвинтар
Гайґейтський цвинтар
Гайґейтський цвинтар (Великий Лондон)

Гайґейтський цвинтар (англ. Highgate Cemetery) — некрополь у північному Лондоні, є частиною культурної спадщини Великої Британії[4]. Входить у так звану «Магічну сімку» цвинтарів Лондона.

Опис

Цвинтар розташований у лондонському районі Кемден, на кордоні з районами Герінгей та Ізлінгтон. Цвинтар займає територію півдня пагорба Ґайґейт від його вершини до парку Вотерлоу. Гайґейтський цвинтар розділений алеєю Свейнз-лейн на дві частини — східну, відкриту (існує з 1854 року)[5], та західну, закриту (відкрита у 1839 році). Найстаріша та найкрасивіша частина цвинтаря — західна. Туди можна потрапити тільки зі спеціальною екскурсією. На цвинтарі поховано понад 170,000 осіб, та є понад 53,000 надгробків[6][7].

Вхід на західний цвинтар

Час роботи східного (відкритого) цвинтар: з понеділка по п'ятницю: 10:00 — 16:00, вхід до 15:30, вихідні та святкові дні: 11:00 — 16:00, вхід до 15:30.

Вхід на східний цвинтар: 4 GBP, діти до 18 років: безкоштовно.

Екскурсія по східному цвинтарі проходить по суботах о 14:00. Вартість входу та екскурсії для дорослих 8 GBP, для дітей 4 GBP.

Вартість екскурсії по західному (закритому) цвинтарі: 12 GBP, діти (від 8 до 17 років): 6 GBP, дітям до 8 років вхід заборонений.

Екскурсії по західній частині цвинтаря: понеділок — п'ятниця: 13:45. Субота — неділя: 11:00 — 15:00 кожні півгодини.

Історія цвинтаря

Гайґейтський цвинтар було відкрито у 1839 році, як частина плану зі створення семи великих, сучасних некрополів, відомих як «Магічна сімка», навколо Лондона[8]. Внутрішні міські цвинтарі в основному, поховання при церквах, які вже давно не в змозі були впоратися з числом поховань. Тому вони вважалися небезпечними для здоров'я мешканців.

Ліванське коло

Початковий дизайн був розроблений архітектором і підприємцем Стівеном Гірі. Цвинтар було освячено на честь Святого Джеймса. Один гектар площі цвинтаря було віддано для іновірців, а 6 га. для вірних англіканської церкви. Права на поховання продавалися, як на обмежений, так і на необмежений термін.

Вхід на Єгипетську вулицю

Цвинтар незабаром стає фешенебельним місцем поховання і популярним місцем прогулянок. Весь світ Лондона мріяв бути похованим саме тут. І, звичайно, багатії не шкодували грошей на те, щоб якомога пишніше обставити свій відхід у інший світ. До сьогодні цвинтар вражає своєю красою. Вікторіанське ставлення до смерті і його уявлення про неї привело до створення великого числа Готичних могил і будівель. У 1854 році був куплений район на схід від первісної площі кладовища для створення його східній частині. Ця частина досі використовується для поховань, як і західна частина.

На землях цвинтаря росте велика кількість дерев, чагарників та диких квітів, що виросли там без сприяння людей. Землі є притулком для птахів і дрібних тварин, таких як лисиці. Єгипетська вулиця і Ліванське коло містять гробниці, склепи і звивисті стежки на схилах пагорбів. Для збереження цвинтаря, у найстаршій частині якого знаходиться вражаюча колекція вікторіанських мавзолеїв і надгробків, а також майстерно вирізаних гробниць, допуск здійснюється тільки для туристичних груп. За новою східній частині, яка містить суміш вікторіанської і сучасної скульптури, можна подорожувати без супроводу.

Могила Карла Маркса, Єгипетська вулиця і Колумбарій — споруди Першого рівня британського списку споруд, які охороняються державою.

Гайґейтський цвинтар також відомий завдяки своєму минулому, пов'язаному з нібито активністю вампірів. У пресі дані події отримали назву англ. Highgate Vampire. На цвинтарі проходили зйомки фільму жахів «Смак крові Дракули»[9].

Друзі Гайґейтського цвинтаря

Фонд «Друзів Гайґейтського цвинтаря» був заснований у 1975 році і придбав безумовне право власності на східний та західний цвинтар в 1981 році. З тих пір він несе відповідальність за підтримання цих місць. У 1984 році фонд опублікував книгу «Гайґейтський цвинтар: Вікторіанська Валґалла» Джона Ґея[10] .

Невідоме поховання

Відомі поховання

Головна категорія: Поховані на Гайґейтському цвинтарі (65)
Могила Вільяма Фріза-Ґріна
Могила Карла Маркса
Могила Дугласа Адамса.
  • Дуглас Адамс (1952—2001) — британський радіодраматург, письменник. Автор книги «Путівник Галактикою для космотуристів».
  • Джейн Арден (1927—1982) — валлійська режисерка, акторка, сценариста, драматург, автор пісень;
  • Фарзад Базофт (1958—1990) — іранський журналіст;
  • Джеремі Бідл (1948—2008) — англійський теле- та радіоведучий, письменник і продюсер;
  • Берил Бейнбридж (1934—2010) — англійська письменниця;
  • Едвард Блор (1787—1879) — британський архітектор 19 століття;
  • Джейкоб Броновскі (1908—1974) — британський математик, біолог і історик науки;
  • Патрік Ваймарк (1920—1970) — англійський актор;
  • Артур Вейлі (1889—1966) — англійський перекладач та вчитель;
  • Роберт Вільям Басс — художник та ілюстратор;
  • Еллен Вуд (1814—1887) — англійська письменниця, автор детективів та романів;
  • Макс Волл (1908—1990) — англійський комедіант;
  • Адам Ворт (1844—1902) — злочинець і можливий прототип професора Моріарті з історій про Шерлока Холмса;
  • Стелла Ґіббонс (1902—1989) — англійська письменниця;
  • Лу Ґіш (1967—2006) — англійська акторка;
  • Шейла Ґіш (1942—2005) — англійська акторка;
  • Джон Голсуорсі (1867—1933) — англійський письменник, лауреат «Нобелівської премії»;
  • Роберт Грант (1837—1874) — солдатів та поліцейський констебль;
  • Генрі Грей (1827—1861) — англійський хірург та анатом. Видав книгу «Анатомія Грея»;
  • Едвард Годжес Бейлі (1788—1867) — англійський скульптор;
  • Редкліф Гол (1880—1943) — англійська поетеса та письменниця;
  • Джеймс Голман (1786—1857) — англійський мандрівник і письменник-натураліст;
  • Девід Девант (1868—1941) — ілюзіоніст;
  • Клаудія Джонс (1915—1964) — чорна комуністка і борець за соціальну справедливість
  • Берт Дженш (1943—2011) — шотландський фолк-рок музикант;
  • Джон Дікенс та Елізабет Дікенс — батьки Чарлза Дікенса, прототипи Микобера і місіс Нікльбі;
  • Альфред Ламерті Дікенс — молодший брат Чарлза Дікенса;
  • Катерина Дікенс (1815—1879) — дружина Чарльза Дікенса;
  • Гілберт Еббот Е-Беккет (1811—1856) — британський письменник-сатирик;
  • Джордж Еліот (1819—1880) — англійська письменниця;
  • Люсі Кліффорд (1846—1929) — британська письменниця і журналістка, дружина Вільяма Кліфорда;
  • Вільям Кліфорд (1845—1879) — англійський математик та філософ;
  • Патрік Колфілд (1936—2005) — англійський живописець та гравер відомий своїми поп-арт полотнами;
  • Джон Сінглтон Коплі (1738—1815) — американський та англійський художник XVIII ст.;
  • Сер Чарльз Купер (1807—1875) — прем'єр штату Новий Південний Уельс, Австралія (1857—1859);
  • Чарльз Крафт (1852—1938) — засновник собачого шоу «Crufts»;
  • Анатолій Кузнєцов (1929—1979) — російський письменник;
  • Джордж Джей Льюїс (1817—1878) — англійський філософ, літературний та театральний критик;
  • Роберт Лістон (1794—1847) — шотландський хірург, винахідник ефірного наркозу;
  • Олександр Литвиненко — колишній співробітник ФСБ; помічник Бориса Березовського
  • Чарльз Люсі (1814—1873) — художник;
  • Карл Майєр (1894—1944) — німецький письменник і сценарист австрійського походження;
  • Малкольм Макларен (1946—2010) — британський музикант та продюсер;
  • Елеонора Маркс (1855—1898) — марксистська політична активістка та теоретик, суфражистка, молодша донька Карла Маркса;
  • Карл Маркс (1818—1883) — німецький філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політичний журналіст-публіцист; один із засновників Першого Інтернаціоналу;
  • Анна Махлер (1904—1988) — австрійський скульптор;
  • Ральф Мілібенд (1924—1994) — британський соціолог бельгійського походження;
  • Генрі Мур (1841—1893) — художник-мариніст;
  • Френк Метчем (1854—1920) — театральний архітектор та дизайнер;
  • Сідні Нолан (1917—1992) — один з провідних художників-сюрреалістів Австралії 20-го століття;
  • Шерерд Озборн (1822—1875) — британський адмірал, учасник Кримської війни;
  • Генрі Томас Олкен (1785—1851) — англійський живописець і гравер;
  • Брюс Рейнольдс (1931—2013) — англійський злочинець, організатор Великого пограбування поїзда у 1963 році;
  • сер Ральф Річардсон (1902—1983) — англійський актор;
  • Крістіна Россетті (1830—1894) — поетеса;
  • Вільям Майкл Россетті (1829—1919) — англійський критик і письменник, співзасновник руху прерафаелітів;
  • Рафаель Самуель (1934—1996) — британський історик-марксист, професор історії в Університеті Східного Лондона;
  • Дайан Сіленто (1933—2011) — австралійська акторка, номінантка на премію «Оскар» у 1963 році;
  • Елізабет Сіддал (1829—1862) — дружина та натурниця Данте Ґабріеля Россетті;
  • Джин Сіммонс (1929—2010) — голлівудська акторка англійського походження;
  • Герберт Спенсер (1820—1903) — англійський філософ і соціолог вікторіанської епохи британського індустріалізму, один з родоначальників еволюціонізму;
  • сер Леслі Стівен (1832—1904) — критик, перший редактор Оксфордського словника національної біографії;
  • Альфред Стівенс (1817—1875) — британський скульптор;
  • Томас Сейерс (1826—1865) — англійський боксер;
  • Фелікс Топольський (1907—1989) — англійський художник-експресіоніст польського походження;
  • Майкл Фарадей (1791—1867) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле;
  • Пол Фут (1937—2004) — британський журналіст, політичний активіст;
  • Люсьєн Фрейд (1922—2011) — британський художник німецько-єврейського походження;
  • Вільям Фрізе-Ґрін (1855—1921) — фотограф, який у 1889 році створив і запатентував хронофотографічну камеру та створив перший фільм на целулоїдній плівці;
  • Роберт Цезар Чайлдерс (1838—1876) — сходознавець, письменник;
  • Шура Черкаський (1909—1995) — американський і британський піаніст;
  • Едмунд Чіппі (1823—1886) — англійський органіст і композитор;
  • Джордж Майкл (1953—2016) — популярний британський співак, поeт і композитор

Галерея

  • Східний цвинтар (2010)
    Східний цвинтар (2010)
  • Могила Томаса Сейерса
    Могила Томаса Сейерса
  • Могила Патріка Колфілда
    Могила Патріка Колфілда

Примітки

  1. ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Highgate Cemetery", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q44416625/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  2. ↑ http://web.archive.org/web/20200806213434/https://highgatecemetery.org/about/history
  3. ↑ а б National Heritage List for England
  4. ↑ Highgate Cemetery. Гайґейтський цвинтар. Процитовано 24 квітня 2010.
  5. ↑ Highgate Cemetery offers a dose of history(англ.)
  6. ↑ Frequently Asked Questions. Highgate Cemetery. Highgate Cemetery. Архів оригіналу за 16 February 2013. Процитовано 21 серпня 2014.
  7. ↑ Highgate Cemetery, London
  8. ↑ Гайґейтський цвинтар на Historic.UK(англ.)
  9. ↑ Смак крові Дракули на Internet Movie Database(англ.)
  10. ↑ A Brief History of Highgate Cemetery

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайгейтський цвинтар
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гайгейтський_цвинтар&oldid=34602118