Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищемКравченко. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини.
Кравченко Анатолій Іванович (поет) (нар. 1937, м. Єнакієве, Донецька область — 2020) — український поет з Донеччини, лауреат премій ім. М. Ушакова, ім. Б. Горбатого, ім. В. Винниченка. Член Національної спілки письменників України з 1967 р.
Кравченко Андрій Євгенович (* 1956) — український педагог та літературознавець, кандидат філологічних наук, лауреат Шевченківської премії, відмінник освіти України.
Кравченко Андрій Григорович (1912—1976) — радянський воєначальник, генерал-полковник танкових військ(1944), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945). У війну 1941—1945 рр. — командир танкової бригади, корпусу. З 1944 р. — командувач армії.
Кравченко Андрій Іванович (1971—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Кравченко Анжела Олексіївна (* 1971) — українська легкотлетка-спринтерка; спеціалізувалася в бігу на 60, 100 та 200 метрів.
Кравченко Антон Сергійович (*23 березня 1991, Дніпропетровськ) — український футболіст, захисник дніпропетровського «Дніпра».
Кравченко Анна (нар. 1976 р.) — українська піаністка, що має міжнародне визнання. Вона перемогла на конкурсі піаністів імені Бузоні в 1992 році і стала викладачем фортепіано у Консерваторії італійської музики у Швейцарії (італ.Conservatorio della Svizzera Italiana) у Лугано з 2013 року.
Б
Кравченко Богдан (1946) — політолог (Канада). Доктор суспільних наук (Оксфордський університет).
Кравченко Валерій Георгійович (*1963) — лікар-реабілітатор Інституту Травматології та Ортопедії АМН України; 3-й дан Айкідо Йошинкан; головний інструктор Додзьо Київ Місоґі; Офіційний представник Фундації Айкідо Йошинкан (AYF) в Україні.
Кравченко Валерій Іванович (2 лютого 1939 року, Кободненський район Таджикистану — 1995), олімпійський чемпіон (Мехіко, 1968 рік, волейбол).
Кравченко Валерій Олексійович (*2 січня 1946, м. Беговат Ташкентської обл., Узбекистан — 2017) — робітник, радянський дисидент, правозахисник, громадський і політичний діяч; один з засновників Народного Руху України, потім Демократичної партії України.
Кравченко Віктор Андрійович (1905, Єкатеринослав — 1966) — радянський державний і партійний діяч, неповерненець; автор широковідомих мемуарів про життя в комуністичному СРСР
Кравченко Віктор Пилипович (нар. 5.10.1939 р., м. Харків) — видатний російський і український вчений в галузі прикладної математики й інформатики, обчислювальної математики, цифрової обробки сигналів та зображень, доктор фізмат наук, професор.
Кравченко Вікторія Анатоліївна (*1979) — українська легкоатлетка, Заслужений майстер спорту України. Триразова срібна призерка Літніх Паралімпійських ігор 2008 та 2012 років.
Кравченко Володимир Васильович (1957, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області) — український історик та історіограф, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету, з 2012 року директор Канадського інституту українських студій, професор Альбертського університету.
Кравченко Володимир Михайлович (? — 23. 12. 1976, Мюнхен) — капітан артилерійського дивізіону Добровольчої армії Збройних сил Півдня Росії, с грудня 1958 р. — Голова Об'єднання Дроздовців в Західній Німеччині, автор книги: «Дроздовцы от Ясс до Галлиполи». Мюнхен.
Кравченко Володимир Семенович (21 червня 1873, Україна − 1927. С.- Петербург) — судовий лікар крейсера «Аврора», учасник Цусімського бою 1905 р., письменник, автор відомої книги «Через три океана», відомий фотограф початку XX століття.
Кравченко Іван (? −1629 — 1675 -?) — шляхтич, козак білоцерківський, сотником був вже в лютому 1649 р., коли Богдан Хмельницький направив посольство до хана на чолі з ним. У вересні 1650 р. він очолював посольство до великого коронного гетьмана Миколая Потоцького[1594-10(20) 11.1651] — з вимогою розпустити коронне військо.
Кравченко Іван Іванович (1924, с. Біляки Семенівського району Полтавської області — 2010) — письменник.
Кравченко Ігор Федорович — директор Запорізького машинобудівного конструкторсього бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка, заслужений машинобудівник України[4].
Кравченко Леонтій Гаврилович (1925 — 11 серпня 1945) — рядовий солдат 105-го окремого кулеметно — артилерійського батальйону 109 — го укріп-району — 11 серпня 1945 року повторив подвиг Олександра Матросова під час штурму висоти Лісна біля Хутоу в Маньчжурії.
Кравченко Микола Васильович (нар. 1945) — народний депутат України 3-го і 4-го скликань від фракції КПУ, голова Всеукр. спілки на захист прав водіїв (з 04.2000); 1-й секретар Донец. ОК КПУ (з 03.2005).
Кравченко Микола Іванович (1867 — 22 листопада 1941, Ленінград) — відомий художник-баталіст, випускник одеської рисувальної школи, журналіст та письменник.
Кравченко Михайло Степанович (1858, Великі Сорочинці Миргородського пов. Полтав. губ. ― 21 квітня 1917, там само) відомий кобзар із села Великі Сорочинці Миргородського пов. Полтав. губ., автор думи «Чорна неділя у Сорочинцях».
Н
Кравченко Надія Михайлівна (1935—2001) — український археолог, музейник, краєзнавець. Кандидат історичних наук. Заслужений працівник освіти України.
Кравченко Олександр Дмитрович (1979—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Кравченко Олександр Іванович — артист-вокаліст, провідний майстер сцени Київського національного академічного театру оперети, кавалер ордена «За заслуги» І ступеня.[1]
Кравченко Павло Павлович (02.03. 1829, Чернігівська губернія — 22. 01.1889, Сухумі) — російський генерал-лейтенант, герой війни с турками 1877 — 1878 рр.
Кравченко Федір Йосипович (1912, село Унарокове Мостовського району Краснодарського краю — 1988, Москва) — відомий радянський військовий розвідник, майор (псевдо — Клейн, він же Ронсеро, Магнат, Антоніо Мартинес Серано). Учасник громадянської війни в Іспанії. Працював в Латинський Америці, Франції, Іспанії. Герой Радянського Союзу.
Кравченко-Крюковський Іван Григорович (1815 р., місто Лохвиця — 1885) — великий український кобзар-бандурист — «кобзарський гетьман», учень кобзаря Івана Кравченка-Касьяна з міста Гадяча. Виконував думи: «Втеча трьох братів з Азова», «Олексій Попович», «Федір Безрідний-Бездольний», «Три брати Самарські», «Сокіл і соколя», «Проводи козака», «Сестра і брат», «Вдова і три сини», «Самійло Кішка».
Яр-Кравченко Анатолій Никифорович (28.01.1911, Благовещенськ на Амурі — 24.11.1983) — відомий радянський художник, народний художник РРФСР. Лауреат Державної премії (1947). Префікс «Яр» додав до свого батьківського прізвища Кравченко тільки тому, що вважав його «занадто» поширеним.