Дуглас Адамс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дуглас Ноел Адамс
Douglas Noël Adams
Дуглас Адамс, 24 жовтня 2000

Дуглас Адамс, 24 жовтня 2000
При народженні Douglas Noel Adams[1]
Народження 11 березня 1952(1952-03-11)
  Кембридж
Смерть 11 травня 2001(2001-05-11) (49 років)
  Санта-Барбара, Каліфорнія
Поховання
Національність англійці
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Релігія атеїзм[4][5]
Alma mater коледж Святого Джона[d][6][7], Брентвуд-скул[d] і Кембриджський університет[8]
Мова творів англійська
Рід діяльності прозаїк
Напрямок гумористична фантастика
Жанр наукова фантастика[9], комедія[9][8], сатира[10]
Magnum opus: The Hitchhiker's Guide to the Galaxy
Член Footlights[d]
Батько Christopher Douglas Adams[d][7]
Матір Janet Adams[d][7]
Дружина Джейн Белсон[d][7]
Діти Polly Jane Rocket Adams[d][7]
Нагороди та премії
Автограф: Douglas Adams Unterschrift (cropped).jpg
Сайт: douglasadams.com

CMNS: Дуглас Ноел Адамс на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Дуглас Ноел Адамс (англ. Douglas Noël Adams; нар. 11 березня 1952, Кембридж — пом. 11 травня 2001, Санта-Барбара, Каліфорнія, США) — британський комедійний радіодраматург, письменник. Автор серії книг «Путівник Галактикою».

Ранні роки[ред.ред. код]

Адамс народився 11 березня 1952 року в сім’ї Джанет (дівоче прізвище Донован; 1927-2016) та Крістофера Дугласа Адамса (1927-1985) в місті Кембрідж, Англія. Сімейство переїхало в східну частину ЛондонаІст-Енд, коли минуло всього кілька місяців після народження первістка. Його молодша сестра Сьюзен появилися на три роки пізніше. Його батьки розірвали шлюб в 1957 році; після чого Дуглас, Сьюзен і їхня мати переїхали в будівлю британської організації – «Королівське товариство запобігання жорстокості над тваринами», якою керували бабусь та дідусь по маминій лінії.

Роки навчання[ред.ред. код]

Адамс ходив у початкову школу Primrose Hill, що в Брентвуді. В дев’ять років він здав вступний екзамен до Brentwood school, відомої приватної школи, яку, в свій час, закінчили Джек Стро, Девід Ірвінг, Ноель Едмондс та інші британські знаменитості. Він відвідував підготовчі курси з 1959 по 1964 роки, після чого головну школу до грудня 1970 року. Адамс у 12 років мав зріст 1 метр 83 сантиметри, зупинившись потім на позначці 1 метр 96 сантиметрів. Класний керівник, Френк Галфорд, казав що через висоту він виділявся у всьому класі, чого дуже соромився. Його талант до написання оповідань зробили його відомим по всій школі. Він був єдиним учнем за всю історію, якому його класний керівник Гафорд присудив десять балів з десяти за креативне писання. Його перші роботи були опубліковані ще в школі, такі як звіт клубу фотографів у The Brentwoodian в 1962 чи пародійні огляди в шкільному журналі Broadsheet, редактором якого був Пол Ніл Мілн Джонстоун, який пізніше став персонажем книги «Путівник по Галактиці для космотуристів» як найгірший письменник у Всесвіті. Він також розробив обкладинку для одного з номерів Broadsheet. Також Дуглас мав оповідання опубліковане в британському підлітковому коміксі The Eagle. Вірш під назвою «Дисертація на завдання написання віршів на свічці та облік деяких труднощів, пов'язаних з цим» написано Адамсом в січні 1970 року, у віці 17 років, був знайдений в шкільній комірчині на початку 2014 року.

Кар'єра[ред.ред. код]

У березні 1978 року на радіо BBC стартувала його чотирисерійна постановка «Путівник Галактикою для космотуристів» («англ. The Hitchhiker's Guide to the Galaxy»), яка зробила його знаменитим. У 1979 році її було номіновано в категорії «Найкраща драматична постановка» («англ. Better Dramatic Presentation»), але програла Супермену («англ. Superman»). Проте вона здобула «Imperial Tobacco Award» (1978), «Sony Award» (1979), «Best Programme for Young People» (1980).

Через деякий час Дуглас Адамс випустив однойменну книгу, яка також мала успіх і в 1984 році очолила список британських бестселерів. Дуглас Адамс став наймолодшим письменником, який отримав Golden Pan (нагороду за мільйон проданих книг).

«Путівник по Галактиці для космотуристів» — одна з небагатьох книг, написаних в жанрі гумористичної фантастики. Головний герой серії — землянин Артур Дент. Для нього книга починається в четвер, але в Артура щочетверга все негаразд — спочатку його будинок зносять, щоб прокласти шосе, потім його планету знищують, щоб прокласти гіперпросторовий маршрут, а потім Артур опиняється серед брудної білизни в коморі одного з вогонських кораблів (вогони — це ті самі суб'єкти, які знищили Землю). Чималу роль у пригодах Артура грає Форд Префект, що власне і рятує Артура від загибелі під час знищення Землі. Форд подорожує Галактикою автостопом, і це багато чого пояснює… Крім того, чим все це закінчитися…

Згодом Адамс написав продовження — «Ресторан «Кінець світу»» («англ. The Restaurant at the End of the Universe») (1980) і «Життя, Всесвіт та все інше» («англ. Life, The Universe and Everything») (1982)

1982 року книги Адамса потрапили в New York Times Bestsellers' List і Publishers' Weekly Bestsellers' List — вперше з часів Яна Флемінга (творця Джеймса Бонда) англійському письменникові вдалося досягти такого успіху в Америці.

Того ж року перші його дві книги адаптували для шестисерійної телевізійної постановки, яка пізніше отримала нагороди в категоріях «Best TV Graphics», «Best VTR Editing» та «Best Sound».

1984 року з'явилася четверта книга серії — «Бувайте і дякуємо за рибу» («англ. So Long and Thanks for all the Fish»).

У 1984 Дуглас Адамс разом з Джоном Ллойдом[en] написав нефантастичну книгу «The Meaning of Liff»[en]. Книга також мала успіх і в 1990 вийшло продовження — «The Deeper Meaning of Liff».

У 1985 році Дуглас Адамс почав співпрацю з компанією Infocom, яка в ті роки була «королем» жанру пригодницьких ігор, і випустив чудову інтерактивну гру «The Hitchhiker's Guide to Galaxy». Гра отримала премії від «Thames TV» і на думку багатьох є найкращою науково-фантастичною чи гумористичною (залежно від точки зору) грою Infocom'у. Пізніше Адамс написав ще одну гумористичну гру — «Bureaucracy».

У 1987 році Адамс спробував свої сили в дещо іншому жанрі і випустив книгу «Всеосяжне детективне агентство Дірка Джентлі»[en] («Dirk Gently's Holistic Detective Agency»). Це дивна суміш містики, детективу, гумору і всього іншого. Цю книгу недооцінили. Проте через рік вийшло продовження — «Довге темне чаювання для душі» («англ. Long Dark Tea-time of the Soul»).

У 1990 Адамс разом із зоологом Марком Карвардайном випустив книгу про рідкісні й зникаючі види тварин «Останній шанс побачити»[en].

У 1991 році аудіокнига «HHGG», потрапила в номінацію «Best Spoken Word Recording» престижної премії «Греммі» (Grammy).

Через рік Адамс написав заключну, п'яту книгу «Путівника» — «Майже безпечна» («англ. Mostly Harmless»).

У 1993 відеофільм «Making Of HHGG» був номінований на «Best Documentary» у Video Home Entertainment Awards.

У 1996 «The Hitchhiker's Guide to the Galaxy» посів 24 місце в списку «Сто найбільших книг сторіччя» від «Waterstone's Books/Channel Four».

У 1998 році Адамс заснував компанію «The Digital Villiage», яка того ж року випустила унікальну пригодницьку гру «Starship Titanic».

В останні роки життя Дуглас Адамс писав новий роман і допомагав студії «Дісней» (Disney Studios) зняти повнометражний фільм «Автостопом Галактикою». (Він сказав з цього приводу: «Так я знаю, що „Дісней“ зняв „Бембі“, але не забувайте, що він також зняв і „Термінатора“. Я сподіваюся, що „Путівник…“ буде чимось середнім між цими двома фільмами…»

Особисте життя[ред.ред. код]

Адамс переїхав на Аппер стріт, Іслінгтон, в 1981 році, потім в Дункан Терасу в Іслінгтоні наприкінці 1980-х років.

На початку 1980-х років у Адамса був роман з письменницею Саллі Емерсон, що жила на той час роздільно з чоловіком. Адамс пізніше присвятив Емерсон свою книгу «Життя, Всесвіт і все інше». У 1981 році Емерсон повернулася до чоловіка, Пітера Стотхарда, співучня Адамса по школі Брентвуд, а потім редактора The Times. Незабаром друзі познайомили Адамса з Джейн Бельсон, з якою у нього пізніше почалися романтичні стосунки. Бельсон («леді адвокат»), згадується в біографії-вкладиші, надрукованій в його книгах, в середині 1980-х років («Він (Адамс) живе в Іслінгтон з дамою адвокат і Apple Macintosh»). Вони жили в Лос-Анджелесі разом в 1983 році під час роботи Адамса над ранньої адаптацією сценарію «Автостопу…» для кіно. Коли угода зірвалася, вони переїхали до Лондона, а через кілька розривів («В даний час він не впевнений, де він живе, і з ким») і спроб жити роздільно, вони одружилися 25 листопада 1991 року. У Адамс і Бельсон була одна дочка, Поллі Джейн Рокет Адамс, народжена 22 червня 1994, незабаром після того, як Адамсу виповнилося 42 роки. У 1999 році родина переїхала з Лондона до Санта-Барбари, штат Каліфорнія, де вони жили до його смерті.Після похорону, Джейн Бельсон і Поллі Адамс повернулися в Лондон. Джейн померла 7 вересня 2011 року.

Смерть та спадщина[ред.ред. код]

Дуглас Адамс помер у віці 49 років у себе вдома, в Санта-Барбарі, від серцевого нападу 11 травня 2001 року, відпочиваючи після регулярного тренування в приватному тренажерному залі. Він, як потім вияснилось, мав атеросклероз, що призвело до інфаркта міокарда та смертельної аритмії серця.13 травня Адамс мав прибути на церемонію вручення дипломів студентам в Harvey Mudd College.

Його похорони відбулися 16 травня в Санта Барбарі. Після кремації прах Адамса поховали на Гейгейтському цвинтарі, що знаходиться в північному Лондоні, в червні 2002 року. Поминальна служба відбулася 17 вересня 2001 року в церкві Святого Мартіна-на-полях, яка знаходиться в Лондоні. Це була перша церковна панахида, яка транслювалася в прямому ефірі на веб-сторінці BBC. Відео трансляцію поминальної служби Адамса все ще можна відкрито завантажити на офіційному сайті BBC. Його остання поява на публіці була в Каліфорнійському університеті, де він виступив з промовою «Папуги, Всесвіт та Все». Повна стенограма розмови з студентами Адамса є доступною – університет зробив відео, яке виклав на Ютуб.

За два дні до смерті Адамса, Центр малих планет дав назву одному з астероїдів 18610 Артурдент (на честь головного героя серії книг Путівник Галактикою). У 2005, астероїд 25924 Дугласадамс був найменований в пам’ять про письменника. В березні 2002 була опублікована книга «Лосось сумнівів» (англ. «The Salmon of Doubt»), в якій міститься багато коротких розповідей і есеїв Адамса та послань відомих людей, такі як похвали від Річарда Докінза, Стівена Фрая (в британській публікації), Террі Джонса (в американській версії книги). Книга також містить одинадцять розділів незакінченого роману «Лосось сумнівів» (англ. «The Salmon of Doubt»), який мав стати третьою книгою з серії про Дірка Джентлі.

Твори[ред.ред. код]

Путівник Галактикою[ред.ред. код]

Дірк Джентлі[ред.ред. код]

Інші твори[ред.ред. код]

Пам'ять[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]