Інструменталізм

Інструменталізм — ключова настанова в філософії і методології науки, що розглядає наукові поняття, теорії та гіпотези як інструменти, необхідні для орієнтації людини в його взаємодії з природою і суспільством. Інструменталізм тісно пов'язаний з прагматизмом, операціоналізмом і конвенціоналізмом. Розгорнуту концепцію інструменталізму сформулював Джон Дьюї.

Література

• Інструменталізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Посилання

• Інструменталізм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Інструменталізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 425.