Українські прізвища

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Українські прізвища — родові прізвища, які виникли в україномовному середовищі в процесі етногенезу українського народу та формування української нації.

Українські прізвища мають різноманітну морфологію формування та різні джерела походження. Найбільш розповсюдженими є прізвища, утворені з суфіксами -ук, -юк (найпоширеніші на Західному Поліссі, Волині та Поділлі) (наприклад, Федорук) та -енко, -єнко (найпоширеніші на Наддніпрянщині) (наприклад, Федоренко).

Історичні відомості[ред.ред. код]

Нині під прізвищами передусім розуміється родове прізвище, яке передається від батька до сина. Початково на Русі застосовували лише прізвиська, які і можна зустріти в іменуваннях давньоруських князів і які не успадковувалися. Застосовувати родові прізвища в офіційному діловодстві почали через необхідність вказання права власності на щось лише згодом. Масово родові прізвища зустрічаються в письмових джерелах, що стосуються українських земель в XIVXVI століттях. Спочатку родові прізвища мали переважно багаті люди, які мали статки (купці, бояри, магнати, власники земель). Проте вже в XVII ст. ледь не всі українці мали власні прізвища, щоправда прізвища часто трансформувалися, на їх основі могли створюватися нові прізвища, наприклад, син людини з прізвищем Коваль міг отримати прізвище Коваленко (син Коваля). Багато прізвищ з'явилися в часи Запорозької Січі, оскільки при вступі на Січ козак змінював своє старе прізвище на нове. Стабільності прізвища набули лише в XIX ст. Поширеною також була заміна старих прізвищ на аристократичний (шляхетсько-панський) лад, хоча шляхтичі та пани в ряді періодів намагалися протидіяти цьому через заборону приймання певних прізвищ простолюдинами. Паралельно співіснували офіційні прізвища та неофіційні прізвиська, які знаходили своє відображення в українській діловій та художній літературі[1].

Походження суфіксів -енко та -єнко з Наддніпрянщини переважно згадується з часів козаччини. Відтак, саму популяризацію прізвищ з такими суфіксами спричинила поетична творчість та художня література з історичними оповіддями. Попри це, самий регіон — Надніпрянщини, не займав в цьому питанні «перше і виняткове» місце. За дослідженням Михайла Худаша, особові назви з суфіксом -енко вперше фіксують латино-польські писемні пам'ятки з західноукраїнської території у першій половині XV ст.

Прізвища з суфіксом -енко є документально зафіксованими на Лемківщині по обидва боки Карпат, як в сучасній Польщі, так і в сучасній Словаччині ще у XVIII столітті, коли процес стабілізації прізвищ в Україні не був ще завершений, а про «перенесення» самих носіїв чи «запозичення» таких прізвищ із цим суфіксом не могло бути й мови.

Після того, як значна частина українських земель опинилась під владою Габсбургів (пізніше Австрійська, з 1867 року — Австро-Угорська імперія) — Підкарпатська Русь вже з XVI століття, Галичина — з 1772, Буковина — з 1774 років, був виданий урядовий патент від 12 квітня 1785 року з інструкцією про порядок складення опису місцевими комісіями, який започаткував створення земельного кадастру, відомого в історичній літературі під назвою «Йозефинська метрика (1785—1788)»[Джерело?].

Як би не було дивно, зокрема для сучасного переконання щодо «походження» суфіксу -енко, однак цей Земельний кадастр документально фіксує, що в північній (галицькій) частині Лемківщини з 353 сіл у 35 селах були носії прізвищ з суфіксом -енко аж двадцяти п'яти різновидів[Джерело?]. Найбільше різновидів прізвища з суфіксом -енко зустрічаються у східній частині галицької Лемківщини, тоді лише як два різновиди у її західній частині. Найбільш віддаленим населеним пунктом на заході галицької Лемківщини, де зустрічається прізвище з суфіксом -енко XVIII століття є село Войкова (Wojkowa) в сучасному Новосанчівському (Nowosądecki) повіті Малопольського воєводства на теперішньому польсько-словацькому кордоні. Документ зокрема подає, що на час перепису (до 1788 року) у селі Войкова проживало дві родини на прізвище «Стесенко»[Джерело?], а в одному із близько-сусідніх до нього сіл — Тилич (Tylicz) того ж таки повіту, згадується про три родини на прізвище «Сенко»[Джерело?].

Цих два різновиди прізвищ з суфіксом -енко на такій віддаленій західній частині української етнічної території є рідкісним проявом тих винятків із того загального переконання-норми, що ареал використовуваних прізвищ навіть в історичному минулому не завжди зводиться до одного всім прийнятого регіону.

Найближчим населеним пунктом до сіл Войкова і Тилич, де документально фіксуються носії прізвища з суфіксом -енко у західній частині усієї Лемківщині є зокрема село Грабське (Hrabské) в сучасному Бардіївському окрузі (okres Bardejov) Пряшівського краю (Prešovský kraj) поблизу теперішнього словацько-польського кордону[Джерело?].

Іншим «нетиповим» для загального переконання місцем розташування носіїв прізвища з таким самим суфіксом є вже крайня північна межа Підляшшя — української етнічної території в сучасній Польщі. У селі під назвою Дзецьолівка (Dzięciołowo) сучасного Монецького (Moniecki) повіту Підляського воєводства у кінці XVIII століття згадується про родину на прізвище «Семененко». У батьків з цієї української родини в 1814 році народився син, який пізніше став відомим філософом та богословом Римо-Католицької Церкви в Польщі, співзасновником чернечого згромадження оо. Воскресінців (Congregatio a Resurrectione Domini Nostri Iesu Christi (CR) — Петро Семененко (Piotr Semenenko), який помер в Парижі в 1886 році в опінії святості. Після ІІ світової війни розпочато процес щодо його беатифікації (зарахування до лику блаженних)[Джерело?].

На підтвердження того, що походження суфікса -енко зустрічається набагато скорше від часу козаччини і поза традиційно прийнятим регіоном — Надніпрянщини є фактичний історіографічний польський матеріял. У теперішніх кордонах Польщі вже від середини XIV століття зустрічаються населені пункти із закінченням-суфіксом -енко. Прикладом цього є села: Коростенко (Krościenko), Коростенко Верхнє (Krościenko Wyżne), Коростенко Нижнє (Krościenko Niżne — зараз є в межах міста Коросно/Krosno) — Підкарпатського воєводства, Коростенко над Дунайцем (Krościenko nad Dunajcem) — Малопольського воєводства[Джерело?]. Також на заході сучасної Польщі, в Любуському воєводстві, знаходиться місто Дрезденко (Drezdenko, з німецької Driesen), яке попри багатостолітнє перебування в складі Німеччини, залишається в історичному минулому своєрідним місцем відліку напруги в польсько-німецьких стосунках, взаємних претензій і одночасно зростом могутності польської держави. Для того зокрема, щоб «розставити всі крапки над і» та вказати на приналежність міста до польської історії та культури і було зроблено його перейменування, що вважається відповідним для польського сприйняття[Джерело?].

Окрім цього потрібно брати до уваги, що прізвища з суфіксом -енко, переважно мають значення «сина», на зразок іменної чи іншого роду форми: Василенко — син Василя, Гриценко — син Гриця, Стеценко — син Стецька, Гончаренко — син Гончара тощо, відносяться до трьох і більш складових прізвищ з-за деяким винятком. До цього винятку належать трискладові менш або малопоширені прізвища неіменної форми на взір: Зеленко, Стесенко тощо До таких прізвищ, як і до двоскладових прізвищ типу Сенко, Бенко тощо значення «сина» не застосовується. У цих випадках суфікс -енко має зменшувальне у відношенні до більшого або пестливе значення. Менш або маловживані прізвища не завжди знаходять своє однозначне пояснення на відмінну тих, які не викликають заперечення щодо значення.

Щодо прізвищ з категорії «учні» та «місце проживання»: Мірошничук, Шевчук, Паламарчук, Селюк (мешканець села), Міщук (мешканець міста), то вони могли утворюватися в ареалі утворення прізвищ з суфіксами -енко, -єнко[Джерело?]

Також слід додати, що суфікси -енко, -єнко й -ук, -юк, є рівноважними, бо чергування звуків утворилось через різні закінчення основ, до яких приєднувався суфікс. Наприклад: Петро — Петренко, Петрик — Петриченко, Гордій — Гордієнко, Михайло — Михайлюк (заради милозвучності частіше використовується суфікс -юк, а не -ук), Бойко — Бойчук.

Але в народній мові ці суфікси згодом набули рівного значення, тому прізвища, які утворились від одного імені, зустрічаються в різних варіантах, наприклад: Денисенко (Денис + енк + о), Денищенко (Дениско + енк + о), Романюк (Роман + юк), Романчук (Романко + ук). Тут маємо справу з чергуванням приголосних. Іноді помилково розглядаються суфікси -ченко/щенко та -чук/щук. Справа в тім, що патронімічні маркери -чук та -ченко утворюються від основ, що закінчуються на -ко: Федько, Василько, Іванко; а патронімічні маркери -щенко та -щук утворюються внаслідок чергування приголосних в основах, які закінчуються на -ско: Дениско, Бориско, Фесько.

Граматичні особливості, притаманні українським прізвищам[ред.ред. код]

Значення суфіксів[ред.ред. код]

Більшість суфіксів, які утворюють українські прізвища, можна поділити на групи за значенням.

Перша група[ред.ред. код]

Поширеність прізвищ на -енко, -єнко серед українців
Поширеність прізвищ на -ук, -юк серед українців

Перша і найпоширеніша група — це патронімічні, тобто суфікси, які вказують на батька, діда (предка) особи. Це суфікси:

  • -енк-, -єнк- (Петренко), (Даниленко)
    • -ук, -юк (Петрук), Данилюк)
    • -ович, -ич (Петрич), (Данилович)
    • -ів (Петрів), (Данилів)
    • зменшувально-пестливі суфікси -ець, -єць, -сь, -к- -о (Петрусь), (Данилко)

До цієї групи відносяться також патронімічні суфікси -ов та -ев (-єв). Прізвища на -ов (Михайлов, Петров, Романов) та -ев (-єв) (Андреєв) — це ті самі присвійні прикметники, що Михайлів, Петрів, Романів, Андріїв, але в них збереглося етимологічне , також у формі називного відмінка. Зона поширення цих форм — уся українська територія, що входила до складу Російської імперії, а також Закарпаття. Причинами збереження , треба вважати, по-перше, традиційне вживання саме такої форми прізвищ з давніх-давен, по-друге, те, що метрики та особові документи виписувались російською мовою. Тому немає підстав вважати прізвища на -ов, -ев виключно російськими. Це спільний тип прізвищ.

Також до цієї ж групи відноситься патронімічно-матронімічний суфікс -ин, за допомогою якого, наприклад, створені прізвища Лесин (син Леся), Олексин (син Олексія), Андріїшин (син Андріїхи, жінки Андрія), Дячишин (син дячихи, жінки дяка), Михайлишин (син Михайлихи, жінки Михайла), Омельчишин (син Омельчихи, жінки Омелька), Симчишин (син Симчихи, жінки Симка).

Друга група[ред.ред. код]

  • Друга група — це суфікси, які вказують на професію чи характерну дію людини, яка дала їй прізвисько. Наприклад:
    • -ій (Палій)
    • -ай (Тягай)
    • -ло (Трясило)
    • -йло (Міняйло)
    • -ун (Дейкун)
    • -ан (Мовчан)
    • -ик, -ник, -чик (Пасічник), (Купчик)
    • -ар (Кобзар)

До цих прізвиськ (або вже прізвищ) згодом могли додаватися нові суфікси, які утворювали вже нове прізвище, наприклад: Палійчук, Кобзаренко.

Третя група[ред.ред. код]

Поширеність прізвищ на -ськ-, -зьк-, -цьк- серед українців
  • Третя група — суфікси, які вказують на місце проживання або походження людини.
    • -ський, -цький. Шляхетські прізвища (Вишневецькі, Острозькі, Хмельницькі) вказували на родовий маєток, власність, а у простих людей — звідки вони прийшли чи де народились (Полтавський, Хорольський, Житомирський, Цибулівський, Горохівський, Бабанський).
    • в деяких випадках -ець, -єць (Канівець — з Канева, Коломієць — з Коломиї)
    • в деяких випадках -ий, якщо в корені географічний об'єкт (Яровий, Гайовий, Загребельний)

Також:

  • Суфікси -чук, -ук, -юк вказують на географічне місце виходу роду. В даному випадку це полісся (люди, які живуть біля ПОля і ЛІСу, тобто ПОЛІСу).[джерело не вказане  1797  днів] Найбільш розповсюджені прізвища в північних областях України, південна частина Білорусі, південний захід Росії, Полѣщі (за сучасним правописом країна Польща зберегла в собі унікальну назву Полісся. Буква -ѣ(ять) містить в собі дві голосні -і та -е тому пишеться Полѣша а читається Поліеша=Полєсся і люди, які проживають на цих територіях називаються полѣщУКами або полѣЧУКами).
  • Суфікс -ко вказує на походження від Козацьких родів[джерело не вказане  1797  днів]. Найбільш розповсюджені по південній та південно східній частині України. Росія (Краснодарський край). Болгарія.
  • Суфікс -ич вказує на походження від племен які проживають в лісовій смузі (древовИЧи)[джерело не вказане  1797  днів]. Найпоширеніші в Білорусі, північній області України, (також в Словенії та Сербії — це давні переселення які пов'язані з різними факторами: війни, кліматичні умови).
  • Суфікс -ец вказує на походження від Половців[джерело не вказане  1797  днів]. Приклад: Половець, Данилець (нащадок Данила з роду половців), Дунаєць (з роду половців проживаючих на Дунаї).
  • Суфікси -ай та -ис, в яких незрозумілий корінь роду, вказує на Литовське походження[джерело не вказане  1797  днів]. (Історична пам'ятка про Велике князівство литовське. Приклад прізвищ: Дрибай, Вашай, Волошай, Куршай, Дукалис, Лобас. Звернути увагу на назви поселень Шауляй, Шакяй, Камаяй, Биржай, Вильнюс, Лентварис, Панделис.)

Типові українські суфікси і закінчення прізвищ[ред.ред. код]

Деякі українські прізвища утворені за схемою:

  • прикметник + іменник, наприклад: Біловол, Біловус, Голобородько, Кривоніс, Криворучко, Рябоконь, Твердохліб, Чорновіл;
  • дієслово + іменник — Вернигора, Нагнибіда, Непийвода, Перебийніс, Підопригора, Тягнибок;
  • іменник + дієслово — Козоріз, Мукоїд, Мукомел, Муковоз, Пивовар.

Внаслідок спорідненості мов — української з російською та з білоруською, деякі прізвища, наприклад, з ряду утворених суфіксами -ич(-іч), -вич(-віч), -ик(-ік), -ник(-нік), є спільними українсько-білоруськими прізвищами, а деякі, утворені суфіксами -ов(-єв), -ин(-ін), — спільними українсько-російськими. Спільними вважаються також прізвища, утворені без суфіксів від форм особових імен та назв предметів, явищ, тварин, рослин, птахів тощо, які звучать в споріднених мовах однаково.

Походження українських прізвищ[ред.ред. код]

Боярсько-шляхецькі та козацько-дворянські прізвища (деякі утворені від іноземних слів)

та інші.

Патронімічно-матронімічні прізвища (утворені від особових власних імен). Ім'я переважно батька, матері або діда трансформувалось в прізвище нащадків (інколи спочатку в прізвисько, а потім в прізвище).

  • Утворені від українських варіантів християнських імен (переважно грецького, латинського та єврейського походження), в тому числі від скорочених, пестливих та згрубілих форм:
    • Абакум (Авакум, Вакула) — Бакуменко, Вакуленчук
    • Абрам (Аврам) — Абраменко, Авраменко, Абрам'юк, Абрамович, Абрамець, Аврамець
    • Адам — Адаменко, Адамович, Адамець
    • Андрій — Андрієнко, Андрійченко, Андріяш, Андріїшин, Андрійович, Андрусяк, Андрусишин, Андрієвський, Андріїв, Андрейчук, Андрійчук, Андрійків, Андрушко, Андрухів, Андрухович, Андреєв, Андрієць
    • Антип — Антипенко
    • Антон — Антоненко, Антонюк, Антоняк, Антощук, Антонич, Антонович, Антонишин, Антоновський, Антошко, Антонець
    • Арсеній (Арсен) — Арсененко, Арсенюк, Арсенич
    • Артем — Артеменко, Артемчук, Артемюк
    • Архип — Архипенко, Архипюк
    • Афанасій (Опанас, Панас, Танасій, Фанасій, Афоня) — Опанасенко, Панасенко, Афанасенко, Фанасенко, Фанасюк, Панасюк, Опанасюк, Панас, Панюта, Панютин, Панюшин, Панасишин; Панько, Пасько, Паньченко, Паньків, Панькевич, Паньчишин; Афоненко, Афонченко, Афонін, Афончин, Афонюк, Афончук; Танас, Танасієнко, Танасійчук
    • Богдан — Богданенко, Богданюк, Бóгдан, Богданович, Богдановський, Богданець
    • Борис — Борисенко, Борисюк, Борищук, Борищак, Бóрис, Борисевич
    • Валентин (Валя) — Валентиненко, Валентинюк, Валентюк, Валентяк; Валенко, Валюк, Вальчук, Вальченко
    • Василь — Василенко, Васильченко, Васильчук, Василюк, Василега, Василечко, Василишин, Василів, Васильців, Василевський, Ващук, Ващишин, Ващенко, Васюта, Василаш, Васьків, Васько, Василик, Василець
    • Варфоломій (Вахрамій, Храм) — Вахраменко, Храменко, Храмченко, Храмюк, Храмов, Храмшин, Храмчик, Храмець; Вахроменко, Хроменко, Хромченко
    • Влас — Власенко, Власюк, Власенюк, Власченко (Влащенко)
    • Гаврило (Ганька) — Гавриленко, Гаврилюк, Гаврилаш, Гаврилишин, Гаврилів, Гаврилець, Гаврилко, Гаврильчук, Гавриляк, Гаврищук, Гавриш, Гаврушко, Гаврушенко, Гаврущенко; Ганенко, Ганьченко, Ганьчак, Ганьчук
    • Ганна — Ганнушенко, Ганнущенко, Ганненко, Ганченко, Ганнущак (Ганущак), Гандзюк, Ганчак, Ганчук
    • Галина (Галя) — Галиненко, Галинин, Галинюк, Галинчук, Галиняк; Гальченко, Гальчук, Гальченюк, Галюченко
    • Гапон (Агафон) — Гапоненко, Гапончук, Гапонюк, Гапон, Гапчинський, Агафоненко
    • Гафія (Гапка) — Гафієнко, Гафіюк, Гафіяк; Гапченко, Гапчак, Гапчук, Гапук, Гапченя
    • Георгій (Діордій) — Георгієнко, Георгійчук, Георгіюк, Георгіщенко; Діордій, Діорденко, Діордієнко, Діордійчук, Діордюк
    • Герасим (Гарасим) — Гарасименко, Гарасимчук, Гарасим'юк, Гарасимів, Гаращенко, Гарасимович, Гарасько, Гарсик, Гарсюк; Герасименко, Герасимчук, Герасим'юк, Герасимів, Геращенко, Герасимович, Герасько
    • Гнат — Гнатенко, Гнатюк, Гнатів, Гнатишин, Гнатків, Гнатчук, Ігнатенко, Ігнатович
    • Гордій — Гордієнко, Гордійчук, Гордіюк
    • Горпина — Горпищенко, Горпиненко, Горпинюк, Горпиняк, Горпиня, Горпинич
    • Григорій — Григоренко, Григорченко, Гриненко, Гриценко, Гринченко (Грінченко, Гріньченко), Грищенко, Григорук, Григорчук, Григоращук, Грицанчук, Гринішак, Гринюк, Грицюк, Грицак, Гринчак (Грінчак), Гринчук, Грицик, Гриців, Грицай, Грицан, Григорець, Григораш, Гришко, Грицько (Грицко), Григорів, Григорців, Гринів, Гриньків, Грицьків, Григорович, Гринкевич, Григоришин, Гринишин, Грицишин, Гринчишин
    • Давид — Давиденко, Давидюк, Давидів, Давидович
    • Данило — Даниленко, Данилюк, Данильченко, Данилович, Данилишин, Данченко, Данчук, Данильчук, Данилів, Данильців, Данилко, Данилець
    • Демид — Демиденко, Демидюк, Демидась
    • Дем'ян — Дем'яненко, Демченко, Дем'янюк, Дем'янчук, Дем'янів, Демчук, Демко, Демків, Демкович, Дем'янець, Дем'яник, Дем'яновський, Демчишин
    • Денис — Денисенко, Денисюк, Денис, Денищенко
    • Дмитро — Дмитренко, Дмитрук, Дмитраш, Дмитерко, Дмитрів, Дмитрієнко
    • Дорофій (Дорош) — Дорофієнко, Дорофій, Дорофійчук, Дорош, Дорошенко, Дорошкевич
    • Єва  — Євченко, Євчук, Євчак, Євчишин
    • Євген  — Євгененко, Євгенченко, Євгенюк, Євгенчук
    • Євдоким — Євдокименко, Євдокимчук
    • Євмен — Євмененко, Євменюк, Євменчук, Євменець
    • Євтух — Євтушенко, Євтушок, Євтух; Ювтух, Ювтенко, Юхтенко
    • Захар — Захаренко, Захарченко, Захарчук, Захарусь, Захарія, Захарко
    • Зіновій — Зіновенко, Зінченко, Зінчук, Зінько
    • Іван (Ваня) — Іванченко, Іваненко, Івасенко, Іващенко, Івасько, Іванчук, Іванюк, Іванцюк, Івасюк, Іващук, Іванійчук, Іваночак, Іванотчак, Іванищак, Іванюта, Іванюша, Іванющенко, Іванів, Іванків, Івасів, Іваськів, Іваницький, Івашкевич, Іванишин, Івасишин, Іванчишин, Іваночко, Іванюра, Івась, Івасик, Івашко, Іванець; Ваньчик, Ваньо, Ваник, Ванюк
    • Ілля — Ільченко, Іллєнко, Ілляшенко, Ільчук, Ілащук, Ільчишин, Ільїнський, Ілько, Ілів, Ільків
    • Ісай — Ісаєнко, Ісайчук, Ісай, Ісаїв; Сайко, Саєнко
    • Ісак — Ісаченко, Ісачук, Ісак, Ісаків; Іщенко
    • Йов (Йова, Іов) — Йовченко, Йова, Йовчук, Йовчак; Іов, Іовчук, Іовченко
    • Йосип (Осип) — Йосипенко, Йосипчук, Йосипишин; Осипенко, Осипчук, Осипишин, Юсип
    • Каленик (Кальчик) — Калениченко, Каленченко, Каленчук, Каленик, Кальчик, Кальченко, Кальчук
    • Калина — Калинченко, Калинчук, Калинюк, Калинець
    • Килина (Келя, Кіля, Ліна) — Килинченко, Килинчук, Килинюк; Кельченко, Кельчук; Кільченко, Кільчук; Лінченко, Лінчук
    • Карпо — Карпенко, Карпук, Карпенюк, Карпишин, Карпінець, Карпович, Карпінський, Карплюк
    • Касіян (Касьян) — Касьяненко, Касіян, Касіянчук
    • Катерина — Катеринченко, Катеринчук, Катеринка, Катеринич, Катрич, Катрук, Катрюк
    • Кирило — Кириленко, Кириченко, Кирильчук, Киричук, Кирилюк, Киринюк
    • Кіндрат (Кондратій) — Кіндратенко, Кондратенко, Кондра, Кондратюк, Кіндрат, Кіндрачук, Кіндращук, Кіндратюк, Кіндрацький
    • Клим — Клименко, Клим'юк, Климчук, Клим, Климко, Климець, Климович, Климаш, Климашенко
    • Конон — Кононенко, Конончук, Конашевич
    • Корній (Корнило, Корнилій, Корнелій) — Корнієнко, Корнійчук, Корниленко, Корнелюк, Корнієць
    • Костянтин — Костенко, Костюченко, Костюк, Костик, Костів, Костишин, Костюкевич, Константинович, Константиновський
    • Кузьма — Кузьменко, Кузьмук, Кузьмич, Кузів, Кузенко, Кузишин, Кузьма, Кузьмін, Козьмин, Кузьмінський
    • Лаврін (Лаврентій) — Лавриненко, Лавринчук, Лавринович, Лаврін, Лаврик, Лавришин, Лаврович, Лавренюк
    • Лазар — Лазаренко, Лазарук, Лазарчук, Лазорко, Лазарів, Лазарович, Лазаришин
    • Ларіон (Варівон) — Ларіоненко, Ларіонченко, Ілларіоненко; Ларін, Ларченко, Ларчук, Ларчишин, Ларіончик; Ларівон, Варівон, Варівончик
    • Лев — Левченко, Левчук, Левчак, Левко, Левкович, Левицький, Левчик
    • Леонтій (Леон, Левон, Лень) — Леоненко, Леочко, Леонтович, Леончик; Левоненко, Левонченко, Левончук, Левончик; Лень, Леник, Ленюк, Лененко, Ленський
    • Лук'ян (Лука, Лукаш) — Лук'яненко, Лук'янчук, Лук'янчик, Лук'янович, Лук'янець; Лука, Луценко, Луцюк, Лучко, Луцко, Лучкевич, Лукань, Лукач, Луцик, Луців, Луцишин; Лукаш, Лукашенко, Лукащук, Лукашик, Лукашевич
    • Любов (Люба) — Любенко, Любченко, Любовченко, Любовчук, Любанюк, Любчак, Любин, Любчин, Любишин
    • Людмила (Люся) — Люсенко, Люсенюк, Люсюк, Люсін
    • Макар — Макаренко, Макарчук, Макаревич, Макаровський, Макарівський, Макарський
    • Максим (Мася) — Максименко, Максимчук, Максим'юк, Максимович, Максимовський, Максимець, Максімко, Максимишин, Максюта; Мась, Масько, Масенко, Масюк, Масюченко; Масич, Масиченко
    • Марина — Маринченко, Марищенко, Маринич (Маренич)
    • Марія — Марусенко, Марусин, Марусич, Марусяк, Марущак
    • Марфа (Мара) — Марфенко, Марич, Марфич, Марфин
    • Марко — Марковенко, Марченко, Марчук, Маркевич, Маркович, Марчишин, Марковецький, Марковський, Марко, Марков, Марків, Маркуш
    • Мартин — Мартиненко, Мартинюк, Мартинович, Мартиновський, Мартинець
    • Матвій — Матвієнко, Матвійчук, Матвіїшин, Матвійко, Матвійців, Матіїшин, Матійців, Матійчук, Мацько, Мацьків, Мацевич, Мацієвич, Матюш, Матяш, Матюха, Матюшенко
    • Мефодій — Мефодієнко, Мефоденко, Мефодченко, Мефодюк, Мефодійчук
    • Микита — Микитенко, Микитюк, Микитин, Микитів, Микицей
    • Микола (Коля) — Миколаєнко, Миколайчук, Миколюк, Микольчук; Ніколаєнко, Ніколайчук, Ніколишин, Ніколюк; Кольчик, Кольченко, Кольчук, Кольчак
    • Микула — Микуленко, Микуляк, Микула, Микулин, Микулинський
    • Мирон — Мироненко, Миронюк, Мироняк, Мирон, Миронов
    • Михайло — Михайленко, Михайличенко, Михайлюченко, Михайлюк, Михалюк, Михальчук, Михасюк, Михальчишин, Михалевич, Мишкевич, Михальський, Михайлик, Михалик, Михайлів, Михайлов, Михайловський, Михайлина, Михайлишин, Михалко, Михалків, Мишко, Михайлець
    • Мойсей (Мойса, Мося, Мусій) — Мойсеєнко, Мойсейченко, Мойсенко, Мойсюк, Мойса, Мойсей, Мойсейко; Мосейко, Мосенко, Мосюк, Мосейчук, Мосійчук; Мусієнко, Мусій, Мусіян, Мусіяка
    • Мокій (Мокей) — Мокієнко, Мокійчук, Мокій, Мокіюк, Мокіяк, Мокійченко; Мокей, Мокейчик, Мокейчук, Мокейченко, Мокеєнко
    • Назарій (Назар) — Назаренко, Назарук, Назарчук, Назаркевич, Назар, Назарик, Назарчик
    • Наум — Науменко, Наумяк, Наумчук, Наумчик, Науменюк
    • Нестор — Нестеренко, Нестерук, Нестерчук, Нестерович, Несторак
    • Никифор (Ничипор, Кифор) — Никифоренко, Никифорак, Никифорчин; Ничипоренко, Ничипорук; Кифоренко, Кифорук, Кифорець
    • Оверкій (Оверко) — Оверченко, Оверчук, Оверко, Оверчик, Оверчин; Аверко; Аверченко; Гаверко, Гаверченко
    • Овсій — Овсієнко, Овсіяк, Овсієць
    • Огій (Агій, Агей, Огей) — Огієнко, Огейченко, Огейчук, Огійчук, Огієвський, Огій, Огійко, Огієць; Агієнко, Агейченко, Агейчук, Агеїв
    • Одарка (Дарка, Дарина) — Одарченко, Дарченко, Даринченко, Дарієнко, Дашенко, Дашук, Даринчук, Одарчук
    • Оксана (Саня, Сєня) — Оксанченко, Оксанюк, Оксюк; Санчин, Санченко (Саньченко), Сєнчик, Сєнченко (Сеньченко), Сєнчин (Сєньчин), Сєньчук
    • Оксентій (Аксентій) — Оксенченко, Оксентій, Оксентюк, Оксенчук; Аксенченко, Аксенчук
    • Олександр (Саша) — Олександренко, Олександрук, Олександрович, Олександришин; Сашенко, Сашук, Сашнюк, Сашенюк
    • Олексій (Олекса, Лесик) — Олексієнко, Олексенко, Олексюк, Олексій, Олексин, Олексів, Олесь, Лесик, Лесюк, Лесів, Лещишин
    • Олефір — Олефіренко, Олефірчук, Олефір, Олефірчик
    • Олена (Голена, Єлена, Іліна) — Оленко, Олененко, Оленченко, Оленчук, Оленюк, Оленин, Оленчин, Оленчинський, Оленчишин; Голенченко, Голенчук, Голенчак; Єленко, Єлененко, Єленчук, Єленюк, Єленин, Єленчин, Єленський; Іленко, Іліненко, Ілінюк, Ілінчук, Ілінин, Іленчин, Іленський
    • Ольга (Олька, Голька) — Ольженко, Ольжук, Ольчук, Ольченко; Гольчук, Гольчак, Гольчишин, Гольченко
    • Омелян — Омельченко, Омельяненко, Омелянчук, Омельянович, Омелюта, Омельчук
    • Онисим (Оникій, Анікій, Онисько) — Онисименко, Онисюк, Онищук, Онищак, Онисько, Онишко, Оникій, Ониськів, Онищенко, Онишкевич, Оникійчук, Оникієнко; Анікієнко, Аніщенко, Аніщук, Аніщак
    • Онуфрій (Онопрій) — Онопрієнко, Онопенко, Онопко, Онуферко, Онуфрак, Онофрійчук, Онуфріїв
    • Остафій (Остап, Євстахій) — Остапенко, Остапчук, Остап'юк, Осташук, Остащук, Остафійчук, Остапович, Осташ, Стах, Стахів, Сташків, Сташук, Стаховський, Євсташенко, Остапець
    • Охрім (Єфрем) — Охріменко, Охрімчук, Охрімович, Єфременко
    • Павло — Павленко, Павлюченко, Павлюшенко, Павлющенко, Павлюк, Павлюх, Павлів, Павлов, Павлишин, Павлюшин, Павлик, Павличенко, Павличко, Павлович, Павловський, Павликівський, Павелко, Павелченко, Павлушко, Павлушенко, Павлущенко, Пашко, Пашенко, Пащенко, Пашкевич, Павлець
    • Пантелеймон (Філімон, Філон, Філя) — Пантелеймоненко, Пантелеєнко, Пантеленко, Пантелейчук, Пантелюк, Пантелеймонов, Пантелей, Пантелейчик; Філімоненко, Філоненко, Фільченко, Фільчак, Фільчук, Філімончук, Філімонюк, Філімон, Філон, Філончик, Філімончик
    • Параска (Параскева, Проська, Прося) — Паращенко, Паращук, Парасюк, Паращій, Параска, Парасько, Парасків, Параскевич; Просенко, Просюк, Просенюк; Просянко, Просяк, Просянюк
    • Парфентій (Парфень, Пархом)  — Парфенченко, Парфененко, Парфенко, Парфенюк, Парфенчук, Парфимюк, Парфюк, Парфик, Парфенчик; Пархомчик, Пархомчук, Пархомюк, Пархомченко, Пархоменко
    • Пахомій (Пахом)  — Пахоменко, Пахомюк
    • Пелагея (Палагна, Палажка) — Палажченко, Палаженко, Палагнюк
    • Петро — Петренко, Петриченко, Петриненко, Петрук, Петрюк, Петричук, Петрик, Петришин, Петров, Петрів, Петрушевич, Петровський, Петринецький, Петько, Петрась, Петрусь, Петраш, Петреня, Петращук, Петрищак, Петрищук, Петриляк, Петриняк
    • Пилип (Філіп) — Пилипенко, Пилип'юк, Пилип'як, Пилипчук, Пилипишин, Пилипонюк, Пилипців; Філіпенко, Філіпчук
    • Потап — Потапенко, Потапчук, Потапець
    • Прокіп (Процик) — Прокопенко, Прокопчук, Прокоп'юк, Прокопишин, Прокопечко, Прокопів, Прокопович; Проценко, Процишин, Процюк, Процик
    • Прохор (Прошка) — Прохоренко, Прохорук, Прохорчук, Прохорченко; Прошенко, Прошук, Прощук; Прохасько
    • Радіон — Радченко (Рядченко), Радчук
    • Роман — Романенко, Ромасенко, Ромашенко, Ромащенко, Романченко, Романюк, Романчук, Ромащук, Романіщак, Ромасюк, Романовський, Романишин, Романів, Романов, Романій, Романіва, Романко, Ромась, Романець
    • Сава (Савелій) — Савенко, Савченко, Савчук, Сав'юк, Савка, Савчишин, Савчинець, Савчин, Савич, Савко, Савицький
    • Самійло — Самійленко, Самойленко, Самойлович, Самусенко, Самусь, Самійло, Саміляк, Самолюк, Самуляк
    • Самсон — Самсоненко, Самсонюк
    • Семен (Симон, Сімон, Сеня) — Семененко, Симоненко, Сімоненко, Семенченко, Семченко, Семенюк, Семеняк, Семеняка, Семенчук, Семенишин, Семенчишин, Семенович, Семків, Семенів, Семкович, Семчишин, Семаш, Сьомаш, Семенко, Семашко, Семенюта, Семенець; Сенчик, Сенчин, Сенчишин, Сенчук, Сенченко
    • Сергій — Сергієнко, Сергійчук, Сергіюк
    • Сидір — Сидоренко, Сидорук, Сидорчук, Сидор
    • Соломія (Солоха, Соля) — Соломієнко, Соломійчук, Соломіюк, Соломійко, Соломійченко; Солошенко, Солощенко, Солощук, Солощак; Солюк, Соляк, Солєнко, Солєнчук
    • Соломон (Салімон, Салівон) — Соломоненко, Соломон, Соломонюк; Салімон, Салімоненко, Салімонюк; Салівон, Салівоненко, Салівончук, Салівонюк, Салівончик
    • Софроній — Софроненко, Супруненко, Софроняк, Супруняк, Супрунюк, Супрун, Супрунець
    • Спиридон (Спирид, Свирид) — Спиридоненко, Спириденко, Спиридюк, Спиридон, Спиридович, Спиренко, Спирук; Свирид, Свиридович, Свиридюк, Свириденко
    • Степан (Стець) — Степаненко, Степанченко, Степанчук, Степанишин, Стефанишин, Стефаник, Стефанюк, Стефуняк, Стефанчук, Стефанович, Стефанський, Стець, Стецько, Стецюк, Стеценко, Стецик, Стецишин, Стецьків, Степанко, Степура, Степанець
    • Тарас (Таран) — Тарасенко, Таращенко, Тарасюк, Таращук, Тарас, Тарасик, Тарасов, Тарасевич, Тарасишин; Тараненко, Таранюк, Таран, Таранов, Тараник, Таранишин, Таранець
    • Теодор (Тодор, Дорко) — Теодорович, Тодорів, Тодоренко, Тодорак, Тодорук, Тодорюк, Тодоришин, Доренко, Дорченко, Дорієнко
    • Терентій — Терещенко, Терещук, Терешко, Тереник
    • Тимофій — Тимофієнко, Тимошенко, Тимченко, Тимофійчук, Тимчук, Тимощук, Тимків, Тимочко, Тимчій, Тимчик, Тимчишин, Тимофіїв, Тимковський
    • Тихон — Тихоненко, Тищенко, Тишко, Тищук, Тихонович, Тишкевич, Тишковський
    • Тіт (Тит) — Тітенко (Титенко), Титенюк
    • Трохим (Трося) — Трохименко, Трофименко, Трохимович, Трохимець; Тросюк, Тросенко, Тросиненко; Тронько, Троценко, Троцина, Троцький
    • Ульян (Юліан) — Ульяненко, Ульянчук, Ульянюк, Ульянчик, Ульянець; Юліаненко, Юліанчук
    • Устим (Устиян) — Устименко, Устимович, Устиянович, Устимюк, Устимець
    • Федір (Федя, Федько, Педько) — Федоренко, Федорченко, Федорчук, Федорійчук, Федорак, Федорук, Федоряк, Федорів, Федорович, Федоришин, Федишин, Федорина, Федьків, Федик, Федорець, Федак, Федушко, Федюк, Федяк, Федьків, Федчук, Федько; Педченко, Педанюк
    • Феодосій (Федот, Фесик, Тодось, Доть) — Федосієнко, Федосенко, Федотченко, Федосюк, Федотюк; Фесик, Хвесик, Хвесюк, Хвесенко, Фесюк, Фесенко, Фесун, Фесуненко, Фесюн, Фесюненко, Фесько; Тодосієнко, Тодосенко, Тодосченко, Тодосюк; Дотенко, Дотюк
    • Фока — Фоченко, Фока, Фоків, Фочук
    • Фрасина (Фросина, Фрося, Пріська) — Фросиненко, Фросинюк, Фросюк, Фросин; Фрасиненко, Фрасинюк; Прісенко, Прісюк, Прісяк
    • Харитон — Харитоненко, Харченко, Харчук, Харчишин
    • Харлампій (Харлантій) — Харлампенко, Харламенко, Харламчук; Харланенко, Харланчук
    • Хома (Фома, Тома) — Хоменко, Хома, Хомич, Хомець, Хомик, Хомин, Хомишин, Хомицький; Томин, Томенко, Томишин, Томчишин; Томич, Томащук, Томашевський; Фоменко, Фомишин
    • Христина — Христенко, Христюк, Христич
    • Юрій — Юрченко, Юркевич, Юрців, Юрчишин, Юречко, Юрчило, Юрчиляк, Юрковський, Юращук
    • Юхим (Єфим, Хима) — Юхименко, Юхимчук, Юхимчик, Юхимишин; Єфименко, Єфимчук; Химченко, Химчук, Химич, Химчик, Химчин, Химчишин; Хімей, Хімейчук
    • Яким — Якименко, Якимів, Якимчук, Якимишин, Якимович, Якимець, Якимечко
    • Яків (Яцик) — Яковенко, Яковченко, Яковина, Яковишин, Яковішак, Яковлюк, Яковчук; Яценко, Яценюк, Яцина, Яцків, Яцко, Яцько, Яцик, Яцишин, Яцентюк, Яцейко
    • Ярема (Яремія, Єремія) — Яременко, Яремченко, Ярема, Яремчук, Яремійчук, Яремко, Яремець, Яремин; Єременко, Єремчук; Веремій, Веремчук, Веременко, Веремчик, Веремійчик, Веремієнко
    • Ярмола (Єрмола) — Ярмоленко, Ярмощенко, Ярмолюк, Ярмонюк, Ярмола, Ярмошко, Ярмольник, Ярмошевський; Єрмолюк, Єрмоленко, Єрмощенко, Єрмошко, Єрмола
    • Ярофій (Ярош) — Ярошенко, Ярофієнко, Ярош, Ярощук, Ярошевський

та інші.

  • Утворені від мадярських, німецьких, польських, російських, румунських, чеських імен:
    • Андронік — Андронатій
    • Базиль — Базик, Базилевич, Базишин, Базій, Базюк, Базилюк (Базелюк, Базинюк), Базиленко
    • Бенедикт (Бенедьо, Беня) — Бенедь, Бенюк, Бенесюк, Бенещук (Бенищук), Бенишевський, Бенищенко, Бененко
    • Блажей (Блажко) — Блажко, Блажчук, Блажевський, Блажієвський, Блаженко
    • Вільгельм — Вільгельм, Вілік, Вілюра, Вілюш
    • Войцех — Войтек, Войткевич, Войцишин, Войцехівський (Войцихівський, Войциховський), Войтко, Войтиченко
    • Гелена — Геленюк, Геленяк, Геленчук, Геленченко
    • Ґржеґорж (Ґреґор) — Гресь, Гресик, Гресько, Грещук, Грецишин, Грещенко
    • Ів (Іво) — Івчик, Івчук, Івчак, Івчишин, Івченко
    • Івжен (Євжен) — Івжик, Івженко; Євжик, Євженюк, Євженко
    • Каспер — Каспер, Касперський, Каспришин, Кашпур, Кашпуренко
    • Марґіт — Марґітич, Марґітюк, Марґіщенко, Марґітенко
    • Марцелі — Марценюк, Марцелюк, Марцінків, Марцинківський, Марциненко
    • Рафал — Рафал, Рафалюк, Рафалович, Рафаленко
    • Сандро — Сандер, Сандрук, Сандрюк, Сандрик, Сандренко, Сандеренко
    • Томаш — Томащук, Томашівський, Томашенко
    • Урбан — Урбан, Урбась, Урбанович, Урбановський, Урбанський, Урбаненко
    • Францішек — Франко, Франчук, Франченко
    • Фрол — Фролюк, Фроляк, Фроленко
    • Шандор — Шандра, Шандрик, Шандрович, Шандрівський, Шандренко
    • Щепан (Штефан) — Штепа, Щепенчук, Щепанський, Щепановський, Штефанко, Штефанчук, Штефаненко
    • Юзеф (Юзь) — Юсько, Юзько, Юшко, Юзюк, Юзьків, Ющишин, Юзефович, Ющенко
    • Якуб — Кубай, Кубаєвич, Кубицький, Кубишин; Якубишин, Якубович, Якубовський, Якуб'як, Якубів, Якобчук, Якубенко
    • Ян (Ясь) — Янко, Янів, Янчі, Янчук, Янцюк, Янюк, Янович, Яновський, Янковський, Янушевич, Яненко, Янченко, Ященко

та інші.

  • Утворені від давньоукраїнських дохристиянських імен[2]:
    • Бажан (бажаний) — Бажан, Бажанюк, Бажаненко
    • Багно (багнущий) — Багно, Багній, Багнюк, Багненко
    • Балан (Білан) (білий) — Балан, Баланюк, Балецький, Баланенко; Білан, Біланюк, Біланчук, Білецький, Біланенко
    • Балиця — Балій, Балета, Балько, Балюк, Бальчук, Бальченко, Балицький, Балиненко
    • Батко, Бата (батько) — Батко, Батенюк, Батенко
    • Бичко — Бичко, Бичковський, Биченко
    • Бог (Бож, Божко, Божан) (багач, вельможа) — Богун, Богунюк, Богуненко; Божко, Божан, Божук, Богонюк, Божок, Боженко
    • Бой (Бойко) (воїн) — Бойко, Бойчук, Бойкович, Бойків, Бойчишин, Бойченко
    • Бонь — Бонь, Боня, Бонча, Бончанюк, Боненко
    • Борко — Борко, Борканюк, Боркулець, Борейко
    • Браїло — Браїлко, Браїленко
    • Величко (великий) — Величко, Величенко
    • Володимир — Володимирук, Володимирчук, Володимиренко; Володько, Володюк, Володенко
    • Галемир (Галан) — Галан, Галанюк, Галанець, Галаненко
    • Драган (драгий, дорогий) — Драган, Драганюк, Драганчук, Драганець, Драганенко
    • Жадан (жаданий) — Жадан, Жаданюк, Жаданенко
    • Коляда — Коляда, Колядюк, Колядко, Коляденко
    • Логвин (Лонгин) (високий) — Логвин, Логвинюк, Логвиненко
    • Любаш (любий)[Джерело?] — Любаш, Любашук, Любашевський, Любашенко
    • Любим (любимий) — Любимів, Любимчук, Любименко, Любищенко
    • Любомир (миролюбний) — Любомирчук, Любомирський, Любомирченко (Любомищенко)
    • Макуш (дрібний, наче макове зерня)[Джерело?] — Макуш, Макушов, Макушук, Макушенко
    • Мирослав — Мирославчук, Мирославченко, Мирославенко
    • Продан — Продан, Проданюк, Проданенко
    • Скидан — Скидан, Скиданюк, Скиданенко
    • Спитко (сонливий) — Шпить, Шпитько, Шпитко, Шпитковський, Шпитенко
    • Станіслав (Слава, Стас, Стесь) — Станіславчук, Станіславенко, Станіславченко; Славчук, Славенко; Стасюк, Стасенко; Стесь, Стесюк, Стесюра, Стесько, Стесенко
    • Ярослав — Ярославчук, Ярославченко, Ярославенко

та інші.

Прізвища, утворені від професій, виду діяльності, чи за соціальним станом (назва професії чи виду діяльності особи з часом ставала прізвищем його прямих нащадків):

  • ремісники
    • бондарі, боднарі — Бондар, Бондаренко, Бондарчук, Бондарець; Боднар, Боднаренко, Боднарчук, Боднарук
    • бровари — Бровар, Броваренко, Броварук, Броварчук, Броварник, Броварський; Бражник; Пивовар; Солодовник; Хміляр; Бузник
    • винороби — Винник, Винниченко, Винарчук, Винар, Винарський
    • візники — Візник, Візниченко, Візничук, Возниця, Візниця; Кучер, Кучеренко, Кучеревський; Машталір; Фурман, Фурманенко, Фурманюк, Фурманчук, Фурманець; Водовоз, Возивода; Биндюг; Муковоз; Штангрет
    • гончарі — Гончар, Гончаренко, Гончарук, Гончарик
    • гутники — Гутник, Гутненко, Гутниченко, Гутченко, Гутин, Гутничук
    • грабарі — Грабар, Грабаренко, Грабарук, Грабарчук
    • килимарі — Килимник, Килимниченко, Килимничук, Килимар; Коберник, Коберский
    • ковалі — Коваль, Коваленко, Ковалюк, Ковальчук, Ковалик, Ковалевський, Ковальський, Ковалів, Ковальов, Ковальчишин, Ковалишин, Ковалець; Залізняк, Залізнюк
    • колісники, колесники — Колісник, Колісниченко, Колісничук; Колесник, Колесниченко
    • котлярі — Котляр, Котляренко, Котлярчук, Котляревський
    • кравці, швеї  — Кравець, Кравченко, Кравчук, Кравчишин, Кравецький, Кравців, Кравцов, Кравчина; Шваля, Швач, Шваченко, Швачка, Швачук, Швадюк, Швадченко; Плахотник, Плахотнюк; Портний; Шнайдер; Чамарник
    • кушніри — Кушнір, Кушніренко, Кушнірук, Кушнірчук, Кушнірець, Кушнірецький; Кожухар, Кожухаренко; Овчинник, Овчинюк
    • лимарі (римарі), гарбарі — Лимар, Лимаренко, Лимарук, Лимарчук; Римар, Римаренко, Римарук, Римарчук; Гарбар, Гарбаренко, Гарбарук; Кожем'як; Сідельник; Хомутник
    • майстри — Майстер, Майстренко, Майструк, Майстришин; Цехмістер, Цехмістренко, Цехміструк
    • мельники — Мельник, Мельниченко, Мельничук, Мельникович; Млинар
    • мірошники — Мірошник, Мірошниченко, Мірошнюк
    • муляри — Муляр, Муляренко, Мулярчук, Мулярець
    • олійники — Олійник, Олійниченко, Олійничук, Оліярчук
    • пекарі — Пекар, Пекаренко, Пекарук, Пекарчук, Пекарський; Калашник; Бекерський
    • скринніки — Скриннік (Скринник), Скринніченко (Скринниченко), Скринничук, Скринський
    • скрипники — Скрипник, Скрипниченко, Скрипничук; Скрипкар
    • слюсарі — Слюсар, Слюсаренко, Слюсарчук, Слісаренко
    • стельмахи — Стельмах, Стельмашенко, Стельмащук, Штельмах; Колодій
    • столярі — Столяр, Столяренко, Столяревський, Столярчук
    • сукнярі — Вовняр; Сукновалець, Сукноваленко; Шаповал, Шаповаленко
    • теслярі — Тесля, Тесленко, Теслярук, Теслюк
    • ткачі — Ткач, Ткаченко, Ткачук, Ткачівський, Ткачевський, Білоткач, Білоткаченко
    • токарі — Токар, Токаренко, Токарчук, Токарук, Токарський
    • шевці, чоботарі — Швець, Шевченко, Шевчук, Шевчик, Шевчишин, Шевців; Шустір; Черевичник; Чоботар, Чоботарь, Чоботарьов, Чоботаренко

а також:

    • Бліхар (Бляхарський), Будник (Будниченко), Гамарник, Гонтар (Гонтарук), Гребінник, Гуральник, Дігтяр, Димкар, Зварич (Зварчук), Золотар (Золотаренко), Каретник (Каретнюк), Ложкар, Лижник, Поворозник, Пряда (Прядченко, Прядун, Прядюк; Прадченко, Прадун, Прадюк), Ретизник, Решітник, Рудник, Смоляр (Смолій, Смолюк, Смолярський), Соляр (Солярик, Соляник), Ситник (Ситар, Ситарчук, Ситничук), Скляр (Скляренко, Шкляр, Шклярчук, Шклярський), Сніцар, Ступник, Цегельник (Цегельський), Цирульник, Цукерник, Шміряк, Шмаровоз та інші;
  • торговці
    • крамарі — Крамар, Крамаренко, Крамарчук
    • корчмарі, шинкарі — Корчмар, Корчмаренко, Корчмарук, Корчмарчук, Корчмарик; Шинкар, Шинкаренко, Шинкарук, Шинкарчук, Шинкарик
    • чумаки — Чумак, Чумаченко, Чумачук

а також:

    • Базарник, Вівсянник, Крупник, Купець, Міняйло (Міняйлюк), Папірник, Прасула (Прасуленко), Лихвяр, Мазяр (Мазярук), Маркитан, Тютюнник (Тютюненко)

та інші;

  • музиканти, поштарі, прислуга та інші
    • кухарі — Кухар, Кухаренко, Кухарук, Кухарчук, Кухаришин, Кухарський, Кухарик; Поваренко
    • малярі — Маляр (Маляренко, Малярчук); Богомаз (Богомазенко, Богомазюк)
    • музиканти — Бандурист, Бас (Басенко, Басюк, Басишин, Басистий, Басистюк); Гудар; Дудар (Дудник, Дудишин); Кобзар (Кобзаренко, Кобзарук); Лірник (Лірниченко, Лірнюк); Музика (Музичко, Музиченко, Музичук); Скрипаль; Сопівник (Сопільняк); Тримбач; Цимбал (Цимбаленко, Цимбалюк, Цимбаліст)
    • поштарі — Поштар (Поштаренко)
    • співаки — Капелистий; Півець; Співак (Співаковський)

а також:

    • Гайдук (Гайдученко, Гайдучок), Двірник (Двірниченко), Дворак (Дворський, Дворниченко), Зубар, Книжник, Ключник, Лазебник (Лазебний), Ловчий, Мечник, Опаляр (Опаляра), Паляруш (Поляруш), Палярчук, Пахолок (Пахолюк, Пахольчук, Пахольчишин, Пахольницький), Передера (Передерій), Серветник, Сторож (Стороженко, Сторожишин), Шембилян
    • Бурсак, Школьник (Школяр, Школяренко)

та інші;

  • землероби, лісничі, мисливці, рибалки
    • Газда (Газдалко), Городник, Гречкосій, Гуменний, Кирколуп, Копач, Косач, Кметь (Кметик, Кметюк), Косар, (Косарик, Косаренко), Лановий, Маковій, Орач, Садковий, Садівник, Січкар, Флис (Флисяк), Хлібороб
    • Гайовий, Карбівник, Лісний, Лісник, Лісняк (Лісняченко), Лісничий, Пильщик, Трач (Трачик, Трачук)
    • Мисливець, Охотник, Стрілець (Стрільців, Стрільчук, Стрільніченко, Стрілецький)
    • Бобровник, Лисобей, Убийвовк
    • Рибак (Рибалко, Рибальченко, Рибачук), Ставничий (Ставнічук, Ставнійчук)

та інші;

  • скотарі
    • вівчарі, чабани — Вівчар, Вівчаренко, Вівчарук; Овчар, Овчаренко, Овчарук; Чабан, Чабаненко, Чабанюк, Чабанник, Чабанець
    • бортники — Бортник, Бортниченко, Бортнар, Бортнійчук
    • пасічники — Пасічник, Пасіченко, Пасічнюк, Пасічний
    • пастухи — Пастух, Пастушенко, Пастущак, Пастушок, Пастівничий

а також:

    • Баранник, Козій, Козяр, Козоріз, Коновал (Коновалець, Коноваленко, Коновалюк), Конюх (Конюшак), Коцюруба, Лупій (Лупенко, Лупійчук), Пташник, Різник (Різниченко), Свинар (Свинарчук), Стадник, Чередник (Чередниченко)

та інші;

  • Утворені від військових чи цивільних посад та звань
    • війт — Війтів, Війтишин, Війтюк (Вітюк); Пустовійт (Пустовіт); Войтюк, Войтенко, Войтченко (Войченко), Войтчишин (Войчишин), Войтович, Пустовойтенко, Старовойт;
    • староста — Старостенко, Старостяк, Старостюк;
    • Гетьман (Гетьманенко, Гетьманчук, Гетьманський); Возний (Вознюк, Возняк); Писар (Писаренко, Писарчук, Писаревський);
    • Гуртовий (Гуртченко, Гурченко); Сотник (Сотниченко, Сотничук); Хорунжий (Хоружий, Хорунженко);
    • Атаманюк (Атаманчук, Ватаманюк); Кошовий; Курінний; Осавула (Осауленко, Осавуленко, Асауленко, Осаволюк);
    • Мостовий (Мостовик, Мостовенко); Присяжний (Присяжнюк); Солтис; Соцький; Ратушний (Ратушняк);
    • Джура; Довбуш; Пластун; Компанієць; Сердюк (Сердюченко);
    • Козак (Козачок, Козачук, Козаченко, Козачишин, Козачковський, Козачинський);
    • Запорожець (Запорожан, Запорожченко); Донець; Чорноморець; Українець (Український);
    • Гармаш (Гармашенко), Палій (Палієнко), Пушкар (Пушкаренко);
    • Дейнека (Дейнега), Гайдамака, Лівенець (Лівенцов, Ліванков), Опришко;
    • Гусар (Гусарський), Драгун (Драгунський), Жовнір (Жовніренко); Комісаренко (Комісарук, Комісарчук); Новобранець, Райтер, Рекрут, Солдатенко; Стражник; Сурмач; Улан (Уланський);

а також:

    • Гвинтовка, Доломан, Калантай (Калантаєнко; Колонтай, Колонтаєнко), Калантир (Калантиренко), Куля (Куленко), Мушкетик, Рушниця, Карабило, Порох (Порошенко)

та інші;

  • від церковних посад та на релігійну тематику:
    • дяк — Дяк, Дяченко, Дячук, Дякун, Дяків, Дяковський, Дячинський, Дячок, Дячишин
    • ігумен — Гумен, Гуменюк, Гуменяк, Гуменко, Гумінний, Гумінський
    • піп — Попенко, Попенченко, Поповиченко, Попчук, Попович, Попик, Попів, Попадинець, Попадюк
    • пономар — Пономаренко, Пономарів, Пономарчук, Паламар, Паламарчук, Паламаренко
    • титар — Титар, Титаренко, Титарчук

а також:

    • Ангел, Апостол, Вікарчук (Вакарчук), Кармеліта (Кармелюк), Ксьонзик, Патер (Патерко, Патерило), Монастирний, Церковний

та інші.

  • На соціальну тематику:
    • багач — Багач (Богач), Багацький (Богацький), Багатюк, Багатенко (Богатенко), Богащенко, Богачишин; Скоробогатий, Скоробогацький
    • бояр — Бояр, Бояренко, Бояршин, Бояришин, Боярин, Боярчук
    • дука — Дука, Дученко, Дукашенко, Дуканюк
    • дідич — Дідич, Діденко, Дідицький, Дідківський
    • пан — Панич, Паненко, Панчук, Панів, Панюк, Паник, Паночко, Панченко, Панчишин; Мосьпан, Мостіпан (Мостіпаненко)

а також:

    • Воєвода, Князь, Король, Шляхтич, Цар (Царик, Царук), Цісар, Шах
    • Бідний, Бідолах, Бурлака (Бурлаченко), Ворожбит (Ворожко), Голий (Голюк, Голенко; Голота, Голотюк), Голод (Голодняк), Драб (Драбик, Драбенко), Злиденний, Могир (Магир), Мужик (Мужичук), Раб (Рабик), Сіромаха, Халупний (Халупник)
    • Бездітко (Бездітний), Близнюк, Вдовенко, Вторак, Десятирик, Жонак, Одинак (Одинець, Одинський), Первак, Парубок (Парубій), Погорілий, Приймак, Півторак, Семерак (Семерик, Семеренко), Середа (Середенко), Третяк, Четвертак, Шостак, Яловий
    • Бабин (Бабич, Бабій, Бабенко, Бабченко, Бабиченко, Бабчук, Бабюк, Бабак); Дідів (Дідух, Дідушок, Білодід, Прадід); Мамин (Мамич, Мамчин, Мамчич, Мамчур, Мамчук, Мамчак, Мамюк, Маменко); Братко (Братковський, Братюк, Братенко)
    • Міщук (Міщенко), Селюк, Селянин, Слобода (Слободин, Слободенко, Слободюк, Слободнюк, Слободянюк, Слободян, Слободяник), Хуторний (Хуторенко, Хуторяк, Хуторецький, Хуторянський)
    • Осадець (Осадця, Осадчий, Осадченко, Осадчук)

та інші.

Топонімічні прізвища (прізвища, утворені за місцем проживання чи походження особи).

  • за назвою населеного пункту (українського міста чи села): у простих людей таке прізвище вказувало звідки вони є родом (при цьому слід зазначити, що у всіх областях України значна кількість топонімів утворена від особових назв людей), у козаків — до якої сотні приписаний, у шляхтичів — на родовий маєток чи власність.
    • Березецький, Березовський, Бершадський, Білоцерківський, Богуцький, Боратинський, Боярський, Бузовський, Бучацький, Васильківський, Верповський, Вишневецький, Вінницький, Водолазький, Городецький, Горохівський, Грушевський, Дзиговський, Жаботинський, Жванецький, Заболотний, Забужний, Заборовський, Заборій, Загоровський, Заоскільний, Кашпіровський, Канівський, Комарівський, Краснопольський, Кричевський, Лановецький, Ласкорунський, Левандовський, Могилівський, Немирівський, Нестерванський, Піщанський, Полтавський, Потоцький, Прилуцький, Рафальський, Рудницький, Синявський, Созанський, Тарнавський, Тележинський, Тишківський, Уманський, Хмілевський, Хорольський, Чернецький, Шпаковський, Яворівський та багато інших;
    • Богуславець, Канівець, Козинець, Полтавець, Уманець, Коломієць, Киян, Балтян, Говтван (Говтвань) та інші
    • Охтирченко, Жихаренко, Миргородченко, Харковченко та інші;
  • за назвою об'єктів на місцевості, а чи за назвою невеликих населених пунктів
    • Горинь, Завальний (Завальнюк), Загорний (Загоренко, Загорецький, Загорій), Загородний, Загребельний, Задорожний (Задорожнюк), Замлинний, Заозерний, Заплітний, Зарічний (Заріченко, Зарічнюк, Зарічняк), Заклунний, Заярний, Косогор (Косогоренко), Лисогор (Лисогоренко), Лісогор (Лісогоренко), Чорногор (Чорногоренко), Нагорний (Нагірний), Надбережний, Наддорожний, Наконечний, Наріжний (Наріжняк), Піддубний (Піддубняк), Підгорний (Підгірняк), Підгайний (Підгаєцький), Побережний, Погребельний, Поперечний (Попереченко, Поперечнюк), Порічний (Поріченко, Порічнюк), Могильний (Підмогильний) та багато інших;
    • Береговий, Бережний (Бережнюк), Боровий, Вигінний, Калюжний, Лісовий (Лісовський, Лісовенко, Лісовчук), Луговий (Луговенко), Лужний, Майданник (Майданенко), Островський, Поплавський, Полянський, Польовий (Польовенко, Польовчук), Садовий, Степовий, Ставицький, Шляховий, Яровий (Яровенко)

та інші.

Етнонімічні прізвища (прізвища, утворені від українських назв національностей та етнографічних груп; здебільшого свідчать про походження особи чи її предків):

  • Арнаут (Арнаутенко), Басараб (Басарабенко, Бесараб, Бессарабенко), Білорус, Булгарин (Болгар, Болгаренко, Болгаринович), Верменич (Вермінич, Верміненко), Волох (Волощук, Волохівський, Валаховський, Волощенко, Волошин, Волоський; Болох, Болохівський), Грек (Греченко), Гуржій (Гурженко), Гуцул (Гуцулюк, Гуцуляк; Гоцул, Гоцуленко, Гоцуляк), Жидик (Жиденко), Кашуба (Кашубенко), Лемко (Лемченко, Лемкович), Литвин (Литвиненко, Литвинюк, Литвинчук, Литвинович, Литвинець, Литовка, Литовченко, Литвак), Лях (Ляшенко, Ляшко, Ляшук, Ляшевич, Ляхович), Мазур (Мазуренко, Мазурчак, Мазурик, Мазуркевич, Мазурак, Мазурчук), Молдаван (Молдован, Молдованенко, Молдавчук), Москаль (Москаленко, Москалюк, Москальчук, Москалець: етнонім росіян «москаль» відомий у цій формі з XVI ст.), Москвин (Москвиненко), Німець (Німак, Німчук, Німченко, Нємченко; Шваб, Прус), Пінчук (Пінченко), Подолян (Подоляка, Подолянченко), Поліщук (Поліщак, Поліщенко), Поляк (Поляченко), Румун (Руминенко), Русин (Русенко, Русенчук, Руснак), Сербин (Сербієнко, Сербиненко, Сербенюк), Словак (Словаченко), Татарин (Татаренко, Татарченко, Татарчук), Турок (Турчин, Турчиненко, Турчиняк, Турецький, Туркенич, Турчинський), Угрин (Угриненко, Угринович, Угорчук, Угринюк, Угринчук; Венгер, Венгрин, Венгринович), Циган (Циганенко, Циганюк, Циганко, Циганчук), Чех (Чехович), Черкез (Черкезенко, Черкесенко), Швед (Шведа, Шведенко, Шведченко, Шведюк)
  • Вихрист (Вихристенко, Вихристюк), Перехрест (Перехрестенко)

та інші.

Прізвища, утворені від індивідуальних ознак особи. Характерна ознака особи ставала спочатку прізвиськом, іноді іронічним, яке згодом закріпилось за нащадками як родове прізвище. Насмішкувато-глузливі прізвиська були поширені серед козаків війська Запорозького, а також Азовського та Чорноморського. Деякі характерні ознаки особи були також давньоукраїнськими іменами прізвиськового типу (наприклад: Босий, Безнос, Безух, Бухало, Злоба, Мовчан, Махно, Сахно та інші).

  • від фізичної чи психічної властивості особи
    • Заїка, Гаркавий (Гаркуша, Гаркушенко, Гаркущенко), Глухий (Глусь, Глух, Глухенький, Глушко, Глущенко), Крикун, Мовчан, Моргун (Моргуненко), Моторний, Рева (Ревенко, Ревуцький), Скорий (Скорик, Скоренький), Тихий, Храпливий, Харкавий, Швидкий (Швиденко)
    • Забара, Завада, Злагода, Злоба, Кривда, Лагода, Перевертень, Тюхтій, Шахрай
    • Баглай (Баглаєнко; Баглій, Баглієнко; Баглюк), Байда, Баюн, Бігун, Бова (Бовенко, Бованенко, Бованюк), Бурда (Бурданюк; Бурденко, Бурденюк; Бурдій, Бурдієнко, Бурдінюк; Бурдейний), Валуйко, Відьмак, Волоцюга, Гмиря, Заволотько (Заволодько), Замула (Замуленко, Замуляк), Запіченко, Злий (Зленко), Клишня (Клишавчук), Ковба, Легкун, Лівак (Лівчак), Макуха (Макух), Мирний, Наливайко, Настобурко, Нетис, Пігаль (Пігульський), Повзун, Різун (Різуненко, Різунюк), Скакун, Сосюра, Стогній (Стогнієнко), Субтельний, Тягнибок, Тягнирядно, Пройдисвіт, Худяк, Цвігун, Шваньдя, Шкрабляк (Шкрабленко)
    • Босий (Босенко, Босюк), Дикий (Дикань, Диченко, Дичук), Дума (Думенко, Думчук), Душа (Душенко, Душук), Мудрий (Мудрик, Мудренко, Мудрук), Правда (Правденко, Правдюк), Письменний, Буденний
    • Байло (Байленко, Байлюк), Влізло (Влизько, Влізько, Влізенко, Влізнюк), Гризло (Гризленко, Гризлюк), Дахно (Дахненко, Дахнюк), Махно (Махненко, Махнюк), Міхно (Міхненко, Міхнюк), Мохно (Мохненко, Мохнюк), Сахно (Сахненко, Сахнюк), Хабло (Хабленко, Хаблюк), Швирло; Бекало, Гекало, Цекало, Штокало, Воткало; Бухало, Пухкало (Пухкал, Пухкаленко, Пухкалюк), Смикало (Смикал, Смикаленко, Смикалюк), Цмокало (Цмокал, Цмокаленко, Цмокалюк); Манило, Закусило, Ворошило, Покотило, Гатило (Гатенко, Гатенюк), Трясило, Щадило (Щаденко); Базікало
    • Бачиш, Гето, Глянь, Прощай, Самотей, Явися
    • Білий (Білик, Біленко, Біляшенко, Білянський, Біляк, Біліч, Біліченко, Білюк), Гнідий (Гнідик, Гніденко, Гнідаш, Гнідич, Гнідюк), Жовтий (Жовтик, Жовтенко, Жовтянський, Жовтяк, Жовтюк), Зелений (Зеленко, Зелененко, Зеленський, Зелінський, Зеленяк, Зеленюк), Карий (Карій, Каренко, Кариченко, Карич, Карук), Рижий (Рижик, Рижко, Риженко, Рижанський, Рижич, Рижук), Рудий (Рудик, Руденко, Рудаченко, Руданський, Рудь, Рудич, Рудюк), Сірий (Сірик, Сірко, Сіренко, Сіринський, Сірич, Сірук), Сивий (Сивак, Сивик, Сиваченко, Сивинський, Сивич, Сивук), Смаглий (Смаглій, Смагленко, Смаглієнко, Смаглюк), Червоний (Червоній, Червоненко, Червонюк, Червоняк), Чорний (Чорній, Чорнієнко, Чорниш, Чорнюк; Черняк, Чернієнко, Черниш, Чернишевський, Чернюк), Шарий (Шарій, Шаренко, Шарич, Шарук)
    • Безбородько, Бородай, Безнос (Безносенко), Безпалий, Безух (Безущенко), Безус, Ґиба, Голобородько, Головань (Головко, Головач, Голованюк, Голованнік, Голованенко, Головацький), Горлач, Горбач (Горбатенко, Горбатюк), Диба (Дибенко), Довгий (Довгаль, Довженко, Довганюк), Довгошия, Кандиба, Короткий (Коротич), Кривий (Кривенький, Кривенко), Кривошия, Криворот, Курносенко, Куций (Куценко, Куценюк), Лобан (Лобенко, Лобанюк), Майборода, Малий (Малишко, Маланюк, Малявко, Мальчик), Ротар (Ротаренко), Сліпий (Сліпець, Сліпенький, Сліпенчук, Сліпаченко), Тригуб (Тригубенко), Шульга (Шульгин, Шульженко, Шульжук), Щербина (Щербак, Щербань)
    • Дзюба (Дзюбій, Дзюбенко, Дзюбук), Рябий (Рябук, Рябчук, Рябченюк, Рябуха, Рябенко, Рябченко, Рябенченко); Ковтун (Ковтунюк), Корбут (Корбутяк)
    • Гарний, Дівочий, Космач (Космачук, Космацький), Коструба, Кудлай, Кудря, Лисий (Лисенко), Лиховид, Мазай, Мазій, Мазепа, Мальований, Нечепура (Нечепуренко), Хорошко, Чепурний, Чухрай, Червонопиский
    • Масний (Масник, Масненко, Маснюченко, Масничук, Маснюк), Пісний (Пісненко, Піснюк), Смажний (Смаженко, Смажнюк), Смашний (Смашненко, Смашнюк)
    • Пазій (Пазюк, Позюк, Пазанюк, Пазинич, Пазинець); Пузій (Пузенко, Пузач, Пузюк, Пузанюк, Пузинич, Пузинець)
    • Болотник (Болотнюк, Болотняк), Боровик, Водяник (Водянюк), Гайовик, Лісовик, Луговик, Польовик, Степовик
    • Біловол, Білоштан, Біловус, Бреус, Голощок (Голощак, Голощук, Голощенко), Добробаба, Жовтоног, Капиніс, Красножон, Красношапка, Краснощок, Кривоніс, Криворучко, Ломиніс, Новосад, Прудивус, Рябоконь, Рябовол (Рябоволенко), Рябокучма, Салогуб (Сологуб), Синьогуб, Сіробаба, Сіроштан, Твердохліб, Тихолоз (Тихолаз), Чорновіл (Чорноволенко), Чорновус, Чорножук
    • Вирвихвіст, Вернигора, Вершигора, Гризодуб, Затуливітер, Мукоїд, Мукомел, Кожедуб (Кожедубенко), Нагнибіда, Неварикаша, Непийвода, Непийпиво, Перебийніс, Перелаз, Підопригора, Пробийголова, Неїжпапа, Неїжборщ

та багато інших;

  • побутові прізвища (утворені від українських назв предметів, страв, частин тіла; деякі назви були давньоукраїнськими іменами прізвиськового типу, наприклад Кваша, Кий):
    • Довбня (Довбенко, Довбанюк), Драпак (Драпаченко, Драпачук), Дріт (Дротенко, Дротюк), Гелета (Гелетенко, Гелетюк), Глек, Гребінь (Гребененко, Гребенюк), Затула (Затуленко, Затуляк), Квач (Кваченко, Квачук), Кий (Києнко, Киюк, Кияк), Ковінька, Ковзан, Кожух (Кожушко, Кожущенко), Козуб (Козубов, Козубенко, Козубський, Козубовський), Колода (Колодка, Колодяжний), Копистка (Копистинський), Коцюба (Коцюбинський), Купа (Купин, Купченко, Купчинський), Кусень, Кущ, Леміх (Леміщенко, Леміщук), Люлька (Люльченко, Люльчак), Макітра, Макогін (Макогоненко, Макогонюк), Покришко (Покрищенко), Тичина, Торба (Торбенко; Торбина, Торбиненко), Трут (Трутенко), Оберемок (Оберемко, Оберемченко), Постіл (Постоленко, Постолюк), Рипа (Рипенко), Рій (Роїк, Роєнко), Сак, Свірень (Свіренко), Скиба (Скибенко), Сковорода (Сковороденко), Соха (Сохань, Сошенко, Сошнюк, Сошенюк), Стежка (Стеженко, Стежнюк), Стерня (Стерній, Стернієнко, Стернійчук), Стріха (Стрішенко), Ступа (Ступин, Ступаченко, Ступачук), Хомут (Хомутенко, Хомутюк), Чепіга (Чепіжко, Чепіженко), Черпак (Черпаченко, Черпачук), Чопик (Чопенко), Чупрун (Чупруненко, Чупрунюк), Швай (Швайда, Швайденко, Швайдюк), Швайка (Швайченко, Швайчук), Шило (Шиленко, Шилюк), Шкура (Шкуренко, Шкурук)
    • Бандура (Бандуренко), Барило (Бариленко, Барилюк), Бодня, Бричка (Бричко, Бриченко), Буда (Буденко, Буднюк), Гонта (Гонтаренко, Гонтарук), Дуда (Дудка, Дудченко, Дуденко, Дуднюк), Мажара (Мажаренко), Могила (Могильченко), Писанка (Писаненко, Писанюк), Причепа (Причепенко, Причепчук), Прищепа (Прищепенко, Прищепчук), Скриня (Скринченко, Скринюк), Скрипка (Скрипченко, Скрипчук), Теліга (Теліженко), Хата (Хатенко, Хатнюк), Худоба (Худобенко), Цюпа (Цюпенко, Цюпаченко)
    • Бандера, Ґудз (Ґудзь), Кайдаш (Кайдашенко), Кобер (Кобря, Кобренко), Кучма (Кучмій), Петля (Петлюк, Петлюра, Петльований, Петленко), Приступа (Приступ, Приступенко), Ужва (Гужва, Ужвій, Ужвенко, Ужвієнко)
    • Борщ (Борщук, Борщенко), Бублик, Вівсяник (Вівсянюк), Галушка (Галущак, Галущенко), Голій (Голієнко, Голіюк), Каша (Кашнюк), Кваша (Квашнюк), Кисіль (Кисиленко), Книш (Книшук, Книшенко), Ковбаса (Ковбасюк, Ковбасенко), Корж (Коржук, Корженко), Крохмаль (Крохмаленко), Крупа (Крупський, Крупенко), Куліш (Кулеша, Кулішенко), Лемішка (Лемішко), Мандрика (Мандриченко, Мандрук), Масло (Маслій, Масленко, Маслюк, Масленюк), Масол (Маслак, Маслаченко, Масланюк), Налисник, Паляниця, Пиріжок, Сало (Салюк, Саленко)
    • Губа (Губенко, Губанюк, Губар, Губський), Гуз (Гузь, Гузар, Гузенко, Гузинець), Зуб (Зубань, Зубенко, Зубко, Зубченко, Зубик), Ніс (Носач, Носик, Носенко), Нога (Ноженко), Ребро (Ребренко, Ребрук, Ребрик), Ручка (Рученко, Ручненко), Кулак (Кулаченко), Ус (Усик, Усенко, Усатенко), Чуб (Чубенко, Чубар), Чуприна (Чупринка)

та багато інших;

  • метеорологонімічні прізвища (утворені від українських назв природних явищ, з них деякі були давньоукраїнськими іменами прізвиськового типу, наприклад Зима):
    • Буря (Буренко; Бурій, Бурієнко; Бурченко, Буренюк), Вітер (Вітряний, Вітрук, Вітренко), Дощ (Дощук, Дощенко), Град (Градов, Градський, Градовенко), Гроза (Грозюк, Грозенко), Завірюха (Завірющенко), Зима (Зименко), Мороз (Морозов, Морозенко, Морозюк), Негода (Негоденко), Сльота (Сльотенко), Спека, Хмара (Хмарук, Хмаренко), Холод (Холодний, Холодняк, Холозян, Холоденко), Шелест (Шелестюк, Шелестенко)

та інші;

  • флоронімічні прізвища (утворені від українських назв рослин; деякі з них — наприклад Береза, Квітка — були давньоукраїнськими іменами прізвиськового типу):
    • Береза (Березюк, Березовий, Берізко, Березенко, Березовенко), Берест (Бересток, Берестенко), Бузина (Бузинець, Бузиненко), Верба (Вербовий, Вербицький, Вербинський, Вербищук, Вербенко), Вишня (Вишнюк, Вишняк, Вишник, Вишненко), Грушка (Грушецький, Грушенко), Дуб (Дубина, Дубовик, Дубовий, Дуб'як, Дуб'яга, Дубович, Дубневич, Дубовицький, Дубей, Дубів, Дубко, Дубенко), Калина (Калинюк, Калиновський, Калиненко), Ліщина (Ліщинський, Ліщенко), Липа (Липський, Липовий, Липинюк, Липинський, Липовенко), Лоза (Лозовий, Лозовенко), Осика (Осиченко), Смерека (Смеречук, Смереченко), Тополя (Тополюк, Тополенко)
    • Будяк (Будяченко), Бульба (Бульбанюк, Бульбенко), Буряк (Буряченко), Горох (Гороховський, Горошенко), Гарбуз (Гарбузюк, Гарбузенко), Гречка (Гречко, Гречанюк, Гречаний, Греченко), Кавун (Кавуненко), Квітка, Конопля (Коноплянка, Конопляненко), Кропива (Кропивний, Кропивницький, Кропив'янський, Кропивенко), Кульбаба (Кульбабчук, Кульбабченко), Лобода (Лободюк, Лободенко), Малина (Малинка, Малиновський, Малинюк, Малиненко), Очерет (Очеретюк, Очеретько, Очеретенко), Рогоза (Рогозюк, Рогозний, Рогозенко), Тирса (Тирсенко), Цибуля (Цибулька, Цибулько, Цибульський, Цибулюк, Цибуленко)

а також:

    • Гриб, Ковпак, Печериця, Сироїжка

та інші;

  • анімалонімічні прізвища (утворені від українських назв тварин; деякі з них були давньоукраїнськими іменами прізвиськового типу, наприклад: Баран, Борсук, Бугай, Карась, Коза, Кошка, Когут):
    • Баран (Бараненко, Баранюк), Бик (Биченко, Бичук), Борсук (Борсученко, Борсюк; Бурсук, Бурсученко, Бурсюк), Бугай (Бугаєнко, Бугайчук), Вовк (Вовченко, Вовчук, Вовчишин), Ведмідь (Ведмеденко, Ведмедчук), Горностай (Горносталь, Горностаєнко), Жаба (Жабенко, Жабчук), Заєць (Зайченко, Зайчук), Їжак (Їжаченко, Їжакевич), Кіт (Котик, Котенко, Котюк; Кошка, Кошенко, Кошук; Кішка, Кішенко; Кицька, Киценко, Кицюк), Коза (Козич, Козенко, Козинський, Козюра, Козюк), Кріт (Кротенко), Куниця, Коцур, Лис (Лисиця, Лисяк, Лисюк), Пацюк, Росомаха, Тур (Турик, Туриченко, Турук), Тхір (Тхоренко, Тхорук), Хом'як (Хом'яченко), Черепаха, Щур (Щуренко, Щурук)
    • Карась (Карасенко, Карасюк), Короп (Коропенко, Коропчук), Лящ (Лященко, Лящук), Окунь (Окунів, Окунівський, Окунський, Окунюк), Оселедець (Оселедченко), Пічкур (Пічкуренко), Рак (Раченко, Рачук), Рибка (Рибченко, Рибчинський, Рибчук), Щука (Щученко)

та інші;

  • орнітонімічні прізвища (утворені від українських назв птахів; деякі назви, наприклад Зозуля, Курка, Соловей, були давньоукраїнськими іменами прізвиськового типу):
    • Беркут (Беркутенко), Бусько (Бусенко, Бусюк), Ворона (Вороненко, Воронько, Воронець, Воронюк), Гава (Гавенко, Гавчук), Галка (Галченко, Галчук, Галюк; Галич, Галиченко, Галичук), Гоголь (Гоголенко, Гоголюк), Голуб (Голубка, Голубенко, Голубюк), Горлик (Горличенко, Горличук), Горобець (Горобенко, Горобченко; Оробець, Воробей, Воробій, Воробець, Воробченко, Воробчук; Швороб, Шворобук), Грач (Граченко, Грачук), Деркач (Деркаченко, Деркачук), Дрізд (Дрозденко, Дроздович, Дроздовський, Дроздов, Дроздюк), Журавель (Журавленко, Журавлюк), Зозуля (Зозуленко, Зозулюк, Зозуляк), Качур (Качуренко, Качурук), Кобець (Кобченко, Кобчук), Когут (Когутенко, Когутюк), Королик (Короленко, Корольок, Королюк), Крук (Крученко, Крученюк), Кулик (Куличенко, Куликовський, Куличук), Курка (Курченко, Курочка, Курчук), Ластівка (Ластівенко, Ластівчук), Лебідь (Лебеденко, Лебедюк), Лелека (Лелеченко, Лелюк), Одуд (Удод, Удуд, Водвуд, Вудвуд; Одуденко, Удоденко, Удуденко, Водвуденко), Орел (Орлик, Орленко, Орлович, Орловський, Орлюк), Півень (Півенко, Півнюк), Синиця (Синиченко, Синюк), Сич (Сиченко, Сичук), Снігур (Снігуренко, Снігурук), Сова (Совенко), Сокіл (Соколенко, Соколик, Соколовський, Соколюк), Соловей (Соловенко, Солов’єнко, Солов’янко, Солов’янченко, Солов’юк, Солов’янюк, Солов’янчук, Солов’янчик, Солов’яненко, Соловко, Соловчук, Соловчак, Соловченко), Сорока (Сороченко, Сорочук), Стриж (Стриженко, Стрижак, Стрижук), Тетеря (Тетеренко, Тетерук), Чайка (Чайченко, Чайковський, Чайчук), Чапля (Чапленко, Чаплинський, Чаплюк), Чиж (Чиженко, Чижик, Чижевський, Чижук), Чорногуз (Чорногузенко), Шпак (Шпаченко, Шпачук), Шуляк (Шуляченко, Шулячук), Яструб (Яструбенко)

а також:

    • Блоха (Блошенко, Блощук), Гнида (Гниденко, Гнидюк), Жук (Жученко, Жуковський, Жукович, Жучук), Кліщ (Кліщенко, Кліщук), Комар (Комаренко, Комаровський, Комарук), Комаха (Комашко, Комашенко, Комащенко, Комашук, Комащук), Коник (Кониченко, Конищук), Мурашка (Мурашко, Мурашенко, Муращенко, Муращук), Муха (Мушенко, Мущенко, Мущук), Оса (Осаченко, Осюк), Хрущ (Хрущенко, Хрущов, Хрущук), Червак (Черваченко, Червук)
    • Вуж (Вужик, Вуженко, Вужук), Змія (Змієнко, Зміюк), Полоз (Полозенко, Полозюк)

та інші.

Зміна українських прізвищ в контексті історії[ред.ред. код]

В XVII—XIX ст. поступово зникають старі шляхетські україноруські прізвища, зате їм на зміну приходять нові, раніш не відомі. Нащадки старих боярських родів, вільних дружинників і общинників — основної маси громадян суспільства України епохи Київської Русі за кілька століть перетворились на незаможних козаків, а то й залежних селян-кріпаків. Це пояснюється історичними умовами і негараздами, які випали на долю представників українського народу в цей період. Серед іншого можна назвати масову зміну прізвищ православною шляхтою Речі Посполитої при вступі до Війська Запорізького під час Хмельниччини і після неї у середині XVII ст., потім репресії щодо представників відомих родів української старшини, які підтримали Івана Мазепу на початку XVIII ст.: «починаючи з 1708 р (анафема Мазепі) деякі призвіща були офіційно заборонені»[3], що змушували їх змінювати прізвища на «типові простонародні» і нарешті масове переведення бідних козацько-шляхетських родин у селянський, зокрема селянсько-кріпацький стан у кінці XVIII і на початку XIX ст. переважно на Правобережній Україні (заміна прізвищ на -ський прізвищами на -чук, -юк) — останній раз в часи правління царя Миколи I:

« для Російської Імперії велика кількість шляхти стала справжньою проблемою, бо на відміну від Польської держави, куди на протязі довгого часу входив і наш край, дворянський титул там надавався тільки знаним людям, спадкоємцям дуже багатих осіб або за значні досягнення в ім'я Імперії, звичайно, з матеріальною винагородою. Через це з середини XIX століття почався зініційований Миколою Першим процес декласації українсько-польської шляхти і перевід її в склад міщан і селян – звідси і зміна прізвищ, в основному, на найбільш поширені з суфіксами –енко (єнко) і -ук (юк), -чук [4]  »

.

Багато українських прізвищ було перероблено на російський лад. Так, немає сумніву, що прізвище Грицайов, Грицьков, Довбишов, Дроздов, Іськов, Каськов, Кравцов, Охремов, Панасов, Приймаков, Тимков, Шевцов, Якимов і багато інших, утворених від української форми імені або від української загальної назви, якої немає в російській мові, виникло на українському грунті і є суто українським.

Під впливом російської чи білоруської мови шляхом заміни букв, додавання суфіксів чи закінчень, деякі українські прізвища зазнали змін настільки, що нині справедливо вважаються російськими (а чи білоруськими) прізвищами українського походження, наприклад:

  • Алєксандрєнко, Аніщєнко, Апанасєнко; Алєксандрук, Аніщук, Апанасюк
  • Авчінніков, Алєйніков, Алєксандрєнков, Аніщєнков, Апанасєнков, Борзенков, Долженков, Івженков, Клімєнков, Кравчуков, Храмченков, Таранєнков, Тарасєнков, Калєсніков, Карєтніков, Ковалєнков, Медвєдєнков (Медвєдєнко), Мєчніков, Рєзніков, Скріпніков, Скринніков, Тютюнніков, Ткаченков, Шевченков; Махнов, Сахнов, Замулов, Затулов; Ковальов, Кравцов, Шевцов, Ткачьов; Бондарєв, Кобзарєв, Ротарєв
  • Бурдін, Махнін, Сахнін, Замулін, Затулін, Зозулін (Зазулін), Замулюкін, Затулякін
  • Кабзарь, Ратарь, Чабатарь (Чебатарь, Чеботарь, Чеботирь)

та інші.

Поширення українських прізвищ в Україні[ред.ред. код]

Станом на 1966 рік[ред.ред. код]

Словотворча будова українських прізвищ за матеріалами аналізу 14 тис. найбільш поширених прізвищ[5]

прізвища іменникового типу частка
прізвища, утворені морфологічним способом за домомогою суфіксації 58,06 %
прізвища, утворені лексико-семантичним способом 8,29 %
прізвища іншомовного походження 3,65 %
прізвища неясної будови і незрозумілого лексичного значення 2,88 %
прізвища, утворені синтаксично-морфологічним способом 2,54 %
прізвища, утворені регресивним способом (безафіксні) 1,35 %
прізвища, утворені у формі родового відмінку 0,65 %
прізвища зі скам'янілих дієслівних форм 0,48 %
прізвища, утворені з прислівників службових і звуконаслідувальних слів і вигуків 0,41 %
усічені прізвища (абревіатури) 0,10 %
прізвища, утворені префіксальними утвореннями 0,09 %
всього 78,50 %
прізвища прикметникового типу частка
відносні прикметники з суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- 12,86 %
присвійні прикметники з суфіксами -ів, -ов, -ин (їн), -ишин 4,86 %
членні прикметники і дієприкметники (за винятком закінчених на -ський, -цький) 3,71 %
інші нечленні прикметники 0,07 %
всього 21,50 %

Частота вживання суфіксів в українських прізвищах іменникового типу[5]

суфікс типові приклади частка
-ук (-юк), -чук Тарасюк, Глуханюк, Шевчук 16,57 %
-енко Гордієнко, Бондаренко, Миргородченко 12,06 %
-ак (-як), -чак Юрчак, Марущак, Подоляк 9,82 %
-ик, -їк, -ник Василик, Роїк, Килимник 7,55 %
-ко Крутько, Ілько, Глушко, Жилко 7,30 %
-евич, -ович Конашевич, Федевич, Мельникович 6,10 %
-ець Крикливець, Богуславець, Павлишинець 3,56 %
-ан (-ян) Білан, Грицан, Слободян 2,43 %
-ка Гевка, Гнатинка, Кукурічка 2,23 %
-ич, -анич Антонич, Наталич, Сливканич 2,15 %
-ій Палій, Пилипчій, Бабій 2,10 %
-ун (-юн) Щебетун, Рябчун, Биюн 2,10 %
-ар (-яр) Чубар, Смоляр 1,17 %
-ай Бородай, Пристай, Грицай 1,14 %
-ух (-юх), -уха Павлюх, Старух, Товстуха 1,07 %
-ок Євтушок, Рибачок, Зробок 1,05 %
інші 21,60 %

Поширеність прізвищ серед населення України[ред.ред. код]

Станом на 2001 рік[ред.ред. код]

Найпоширенішими прізвищами серед громадян України були [6]:

1

Шевченко

145462 (кількість осіб)

2

Мельник

143796

3

Коваленко

122780

4

Бондаренко

122355

5

Іванов

117575

6

Ткаченко

113391

7

Бойко

112600

8

Кравченко

104132

9

Ковальчук

94040

10

Коваль

84333

11

Шевчук

76300

12

Попов

75942

13

Олійник

75605

14

Поліщук

69828

15

Савченко

61870

16

Лисенко

61688

17

Марченко

61102

18

Руденко

60935

19

Мороз

60867

20

Ткачук

59665

21

Бондар

58716

22

Петренко

58317

23

Ковальов

55222

24

Павленко

52815

25

Клименко

51685

26

Кузьменко

49772

27

Кравчук

49057

28

Пономаренко

48387

29

Василенко

46996

30

Харченко

46586

31

Савчук

46305

32

Петров

46269

33

Волошин

46141

34

Левченко

46102

35

Волков

45111

36

Сидоренко

44473

37

Карпенко

44023

38

Гончаров

43445

39

Чорний

43411

40

Швець

42858

41

Панченко

41205

42

Хоменко

40945

43

Гаврилюк

40824

44

Юрченко

40297

45

Мельничук

40275

46

Мазур

39984

47

Романюк

39605

48

Козлов

39403

49

Новіков

38409

50

Литвиненко

38192

51

Павлюк

37750

52

Костенко

37605

53

Гончаренко

37567

54

Попович

37529

55

Кушнір

37431

56

Приходько

37204

57

Зайцев

36882

58

Васильєв

36746

59

Федоров

36117

60

Романенко

36028

61

Морозов

35974

62

Мартинюк

35942

63

Назаренко

35726

64

Костюк

35603

65

Кулик

35532

66

Павлов

35481

67

Ткач

35003

68

Соколов

34960

69

Михайлов

34841

70

Яковенко

34672

71

Ковтун

34423

72

Колесник

34419

73

Федоренко

34284

74

Семенюк

34272

75

Коломієць

34061

76

Кравець

34044

77

Терещенко

33886

78

Козак

33823

79

Нестеренко

33448

80

Тарасенко

33186

81

Вовк

32356

82

Зінченко

32019

83

Макаренко

31965

84

Демченко

31939

85

Бабенко

31884

86

Білоус

31732

87

Іщенко

31621

88

Дяченко

31550

89

Міщенко

31375

90

Пилипенко

31274

91

Поляков

31204

92

Тищенко

30716

93

Кузнецов

30482

94

Кириченко

30355

95

Шаповал

30049

96

Москаленко

29903

97

Жук

29603

98

Власенко

29559

99

Степанов

29379

100

Радченко

29356

Станом на грудень 2016 — січень 2017 рр.[ред.ред. код]

Було досліжено[Ким?] поширеність прізвищ міського населення регіонів України із джерела [6] у соцмережі "ВКонтакті". Дослідження проводилось у 228 містах України, в тому числі найбільших містах, а також у містах обласного та районного значення.[джерело не вказане  31  день] Слід зазначити, що подібні дослідження не можуть бути достовірними, оскільки, по-перше, акаунт на сайті «ВКонтакті» мають не більше 28% населення України, по-друге, — частина з них зареєстрована під псевдонімами.

Поширеність прізвищ у містах регіонів України:[джерело?]

АР Крим Вінницька

область

Волинська

область

Дніпропетров-

вська

область

Донецька

область

Житомир-

ська

область

Закарпат-

ська

область

Запорізька

область

Івано-Франків-

ська

область

Київська

область

Кіровоград-

ська

область

Луганська

область

Львівська

область

1 Іванов Мельник Ковальчук Іванов Іванов Ковальчук Попович Іванов Мельник Шевченко Шевченко Іванов Мельник
2 Петров Шевчук Шевчук Шевченко Петров Мельник Іванов Петров Бойко Іванов Іванов Шевченко Іванов
3 Волков Іванов Мельник Петров Шевченко Поліщук Волошин Шевченко Ткачук Мельник Коваленко Петров Коваль
4 Кузнецов Поліщук Романюк Коваленко Новіков Шевчук Петров Коваленко Савчук Коваленко Ткаченко Ковальов Бойко
5 Новіков Ковальчук Ткачук Бондаренко Волков Іванов Бойко Бондаренко Павлюк Бойко Бондаренко Бондаренко Ковальчук
6 Попов Мазур Поліщук Кравченко Бондаренко Кравчук Мельник Волков Шевчук Бондаренко Кравченко Попов Петров
7 Шевченко Коваль Мельничук Ткаченко Попов Ткачук Коваль Бойко Мельничук Ткаченко Бойко Кравченко Козак
8 Васильєв Бойко Семенюк Волков Коваленко Савчук Шевченко Попов Ковальчук Кравченко Петров Коваленко Шевченко
9 Коваленко Олійник Мартинюк Бойко Ковальов Бойко Волков Кравченко Іванов Поліщук Мельник Ткаченко Шевчук
10 Морозов Бондар Савчук Новіков Кравченко Кравченко Павлюк Ткаченко Олійник Марченко Колесник Волков Олійник
Миколаїв-

ська

область

Одеська

область

Полтавська

область

Рівненська

область

Сумська

область

Тернопіль-

ська

область

Харківська

область

Херсонська

область

Хмельни-

цька

область

Черкаська

область

Чернівець-

ка

область

Чернігів-

ська

область

м.

Київ

м.

Севастополь

1 Іванов Іванов Шевченко Ковальчук Шевченко Бойко Іванов Іванов Мельник Шевченко Ткачук Шевченко Іванов Іванов
2 Шевченко Петров Іванов Мельник Іванов Мельник Шевченко Шевченко Ковальчук Коваленко Іванов Іванов Петров Петров
3 Петров Шевченко Коваленко Шевчук Ткаченко Ковальчук Петров Кравченко Шевчук Іванов Мельник Коваленко Шевченко Волков
4 Кравченко Волков Бондаренко Кравчук Коваленко Шевчук Бондаренко Коваленко Ткачук Ткаченко Мельничук Кравченко Мельник Васильєв
5 Бондаренко Кравченко Кравченко Мельничук Бондаренко Олійник Коваленко Бондаренко Іванов Бондаренко Савчук Ткаченко Коваленко Кузнецов
6 Ткаченко Бондаренко Ткаченко Ткачук Бойко Коваль Ткаченко Петров Поліщук Кравченко Романюк Бойко Бойко Новіков
7 Коваленко Ткаченко Марченко Іванов Марченко Кравчук Кравченко Бойко Коваль Мельник Кушнір Петренко Волков Попов
8 Бойко Попов Петров Поліщук Кравченко Іванов Волков Ткаченко Мазур Бойко Бойко Петров Кравченко Соколов
9 Волков Мельник Бойко Савчук Савченко Козак Попов Волков Олійник Поліщук Гаврилюк Савченко Ткаченко Шевченко
10 Мельник Коваленко Лисенко Мартинюк Карпенко Ткачук Колесник Попов Кравчук Коваль Шевчук Бондаренко Бондаренко Морозов

Примітки: 1) У прізвищах, які закінчуються на -ов (як правило, це стосується російських прізвищ) включені особи з прізвищем як в чоловічій, так і в жіночій формі. Це робиться для точного виконання дослідження. Наприклад, Іванов = сумарна кількість осіб "Іванов" та "Іванова". 2) В соцмережі зареєстровані акаунти із вказанням прізвищ в українській та в російській транслітераціях. Тому, якщо написання прізвищ відрізняється в даних транслітераціях, то при визначенні кількості осіб сумуються прізвища в обидвох транслітераціях. Це стосується так і російських, так і деяких українських прізвищ. Наприклад, Іванов = сумарна кількість осіб "Іванов" , "Іванова" , "Иванов" та "Иванова". Поліщук = сумарна кількість "Поліщук" та "Полищук".

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Масенко Л. Т. Українські імена і прізвища. — Київ: Знання, 1990. — 48 с.
  2. Павло Чучка. Слов'янськi особовi iмена украïнцiв: iсторико-етимологiчний словник. Ужгород, «Ліра», 2011
  3. http://www.shumeyko.info/
  4. http://www.brusilov.org.ua/Articles/Culture/00394.htm
  5. а б Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. Київ, 1966
  6. а б Найпопулярніші прізвища. УГТ. Архів оригіналу за 2013-06-25. 

Джерела та література[ред.ред. код]